Рішення

від 19.12.2023 по справі 360/1328/23

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

19 грудня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/1328/23

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Сірмана Дмитра Вадимовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання противоправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

06.11.2023 до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшла позовна заява Сірмана Дмитра Вадимовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач) в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не поновлення виплати пенсії з 01.03.2021 на підставі заяви від 13.10.2023;

- зобов`язати відповідача з 01.03.2021 поновити виплату раніше призначеної пенсії за віком на банківський рахунок НОМЕР_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є пенсіонером за віком та перебуває на обліку відповідача.

З 01.03.2021 відповідач призупинив виплату пенсії за віком.

15.09.2023 позивач звернувся до відповідача через особистий кабінет веб-порталу Пенсійного фонду України (https://portal.pfu.gov.ua/) щодо надання інформації про причину призупинення виплати пенсії за віком на банківський рахунок: НОМЕР_1 відкритий в АТ «Ощадбанк».

13.10.2023 позивачу надано відповідь на звернення від 15.09.2023, де зазначено, що виплата пенсії з 01.03.2021 призупинена у зв`язку з неотриманням пенсійних виплат більше одного року. Також відповідачем надано роз`яснення, що виплату пенсії можливо поновити за умови особистого звернення до територіального органу Пенсійного фонду України (сервісного центру) з відповідною заявою та необхідними документами: паспортом; документом про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків; довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, або за поданою заявою засобами веб-порталу Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису.

13.10.2023 позивач звернувся до відповідача через особистий кабінет веб-порталу Пенсійного фонду України (https://portal.pfu.gov.ua/) з заявою про поновлення виплати пенсії за віком з 01.03.2021 на банківський рахунок: НОМЕР_1 відкритий в АТ «Ощадбанк» з використанням кваліфікованого електронного підпису.

02.11.2023 відповідач проінформував позивача, що розглянув заяву від 13.10.2023, проте так і не поновив виплату пенсії, фактично проігнорувавши мою заяву про поновлення.

Вважає таку бездіяльність відповідача в частині не поновлення виплати пенсії з 01.03.2021 протиправною і такою, що порушує конституційні та законні права на соціальний захист.

Відповідач позов не визнав, до Луганського окружного адміністративного суду надав відзив на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву зазначено, що позивач з 27.03.2006 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України.

За довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 935-1534, виданою 21.02.2018 Управлінням соціального захисту населення Троїцького відділу Сватівського району Луганської області, фактичне місце проживання/перебування позивача: АДРЕСА_1 .

21.02.2018 позивач звернувся до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою про взяття на облік.

З 01.08.2014 на підставі заяви від 21.08.2018 позивача взято на облік в Білокуракинському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, як одержувача пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 1, та, як внутрішньо переміщену особу.

Під час звернення за призначенням пенсії позивач просив пенсію виплачувати на банківській рахунок № НОМЕР_2 , відкритий ним в АТ «Державний ощадний банк України». Згодом змінив виплатні реквізити на банківській рахунок № НОМЕР_2 , відкритий ним в АТ «Державний ощадний банк України».

У зв`язку з надходженням від АТ «Державний ощадний банк України» до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області інформації про зміну (не за ініціативою клієнта) діючого рахунку клієнту банку - ОСОБА_1 (відповідно до вимог стандарту ІВАN) 16.09.2019 в електронній пенсійні справі ОСОБА_1 змінено виплатні реквізити банківського рахунку з № НОМЕР_3 на НОМЕР_1 .

З 01.10.2019 по 01.03.2021 пенсія позивачу виплачувалась на банківський рахунок НОМЕР_1 в АТ «Державний ощадний банк України».

22.12.2020 за вхід. № 5801/8 відповідачем зареєстровано лист АТ "Державний ощадний банк України" від 21.12.2020 № 110.14-08/26-б/т, яким надано інформацію за період з 01.12.2019 по 30.11.2020 по клієнтам, за рахунками яких суми пенсій або грошової допомоги одержуються за довіреністю більше як один рік або не одержуються більше як один рік. У наданій АТ "Державний ощадний банк України" інформації, окрім інших, міститься інформація щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , рахунок НОМЕР_3 IBAN НОМЕР_1 .

Листом від 05.01.2021 № 1200-010202-9/160 відповідачем зазначений лист направлено для відпрацювання до Голів комісій по припиненню об`єднаних управлінь Пенсійного фонду України та управлінь в містах та районах Луганської області, у тому числі до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області.

Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області листом від 21.02.2021 № 1237-0133-8/1278 повідомило позивачу про припинення з 01.03.2021 виплати пенсії, у зв`язку з тим, що він більше року не отримував пенсійні виплати з банківського рахунку.

