Рішення

від 19.12.2023 по справі 280/8803/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року Справа № 280/8803/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою заступника керівника Запорізької обласної прокуратури (вул. Матросова, 29, м. Запоріжжя, 69005) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (вул. Фортечна, м. Запоріжжя, буд.65, 69002; код ЄДРПОУ 38625593),

Запорізька обласна військова адміністрація (просп. Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 00022504)

Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради (вул. Першотравнева, 2 м. Запоріжжя, 69095; код ЄДРПОУ 37591637)

до Запорізького виробничого підприємства «НЕОН» Українського товариства глухих (вул. Східна, буд.10, м. Запоріжжя, 69083; код ЄДРПОУ 03972608)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Громадська організація «Всеукраїнська організація осіб з інвалідністю зі слуху «Українське товариство глухих» (вул. Велика Васильківська, буд.74, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 00021344)

про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі позивач-1), Запорізька обласна військова адміністрація (далі позивач-2), Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради (далі позивач-3) до Запорізького виробничого підприємства «НЕОН» Українського товариства глухих (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Громадська організація «Всеукраїнська організація осіб з інвалідністю зі слуху «Українське товариство глухих» в якому позивачі просять суд:

- зобов`язати відповідача привести у готовність до використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту сховище №29580, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна, 10 у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Ухвалою суду від 23.10.2023 відкрито провадження у справі №280/8803/23, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику сторін.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування прокурором позовних вимог викладено в позовній заяві (вх.№46612 від 20.10.2023). Зокрема зазначено, що відповідно до інформації, зазначеної у додатку до розпорядження міського голови від 28.07.2023 за № 183р у фонді захисних споруд цивільного захисту міста Запоріжжя перебуває захисна споруда цивільного захисту - сховище № 29580, місткістю 310 осіб, площею 588,7 кв.м., розташоване по вул. Східній, 10 у м. Запоріжжі. Балансоутримувачем указаної захисної споруди є Запорізьке виробниче підприємство «НЕОН» Українського товариства глухих. Вказано, що після початку 24.02.2022 повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України та введення на всій території України воєнного стану, виникли обґрунтовані та реальні підстави використання сховища безпосередньо за призначенням. Проте, зазначене сховище в умовах військової агресії Російської Федерації проти України через недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) є не готовим до використання за призначенням, через що не здатне забезпечити захист цивільного населення, у тому числі працівників суб`єкта господарювання, які розміщені поряд із укриттям. Разом із тим зазначено, що відповідно до листів ГУ ДСНС України у Запорізькій області від 04.10.2023 № 53 002-4888/53 07-2 та від 06.10.2023 № 53 002-5001/53 07-2 жодних матеріалів від ЗВП «НЕОН» УТОГ щодо усунення недоліків в утриманні захисної споруди - сховища № 29580, виявлених та зафіксованих балансоутримувачем в акті від 28.08.2023, на адресу ГУ ДСНС України у Запорізькій області не надходило. Таким чином, балансоутримувачем - Запорізьким виробничим підприємством «НЕОН» Українського товариства глухих, не зважаючи на збройну агресію Російської Федерації проти України, не вжито заходів, спрямованих на приведення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №29580 у стан готовності до використання за призначенням для захисту населення. Додатково вказано, що наведені вище факти свідчать про тривалість та систематичність порушень у сфері цивільного захисту, що призводить до порушень інтересів держави в частині забезпечення життя та здоров`я людей. Зауважено, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено, зокрема, частиною 8 статті 32 Кодексу цивільного захисту України. З огляду на вищевикладене виникла необхідність у зобов`язанні Запорізького виробничого підприємства «НЕОН» Українського товариства глухих як балансоутримувача захисної споруди цивільного захисту вчинити дії, а саме: привести у готовність до використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту - сховище № 29580, що розташоване за адресою: вул. Східна, 10 у м. Запоріжжя, у зв`язку із чим позивачі просять суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№49464 від 08.11.2023). В обґрунтування відзиву, зокрема, зазначено, що Запорізьким виробничим підприємством «НЕОН» Українського товариства глухих як балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту, розташованої за адресою: вул. Східна. 10 у м. Запоріжжя ще до відкриття провадження по справі було добровільно проведено оцінку стану готовності експлуатації і використання сховища (протирадіаційного укриття) № 29580. Вказано, що акт оцінки готовності захисної споруди цивільного захист - сховища №29580 від 28.08.2023 було надано позивачу та надіслано до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, Запорізької обласної військової адміністрації та Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради. Зауважено, що звернення до суду з позовною заявою є втручанням прокурора у повноваження Запорізького виробничого підприємства «НЕОН» Українського товариства глухих. Крім того зазначено, що чинним законодавством не передбачено термінів усунення недоліків, а відтак вони усуваються у поточному обслуговуванні захисної споруди цивільного захист - сховища №29580. Додатково відзначено, що починаючи з 24.02.2022 за час повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України Запорізьке виробниче підприємство «НЕОН» Українського товариства глухих неодноразово попадало під обстріл та самостійно без допомоги держави ліквідовувала наслідки обстрілів. Вказано, що фінансове становище підприємства скрутне, грошей ледве вистачає на невелику зарплатню та електрику та не вистачає на покупку матеріалів для роботи. З огляду на вищевказане, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, Запорізька обласна військова адміністрація, Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради та Громадська організація «Всеукраїнська організація осіб з інвалідністю зі слуху «Українське товариство глухих» правом на подання письмових пояснень не скористались, матеріали справи містять докази належного повідомлення вищезазначених юридичних осіб про розгляд у Запорізькому окружному адміністративному суді справи №280/8803/23 (а.с.216-223).

