Рішення

від 15.12.2023 по справі 160/25822/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2023 рокуСправа №160/25822/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Бакер» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся через систему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.09.2023 р. № 9499887/41432345 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 16.08.2023 р., яке було винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.09.2023 р. № 9499886/41432345 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 18.08.2023 р., яке було винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані ТОВ «Бест Бакер» податкову накладну № 5 від 16.08.2023 р., податкову накладну № 6 від 18.08.2023 р. днем їх подання до податкового органу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ним булі складені податкові накладні № 5 від 16.08.2023 р. та № 6 від 18.08.2023 р. та направлено їх на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних, проте податковий орган своїми рішеннями від 12.09.2023 р. № 9499887/41432345 та № 9499886/41432345 відповідно протиправно відмовив в реєстрації зазначених податкових накладних. Позивач зазначає, що в квитанціях про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН відповідачем-1 не було конкретизовано, які саме документи та які пояснення слід надати платнику податків щоб реєстрація податкових накладних стала можливою. Вказані обставини, на думку позивача, свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам, що визначені пунктом 11 Порядку №1165. Позивач зазначає, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних вказує на те, що рішення комісії про відмову у реєстрації податкових накладних є протиправними. Отже, оскаржувані рішення не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, та породжують їх неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на неможливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

До суду 31.10.2023 року від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що за результатами розгляду Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області наданих документів прийнято рішення про не достатню кількість документів, про що позивачу надіслано «Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 01.09.2023 р. № 9447814/41432345 до податкової накладної № 5 від 16.08.2023 р. та № 9447827/41432345 до податкової накладної № 6 від 18.08.2023. А саме відсутні первинні документи на виникнення податкових зобов`язань (договір, рахунок, видаткові накладні, товаро-транспортні накладні, платіжні доручення/банківські виписки, акт звірки з покупцем/ОСВ по рахунку 361). У зв`язку з ненаданням платником податків у визначені законодавством терміни документів прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних № 9499887/41432345 та № 9499886/41432345 від 12.09.2023 р., у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, у зв`язку з: ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження ... інформації, ...зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Також відповідач зазначив, що ТОВ «Бест Бакер» (код ЄДРПОУ 41432345) не перебуває в переліку ризикових платників податків.

Так, Порядок №1165 визначає механізм зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі, права та обов`язки їх членів. У розділі «Автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків» Порядку №1165 визначено механізм автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків: на відповідність критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2); у разі не відповідності жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Крім того, постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» затверджено порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних. Цей порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних. Так, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту): чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200.1.3 і 200.1.9 статті 200.1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування. Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Тобто, Порядок №1246 визначає критерії, яким повинна відповідати податкова накладна, та в обов`язковому порядку повинна пройти перевірки у разі її надходження до ЄРПН. З огляду на викладене, відповідач-1 просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

На виконання вимог ухвали суду 31.10.2023 року від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що законодавством не встановлено обов`язок фіскального органу зазначати в квитанції конкретний перелік документів, а лише пропозицію щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Натомість обов`язком платника податку є надання повного пакету первинних документів, вичерпний перелік яких встановлений п.14 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Крім того, контролюючий орган не може наперед знати які саме документи наявні у платника податку, адже перелік документів, що супроводжують ту чи іншу господарську операцію, може змінюватися залежно від її особливостей. Відповідач-2 вважає, що платнику надано альтернативу обрання самостійних рішень (надання пояснень та/або документів для реєстрації податкової накладної) не обмежуючи його тим самим у поданні виключного переліку документів, а даючи можливість надання наявних документів. Проте, така норма не може допускати формального підходу до надання пояснень та/або документів. Отже, законодавством не встановлено обов`язку контролюючого органу та відповідної процедури конкретизації переліку документів, необхідних для реєстрації податкової накладної.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати податкові накладні № 5 від 16.08.2023 р. та № 6 від 18.08.2023 р. зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу. Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному державному органу та особам уповноваженим на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення, а отже позовні вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати вищезазначені податкові накладні є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенням комісії від 12.09.2023 р. № 9499887/41432345 та №9499886/41432345 регіонального рівня, зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні є передчасними. Враховуючи викладене, відповідач-2 також просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 03.11.2023 року заяву відповідача-2 про заперечення проти розгляду адміністративної справи № 160/25822/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін залишено без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідачів, викладену у відзивах на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Бест Бакер» (код ЄДРПОУ 41432345) зареєстровано як юридична особа та є платником податку.

Основним зареєстрованим видом діяльності ТОВ «Бест Бакер» є оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням.

Позивач в позові також зазначив, що з моменту реєстрації у 2017 р. ТОВ «Бест Бакер» на постійній основі займається імпортом в Україну вживаного холодильного, пекарського обладнання, торговельних меблів та іншого обладнання, устаткування для промислових (виробничих) цілей. Весь товар, яким торгує ТОВ «Бест Бакер» на території України, імпортується офіційно та розмитнюється згідно із митними деклараціями. 10.08.2023 р. між ТОВ «Бест Бакер» (Продавець) та ТОВ "АПЕТИТ-І" (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № 55. Згідно із п.1.1. вказаного Договору від 10.08.2023 р. передбачено, що Продавець зобов`язується передати належний йому товар у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та сплатити за нього на умовах Договору. В п.2.1. Договору від 10.08.2023 р. передбачено, що предметом поставки є холодильне та торговельне обладнання згідно із рахунком № 57 від 10.08.2023 р. Згідно із рахунком № 57 від 10.08.2023 р., було визначено перелік товару для продажу, а саме: 1) холодильний регал Carrier Monaxis 63 L3,75м - вживаний, без агрегату, з полицями, з дверима (6 дв.) - 5 шт.; 2) холодильний регал Linde Monaxis 63 L2,50 м, без агрегату, з полицями, з дверима (4-х дверний), вживаний - 2 шт.; 3) холод. агрегат Bitzer - тип LH64/4EC-4.2Y на базі напівгерм. компресору Bitzer 4EC-4.2Y, вживаний - 1 шт.; 4) компрес.станція до холод.устатк. Bitzer тип LH64/4ЕЕS-4Y-40S, вживаний - 1 шт.; 5) вітрина теплова Kessebohmer L0,60/2,0 м, для піци та булочок, скляні дверцята з підсвіткою, вживана - 2 шт.; 6) вітрина теплова Kessebohmer L0,60/2,0 м, для піци та булочок, скляні дверцята з підсвіткою, вживана - 3 шт.; 7) компресорно-конденсаторний агрегат до холодильного устаткування Criosbank mod. Artemis, вживаний - 10 шт.; 8) меблі металеві хлібна полиця (стелаж) Wanzl L1,25 м із світодіодним підсвічуванням - 1 шт.; 9) морозильна бонета AHT - тип ATHEN175(-) ADVS, вживана з агрегатом, 400W,R290 - 2 шт.; 10) пакувальник вакуумний Komet тип Plus Vac 20 - вживаний - 1 шт.; 11) хлібна полиця Kessebohmer L1,00 - вживана, зі скляними боковими стінками та скляними дверцятами - 7 шт.; 12) хлібна полиця Kessebohmer L1,25/0,90/1,58 м вживана, зі скляними боковими стінками і скляними дверима - 3 шт.; 13) холодильна вітрина Epta MUSNS25 L250 без агрегату, вживана - 1 шт.; 14) холодильна шафа Frigoglass - тип Ecocoll FV 1200, вживана, з агрегатом, з дверима (2 дв.), 565W - 1 шт.; 15) холодильний бонет Galilei тип Libra 125, 1094W, 180 л., вживаний - 2 шт.; 16) холодильний бонет Galilei тип Libra 125, 1094W, 280 л., вживаний - 2 шт.; 17) холодильний регал Carrier тип Optimer 2548 LG - вживаний з агрегатом - 1 шт.; 18) холодильний боннет CARRIER тип ARTAMIS LD1, 1240W, 350 л, вживаний - 1 шт. Також, в рахунку № 57 від 10.08.2023 р. була визначена загальна вартість товару 963 455 грн. з ПДВ. Протягом багатьох років для зберігання імпортованого товару та ведення господарської діяльності ТОВ «Бест Бакер» орендує складське приміщення площею 500 кв.м. відповідно до Договорів оренди нежитлового приміщення за 2021 р., 2022 р., 2023 р. В п.4.2. Договору від 10.08.2023 р. сторони погодили умови оплати, а саме передбачили, що попередня оплата в розмірі 50% від вартості товару має бути перерахована Продавцю до моменту відвантаження товару перевізнику, решта 50% має бути перерахована не пізніше 3 днів з моменту отримання товару. Тому, на виконання п.4.2. Договору від 10.08.2023 р. ТОВ "АПЕТИТ-І" перерахувало 16.08.2023 р. для ТОВ «Бест Бакер» передоплату за товар в розмірі 500 тис.грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 16/08/2023 від 16.08.2023 р. Таким чином, відповідно до положень статті 201 ПК України, по факту зарахування коштів (500 тис.грн. з ПДВ) в якості передоплати за товар по рахунку № 57 від 10.08.2023 р. згідно із Договором № 55 від 10.08.2023 р. ТОВ «Бест Бакер» склало на вказану суму податкову накладну № 5 від 16.08.2023 р. В подальшому, 18.08.2023 р. ТОВ «Бест Бакер» здійснило поставку товару згідно із Договором №55 від 10.08.2023 р. для ТОВ "АПЕТИТ-І". Вказане підтверджується видатковою накладною № 55 від 18.08.2023 р. та товарно-транспортною накладною № 42 від 18.08.2023 р. Після отримання товару, на виконання п.4.2. Договору від 10.08.2023 р., ТОВ "АПЕТИТ-І" перерахувало для ТОВ «Бест Бакер» залишок суми 463 455 грн. (з ПДВ) за отриманий товар, що підтверджується платіжною інструкцією № 22/08/2023 від 22.08.2023 р. ТОВ «Бест Бакер» відповідно до положень ст.201 ПК України, по факту відвантаження товару згідно із видатковою накладною № 55 від 18.08.2023 р. по рахунку № 57 від 10.08.2023 р. склало податкову накладну № 6 від 18.08.2023 р.

Судом також встановлено, що у серпні 2023 р. ТОВ «Бест Бакер» виписало податкові накладні № 5 від 16.08.2023 р. та № 6 від 18.08.2023 р.

Після надіслання податкової накладної № 5 від 16.08.2023 р. на реєстрацію в ЄРПН, ТОВ «Бест Бакер» отримало квитанцію від 28.08.2023 р. про зупинення реєстрації із наступним поясненням: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 16.08.2023 р № 5 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 8422, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=3.7504%, "P"=29741.66». Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Після того, як ТОВ «Бест Бакер» надіслало по даній поставці на реєстрацію другу податкову накладну № 6 від 18.08.2023 р. та у відповідь отримало ще одну квитанцію від 28.08.2023 р. про зупинення реєстрації із наступним поясненням: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 18.08.2023 р № 6 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 8422, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=3.7504%, "P"=59769.66». Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ «Бест Бакер» направило до контролюючого органу повідомлення № 1 від 30.08.2023 р. та повідомлення № 2 від 30.08.2023 р. про подання письмових пояснень та копії документів з приводу обґрунтованості обсягу постачання товару з кодом 8422, що відповідало п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та було вказано відповідачем-1 причиною для зупинки реєстрації податкових накладних № 5 від 16.08.2023 р. та № 6 від 18.08.2023 р.

01.09.2023 р. по податковим накладним № 5 та № 6 до позивача надійшло повідомлення від 01.09.2023 р. № 9447814/41432345 та повідомлення від 01.09.2023 р. №9447827/41432345, в яких відповідач-1 запропонував надати йому первинні документи щодо постачання, транспортування товару.

Проте, оскільки позивач 30.08.2023 р. вже направив відповідачу-1 разом із повідомленнями пояснення та первинні документи з приводу постачання йому товарів (в т.ч. щодо постачання товару з кодом 8422), а саме: договори, специфікації, декларації рахунки, митні декларації, платіжні доручення, товарно-транспорті накладні, договори з перевізниками та інш., тому повторно ці документи останній не надав.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Дніпропетровській області було прийнято рішення від 12.09.2023 №9499887/41432345 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 16.08.2023 р. та рішення від 12.09.2023 №9499886/41432345 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 18.08.2023 р.

В обох оскаржуваних рішеннях від 12.09.2023 р. в якості причини для відмови зазначено про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН у зв`язку з: ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

13.09.2023 р. ТОВ «Бест Бакер» подало до ДПС України скарги від 13.09.2023 р. на рішення від 12.09.2023 р. № 9499887/41432345 та рішення від 12.09.2023 р. №9499886/41432345 про відмову в реєстрації податкових накладних № 5 та № 6 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до кожної скарги від 13.09.2023 р. позивач прикріпив копії документів на підтвердження господарської операції, по яким було виписано податкові накладні № 5 від 16.08.2023 р. та № 6 від 18.08.2023 р.