Лист від 21.02.2021 № 1237-0133-8/1278 надсилався на адресу фактичного проживання позивача.

З 27.03.2022 відповідно до пункту 10 Порядку №1596 (доповнено абзацом згідно з Постановою КМУ від 25.03.2022 № 363), заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України.

Позивач не отримував пенсію з 01.03.2021 по дату звернення до суду з цим позовом - 04.11.2023 та не звернувся до відповідача із заявою про виплату пенсії (додатки 1 або 4), відповідно до пунктів 10 та 17 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, Порядку № 22-1 особисто не звертався. Так само не надходила відповідна заява і від установ АТ «Державний ощадний банк України».

14.09.2023 через електронну персональну сторінку користувача послуг (особистий кабінет) на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України ОСОБА_1 подав звернення ВЕБ-12001-Ф-С-23-244393, зареєстроване відповідачем 15.09.2023 за вхід. № 6167/К-1200-23, у якому просив надати інформацію з якої причини та на якій підставі він не отримує виплату пенсії на банківський рахунок НОМЕР_1 .

15.09.2023 за вхід. № 6172/К-1200-23 до відповідача з електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшло звернення позивача від 15.09.2023, у якому зазначено таке: "Відповідно до інформації з особистого кабінету веб-порталу Пенсійного фонду України (https://portal.pfu.gov.ua/) місяць останньої виплати пенсії лютий 2021 року, сума останньої виплати 10199, 35 грн. Прошу надати офіційну відповідь з якої причини та на якій підставі Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області не виплачує мені пенсію з березня 2021".

Листом від 13.10.2023 № 6122-6172/К-02/8-1200/23 відповідач у відповідь на звернення від 15.09.2023, окрім іншого, довело до відома ОСОБА_1 порядок поновлення виплати пенсії, передбачений, у тому числі: Порядком №1596, Порядком № 22-1, Постановою КМУ № 637.

У відповідь на звернення від 14.09.2023 відповідач листом від 13.10.2023 № 6127- 6167/К-02/8-1200/23 повідомив позивачу, що відповідь на аналогічне питання надано листом від 13.10.2023 № 6122-6172/К-02/8-1200/23, направленим на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначену позивачем у зверненні від 15.09.2023.

Втретє 13.10.2023 через електронну персональну сторінку користувача послуг (особистий кабінет) на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України ОСОБА_1 подав звернення ВЕБ-12001-Ф-С-23-244393, зареєстроване відповідачем 16.10.2023 за вхід. № 6815/К-1200-23, у якому просив поновити виплату пенсії за віком з 01.03.2021 на банківський рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Ощадбанк". Відповідь на заяву щодо поновлення виплати пенсії з 01.03.2021 позивач просив надати на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 До звернення від 13.10.2023 позивач додав копію паспорту громадянина України серія НОМЕР_5 , виданого 19.12.2007 Лутугинським РВ УМВС України в Луганській області, що є додатком до позову, та копію РНОКПП.

На звернення від 13.10.2023 відповідач листом № 6628- 6815/К-02/8-1200/23 від 02.11.2023 повідомив позивачу, що відповідь стосовно причини припинення, порядку поновлення виплати пенсії та проходження ідентифікації надіслано листом Головного управління від 13.10.2023 № 6122-6172/К-02/8-1200/23 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1

Отже, з дня припинення виплати пенсії - 01.03.2021 позивач із заявою про виплату пенсії або грошової допомоги, відповідно до пункту 10 Порядку № 1596, особисто не звертався; заяву про виплату пенсії через електронну персональну сторінку користувача послуг (особистий кабінет) на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України не подавав; ідентифікації та верифікації особи, передбаченої пунктом 17 Порядку № 1596 особисто та/або в особистому кабінеті на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України за допомогою віддаленого кваліфікованого електронного підпису «Дія. Підпис» не проходив.

Головне управління не отримувало заяву про виплату пенсії на ім`я ОСОБА_1 і від АТ «Державний ощадний банк України».

Провести позивачу виплату пенсії не можливо, оскільки позивачем не вчинено передбачених законодавством України дій.

Ухвалою суду від 08.11.2023 позов залишено без руху.

Ухвалою суду від 10.11.2023 відкрито провадження у справі, відстрочено сплату судового збору та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) отримував пенсію за віком, перебував на обліку Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області та в подальшому на обліку відповідача, як правонаступника, що підтверджено наявними в матеріалах справи та не заперечується сторонами.

22.12.2020 за вхід. № 5801/8 відповідачем зареєстровано лист АТ "Державний ощадний банк України" від 21.12.2020 № 110.14-08/26-б/т, яким надано інформацію за період з 01.12.2019 по 30.11.2020 по клієнтам, за рахунками яких суми пенсій або грошової допомоги одержуються за довіреністю більше як один рік або не одержуються більше як один рік. У наданій АТ "Державний ощадний банк України" інформації, окрім інших, міститься інформація щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , рахунок НОМЕР_3 IBAN НОМЕР_1 .

Листом від 05.01.2021 № 1200-010202-9/160 відповідачем зазначений лист направлено для відпрацювання до Голів комісій по припиненню об`єднаних управлінь Пенсійного фонду України та управлінь в містах та районах Луганської області, у тому числі до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області.

Листом від 21.02.2021 № 1237-0133-8/1278 Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повідомило позивачу про припинення з 01.03.2021 виплати пенсії, у зв`язку з тим, що він більше року не отримував пенсійні виплати з банківського рахунку.

14.09.2023 через електронну персональну сторінку користувача послуг (особистий кабінет) на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України позивач подав звернення ВЕБ-12001-Ф-С-23-244393, зареєстроване відповідачем 15.09.2023 за вхід. № 6167/К-1200-23, у якому просив надати інформацію про причини та підстави припинення виплати пенсії на банківський рахунок НОМЕР_1 .

15.09.2023 за вхід. №6172/К-1200-23 до відповідача з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшло звернення позивача від 15.09.2023.

Листом від 21.09.2023 за вих номером 1200-0211-8/18566 відповідач повідомив позивача, що у зв`язку з відсутністю доступу територіальними органами Пенсійного фонду України до відомостей, які містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб просимо посприяти в наданні інформації щодо дійсності довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. Через відсутність інформації про дійсність довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, до цього часу не проводиться перерахування пенсій громадянам на їх карткові рахунки.

Листом від 13.10.2023 № 6122-6172/К-02/8-1200/23 відповідач повідомив позивача, зокрема, про порядок поновлення виплати пенсії, передбачений, у тому числі: Порядком № 1596, Порядком № 22-1, Постановою КМУ № 637.

13.10.2023 через електронну персональну сторінку користувача послуг (особистий кабінет) на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України позивач подав звернення ВЕБ-12001-Ф-С-23-244393, зареєстроване відповідачем 16.10.2023 за вхід. №6815/К-1200-23, у якому просив поновити виплату пенсії за віком з 01.03.2021 на банківський рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Ощадбанк". Відповідь на заяву щодо поновлення виплати пенсії з 01.03.2021 позивач просив надати на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 До звернення від 13.10.2023 позивач додав копію паспорту громадянина України серія НОМЕР_5 , виданого 19.12.2007 Лутугинським РВ УМВС України в Луганській області, що є додатком до позову, та копію РНОКПП.

Листом від 13.10.2023 № 6127-6167/К-02/8-1200/23 відповідач повідомив позивача про надання відповіді листом від 13.10.2023 № 6122-6172/К-02/8-1200/23.

Листом від 02.11.2023 №6628-6815/К-02/8-1200/23 відповідач повідомив позивачу, що відповідь стосовно причини припинення, порядку поновлення виплати пенсії та проходження ідентифікації надіслано листом Головного управління від 13.10.2023 № 6122-6172/К-02/8-1200/23 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункт 6 абз. 1 статті 92 Конституції України).

Статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 26.06.2014 у справі "Суханов та Ільченко проти України" (Заяви № 68385/10 та № 71378/10) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 1 Першого протоколу включає в себе три окремих норми: "перша норма, викладена у першому реченні першого абзацу, має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого абзацу, стосується позбавлення власності і підпорядковує його певним умовам; третя норма, закріплена в другому абзаці, передбачає право Договірних держав, зокрема, контролювати користування власністю відповідно до загальних інтересів. Проте ці норми не є абсолютно непов`язаними між собою. Друга і третя норми стосуються конкретних випадків втручання у право на мирне володіння майном, а тому повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закріпленого першою нормою" (параграф 30).

Щодо соціальних виплат, стаття 1 Першого протоколу не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, мати чи ні будь-яку форму системи соціального забезпечення та обирати вид або розмір виплат за такою системою. Проте якщо Договірна держава має чинне законодавство, яке передбачає виплату як право на отримання соціальної допомоги (обумовлене попередньою сплатою внесків чи ні), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу щодо осіб, які відповідають її вимогам (параграф 31).

Зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).

Згідно статті 1 Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон № 1706-VII), внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Статтею 2 Закону № 1706-VII визначено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Частиною першою статті 4 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Частиною третьою статті 4 Закону № 1058-IV регламентовано, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до частини другої статті 5 Закону № 1058-IV виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням, порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Згідно із частиною другою статті 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Статтею 47 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд (пункт 4).

Частиною другою статі 49 Закону № 1058-IV визначено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Отже, частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV визначено вичерпний перелік підстав припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду України або за рішенням суду. Цим переліком передбачена можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

У свою чергу постановами Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 та від 08.06.2016 № 365 визначено умови призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам: знаходження внутрішньо переміщеної особи на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі АТ "Державний ощадний банк України".

Судом встановлено, що виплата пенсії позивачу припинена з 01.03.2021 після надходження листа АТ «Ощадбанк» про неотримання позивачем пенсії протягом року.

Вказана підстава для припинення виплати пенсії встановлена частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV.

Проте, припинення виплати пенсії за пунктом 4 частини першої статті 49 Закону № 1058-IV здійснюється на підставі рішення територіального органу Пенсійного фонду України.

З матеріалів справи встановлено, що Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області листом «Повідомлення про призупинення виплати» від 21.02.2021 №1237-0133-8/1278 повідомило про припинення виплати пенсії з 01.03.2021.

Водночас, відповідачем не надано рішення територіального органу Пенсійного фонду України, як суб`єкта владних повноважень, про припинення виплати пенсії на виконання ухвали суду від 10.11.2023.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, припинення виплати пенсії позивачу відбулося безпідставно (без рішення) та не у спосіб, визначений частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що припинення виплати пенсії відбулось не з вини пенсіонера, а з вини пенсійного органу, тобто у спірних правовідносинах не застосовується трирічний строк для поновлення виплати пенсії, передбаченого частиною першою статті 46 Закону № 1058-IV, так як такий строк застосовується лише до випадків неотримання пенсії з вини пенсіонера.

Натомість частина друга цієї статті передбачає, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Право особи на отримання пенсії (у тому числі і за минулий час) як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України, а тому обмеження такого права можливо лише на підставі законів, що приймаються Верховною Радою України.

З наведеного, суд критично оцінює посилання відповідача на норми Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596.

Суд звертає увагу, що позивач звернувся до відповідача через особистий кабінет пенсіонера Порталу електронних послуг із заявою про поновлення виплати пенсії вказавши банківський рахунок АТ «Ощадбанк» на який, відповідно до матеріалів справи, нараховувалась пенсія до її припинення.

Посилання відповідача про надання позивачем паспорту громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року та ІD-картки, суд вважає необґрунтованим, оскільки позивач звертаючись до суду та відповідача пройшов електронну ідентифікацію з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

З наведеного, суд вважає безпідставним посилання відповідача про необхідність особистого звернення позивача із заявою про поновлення виплати пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 925 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» реорганізовано деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом приєднання до окремих органів Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком.

Згідно Переліку територіальних органів Пенсійного фонду України, які реорганізуються шляхом приєднання, який є додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 925, реорганізовано, зокрема, Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461).

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код 41246789) припинено в результаті реорганізації, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461).

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що позивач з 01.03.2021 не отримує пенсію з вини Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області.

Таким чином, суми пенсії, невиплачені позивачу, мають бути виплачені йому за минулий час без обмеження будь-яким строком правонаступником.

Посилання відповідача про необхідність позивача звернутись із новою заявою про поновлення пенсії, суд вважає безпідставними з мотивів викладених судом у рішенні.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням викладеного належним способом захисту порушеного права в даному випадку є:

- визнання протиправною бездіяльність Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2021;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2021 на рахунок відкритий у АТ "Державний ощадний банк України".

Твердження відповідача про порушення позивачем строку звернення до суду судом вважаються необґрунтованими, з тих підстав, що відповідачем суду не надано жодних доказів повідомлення позивача про припинення виплати пенсії.

Частиною другою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення, своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вже вище вказано, згідно з положеннями статті 49 Закону № 1058-IV припинення виплати пенсії відбувається за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України або суду за наявності визначених законом підстав.

Відповідачем суду не надано жодних доказів вручення позивачу рішення про припинення виплати пенсії.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, оскільки обраний спосіб захисту не відповідає ефективному способу захисту порушених прав у судовому порядку.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Приписами частини першої статті 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Представником позивача подано позовну заяву через «Електронний суд» та судом відстрочено позивачу сплату судового збору по даній адміністративній справі у розмірі 858,88 грн до ухвалення судового рішення в даній справі.

Відповідно до частини другої статті 133 КАС України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, лише з коригування обраного способу захисту, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 858,88 грн, стягнути до Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 260-262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Сірмана Дмитра Вадимовича в інтересах ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область) про визнання противоправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2021.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2021 на рахунок відкритий у АТ "Державний ощадний банк України".

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду звернути до негайного виконання у межах виплати позивачу пенсії за один місяць.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Державного бюджету України судовий збір в сумі 858,88 (вісімсот п`ятдесят вісім грн 88 коп.) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т.В. Смішлива