Рішення

від 05.12.2023 по справі 400/7913/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2023 р. № 400/7913/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А. за участю секретаря судового засідання Суліменко І.А. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Минералис", вул. Потьомкінська, 114/1,Миколаїв,54001,

до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001,

про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.10.2021 року № 913614290703,

За участю:

від позивача: представник Бунчук Д.О.;

від відповідача: представник Радчич О.А.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Минералис» (надалі - позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (надалі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 913614290703 від 29.10.2021, прийняте головним управлінням ДПС у Миколаївській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України підрозділу 10 розділу XX "Перехідні встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, у зазначеному пункті також визначено перелік перевірок, якій є виключенням і до даного переліку не відноситься перевірка з підстав зазначених у наказі відповідача щодо проведення перевірки позивача, а саме п. 78.1.1 та п. 78.1.4 ст. 78 Податкового кодексу України. Тому, на думку позивача, відповідач порушив порядок та умови передбачені для проведення документальних позапланових виїзних перевірок податковими органами. Тобто сам наказ про проведення перевірки позивача є протиправним (незаконним), тому що не відповідає приписам нормативно-правових актів і на це вказував позивач під час перевірки, проте належної реакції від відповідача не отримав. Щодо суті порушень, то позивачем не було порушено жодних податкових зобов`язань та дотримано всіх передбачених податковим законодавством правил.

Позовна заява залишалась без руху ухвалою від 03.07.2023.

Ухвалою від 09.08.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання та запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що наказ на проведення перевірки винесено з дотриманням вимог податкового законодавства та за наявності підстав, визначених Податковим кодексом України, перевіряючими були дотримані вимоги ст. 81 Податкового кодексу України щодо умов та порядку допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «МИНЕРАЛИС». Викладені в акті перевірки від 29.09.2021 №7066/14-29-07- 03/43308658, ґрунтуються на наявних фактах порушення ТОВ «МИНЕРАЛИС» норм діючого законодавства, а податкове повідомлення - рішення від 29.10.2021 №913614290703 прийняте відповідно до вимог законодавства.

Від відповідача надходили до суду письмові пояснення та додаткові письмові пояснення, в яких наголошено на допущення позивачем порушень норм Податкового кодексу України та повністю підтримано свою позицію, викладену у відзиві на позовну заяву.

12.10.2023 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

05.12.2023 у судовому засіданні за участю представників позивача та відповідача суд оголосив скорочене рішення про задоволення позовних вимог.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з наступного.

На підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.82 Податкового кодексу України та відповідно до абзацу п`ятого постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року №89 «Про скорочення дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», наказу від 16.09.2021 №1721-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Минералис» (код ЄДРПОУ 43308658)», виданого Головним управлінням ДПС у Миколаївській області, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Мнералис» (код за ЄДРПОУ 43308658) з метою дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами постачальниками ТОВ «Хілдон» (код за ЄДРПОУ 43132231) за грудень 2020 року, ТОВ «Зерно-Сток» (код за ЄДРПОУ 41807321) за грудень 2020 року та контрагентами-покупцями, яким у подальшому були реалізовані товари/послуги, придбані у вищенаведених контрагентів-постачальників, за результатами якої складено акт від 29.09.2021 №7066/14-29-07-03/43308658 (надалі - акт).

Згідно висновків акту, відповідачем в ході перевірки позивача встановлено порушення ним:

п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 13789374 грн за грудень 2020 року.

ТОВ «МИНЕРАЛИС» не погодилося з висновками акту перевірки від 29.09.2021 №7066/14-29-07-03/43308658 та надало заперечення від 13.10.2021 № 360 (вх. від 13.10.2021 № 39184/6) з документами, за результатами розгляду заперечень змін не внесено.

На підставі висновків акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 29.10.2021 №913614290703.

Позивач не погоджуючись з підставами проведення перевірки та прийнятим за результатами проведеної перевірки рішенням податкової, звернувся з даним позовом.

Так, зі змісту наказу про проведення перевірки від 16.09.2021 №1721-п, вбачається, що він виданий на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) та відповідно до абзацу п`ятого постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року №89 «Про скорочення дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок».

Відповідно до п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- 78.1.1. отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

- 78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

При цьому, пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення Податкового кодексу України (надалі ПК України, тут і надалі в редакції чинній на час винекнення спірних правовідносин), установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, документальну позапланову перевірку позивача на підставі наказу про проведення перевірки від 16.09.2021 №1721-п, виданого на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.82 ПК України та абзацу п`ятого постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року №89 «Про скорочення дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», проведено в період з 16.09.2021 по 22.09.2021, тобто в період дії мараторію.

Щодо посилання в наказі відповідача на абз. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року №89, суд зазначає наступне.

Дійсно, постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», яка набрала чинності 09.02.2021(далі Постанова № 89), було дозволено проведення, в тому числі, документальних перевірок юридичних осіб.

Так, абз. 5 Постанови № 89 визначено, скоротити строк дії обмежень, встановлених п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок та дозволено проведення таких видів перевірок юридичних осіб, зокрема, документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ.

З цього приводу суд зазначив, що, згідно зі статтею 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу. Отже, Постанова № 89 не змінила і не могла змінити пункт 522 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Податкового кодексу України, податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Постанова № 89 не є нормативно-правовим актом, прийнятим на підставі та на виконання Податкового Кодексу України, тому не є частиною податкового законодавства.

Суд при вирішенні спору врахував позицію Верховного Суду (викладену, зокрема, у постановах від 22.02.2022 у справі № 420/12589/21, від 15.04.2022 у справі № 160/5267/21, від 27.04.2022 у справі № 140/1846/21, від 17.05.2022 у справі № 520/592/21, від 06.07.2022 у справі № 360/1182/21, від 01.09.2022 у справі № 640/16093/21, від 23.02.2023 у справі № 160/20112/21) щодо оцінки правомірності податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами незаконно проведеної перевірки.

Так, у постанові від 23.02.2023 у справі № 160/20112/21 Верховний Суд зазначив: «… перевірка під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, є такою, що не породжує правових наслідків, оскільки така перевірка не повинна була відбутися в силу закону. Оскільки встановлений у пункті 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України мораторій на проведення планових виїзних перевірок імперативно забороняє контролюючому органу її проводити, колегія суддів вважає, що висновок суду апеляційної інстанції у цій справі про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень з огляду на допущені контролюючим органом процедурні порушення відповідає правильному застосуванню норм права і завданню адміністративного судочинства …».

Суд встановив, що відповідач провів перевірку за прямої заборони на її проведення, тому з`ясування того, чи діяв відповідач згідно зі статтями 75, 77, 81, 82 Податкового кодексу України, не має значення.

Таким чином, суд погоджується з посилання позивача на порушення відповідачем порядку та умов, передбачених для проведення документальних позапланових виїзних перевірок податковими органами.

Щодо суті виявлених порушень суд зазначає, наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.1,9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового Кодексу України.

Відповідно до абз. «а» п.198.1,п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Згідно п.200.1,абз «б», «в» п.200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Так, оскаржуване податкове повідомлення - рішення складене відповідачем за результатами перевірки та зазначено в ньому, що позивач завищив суму від ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) на 13 789 374 гри. При цьому, відповідач у цій рішенні зазначив, що сума визначена з декларації за грудень 2020 року зареєстрованої в контролюючому органі за №9369900913 від 20.01.2021 року. Зазначена сума складається, з таких сум ПДВ та господарських операцій проведених позивачем:

- 4 187 314 грн за грудень 2020 року між позивачем та ТOB «Хілдон»;

- 9 602 059,65 грн за грудень 2020 року між позивачем та ТОВ «Зерно-Сток».

Зазначені суми відображено позивачем в податковій декларації з ПДВ за грудень 2020

року.

Так, одним з контрагентів позивача було ТОВ «Хілдон», з яким позивачем було укладено договір транспортного перевезення № 1201-АУ4, за умовами якого позивач придбав транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу. Також, до договору укладались додаткові угоди за № 1 - № 12.

Позивачем надано до суду і надавались до перевірки копії договору, товаро транспортних накладних, рахунок, акт приймання-передачі наданих послуг, додаткові угоди, оборотно-сальдову відомість, платіжні доручення.

Зазначені документи в повній мірі відображають реальність господарської операції, а саме отримання позивачем транспортно експедиційних послуг з перевезення вантажу.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача, як на свідчення нереальності господарської операції щодо недоцільності переміщення позивачем вантажу (власних добрив) між орендованими ним складами. Позивачем надано пояснення, якій на думку суду повністю розкривають сутність зазначених переміщень, а саме необхідністю просування, пришвидшення продажу власної продукції. Тоді як, відповідач необґрунтовано не взяв до уваги пояснення позивача та взагалі зазначене відповідачем є лише припущенням та умовивідом перевіряючих. Судом також, враховано, що основним видом діяльності позивача є 46.75 оптова торгівля хімічними продуктами, переміщував за договором з контрагентом ТОВ «Хілдон» добрива, склади для зберігання орендовані позивачем і частина з них є комплексами елеваторів.

Щодо самого контрагента позивача, то ТОВ «Хілдон» має у користуванні 2 офіси, земельну ділянку, 2 автостоянки, 19 транспортних засобів, 8 працівників, що підтверджено відповідачем в акті перевірки. Посилання відповідача на відсутність закупівлі зазначеним контрагентом паливно мастильних матеріалів не свідчить про нереальність господарської операції між позивачем та його контрагентом. Суд звертає увагу, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічна правова позиція підтверджена постанова Верховного Суду від 12.06.2018 р. у справі № 826/11879/13-а, від 01.03.2023 у справі № 120/1010/20-а.

Також, у перевіряємий період контрагентом позивача було ТОВ «Зерно - Сток».

Так, в декларації з ПДВ за грудень 2020 року позивач задекларував, що отримав податковий кредит від ТОВ «Зерно-Сток» в сумі 9 602 059,65 грн., ця сума ПДВ була сформована за рахунок зареєстрованих двох податкових накладних ТОВ «Зерно-Сток» на користь ТОВ «Минералис», а саме № 12 від 31.12.2020 р. на суму ПДВ 3 600 000,00 грн га № 9 від 04.12.2020 року на суму 6 002 059,65 грн.

Відтак, у грудні 2020 року позивач придбав у ТОВ «Зерно-Сток» добрива на суму 36 012 357.89 гри, в тому числі ПДВ 6 002 059, 65 грн.

Позивачем надавались до перевірки, а також надані до суду на підтвердження вищезазначеної господарської операції договір, товаро-транспортні накладні, рахунок, платіжні доручення, видаткова накладна.

ТОВ «Зерно-Сток» зареєстрував податкову накладну № 12 від 31.12.2020 р. на суму ПДВ 3 600 000,00 гри щодо надання транспортно-експедиційних послуг. Враховуючи наявну податкову накладну та фактично отриману суму ПДВ від контрагента позивач задекларував таку суму в декларації з ПДВ за грудень 2020 року. 08.02.2021 року ТОВ «Зерно-Сток» зареєстрував розрахунок коригування № 21 від 31.12.2020 року до цієї податкової накладної. Таким чином, ТОВ «Зерно-Сток» зменшив суму свого податкового зобов`язання на 3 600 000,00 гри. а ТОВ «Минералис» повернув податковий кредит на цю суму. При цьому господарська операція на цю суму ПДВ не відбулась і позивач не надав документів відповідачу під час перевірки, які б її підтверджувала чи спростовували. Тобто, ТОВ «Зерно-Сток» помилково склав та зареєстрував вказану податкову накладну без належних на те підставі і розрахунком коригування виправив свою помилку.

Відтак, з боку позивача відсутні будь-які порушення податкового законодавства, зокрема ст. 16, 36, 54. 58 ПК України. Адже, на момент подання декларації з ПДВ за грудень 2020 року, а саме 20.01.2021 року, позивач дійсно мав отриманий податковий кредит в сумі 3 600 000,00 грн від ТОВ «Зерно-Сток». А тому декларування такої суми було обов`язком позивача, який передбачено ПК України. В гой самий час після подання ТОВ «Зерно-Сток» розрахунку коригування обставини змінились і відображена в декларації з ПДВ за грудень 2020 року сума податкового кредиту отриманого від ТОВ «Зерно-Сток», в тому числі на суму 3 600 000,00 грн не відповідала дійсності.

Наявну помилку позивачем виявлено самостійно та було 11.01.2021 року подано та зареєстровано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ до податкової декларації за грудень 2020 ром з додатками.

Перевірка позивача проводилась в період з 16.09.2021 р. по 22.09.2021 р. Тобто в цей період позивачем не було порушено передбаченого строку для подання уточненого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за грудень 2020 року.

Так, відповідно до абз. 1-3 п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені. У разі якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом податковою декларацією згідно з абзацом другим пункту 46.2 статті 46 цього Кодексу, та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов`язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають уточнюючий розрахунок до річної податкової декларації у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.

За аналізом ст. 102 ПК України встановлено, що строк подання уточненого розрахунку до податкової декларації складає 1095 днів. Відлік такого строку настає за останнім днем граничного строку подання.

Таким чином, позивачем не було порушено жодних податкових зобов`язань та дотримано всіх передбачених податковим законодавством правил.

Щодо посилання відповідача на Рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості щодо контрагента позивача ТОВ «Зерно Сток» (код 41807321) від 16.02.2021 № 11379, суд зазначає, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.09.2021 у справі № 400/5259/21 рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника № 11379 від 16.02.2021 року визнано протиправним та скасувано. Рішення суду набрало законної сили 11.04.2023.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Таким чином, посилання відповідача на рішення № 11379 від 16.02.2021 року є безпідставним, оскільки воно скасоване рішенням суду, яке набрало законної сили.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Минералис" (вул. Потьомкінська, 114/1,Миколаїв,54001 43308658) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 44104027) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 913614290703 від 29.10.2021.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 44104027) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Минералис" (вул. Потьомкінська, 114/1,Миколаїв,54001 43308658) судовий збір в сумі 26 840 грн (двадцять шість тисячі вісімсот сорок гривень).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Рішення складено в повному обсязі 15.12.2023 року.

Суддя І.А. Устинов