Ухвала

від 19.12.2023 по справі 340/100/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення

за нововиявленими обставинами

19 грудня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/100/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Науменка В.В.

при секретарі судового засідання Гловацькій М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження заяву Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.03.2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Суботцівської сільської ради від 25.11.2021 №2267 «Про розгляд клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», зобов`язано Суботцівську сільську раду надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства за рахунок земельної ділянки із раніше наданої у постійне користування, загальною площею 47,50 га. з кадастровим номером 3522282600:02:000:9074, на території Суботцівської (Казарнянської) сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, з урахуванням правового висновку суду, та прийняти відповідне рішення. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Зазначене рішення суду сторонами не оскаржувалось та набрало законної сили.

27.11.2023 від Суботцівської сільської ради надійшла заява про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами (а.с. 108-111).

Заява обґрунтована тим, що відповідачу раніше не було відомо про істотні для справи обставини, а саме - що розпорядником спірної земельної ділянки відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Вказані обставини, за твердженням відповідача, стали відомі останньому лише у листопаді 2023 року, після відкриття доступу до державних реєстрів, що мало місце 08.06.2023 року.

Ухвалою суду від 30.11.2023 було відкрито провадження за нововиявленими обставинами, призначено заяву до розгляду у судовому засіданні на 09 годину 45 хвилин 19 грудня 2023 року (а.с. 117).

19.12.2023 від представника позивача надійшло заперечення на заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, у якій останній звертав увагу суду на недоведеності тверджень відповідача про відсутність у нього доступу до державних реєстрів, а також на те, що викладена ним обставина не є істотною для справи, оскільки свідчить лише про тривале ухилення відповідача від виконання вимог Закону №1423-ІХ та Постанови КМУ №1113 від 16.11.2020 щодо належного оформлення відповідачем комунальної власності на спірну земельну ділянку, а відтак просить суд відмовити у задоволенні такої заяви.

В судове засідання сторони та їх представники не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд зазначає, що в силу ч. 2 ст. 368 КАС України, неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Дослідивши заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, додані до неї документи, а також інші матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно п.1 ч.2 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно п.3 ч.3 ст. 364 КАС України до заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами додаються докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин.

В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Верховний Суд у Постанові від 26.12.2022, справа № 460/801/20, зауважує, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

2) на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі N 2а-7523/10/1270, від 02.05.2018 у справі N 303/3535/16-а, від 04.09.2018 у справі N 809/824/17, від 22.11.2018 у справі N 826/14224/15, від 06.02.2019 у справі N 822/862/15, від 10.07.2020 у справі N 823/1440/17.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

На думку суду, наведена заявником обставина про те, що розпорядником спірної земельної ділянки відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, та відповідач, за його твердженням, дізнався про це лише у листопаді 2023 року, не відповідає вищенаведеним ознакам та критеріям, а тому не є нововиявленою у розумінні пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України і не може бути підставою для перегляду судового рішення.

Зокрема, відповідач наголошує, що не мав можливості встановити наведену обставину через відсутність доступу до державних реєстрів, який був наданий (відновлений) лише 08.06.2023 року.

Разом з тим, відповідачем не надано до суду жодних доказів відносно того, коли саме та на підставі яких документів доступ до зазначених реєстрів було відповідачу надано, коли саме, на який час (період) та унаслідок чого такий доступ було припинено (обмежено), якщо таке мало місце, та коли та на підставі чого такий доступ знову було надано (поновлено).

Суд зауважує, що доступ до державних реєстрів усім користувачам дійсно було обмежено з моменту повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, що мало місце 24.02.2022.

Водночас, спірне рішення про відмову у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки було прийнято відповідачем набагато раніше зазначеної дати - 25.11.2021.

Крім цього, провадження у цій адміністративній справі було відкрито 05.01.2022, судом встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Така ухвала була отримана відповідачем 06.01.2022 року, про що свідчить зміст наданого до суду відзиву.

Отже, відповідач мав можливість та повинен був отримати дані з ДРРП щодо спірної земельної ділянки, відносно якої ним приймалось рішення про надання/відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, не пізніше винесення оскаржуваного рішення від 25.11.2021, та, за умови добросовісного ставлення до справи - не пізніше строку, встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі для надання відзиву.

Будь-яких доказів відсутності у відповідача доступу до державних реєстрів у період до 24.02.2022 до суду не надано.

Наведене свідчить про те, що відповідач мав можливість та повинен був дізнатись про обставини, які стали підставою ініціювання перегляду справи за нововиявленими обставинами, своєчасно, тобто до або під час розгляду справи по суті, та, за наявності підстав, мав повідомити про них суд у заявах по суті справи.

Такими чином, наведена відповідачем обставина не є нововиявленою та не може бути підставою для скасування судового рішення у справі.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 368 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (ч. 1 ст. 369 КАС України).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Керуючись статтями 241-243, 248, 250, 368, 369 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та у строки, встановлені статтями 293-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО