Ухвала

від 15.12.2023 по справі 320/29977/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи

у судовому засіданні з повідомленням сторін та зупинення провадження у справі

15 грудня 2023 року справа № 320/29977/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, зупинення провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісенс Хаус» про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісенс Хаус», в якому позивач просить суд прийняти рішення на користь Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, яким стягнути з розрахункових рахунків ТОВ «Вісенс Хаус» (ЄДРПОУ 38950520) податковий борг у розмірі 627417,98 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

28.11.2023 через канцелярію суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

Також, 28.11.2023 через канцелярію суду представником відповідача подано клопотання від 20.11.2023 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а також клопотання від 20.11.2023 про зупинення провадження в адміністративній справі до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі №320/42984/23, предметом розгляду якої є правомірність винесення податкового повідомлення-рішення №177150410 від 07.03.2023, на підставі якого виник податковий борг у розмірі 627417,98 грн., що є предметом розгляду у даній справі.

Розглянувши клопотання представника відповідача про розгляд справив судовому засіданні з повідомленням сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з частиною сьомою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Суд зазначає, що предметом позову є вимога про стягнення з розрахункових рахунків ТОВ «Вісен Хаус» (ЄДРПОУ 38950520) податкового боргу у розмірі 627417,98 грн.

Враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, суд вважає, що дана адміністративна справа може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Крім того, суд зауважує, що подана відповідачем заява є заявою з процесуальних питань.

Відповідно до частини першої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Частиною першою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, серед іншого, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення)

Однак представником відповідача не наведені обґрунтовані обставини, які б свідчили про доцільність розгляду справи у судовому засіданні.

Суд зазначає, що згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Додатково суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.

Отже, на дату постановлення цієї ухвали в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII.

Відповідно до пункту 3 вказаного вище Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Щодо клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, суд зазначає таке.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі №320/42984/23, виходячи з такого.

Судом встановлено, що у провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №320/42984/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісенс Хаус» до Головного управління ДПС у м. Києві, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №177150410 від 07.03.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 відкрито провадження у справі №320/42984/23.

Суд зазначає, що предметом розгляду адміністративної справи №320/29977/23 є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісенс Хаус» з розрахункових рахунків ТОВ «Вісенс Хаус» (ЄДРПОУ 38950520) податкового боргу у розмірі 627417,98 грн.

А отже, саме від вирішення адміністративної справи №320/42984/23 залежить встановлення обставин та вирішення справи про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісенс Хаус» з розрахункових рахунків ТОВ «Вісенс Хаус» (ЄДРПОУ 38950520) податкового боргу у розмірі 627417,98 грн., який виник на підставі оскаржуваного в адміністративній справі №320/42984/23 податкового повідомлення-рішення №177150410 від 07.03.2023.

Отже, суд вважає неможливим розгляд адміністративної справи №320/29977/23 до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/42984/23.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З огляду на те, що неможливість розгляду справи №320/29977/23 до вирішення справи №320/42984/23 є об`єктивною, суд вважає за необхідне клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісенс Хаус» від 20.11.2023 задовольнити та зупинити провадження у справі №320/29977/23 до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/42984/23.

Керуючись статтями 243, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісенс Хаус» від 20.11.2023 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

2. Клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісенс Хаус» від 20.11.2023 про зупинення провадження в адміністративній справі №320/29977/23, - задовольнити.

3. Зупинити провадження в адміністративній справі №320/29977/23 до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №320/42984/23.

4. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала у справі набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 15.12.2023.

Суддя Кушнова А.О.