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно з додатком до розпорядження міського голови від 28.07.2023 за №183р у фонді захисних споруд цивільного захисту міста Запоріжжя перебуває захисна споруда цивільного захисту - сховище № 29580, місткістю 310 осіб, площею 588,7 кв.м., розташоване по вул. Східній, 10 у м. Запоріжжі. Балансоутримувачем указаної захисної споруди є Запорізьке виробниче підприємство «НЕОН» Українського товариства глухих (а.с.41-43).

Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного Реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 21.09.2023 установлено, що власником цілісного майнового комплексу, розташованого по вул. Східній, 10 у м. Запоріжжі, на підставі свідоцтва про право власності № 1963, виданого Запорізькою міською радою 25.09.2000 є Всеукраїнська громадська організація інвалідів «Українське товариство глухих» (код ЄДРПОУ 00021344). Державна реєстрація права власності здійснена 25.06.2019. Правокористувачем указаного нерухомого майна на підставі постанови президії Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Українське товариство глухих» від 21.08.2019 за 186/2019 та акта передачі об`єктів нерухомого майна від 21.08.2019 є Запорізьке виробниче підприємство «НЕОН» Українського товариства глухих (код ЄДРПОУ 03972608) (а.с.44-50).

Відповідно до паспорту сховища (протирадіаційного укриття) № 29580, захисна споруда розташована за адресою: м. Запоріжжя, Комунарський район, вул. Східна, буд. 10, загальною площею 588,7 кв. м, загальним об`ємом - 164,8 куб. м., місткістю - 310 осіб. Вказане протирадіаційне укриття вбудоване в будівлю, має 2 входи та 1 аварійний вихід. Введено в експлуатацію у 1987 році. Час приведення укриття у готовність 24 годин (а.с.51).

Згідно з обліковою карткою протирадіаційного укриття № 29326, загальна площа захисної споруди цивільного захисту складає 407,6 кв. м, загальний об`єм - 1801 куб. м., місткість - 450 осіб. Крім того, вказане протирадіаційне укриття має 2 входи та 1 аварійний вихід (а.с.52).

