Рішення

від 19.12.2023 по справі 160/24953/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 рокуСправа №160/24953/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою керівника Павлоградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області та відділу цивільного захисту та оборонної роботи Павлоградської міської ради до Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» в особі відокремленого підрозділу Павлоградського механічного заводу Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся керівника Павлоградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області та відділу цивільного захисту та оборонної роботи Павлоградської міської ради з позовом до Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» в особі відокремленого підрозділу Павлоградського механічного заводу Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова», в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова» (юридична адреса: 49008, м.Дніпро, вул. Криворізька, 1, код ЄДРПОУ 14308368) в особі відокремленого підрозділу Павлоградський механічний завод Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова» (юридична адреса: 51412, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул. Корольова Сергія, 10, код ЄДРПОУ 14310170) в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захистусховища №15465, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Корольова Сергія, 10/3/1, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затвердженихНаказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 р. «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту»;

- зобов`язатиДержавного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова» (юридична адреса: 49008, м.Дніпро, вул. Криворізька, 1, код ЄДРПОУ 14308368) в особі відокремленого підрозділу Павлоградський механічний завод Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова» (юридична адреса: 51412, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул. Корольова Сергія, 10, код ЄДРПОУ 14310170) привести у стан готовності до використання за призначенням захисну споруду цивільного захистусховище №15465, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Корольова Сергія, 10/3/1, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 р. «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що невиконання ДП «ВО ПМЗ ІМ О.М. Макарова» в особі структурного підрозділу ПМЗ ДІ «ВО ПМЗ імені О.М. Макарова» обов`язків балансоутримувача захисної споруди цивільного захисту - сховища № 15465, фактично унеможливлює її використання за призначенням, при цьому спеціально уповноважений орган у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту будь-яких заходів цивільно-правового характеру з цього питання не вживає. Враховуючи, що питання утримання захисної споруди у готовому до використання стані відповідає інтересам суспільства і держави та має виключне значення для забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я під час військової агресії, а отримана прокурором під час листування інформація свідчить про наявність ознак порушення законодавства, у зв`язку із чим прокурор звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

27.10.2023 року представником Павлоградського механічного заводу Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова»подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Павлоградський механічний завод є відокремленим структурним підрозділом Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» та знаходиться за адресою: м. Павлоград Дніпропетровської області вул. Корольова Сергія, 10. Завод є режимним підприємством та здійснює свою діяльність з дотриманням вимог «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (далі - Порядок), затвердженого Постановою КМУ від 18 грудня 2013 року №939дск.

Підпунктом 20 пункту 2 Порядку визначено: «режимна територія - територія із спеціальним режимом доступу та перебування, на якій проводяться секретні роботи та режимні зони і режимні приміщення».Згідно пункту 232 Порядку - режимні підприємства це підприємства, які проводять діяльність, пов`язану з державною таємницею, мають пропускний та внутрішньо об`єктовий режим.

Спеціальний Дозвіл на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею від 30.05.2018р. № ДП2-2018-8.

Пунктом 233 Порядку встановлено: правила пропускного режиму розробляються підрозділом, що охороняє підприємство, установу, організацію, погоджуються з РСО 1 затверджуються керівником підприємства, установи, організації.

Запровадження пропускного режиму на підприємствах, установах, організаціях, в режимних приміщеннях (зонах, територіях) здійснюється з метою запобігання: проникнення на підприємство, в установу, організацію та режимні приміщення (зони, території) сторонніх осіб.

СБУ листом від 29.09.2022 року №55/2-2674дск щодо протидії загрозам державній безпеці, повторно наголосила на обмеженні доступу сторонніх осіб до робіт, які ведуться на підприємстві. Наразі, Павлоградський механічний завод виконує державне оборонне замовлення, направлене на укріплення обороноздатності країни.

Відповідно до листа Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 06.10.2023 р.№ 49 02-8405/49 07 на Інтерактивній мапі фонду захисних споруд цивільного захисту на території Дніпропетровської області, відсутні захисні споруди, які розташовуються на території підприємств оборонно-промислового комплексу в зв`язку з необхідністю дотримання вимог Закону України «Про національну безпеку України». Отже, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області розуміє неможливість допуску на режимну, охоронювану територію сторонніх осіб, якими є цивільне населення.

Рішенням Павлоградської міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 02 червня 2023 року №17 оновлена інформація щодо розташування сховищ цивільного захисту та найпростіших укриттів м. Павлоград. В Переліку, який є додатком до Рішення відсутня споруда цивільного захисту інв. № 15465, яка розташована на охоронюваній території Павлоградського механічного заводу.

Таким чином, враховуючи необхідність дотримання вимог чинного законодавства щодо захисту державної таємниці та виконання завдань, покладених на підприємство в особливий період, доступ сторонніх осіб, зокрема населення, на територію Павлоградського механічного заводу заборонено. Більш того, знаходження цивільного населення на території діючого режимного підприємства в період воєнного стану становить загрозу їх життю і здоров`ю.

Захисна споруда інв.№15465 збудована в 1983 році для укриття працівників заводу та знаходиться на охоронюваній підрозділом Національної гвардії території підприємства. Зазначена споруда вбудована в 3-и поверхову адміністративну будівлю діючого цеху та розташована в зоні концентрації працівників заводу. Згідно даним паспорту, споруда має загальну площу 813,0 кв. м, місткістю 800 осіб. Наразі на підприємстві найбільша працююча зміна складає приблизно 400 осіб. На теперішній час захисна споруда інв. № 15465 використовується за призначенням, хоча і визнана Актом оцінки стану готовності від 01.05.2023 року як обмежено готова до укриття працівників підприємства. З початком воєнного стану відповідачем виконано ряд поліпшень захисної споруди інв. №15465. Так, на виконання наказу МВС від 09.07.2018р. №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку захисних споруд ЦЗ» розроблено перелік та придбано наступне майно для укомплектування захисної споруди інв. №15465: газоаналізатор-сигналізатор для вимірювання кількості кисню, вуглекислого газу та окису вуглецю в повітрі; ліхтарики; гігрометри-термометри для виміру температури та вологості; дрил; аптечки першої допомоги.

Крім того, в захисній споруді інв. №15465: оновлено показники маршруту руху до захисної споруди та таблички на входах в споруду; встановлено генератор на випадок відсутності електроенергії; виготовлено дерев`яні трапи під ноги; відремонтовано механізм задраювання захисно-герметичних дверей; здійснено фарбування та відновлено маркування дверей; здійснено ремонт двигуна в системі витяжної вентиляції; проведено осушку приміщень захисної споруди; здійснено побілку стін та стелі з обробкою антисептиком.

Зазначена захисна споруда обладнана: протипожежним щитом з повним набором необхідного інвентаря; інформаційно-довідковим стендом з «Планом евакуації на випадок пожежі», інструкції щодо заходів з протипожежної безпеки та «Планом поведінки в захисній споруді».

Також проведено ремонт інженерних мереж: здійснена заміна металевої труби водопостачання на пластикову (для усунення збору конденсату); виконана заміна зливної каналізації.

Наразі проводяться роботи по відновленню каналізації.

Тобто, відповідачем усунуто ряд зауважень викладених у Акті оцінки стану готовності від 01.05.2023 року, що дає можливість використовувати захисну споруду інв. №15465 за призначенням.

Також звернуто увагу, що ні Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, ні відділом цивільного захисту та оборонної роботи Павлоградської міської ради Акти, Приписи чи інші розпорядчі документи щодо приведення захисної споруди інв. №15465 в готовність до використання за призначенням не видавались.

Таким чином, з огляду на наведене, відповідач самостійно, без втручання прокуратури та органів, уповноважених забезпечувати контроль за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту, постійно здійснює заходи щодо поліпшення умов перебування працюючого персоналу заводу в захисній споруді інв. №15465. Під час оголошення тривоги працівники заводу укриваються в зазначеній споруді. Тобто, наразі захисна споруда інв. № 15465 фактично використовується за призначенням, потреба в захисних спорудах для укриття працівників заводу повністю задоволена. Отже бездіяльності відповідача не вбачається, інтереси держави не порушені, вживаються всі необхідні заходи для безпечного перебування працівників заводу в захисній споруді інв. №15465.

31.10.2023 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача в якій останній виклав позицію аналогічну заявленій ним у власній позовній заяві.

