Рішення

від 19.12.2023 по справі 736/2504/23

КОРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 736/2504/23

Номер провадження 2/736/368/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2023 року м. Корюківка

Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Чурупченка М.І.,

за участю секретаря - Макуха О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи на боці позивача, які не заявляють самостійних вимог: Орган опіки та піклування Холминської селищної ради, Служба у справах дітей Холминської селищної ради, про позбавлення батьківських прав,-

в с т а н о в и в:

01 листопада 2023 року позивач звернувся до суду з цим позовом та просить: позбавити його батька, ОСОБА_2 батьківських прав відносно нього та стягнути з батька на його користь аліменти на його утримання у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Свої вимоги мотивує тим, що його батьки перебували у шлюбі від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народився він, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 06.08.2007р. Після розірвання шлюбу батьки почали проживати окремо. За ввесь цей час його батько ухилявся від виконання своїх батьківських обов`язків, не цікавився його розвитком, станом здоров`я, навчанням, тому він вирішив звернутись до суду та позбавити свого батька батьківських прав.

У судове засідання позивач надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просив задовольнити.

У судове засідання відповідач надав заяву про розгляд справи у його відсутності, проти позову не заперечував.

Представники третіх осіб: Органу опіки та піклування Холминської селищної ради та Служби у справах дітей Холминської селищної ради у судове засідання надали заяви про розгляд справи за їх відсутності. Також надали висновок, щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Холми Корюківкого району Чернігівської області. Його батьком є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Шлюб батьків тривав 7 років з 2006 року по 2013 рік. Батьки розлучились, спільне життя не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства, через різні погляди на життя, зловживання алкоголю батьком. Батьки стали окремо проживати ще до офіційного розлучення.

З часу розлучення батько не бере участі у його вихованні, не цікавиться здоров`ям, але він має захворювання - діабет І типу, тяжкої форми як ускладнення після Ковід у 2021 році (посвідчення НОМЕР_2 ), та потребує постійного контролю за станом здоров`я, він дуже часто перебуває у лікарні на лікуванні. Не отримував подарунків на день народження, батько не цікавиться, де і чим він займається, з ким товаришує, що він їсть, у що вдягається, не надає ніякої фінансової допомоги, але знає про його захворювання. Проживаючи у сусідньому селі батько постійно зловживає спиртним.

21 квітня 2018 року його мати уклала шлюб з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після державної реєстрації шлюбу прізвище його матері стало - ОСОБА_4 . Фактично його вихованням та утриманням займається ОСОБА_3 , з яким у нього склалися дружні стосунки. В шлюбі народився менший брат - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та разом проживають в АДРЕСА_1 .

На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Факти невиконання його батьком батьківських обов`язків підтверджуються - довідкою Холминської ЗОШ від 04.10.2023 року №183. Оскільки, його батько ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно нього, він вирішив звернутись до суду та позбавити свого батька батьківських прав.

Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, виховувати дитину в дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім`ї, родини, свого народу, своєї Батьківщини, забезпечувати здобуття дитиною освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину. Право на виховання дитини є одним із найважливіших батьківських прав. Водночас, це право є і обов`язком.

Згідно із ч. 2,4 статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо мати або батько: не забрали дитину з пологового будинку без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти: жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України,

Згідно ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Частинами 1-4 статті 150 СК України встановлено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, які відповідач по відношенню до позивача, як до свого сина, не виконував та не виконує, ухиляється від їх виконання.

Пленум Верховного Суду України в п.п. 15, 16 Постанови від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Частина 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Ст. З Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набула чинності для України 27.09.1991 (далі за текстом - Конвенція), зокрема зазначено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. При цьому основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Дослідивши матеріали справи, суд приходиться до висновку, що позов є законним, обґрунтованим, підтвердженим відповідними доказами та підлягає повному задоволенню.

Оскільки позивач є неповнолітнім та не має власного доходу, тому витрати пов`язані із судовим збором слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 150-152, 164-167 Сімейного кодексу України, ст.ст. 258-259, 263-266, 268, 354-356 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно його неповнолітньої дитини - сина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користьОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на його утримання у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини з усіх видів його заробітку, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 01 листопада 2023 року і до досягнення ним повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 включно.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судовий збір у розмірі - 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

На рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Корюківський районний суд. Учасник справи, якому не було вручено рішення у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя М.І.Чурупченко