Відповідно до пункту 2 глави 2 Розділу VI Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018, уповноваженими працівниками Запорізького виробничого підприємства «НЕОН» Українського товариства глухих у 2023 році проведено оцінку стану готовності, експлуатації і використання протирадіаційного укриття № 29326, за результатами якої складено акти оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття) № 29580 від 28.08.2023 (а.с.54-58).

Зі змісту вказаного акту, зокрема, вбачаються наступні недоліки в утриманні захисної споруди - сховища № 29580, які відповідно до додатку 13 до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018, свідчать про її неготовність до використання за призначенням, а саме:

- невідповідність конструкцій аварійних виходів вимогам відповідних будівельних та технічних норм - аварійний вихід заблокований мулом після затоплення

- несправність противибухових пристроїв, оскільки останні уражені корозією, не проведено їх обслуговування;

- загальний стан приміщення вологий після підтоплення;

- система вентиляції несправна - фільтри поглиначі вислужили встановлений термін, не перевірялись на працездатність;

- відсутні прилади для виміру підпору повітря, довідки про перевірку герметичності сховища;

- стан гідроізоляції незадовільний, просочування води у приміщення сховища;

- відсутній щорічний акт огляду ємностей для питної води з результатами лабораторних досліджень;

- не проведено обслуговування герметичних клапанів.

У якості висновку зазначено, що станом на 28.08.2023 захисна споруда цивільного захисту сховище (протирадіаційне укриття) №29580 оцінюється як не готове до використання за призначенням.

Згідно з листами ГУ ДСНС України у Запорізькій області від 04.10.2023 № 53 002-4888/53 07-2 та від 06.10.2023 № 53 002-5001/53 07-2 жодних матеріалів від ЗВП «НЕОН» УТОГ щодо усунення недоліків в утриманні захисної споруди - сховища № 29580, виявлених та зафіксованих балансоутримувачем в акті від 28.08.2023, на адресу ГУ ДСНС України у Запорізькій області не надходило (а.с.99-115).

Вказані обставини, на думку прокурора, свідчать про те, що на теперішній час захисна споруда цивільного захисту - сховище №29580, розташоване за адресою: вул. Східна, 10 у м. Запоріжжя, є неготовою до використання за призначенням, а тому з метою вжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення вказаної захисної споруди цивільного захисту заступник керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, Запорізької обласної військової адміністрації та Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частин 3 - 5 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі Закон №1697-VII) передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави, висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону №1697-VII.

Відтак, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 17.10.2019 у справі № 569/4123/16-а.

Згідно з пунктом 12 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 р. № 138, здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними центральними органами виконавчої влади, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до вимог законодавства.

Як визначено у пункті 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 р. № 1052, ДСНС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Одними із основних завдань ДСНС є реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до покладених завдань ДСНС здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Приписами пункту 48 частини 2 статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України із змінами, внесеними згідно із Законом № 2655-IX від 06.10.2022, передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом.

Тобто, у розумінні статті 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" (Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України) та відповідно до наділених повноважень, таким органом є ГУ ДСНС в Запорізькій області.

Разом із цим, постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні".

Таким чином, внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 13.03.2022 № 303 на період дії воєнного стану у Головного управління ДСНС України у Запорізькій області відсутні повноваження з перевірки протирадіаційного укриття на стан придатності для використання за призначенням для захисту населення, а також застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 820/4717/16, спірні правовідносини обумовлені реалізацією прокурором передбачених КАС України та Законом України "Про прокуратуру" повноважень щодо захисту інтересів держави і спрямовані на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі на забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я в разі військової агресії.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, подання прокурором позову є єдиним ефективним засобом захисту порушених прав та інтересів держави.

У статті 27 Конституції України визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя, обов`язок держави - захищати життя людини.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Суд звертає увагу, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022 від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023. Указом Президента України від 06.11.2023 № 734/2023 строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, тобто, останній діє на момент розгляду цієї справи.

Згідно з частиною першою 1 статті 2 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 № 1932-XII (далі Закон № 1932-XII) оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

За змістом статті 3 Закону № 1932-ХІІ підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 4 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що цивільний захист комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

В силу пункту 14 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Пунктом 11 частини першої статті 18 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що до повноважень інших центральних органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту належить організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту суб`єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, та захисних споруд цивільного захисту державної власності, що перебувають на балансі суб`єктів господарювання приватної форми власності.

Частиною першою статті 20 вищевказаного Кодексу визначено, що до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.

Громадяни України, у силу пункту 2 частини 1 статті 21 Кодексу цивільного захисту України, мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 32 Кодексу цивільного захисту України укриттю підлягають у протирадіаційних укриттях - населення, у тому числі працівники суб`єктів господарювання, хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров`я, евакуйоване населення, яке проживає або працює в зонах можливого небезпечного і значного радіоактивного забруднення, крім тих, хто підлягає укриттю у сховищах.

Частиною 4 статті 32 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Отже, основним завдання сховища та/або протирадіаційного укриття є захист людей, а тому такі безумовно повинні перебувати у належному стані, придатному для їх використання за їх цільовим призначенням.

Відповідно до частини 5 статті 32 Кодексу цивільного захисту України порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно приписів частин 7, 8 статті 32 Кодексу цивільного захисту України вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.

Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138 затверджено Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, який визначає механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку (далі - Порядок №138).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 138 балансоутримувачі захисних споруд - власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди (у тому числі споруди, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації).

Утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Згідно пункту 9 Порядку №138 утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

Пунктом 10 Порядку №138 передбачено, що балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме: не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту; не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Відповідно до пункту 11 Порядку №138 вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Так, Наказом МВС України від 09.07.2018 № 579 затверджено Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, якими внормовано питання утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту (далі - Вимоги № 579).

Пунктом 1 розділу ІІ Вимог № 579 передбачено, що споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Вимог № 579 споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані.

Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами.

Згідно пункту 1 глави 2 розділу VI Вимог № 579 для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Відповідно до пункту 2 глави 2 розділу VI Вимог № 579 оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням.

Згідно пункту 3 глави 2 розділу VI Вимог №579 за результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог. Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами.

Пунктом 9 глави 2 розділу VI Вимог № 579 передбачено, що за результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням.

Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.

Слід зауважити, що після початку 24.02.2022 повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України та введення на всій території України воєнного стану виникли обґрунтовані та реальні підстави для використання укриття безпосередньо за призначенням для захисту цивільного населення.

Більш того, суд зазначає, що з урахуванням введення на території України воєнного стану, а також врховуючи, що місто Запоріжжя знаходиться на близькій відстані від зони активних бойових дій та від Запорізької АЕС, яка є найбільшою в Європі і з березня 2022 року перебуває під контролем військових країни-агресора, то всі укриття, у тому числі і спірне, повинні безумовно перебувати у стані придатному для його використання за цільовим призначенням.

Судом встановлено, що захисна споруда цивільного захисту - сховище №29580, розташоване за адресою: вул. Східна, 10, у м. Запоріжжя перебуває на балансі відповідача, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Відтак, саме відповідач зобов`язаний утримувати протирадіаційне укриття № 29326 у стані, необхідному для приведення у готовності до використання за призначенням згідно з Вимогами № 579.

Стан непридатності захисної споруди цивільного захисту - сховища №29580 до використання за призначенням підтверджено Актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту - сховище №29580 від 28.08.2023 та не заперечується сторонами.

Суд наголошує, що систематичне невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою утримання у належному стані захисної споруди цивільного захисту - сховища №29580 суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Аналогічну правову позицію підтримав Верховний Суд в постанові від 03.10.2018 у справі № 826/12192/16 та в постанові від 25.07.2019 у справі №820/5164/15.

На момент вирішення спору, в матеріалах справи відсутні докази того, що захисна споруда цивільного захисту - сховище №29580, розташоване за адресою: вул. Східна, 10 у м. Запоріжжя, приведена у готовність до використання за призначенням та здатна забезпечити захист цивільного населення, серед якого зокрема й працівники Запорізького виробничого підприємства «НЕОН» Українського товариства глухих.

Відповідно до статті 7 Кодексу цивільного захисту України основні принципи здійснення цивільного захисту цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: 1) гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності, а також виконання у воєнний час норм міжнародного гуманітарного права; 2) комплексного підходу до вирішення завдань цивільного захисту; 3) пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; 4) максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій; 5) централізації управління, єдиноначальності, підпорядкованості, статутної дисципліни Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, аварійно-рятувальних служб; 6) гласності, прозорості, вільного отримання та поширення публічної інформації про стан цивільного захисту, крім обмежень, встановлених законом; 7) добровільності - у разі залучення громадян до здійснення заходів цивільного захисту, пов`язаних з ризиком для їхнього життя і здоров`я; 8) відповідальності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування за дотримання вимог законодавства з питань цивільного захисту; 9) виправданого ризику та відповідальності керівників сил цивільного захисту за забезпечення безпеки під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Пунктом 2 частини 1 статті 21 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці (статті 43 Конституції України).

Отже, саме людина, її життя і здоров`я, визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що держава, зобов`язана забезпечувати громадян засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання, особливо під час ведення на території України бойових дій та загрози ракетних обстрілів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі № 820/4717/16 зробила висновки про обґрунтованість позовних вимог прокурора щодо зобов`язання утримувачів цивільних споруд (сховищ) забезпечувати їх належний стан, придатний для використання за цільовим призначенням (готовності до укриття населення).

Вищенаведене у сукупності, на думку суду, свідчить, що прокурором обрано належний та ефективний спосіб захисту у вигляді зобов`язання відповідача привести у готовність до використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту цивільного захисту сховище №29580, що знаходиться за адресою: вул. Східна, 10, м. Запоріжжя, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Щодо доводів відповідача про те, що він не має грошових коштів для проведення робіт із приведення укриття до готовності, суд зазначає, що зазначена обставина не є поважною причиною для не виконання покладених на відповідача обов`язків. Крім того, до суду не надано доказів на підтвердження того, що з дати прийняття відповідачем на баланс сховища та первинного встановлення його неготовності до використання за призначенням, відповідачем вживались будь-які дієві заходи, спрямовані на проведення поступових робіт із приведення укриття до належного стану.

Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1стаття 143 КАС України).

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивачасуб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов заступника керівника Запорізької обласної прокуратури (вул. Матросова, 29, м. Запоріжжя, 69005) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (вул. Фортечна, м. Запоріжжя, буд.65, 69002; код ЄДРПОУ 38625593), Запорізька обласна військова адміністрація (просп. Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 00022504), Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради (вул. Першотравнева, 2 м. Запоріжжя, 69095; код ЄДРПОУ 37591637) до Запорізького виробничого підприємства «НЕОН» Українського товариства глухих (вул. Східна, буд.10, м. Запоріжжя, 69083; код ЄДРПОУ 03972608), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Громадська організація «Всеукраїнська організація осіб з інвалідністю зі слуху «Українське товариство глухих» (вул. Велика Васильківська, буд.74, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 00021344) про зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.

Зобов`язати Запорізьке виробниче підприємство «НЕОН» Українського товариства глухих (вул. Східна, буд.10, м. Запоріжжя, 69083; код ЄДРПОУ 03972608) вчинити дії, спрямовані на приведення у готовність до використання за призначенням захисної споруди цивільного захисту сховища №29580, що знаходиться за адресою: вул. Східна, 10, м. Запоріжжя, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 19.12.2023.

Суддя І.В.Садовий