21.11.2023 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній виклав позицію аналогічну заявленій ним у власному відзиві на позовну заяву

28.11.2023 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшли пояснення на заперечення відповідача в якій останній виклав позицію аналогічну заявленій ним у власній позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Павлоградський механічний завод Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» знаходиться за адресою м. Павлоград Дніпропетровської області вул. Корольова Сергія, 10 та є режимним підприємством, що здійснює свою діяльність з дотриманням вимог «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (далі - Порядок), затвердженого Постановою КМУ від 18 грудня 2013 року №939дск.

Павлоградському механічному заводу Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (місцезнаходження: 51413, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Сергія Корольова, 10) надано Спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею від 30.05.2018р. №ДП2-2018-8 з терміном дії до 30 червня 2022 року.

Також на території Павлоградського механічного заводу Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» розташована захисна споруда - сховище № 15465, за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Сергія Корольова, 10/3/1.

Відповідно до паспорту сховища (протирадіаційного укриття) №15465 від 20.03.2017р., захисна споруда знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Сергія Корольова, 10/3/1, та належить Павлоградському механічному заводу Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова».

Технічною складовою паспорту захисної споруди № НОМЕР_1 встановлено, що сховище не використовується у мирний час, прийняте в експлуатацію в 1983 році, місткість осіб - 800 осіб, загальна площа - 813 кв. м., загальний об`єм 2450, 0 куб. м, сховище вбудовано у будівлю трьох поверхів, має 2 входи та 1 аварійний вихід, клас сховища - IIІ.

Згідно з актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту - сховища №15465 від 01.05.2023 року, від 02.09.2019 року, від 03.09.2020 року, від 09.08.2021року, від 01.07.2022 року, актом оперативного огляду об`єкта щодо можливості його використання для укриття населення від 05.06.2023, балансоутримувач ПМЗ ДП «ВО ПМЗ імені О.М. Макарова» обліковує вказане приміщення як сховище.

З метою отримання інформації про технічний стан споруд цивільного захисту на території міста Павлограда Дніпропетровської області Павлоградська окружна прокуратура звернулась на адресу Павлоградської міської ради з листом №04/63-1458вих-22 від 15.04.2022р. та листом №170 від 22.04.2022р. відділ з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Павлоградської міської ради повідомив, що за результатами оцінки стану готовності захисних споруд цивільного захисту, станом на 20.04.2022р. сховище №15465, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Сергія Корольова, 10/3/1, визначене як неготове до використання за призначенням.

04.10.2022р. Павлоградська окружна прокуратура повторно звернулась до Павлоградської міської ради з листом №04/63-4085вих-22 щодо надання інформації про, зокрема, технічний стан споруди цивільного захисту - сховища, її власників та балансоутримувачів та листом №393 від 12.10.2022р. відділ з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Павлоградської міської ради повідомив, що балансоутримувачем споруди цивільного захисту - сховища №15464 є ПМЗ ДП «ВО ПМЗ імені О.М. Макарова». Технічний стан захисної споруди та рекомендації щодо приведення у придатний до використання стан відображено в актах перевірки технічного стану зазначеного сховища.

Також, 04.10.2022р. Павлоградська окружна прокуратура з листом №04/63- 4087вих-22 звернулась до Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області щодо надання інформації, зокрема, про внесення споруди цивільного захисту - сховища №15465 до електронного реєстру споруд цивільної оборони, на який листом №4901-6426/4907 від 17.10.2022р. Головне управління ДСНС України у Дніпропетровській області повідомило, що згідно з електронним обліком захисних споруд Дніпропетровської області обліковується сховище №15465, III класу місткістю 800 чол., розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Сергія Корольова, 10/3/1, державної форми власності, балансоутримувач Павлоградський механічний завод ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова». Не готове до використанням за призначенням.

Крім того, з метою отримання інформації про балансоутримувачів вищезазначеної споруди цивільного захисту, його характеристик та технічного стану, 04.10.2022 Павлоградська окружна прокуратура звернулась до Павлоградського районного управління Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області з листом №04/63-4082вих-22.

Відповідно до листа Павлоградського районного управління Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області №493 101-1973/4931 від 14.10.2022р., споруда цивільного захисту - сховище №15465, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Сергія Корольова, 10/3/1, перебуває у державній власності. Балансоутримувачем є ПМЗ ДП «ВО ПМЗ імені О.М. Макарова».

Також, зазначеним листом Павлоградське районне управління Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області надало акти оцінки стану готовності зазначеного сховища починаючи з 2019 по 2022 роки.

У актах оцінки стану готовності захисної споруди, проведеної 02.09.2019 року та 03.09.2020 року встановлено, що сховище №15465 не готове до використання за призначенням, а також актом оцінки стану готовності захисної споруди від 01.07.2022 року сховище №15465 визнано як обмежено готове до використання за призначенням,у зв`язку із чим, воно не здатне забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

Павлоградська окружна прокуратура листом від 13.06.2023р. №04/63- 2886вих-23 повторно звернулась до Павлоградського районного управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з метою з`ясування технічного стану споруди цивільного захисту - сховища 15465, станом на 2023 рік та вжитих заходів щодо приведення вказаної захисної споруди у придатний до використання стан.

У відповідь на зазначений лист прокуратури Павлоградське районне управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області листом від 16.06.2023р. №493101-1011/493 надало копії актів щодо технічного стану споруди цивільного захисту за 2023 року.

Так, відповідно до акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №15465 від 01.05.2023р. вказана споруда оцінюється як не готова до використання за призначенням.

Згідно із вказаним актом встановлені такі недоліки: загальний технічний стан захисної споруди аварійний, непрацездатний; санітарний стан незадовільний; загальний стан приміщень сирі, з ознаками підтоплення (затоплення); входи та аварійні виходи не обладнано засобами доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення; повітрозабірні оголовки, вихлопні канали потребують обслуговування; в наявності 3 захисно-герметичних дверей, які зачиняються та відчиняються із зусиллям, гума не зафарбована, втратила придатність, підставки для розвантаження та захисні екрани відсутні; у санвузлі 7 санітарних приладів в непрацездатному стані, душові прилади відсутні, стан приміщення з ознаками підтоплення; система зв`язку відсутня; схеми евакуації немає; стан гідроізоляції з ознаками порушення у зв`язку з підтопленням; плану приведення споруди у готовність немає; привести захисну споруду у готовність до використання за призначенням упродовж 12 годин неможливо.

Крім того, 05.06.2023 комісією у складі представників органів ДСНС, Національної поліції та відділу цивільного захисту та оборонної роботи Павлоградської міської ради за участі представника балансоутримувача проведено оперативний огляд об`єкта, щодо можливості його використання для укриття населення, а саме, споруди цивільного захисту - сховища №15465 за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Сергія Корольова 10/3/1, про що складено відповідний акт.

Оперативним оглядом вказаного сховища встановлено, що загальний стан об`єкта незадовільний, сире з ознаками підтоплення. Не придатна для укриття населення.

Таким чином, посилаючись на те, що в ході реалізацій функцій прокуратури, станом на початок збройної агресії проти України захисна споруда цивільного захисту - сховище №15465, перебуває в неготовому до використання за призначенням стані вже тривалий час, а саме, з 2018 року по теперішній час, про що свідчать відповідні акти оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, а також листи відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Павлоградської міської ради №170 від 22.04.2022р., №241 від 20.06.2023р., листи Павлоградського районного управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області №493101- 1973/4931 від 14.10.2022р., №493101-1011/4931 від 16.06.2023р. та лист ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області №4901-6426/4907 від 17.10.2022р., незважаючи на неодноразові ракетні удари по інфраструктурі міста Павлограда Дніпропетровської області, через що вказане сховище не здатне забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням створює загрозу для життя та здоров`я людей, прокурор звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Так, спірним в цій справі є право прокурора на звернення до суду в інтересах держави з цим позовом, а також наявність підстав для зобов`язання балансоутримувача захисної споруди привести таку споруду у стан готовності до використання за призначенням (для укриття населення).

Статтею 131-1 Конституції Українивстановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Тобто,Конституція Українивизначає дві обов`язкові вимоги для виникнення у прокурора права на представництво інтересів держави: доведення, що обставини звернення є виключним випадком і здійснення представництва в порядку, визначеному законом.

За приписами частини першоїстатті 2 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII(далі - Закон №1697-VII) на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12розділу III Цивільного процесуального кодексу України; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Статтею 23 Закону №1697-VIIврегульоване питання представництва інтересів громадянина або держави в суді, відповідно до частини першої якої представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьоїстатті 23 Закону № 1697-VIIпрокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Частиною четвертоюстатті 23 Закону №1697-VIIвстановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Відповідно до частини шостоїстатті 23 Закону №1697-VIIпід час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальнимзакономта законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справи; 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; 6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; 7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

Частиною першоюстатті 24 Закону №1697-VIIвизначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Статтею 5 КАС Українивстановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

Згідно з частинами третьою та четвертоюстатті 5 КАС Українидо суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, якимзакономнадано таке право.

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначенихКонституцієюта законами України.

За приписами частин третьою п`ятоюстатті 53 КАС Україниу визначенихзакономвипадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначенізакономпідстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначенихстаттею 169 цього Кодексу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулюютьсяКодексом цивільного захисту України(далі КЦЗ, застосовується судом в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 65 КЦЗ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) щодо суб`єктів господарювання (пункт 2).

За змістом частин другої статті 65 КЦЗ у суб`єктів господарювання приватної форми власності органи державного нагляду у сфері цивільного захисту контролюють виконання заходів щодо захисту населення та працівників на випадок надзвичайної ситуації, а також вирішення питань техногенної та пожежної безпеки, що стосуються прав та інтересів інших юридичних осіб і громадян.

Згідно зі статтею 66 КЦЗ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Статтею 68 КЦЗ встановлені санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, за приписами якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом (частина перша).

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (частина друга).

Частиною першою статті 69 КЦЗ передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови:

1) з питань пожежної безпеки у разі:

а) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами;

б) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

в) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

2) з питань техногенної безпеки у разі:

а) невиконання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань техногенної безпеки;

б) відсутності організаційно-розпорядчих документів щодо здійснення заходів з питань техногенної безпеки, які передбачені для суб`єкта господарювання;

в) непроведення в установленому порядку навчання персоналу суб`єкта господарювання діям у разі виникнення аварійних ситуацій та аварій;

г) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій;

ґ) непроведення ідентифікації та паспортизації потенційно небезпечного об`єкта;

д) відсутності декларації безпеки об`єкта підвищеної небезпеки;

е) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

є) невідповідності кількості промислових засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатності або відсутності, а також у разі порушення порядку зберігання таких засобів;

ж) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

з) відсутності плану локалізації і ліквідації наслідків аварій на об`єкті підвищеної небезпеки, а також відсутності розроблених відповідно до цього плану спеціальних заходів протиаварійного захисту;

и) відсутності об`єктових матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або невідповідності їх затвердженим номенклатурам та обсягам;

і) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

ї) відсутності або несправності на об`єкті підвищеної небезпеки автоматизованої системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення;

й) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

к) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

л) неготовності осіб, які обслуговують потенційно небезпечні об`єкти та об`єкти підвищеної небезпеки, а також осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації та ліквідації наслідків аварій до дій із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

м) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки угоди про страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам та їхньому майну, іншим юридичним особам унаслідок надзвичайної ситуації, що спричинена пожежею, аварією, катастрофою або небезпечною подією;

н) порушення правил транспортування небезпечних речовин трубопровідним транспортом та порядку їх перевезення транспортними засобами;

о) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Наведені приписи законодавства вказують на те, що прокуратура з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій, має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеногозакономпорядку такого звернення.

Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року в справі № 826/13768/16, однією з умов виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави є наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

У другому випадку законодавчо обумовлено, що має бути відсутнім орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 листопада 2022 року в справі №240/401/19 відступив від раніше викладених висновків щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з позовом в інтересах держави, зазначивши таке.

«…виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частинирішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99).

Ці висновки Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумаченняАрбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене цим Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, застосованого устатті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відтак, Суд вважає, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Громада володіє деякими ознаками суб`єкта публічно-правових відносин, яка може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи. При цьому,Основним Законом України(статті 13, 23, 41, 43, 89 та 95) передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов`язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади.

Хоча уКонституції Українине йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави. Відтак, звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює, у тому числі, й захист інтересів громади.».

У цій справі, позивач в адміністративному позові зазначив, що у прокурора є обґрунтовані підстави для пред`явлення позовної заяви в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області, у зв`язку із не вжиттям останнім, як спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту, заходів, спрямованих на зобов`язання відповідача з приведення захисної споруди (укриття) у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення.

Так, п.1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України №1052 від 16.12.2015 «Про затвердження Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Одними із основних завдань ДСНС є реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до покладених завдань ДСНС здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту. ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 1 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом ДСНС №3 від 04.02.2013р. (у редакції наказу ДСНС №661 від 12.11.2018), встановлено, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (скорочена назва ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області) є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Також відповідно до пункту 3 цього Положення основними завданнями Головного управління на відповідній території є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб та здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Крім того, відповідно до п.п. 2, 5 п. 4 цього ж Положення Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює повноваження постійно діючого органу управління цивільного захисту у складі територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту. Бере участь у заходах щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку (у тому числі з використанням спеціального програмного забезпечення), забезпечує разом з місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням, проведення їх інвентаризації.

Також п.п.35 п.4 Положення визначено, що ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області уповноважено складати акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Також згідно положень п.12 Розділу «Утримання фонду захисних споруд» Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України № 138 від 10.03.2017р. «Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку»здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

Згідно зіст.28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбаченийКонституцієюта законами України.

При цьому, звернення органів місцевого самоврядування до адміністративного суду з позовами щодо зобов`язання балансоутримувачів привести у належний стан, придатний до використання за призначенням, захисних споруд, чинним законодавством не передбачено.

Повноваження щодо здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено на органи ДСНС, спосіб реалізації яких визначенийзаконом- КЦЗ, приписами якого передбачено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств.

Крім того, до повноважень ДСНС належить видання розпорядчих документів (приписів, розпоряджень, постанов) підконтрольним суб`єктам господарювання (як в цьому випадку).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» від 21.04.2021р. № 2228-IX ізКодексу цивільного захисту Українивиключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».

Поряд із цим, вказаним Законом від 21.04.2021 року № 2228-IXКодекс цивільного захисту Українидоповнено статтею 17-1 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту», згідно із пунктами 16, 48, 51 якою такий суб`єкт владних повноважень:

- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд (пункт 16);

- звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей (пункт 48);

- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти (пункт 51).

Застосування заходів реагування, визначених статтею 68 КЦЗ, - це установленийзакономспосіб спонукання відповідних суб`єктів господарювання усунути виявлені органами ДСНС порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Надання органам ДСНС права звернення до адміністративного суду лише з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи суб`єктів господарювання свідчить про виключність судового способу захисту цих суспільних інтересів у випадку створення загрози життю та/або здоров`ю людей, з боку уповноваженого органу.

В інших випадках передбачено застосування заходів адміністративного примусу.

В приведеній вище постанові від 29 листопада 2022 року у справі №240/401/19 Верховним Судом також зроблено наступний правовий висновок:

«З огляду на вищезазначене, положеннястатті 53 КАС Україниу системному зв`язку з положеннямистатті 23 Закону України «Про прокуратуру»щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з метою захисту інтересів держави в особі територіальної громади необхідно розуміти так:

- прокурор, звертаючись до суду з метою захисту інтересів держави, що охоплюють собою й інтереси певної територіальної громади, фактично діє в інтересах держави; оскільки відсутні чіткі критерії визначення поняття інтереси держави, яке є оціночним, суди під час розгляду кожної конкретної справи повинні встановлювати наявність/відсутність інтересів держави та необхідність їх захисту у судовому порядку;

- прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом; передбачене законами загальне повноваження державного органу на звернення до суду або можливість бути позивачем чи відповідачем у справі (як от у Кабінету Міністрів України), не свідчить про право такого органу на звернення з адміністративним позовом в конкретних правовідносинах, оскількиЗакономмає бути прямо визначено, у яких випадках та який орган може/повинен звернутися до суду;

- у разі, якщо адміністративні суди доходять висновку про відсутність у прокурора права на звернення з позовом до суду в інтересах держави з підстави наявності органу, що має повноваження на звернення з таким позовом до суду, суди повинні чітко вказати, до компетенції якого саме органу належить повноваження на звернення до суду та якимЗакономце право передбачено.».

В цьому випадку дійсно, звернення ДСНС з іншим позовом, ніж про застосування заходів реагування, передбачених статтею 68 КЦЗ, чинним законодавством не передбачено.

Разом з тим, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в справі №240/401/19, стосовно того, що прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом, а також, що звернення прокурора до суду у порядку адміністративного судочинства у цій справі слугує меті захисту суспільного інтересу у такій важливій сфері, як захист життя та здоров`я людей у період збройної агресії проти України, тому суд доходить до висновку, що за відсутності державного органу, уповноваженого на звернення з таким позовом (зобов`язання балансоутримувача привести у стан готовності захисну споруду) до суду, прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діяв відповідно до вимогстатті 53 КАС Українита частини третьоїстатті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Отже, враховуючи, що питання утримання захисної споруди у готовому до використання стані відповідає інтересам суспільства і держави та має виключне значення для забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я під час військової агресії, а отримана прокурором під час листування інформація свідчила про наявність ознак порушення законодавства, суд доходить висновку про доведеність підстав для звернення прокурора з цим позовом, а доводи відповідача про відсутність у прокурора повноважень на звернення до суду з цим позовом спростовані приведеними вище висновками суду.

З огляду на те, що у даному випадку судом встановлено наявність у прокурора, як у суб`єкта владних повноважень, права звернення до суду з цим позовом відповідно дост.23 Закону України «Про прокуратуру», то Державне підприємство «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» в особі відокремленого підрозділу Павлоградський механічний завод Державного підприємства «Виробниче об`єднання південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» у розумінні приписів п.5 ч.5 ст.46 КАС України може бути відповідачем у такій справі, тим більше, з огляду на встановлення судом та не заперечення відповідачем того факту, що саме він є балансоутримувачем захисної споруди, щодо утримання в належному та придатному до використання за призначенням стані якої точиться цей спір.

Відтак, суд доходить висновку, що Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» в особі відокремленого підрозділу Павлоградський механічний завод Державного підприємства «Виробниче об`єднання південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» є належним відповідачем у цій справі.

Вирішуючи по суті позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Приписами ч.1ст.20 Кодексу цивільного захисту Українивизначено, що до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.

Згідно з ч.1 ст.32 Кодексу цивільного захисту Українисховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів.

Положеннями ч.4 ст.32 Кодексу цивільного захисту Українипередбачено, що для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Згідно з ч.5 ст.32 Кодексу цивільного захисту Українипорядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною 7статті 32 Кодексу цивільного захисту Українивстановлено, що вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

За правилами ч.8ст.32 Кодексу цивільного захисту Україниутримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку, визначений Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138(далі Порядок №138).

Відповідно до п.4 Порядку №138 фонд захисних споруд створюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання відповідно доКодексу цивільного захисту України.

Пунктом 9 Порядку №138 встановлено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами. У разі використання однієї захисної споруди кількома суб`єктами господарювання вони беруть участь в її утриманні відповідно до договорів, укладених з балансоутримувачем захисної споруди.

Згідно з пунктом 10 Порядку №138 балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:

не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;

не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Положеннями пункту 11 Порядку №138 визначено, що вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Згідно з п.12 Порядку №138 здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

За приписами пункту 1 Розділу ІІ «Загальні вимоги до утримання та експлуатації фонду захисних споруд» Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затвердженихНаказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту», споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Положеннями пункту 7 Розділу ІІ Вимог визначено, що споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами.

Положеннями Підрозділу 2 «Оцінка стану готовності захисних споруд до використання за призначенням» Розділу VІ «Організація заходів з утримання, експлуатації та обслуговування захисних споруд» Вимог визначено, що для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 Розділу VI Вимог за результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог. Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 Розділу VI Вимог про результати щорічних оцінок стану готовності, здійснених без залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС, балансоутримувачі інформують вищезазначені органи і підрозділи з наданням копій актів, складених за їх результатами.

Підпункт 9 пункту 2 Розділу VI Вимог передбачає, що за результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог. У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.

Відповідно до пункту 6 Розділу VIII Вимог балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ.

Отже, з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства слідує, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбаченоКодексом цивільного захисту Українита Порядком №138.

Так, під час розгляду справи, судом встановлено, що Павлоградський механічний завод Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» знаходиться за адресою: м. Павлоград Дніпропетровської області вул. Корольова Сергія, 10 та є режимним підприємством, що здійснює свою діяльність з дотриманням вимог «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого Постановою КМУ від 18 грудня 2013 року №939дск.

Для забезпечення дотримання вимог чинного законодавства щодо охорони державної таємниці підрозділом Національної гвардії, який здійснює охорону підприємства, розроблено «Інструкцію про пропускний режим на Державному підприємстві «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» від 18.10.2018р. інв.№113дск.

Згідно Інструкції, пропускний режим на територію підприємства працівників заводу та відряджених здійснює військова частина через комендатуру, бюро перепусток та контрольно - пропускні пункти. Доступ сторонніх осіб, зокрема населення, на територію не передбачений.

Дія Інструкції поширюється також на період воєнного стану (наказ по підприємству від 17.07.2023р. №1-176).

Наказом Павлоградського механічного заводу Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» «Про організацію пропускного режиму в період військового стану» від 17.07.2023 року №1-176 встановлено, що з метою забезпечення надійної охорони підприємства та виконання вимог наказу командувача Національної гвардії України від 02.07.2018 року за №366дск «Про затвердження тимчасової інструкції про організацію охорони та оборони військовими частинами (підрозділами) Національної гвардії України важливих державних об`єктів в особовий період», зокрема, встановлено пропускний режим на Павлоградському механічному заводі, в особливий період, здійснювати на підставі вимог інструкції «Про пропускний режим на Державному підприємстві «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова», що охороняється в/ч 3024 інв.54дск., обліковий №113дск від 18.10.2018р.

Таким чином, судом береться до уваги той факт, що, враховуючи необхідність дотримання вимог чинного законодавства щодо захисту державної таємниці та виконання завдань, покладених на відповідача, як підприємство, що виконує державне оборонне замовлення, направлене на укріплення обороноздатності країни в особливий період, доступ сторонніх осіб, зокрема населення, на територію Павлоградського механічного заводу заборонено, більш того, знаходження цивільного населення на території діючого режимного підприємства в період воєнного стану становить загрозу їх життю і здоров`ю.

Так, відповідачем не заперечується, що захисна споруда інв. №15465 знаходиться на охоронюваній території заводу, перебуває на його балансі та збудована в 1983 році для укриття саме працівників заводу.

При цьому, суд бере до уваги твердження відповідача, що споруда інв. №15465 - обмежено готова до укриття працівників підприємства, що підтверджується Актом оцінки стану готовності від 01.05.2023 року та згідно даним паспорту, вказана споруда має загальну площу 813,0 кв. м, місткістю 800 осіб.

На виконання Указу Президента України № 355/2023 «Про Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23.06.2023р.», відповідачем щотижнево надається до Державного космічного агентства України (далі -ДКАУ), органу уповноваженого управляти майном та здійснювати контроль за діяльністю підприємства, звіт щодо підготовки захисної споруди для укриття працюючих на підприємстві шляхом доукомплектування її всім необхідним, проведення різних видів ремонту, виконання заходів направлених на поліпшення умов перебування в захисних спорудах та вирішення проблемних питань.

Водночас, на підприємстві розроблено та виконується ряд організаційно-технічних заходів спрямованих на приведення у готовність до функціонування за призначенням захисної споруди інв. №15465.

Зокрема, ще 07.11.2022 року директором заводу затверджене «Технічне рішення з питань функціонального відновлення захисної споруди інв. №15465», на виконання якого здійснюються всі передбачені заходи в установлені терміни.

Крім того, директором заводу щомісячно затверджуються Графіки з підготовки виробництва, які також включають пункти по поліпшенню стану захисної споруди (пункт 6 графіка на квітень 2023р.; пункти 6 та 9 графіка на серпень 2023р.; пункт 4 графіка на вересень 2023р.).

Планом організаційно-технічних заходів по підготовці заводу до роботи в осінньо-зимовий період 2023-2024р.р. (пункти 30, 31, 32), затвердженого директором заводу, передбачені заходи по поточному ремонту інженерних мереж корпусу, в який вбудована захисна споруда інв. №15465. Станом на жовтень місяць поточного року ремонт вже виконаний.

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що допуск населення на територію режимного охоронюваного підприємства заборонено, суд доходить висновку, що відповідачем не було допущено протиправної бездіяльності, позовні вимоги є необґрунтованими.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першоюстатті 9 Кодексу адміністративного судочинства Українивстановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачу було відмовлено у задоволені позовних вимог, а отже відповідно до ст.139 КАС України сума сплаченого судового збору останньому не повертається.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 255, 245-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви керівника Павлоградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області та відділу цивільного захисту та оборонної роботи Павлоградської міської ради до Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова» в особі відокремленого підрозділу Павлоградського механічного заводу Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька