Ухвала

від 19.12.2023 по справі 320/44680/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 грудня 2023 року м. Київ № 320/44680/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д. роглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до головного державного виконавця Задорожної Тетяни Андріївни Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнаненя дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до головного державного виконавця Задорожної Тетяни Андріївни Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) та просить суд:

визнати дії головного державного виконавця Задорожної Тетяни Андріївни Голосіївського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо опису та вилучення майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Бджілка Печерська», що перебуває у заставі за договором застави від 22.11.2019, протиправними;

зобов?язати головного державного виконавця Задорожну Тетяну Андріївну Голосіївського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) припинити розшук та вилучення майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Бджілка Печерська», що перебуває у заставі, а саме:

ТРАНСПОРТНИЙ ЗАСІБ легковий седан, марка Peugeot, модель 108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2018, номер кузова НОМЕР_2 ;

ТРАНСПОРТНИЙ ЗАСІБ легковий седан, марка Peugeot, модель 108, реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 2018, номер кузова НОМЕР_4 ;

ТРАНСПОРТНИЙ ЗАСІБ легковий седан, марка Peugeot, модель 108, реєстраційний номер НОМЕР_5 , рік випуску 2018, номер кузова НОМЕР_6 ;

ТРАНСПОРТНИЙ ЗАСІБ легковий седан, марка Peugeot, модель 108, реєстраційний номер НОМЕР_7 , рік випуску 2018, номер кузова НОМЕР_8 ;

ТРАНСПОРТНИЙ ЗАСІБ легковий седан, марка Peugeot, модель 108, реєстраційний номер НОМЕР_9 , рік випуску 2018, номер кузова НОМЕР_10 ;

зобов?язати головного державного виконавця Задорожну Тетяну Андріївну Голосіївського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Бджілка Печерська» транспортний засіб легковий седан, марка Peugeot, модель 108, реєстраційний номер НОМЕР_5 , рік випуску 2018, номер кузова НОМЕР_6 , вилучений за 3ВП № 69197766.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.

Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 та 169 КАС України.

Так, ч. 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).

Положеннями абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Крім того, п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розмірупрожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 1 073,60 грн).

Частиною 1 ст. 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до Закону України Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2023 року - 2 684,00 грн.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Також, суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як вбачається з матеріалів поданого позову, позивачем заявлено три вимоги немайнового харктеру, однак подано докази сплати судового збору лише за одну.

Тобто, позивачу за подання даного адміністративного позову слід сплати до спеціального фонду Державного бюджету України 2 147,20 грн (1 073,60 х 2).

Суд звертає увагу позивача на те, що інформацію щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У ч. 2 ст. 122 КАС України зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено ст. 287 КАС України.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 287 КАС України визначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У позовній заяві позивач просить визнати протиправними дії щодо опису та вилучення майна, що були вчиненні 10.04.2023, однак до суду звернувся лише 07.06.2023.

Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі Мельник проти України).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку до дати звернення з позовною заявою.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно - правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк звернутись до суду.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження рішення, дії чи бездіяльності у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

Окрему увагу необхідно акцентувати на тому, що при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі № 473/653/17 (ЄДРСРУ № 74991952).

Будь - яких обгрунтуваних клопотань про поновлення строку звернення до суду, позивач не подав.

Суд вважає, що поновлення строку звернення до адміністративного суд має супровождуватись наявністю сукупності належних доказів, які вказують на обгрунтовану підставу та поважність причин звернення до суду з пропуском визначеного строку.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Крім того, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Згідно ст. 6 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів систему органів примусового виконання рішень становлять: Міністерство юстиції України; органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Тобто, у цій категорії справ відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби, а не державні виконавці, які є працівниками таких органів, у зв`язку з тим, що структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, відділи примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних територіальних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - не визначені Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів як самостійні органи державної виконавчої служби, що виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.

У даній позовній заяві, у якості відповідача вказано саме головного державного виконавця, що з огляду категорію справи є невизначеним.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 ст. 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подачі до суду позовної заяви у відповідності до ст. 160 КАС України, із зазначенням належного відповідача з урахуванням викладеного та ст. 287 КАС України, документу про сплату судового збору в розмірі 2 147,20 грн або документ, який підтверджуює підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також обгрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до головного державного виконавця Задорожної Тетяни Андріївни Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнаненя дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду позовної заяви у відповідності до ст. 160 КАС України, із зазначенням належного відповідача з урахуванням викладеного та ст. 287 КАС України, документу про сплату судового збору в розмірі 2 147,20 грн або документ, який підтверджуює підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також обгрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Головенко О.Д.