Рішеннями від 20.09.2023 р. № 68964/41432345/2 та № 68941/41432345/2 відповідача-2 відмовлено в задоволенні скарг позивача щодо рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН, в яких зазначено наступне: «ненадання платником податку копiй первинних документiв щодо постачання/придбання товарiв/послуг, зберiгання i транспортування, навантаження, розвантаження продукцiї, складських документiв (iнвентаризацiйнi описи), у тому числi рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

В силу пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених КМУ.

Постановою КМУ від 11.12.2019 р. №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165) яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Порядком №1165 передбачено здійснення автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків.

Пунктом 3 Порядку №165 визначені ознаки безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування на які перевіряються податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі.

У разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Згідно із пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку №1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Згідно із пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку №1165) платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 р. №520 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 р. №1245/342216 (далі - Порядок №520) визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених КМУ.

Прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно із пунктом 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Згідно із пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1246 (далі - Порядок №1246), згідно із пунктом 17 якої у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Відповідно до пункту 18 Порядку №1246 на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого).

За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.

Квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Пунктом 19 Порядку №1246 визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням (пункт 20 Порядку №1246).

Натомість, надіслані позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних № 5 від 16.08.2023 р. та № 6 від 18.08.2023 р. містять лише вимогу щодо надання пояснень та копії документів на підтвердження інформації щодо обсягу постачання товару з кодом 8422, без зазначення конкретної пропозиції щодо конкретного переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Вищезазначені квитанції не містили інформації (конкретного переліку) документів, необхідних контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних, в результаті чого позивач потрапив у стан правової невизначеності.

Отже, під час зупинення реєстрації спірних податкових накладних відповідач-1 застосував критерій ризиковості здійснення операцій до податкових накладних № 5 від 16.08.2023 р. та № 6 від 18.08.2023 р., що не відповідає наведеним вище приписам пунктів 7, 10, 11 Порядку №1165 та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.

Відповідно до статей 62, 71 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є ведення обліку платників податків та інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів, яке є комплексом заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Ризик, відповідно до підпункту 14.1.221 пункту 14.1 статті 14 ПК України це ймовірність недекларування (неповного декларування) платником податків податкових зобов`язань, невиконання платником податків іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Процедура зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування впроваджена з метою виконання функції податкового контролю, який здійснюється за діяльністю платників податку в цілому, та з метою перевірки додержання податкового законодавства при реєстрації в ЄРПН певно визначеної податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, згідно із пунктом 2 Порядку №1165 ризик порушення норм податкового законодавства це ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником ПДВ виконання свого податкового обов`язку.

Відповідач-1, на виконання контрольних функцій, зупинивши реєстрацію податкових накладних, запропонував платнику податків надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних у Реєстрі, без визначення переліку документів.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова накладна для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним, залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Наведена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 18.12.2019 р. у справі №560/435/19, від 01.12.2021 р. у справі №600/1878/20-а.

У постанові від 03.11.2021 р. у справі №360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Аналогічна позиція також висловлена у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 р. у справі №380/5383/21.

У разі спору щодо правомірності рішення суб`єкт владних повноважень може посилатися тільки на ті обставини, що зазначені у рішенні як підставу його прийняття. Не зазначення в рішенні цих обставин тлумачиться на користь висновку про його неправомірність. З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2019 р. у справі №826/9457/18 зазначено, що надаючи правову оцінку прийнятим податковим органом рішенням, суди також повинні з`ясувати, чи містять вони конкретну інформацію щодо причин та підстав для їх прийняття, із зазначенням того, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, як того вимагає форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН визначена Порядком.

Здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, що складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 р. у справі №1740/2004/18, від 21.05.2019 р. у справі №0940/1240/18, від 25.10.2019 р. у справі №0340/1834/18, від 12.11.2019 р. у справі №816/2183/18.

Верховний Суд за результатами аналізу пунктів 9 та 11 Порядку №520 у постанові від 18.11.2021 р. у справі №380/3498/20 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Відмовляючи у реєстрації податкових накладних № № 5 від 16.08.2023 р. та № 6 від 18.08.2023 р. відповідач-1 вказав, у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Крім того, відповідачем-1 не підтверджено факт виявлення під час моніторингу об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з постачання товару, дані про який зазначено у податкових накладних, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв оцінки, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії.

Вказана правова позиція неодноразово викладена у Постановах Верховного Суду (справи №822/1817/18, №821/1173/17, №0940/1240/18).

Рішення від 12.09.2023 р. взагалі не містять назви жодних документів, які нібито не були надані позивачем до податкового органу і яких нібито не вистачило для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних позивача.

Зокрема, у графі «Додаткова інформація» будь-яка інформація відсутня.

В квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних № 5 від 16.08.2023 р. та № 6 від 18.08.2023 р. також не було вказано на необхідність надання позивачем конкретних документів.

Діюче законодавство не встановлює обов`язкового набору документів, які повинні оформлятись під час кожної господарської операції.

Тому, безпідставними є вимоги відповідача-1 з приводу ненадання документів на підтвердження факту можливості постачання позивачем товару з кодом 8422, сумніви щодо обсягу постачання якого стали єдиною причиною для зупинення реєстрації податкових накладних відповідно до квитанцій від 28.08.2023 р.

Як вже було зазначено, позивач надавав відповідачу-1 копії первинних документів на підтвердження поставки (надходження) йому товару з кодом 8422 та іншого товару, який був зазначений в податковій накладній № 5 від 16.08.2023 р.

Отже, податковий орган при зупиненні реєстрації податкових накладних, так і при прийнятті оскаржуваних рішень, обмежився лише загальними фразами та не вказав конкретно, які саме документи не подані і що вони мали б підтвердити або спростувати.

При цьому, з метою реєстрації податкових накладних позивачем було виконано вимоги контролюючого органу та надано відповідні пояснення до яких долучено копії наявних документів, що підтверджують проведення господарських операцій.

Суд звертає увагу, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних.

Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом.

Відповідний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 р. у справі №500/2237/20.

Отже, в даному випадку призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Більш того, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 р. у справі №580/2490/19.

Таким чином, суд доходить висновку про протиправність рішення від 12.09.2023 р. №9499887/41432345 та № 9499886/41432345 про відмову у реєстрації податкових накладних № 5 від 16.08.2023 р. та № 6 від 18.08.2023 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані ТОВ «Бест Бакер» податкову накладну № 5 від 16.08.2023 р. та податкову накладну № 6 від 18.08.2023 р. днем їх подання до податкового органу, варто звернути увагу на таке.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в Інформаційному листі від 24.10.2013 р. №1486/12/13-13, відповідно до пункту201.10 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обов`язку кореспондує обов`язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При розв`язанні спорів, пов`язаних з оскарженням неприйняття податкових накладних для їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, суди повинні враховувати, щоПК України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача-2 зареєструвати податкові накладні № 5 від 16.08.2023 р. та № 6 від 18.08.2023 р. в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, днем їх подання.

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів. А тому вважає, що покладання на ДПС України обов`язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

В силу ч.2ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що дана позовна заява підлягає задоволенню з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1, 3 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що 21.09.2023 року з метою отримання професійної правничої допомоги позивачем укладено з адвокатським об`єднанням «Фортекс» договір про надання правової допомоги №21-09.23.

Відповідно до пункту 1.1 за цим Договором клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання зобов`язується надати клієнту правову (правничу) допомогу для захисту та представництва інтересів клієнта в судових органах щодо визнання протиправним та скасування рішення від 12.09.2023 року № 9499887/41432345 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 16.08.2023 року, рішення від 12.09.2023 року №9499886/41432345 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 18.08.2023 р. та для зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні підприємства № 5 від 16.08.2023 р. та № 6 від 18.08.2023 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання податковим органом.

Пунктом 4.1 передбачено, що ціна адвокатських послуг згідно даного Договору становить 30 000 гривень, без ПДВ.

Відповідно до п.4.2. Кількість, вартість та обсяг надання адвокатських послуг (правової (правничої) допомоги) визначається Адвокатським об`єднанням з урахуванням позиції клієнта та обставин розгляду справи у судах. Надання адвокатських послуг фіксується актом (актами) наданих послуг, що підписується сторонами.

Крім договору про надання правової (правничої) допомоги від 21.09.2023 року №21-09.23 позивачем разом з позовною заявою надано до суду ордер на надання правничої (правової) допомоги та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4007.

20.11.2023 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання, в якому останній просить стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 24850 грн. На підтвердження заявленого клопотання до матеріалів справи надано: платіжну інструкцію № 1326 від 21.09.2023 р.; акт № 1 прийому адвокатських послуг по договору №21-09.23 про надання правової (правничої) допомоги від 21.09.2023 р. на 24 850 грн.; рахунок-фактуру №СФ-0000018 від 21.09.2023 р.

Відповідно до акту №1 прийому адвокатських послуг від 17.11.2023 року, адвокатським об`єднанням надано, а клієнтом прийнято наступні адвокатські послуги:

1. адвокатське об`єднання підготувало обґрунтування правової позиції по справі №160/25822/23 та склало позовну заяву до адміністративного суду з урахуванням вимог діючого законодавства України та практики Верховного суду щодо визнання протиправним та скасування рішення від 12.09.2023 року № 9499887/41432345 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 16.08.2023 р., рішення від 12.09.2023 року №9499886/41432345 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 18.08.2023 р. та для зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні підприємства № 5 від 16.08.2023 р. та № 6 від 18.08.2023 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання податковим органом - вартість послуги 24 000 грн.

2. адвокатське об`єднання підготувало відповідь на відзив на позовну заяву - вартість послуги 1850 грн.

Відповідно рахунку-фактури № СФ-0000018 від 21.09.2023 року вартість юридичних послуг в суді першої інстанції склала - 25850 грн.

В підтвердження факту оплати наданих адвокатським об`єднанням послуг, позивачем надано квитанцію №1326 від 21.09.2023 року про сплату 30 000 грн. за юридичні послуги згідно із рахунком-фактурою № СФ-0000018 від 21.09.2023 року.

28.11.2023 року до суду від відповідача надійшли заперечення щодо витрат на правничу допомогу де зазначено, що витрати на аналіз законодавства, судової практики, підготовку додаткових пояснень чи інших процесуальних документів, які не є заявами по суті справи, і вчинення (виконання) яких не вимагається, згідно із процесуальним законом, не можуть бути відшкодовані, оскільки не є обов`язковими для відшкодування відповідно до законодавства. Крім того, справа яка розглядається по своїй суті є не складною, й слухається в порядку спрощеного провадження. Додатково наголошує, що обсяг робіт і час, витрачений на підготовку процесуальних документів, є явно неспівмірними із складністю виконаних адвокатом робіт, а зміст і доводи заяв по суті є ідентичними доводам, викладеним у інших процесуальних документах, а наведене обґрунтування позиції сторони становить значно меншу частину документа, ніж сам документ.

Так, у постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Дослідивши матеріали справи, а також додані до позовної заяви документи, проаналізувавши обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору, прийнявши до уваги заперечення відповідача щодо розміру витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що розмір цих витрат не є співмірним із складністю справи і наданими адвокатом послугами, оскільки даний спір не є занадто складним, не потребує значного витрачання часу для підготовки правової позиції, складання відповідних процесуальних документів та інших заяв по суті справи, по вказаній категорії справ існує усталена судова практика.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеною у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є співмірними зі складністю справи та наданих адвокатом обсягом робіт (наданих послуг).

Враховуючи, викладене, суд доходить висновку, що сплачені позивачем витрати на правову допомогу підлягають поверненню лише в розмірі 5 000 грн.

В силу з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви у розмірі 5368 грн., які підлягають поверненню йому.

Отже, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів суму сплаченого судового збору розмірі 5368 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн., що разом складає 10368 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.09.2023 р. № 9499887/41432345 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 16.08.2023 р., яке було винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Бакер" податкову накладну № 5 від 16.08.2023 р., днем її подання.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.09.2023 р. № 9499886/41432345 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 18.08.2023 р., яке було винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Бакер" податкову накладну № 6 від 18.08.2023 р., днем її подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Бакер" (вул.Калинова, буд.12, м.Дніпро, 49051, код ЄДРПОУ 41432345) судові витрати по справі у розмірі 5 184 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Бакер" (вул.Калинова, буд.12, м.Дніпро, 49051, код ЄДРПОУ 41432345) судові витрати по справі у розмірі 5 184 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма