Рішення

від 19.12.2023 по справі 420/27239/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/27239/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фермерського господарства «Ольвія-СПК» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу,

встановив:

Фермерське господарство «Ольвія-СПК» (далі позивач, ФГ «Ольвія-СПК»), в інтересах якого діє адвокат Тихоход Микола Миколайович, звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі відповідач, ГУ ДПС в Одеській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ від 02.10.2023 року № 7921-п «Про проведення фактичної перевірки ФГ «ОЛЬВІЯ-СПК», винесений заступником начальника Головного управління ДПС в Одеській області про проведення фактичної перевірки ФГ «ОЛЬВІЯ-СПК» за період з 04.10.2020 по дату закінчення фактичної перевірки, з 04.10.2023 року тривалістю 10 робочих днів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.10.2023 інспектори Головного управління ДПС в Одеській області відповідно до наказу від 02.10.2023 № 7921-п прибули до позивача для проведення фактичної перевірки. Як вбачається з наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 02.10.2023 № 7921-п «Про проведення фактичної перевірки ФГ «ОЛЬВІЯ-СПК»» його видано на підставі пп. 19-1.1.4, 19-1.1.8, 19-1.1, 191, ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80, п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, у зв`язку з наявною податковою інформацією, отриманою в рамках проведеного аналізу, що свідчить про можливі порушення граничних сум розрахунків готівкою, наказано провести фактичну перевірку ФГ «ОЛЬВІЯ-СПК» код за ЄДРПОУ 43040151 з 04.10.2023 тривалістю 10 діб. При цьому, відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп. 80.2.2).

Передумовою проведення фактичної перевірки з підстав, передбачених підпунктами 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.

Підставою для проведення фактичної перевірки є не посилання на положення Податкового кодексу України, а зазначення конкретно-визначених відомостей та/або даних, які відображені на матеріальних носіях або в електронному вигляді, що стали безпосередньою підставою для проведення фактичної перевірки з яких особа, яка знайомиться із наказом, може встановити обґрунтованість її призначення та проведення.

Інформація на підставі якої прийнято оскаржуваний наказ, повинна містити інформацію про хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.

Наявність повноважень контролюючого органу на здійснення функцій у певних сферах, перелічених у п.п. 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, повинно одночасно співпадати з наявністю інформації про можливі порушення з боку платника податків у відповідній сфері. Лише у такому разі, контролюючий орган вправі призначити фактичну перевірку платника податків.

Приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача від 02.10.2023 № 7921-п, відповідач лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків, але, при цьому, відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки позивача, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення.

Наказ відповідача про проведення фактичної перевірки позивач вважає протиправним, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 11.10.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

26.10.2023 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.

Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що у відповідності до вимог п. 19-1.1 ст. 19-1, ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) прийнято наказ від 02.10.2023 № 7921-п «Про проведення фактичної перевірки ФГ «Ольвія-СПК», з 04.10.2023 тривалістю 10 діб, перевіряємий період з 04.10.2020 - по дату закінчення фактичної перевірки, з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підставою для прийняття даного наказу слугувало здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством, недопущення порушень у сфері обігу готівки, з урахуванням, наявної податкової інформації, отриманої в рамках проведеного аналізу, що свідчить про можливі порушення граничних сум розрахунків готівкою.

Зокрема, в ході проведення до перевірочного аналізу встановлено, що суб`єкт господарювання ФГ «Ольвія-СПК» (код ЄДРПОУ 43040151) у 2022 та 2023 роках зареєстрував на неплатника податку на додану вартість по коду 100000000000 податкові накладні № 1 від 27.10.2022 року на суму постачання товару (пшениця) 80811,31 грн, № 1 від 07.02.2023 року на суму постачання товару (пшениця) 210000 грн.

Вищезазначене може свідчити про здійснення розрахунків готівкою неплатником ПДВ з підприємством, фізичною особою - підприємцем або фізичною особою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами з порушенням меж граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідними Положенням НБУ № 148 від 29.12.2017 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (із змінами і доповненнями).

Відповідна інформація була викладена у доповідній записці Головного управління ДПС в Одеській області від 27.09.2023 року № 5887/15-32-07-06-11, складеної у відповідності до вимог п.п. 1.2.2. п. 1.2 розділу І наказу Державної податкової служби України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків» від 4 вересня 2020 року № 470 (із змінами і доповненнями). У відповідності до вимог п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

У наказі Головного управління ДПС в Одеській області від 02.10.2023 року № 7921-п було зазначено, що контролюючий орган на підставі визначених пп. 19-1.1.4, 19-1.1.8 п. 19-1 ст. 19-1 Податкового кодексу України та у відповідності до вимог пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, у зв`язку з наявною податковою інформацією, отриманою в рамках проведеного аналізу, що свідчить про можливі порушення граничних сум розрахунків готівкою, наказано провести фактичну перевірку ФГ «Ольвія-СПК» (код 43040151).

Наказ Головного управління ДПС в Одеській області від 02.10.2023 року № 7921-п «Про проведення фактичної перевірки ФГ «Ольвія-СПК» є повністю обґрунтованим, та таким, який прийнято в межах повноважень.

З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

31.10.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що відсутність в наказі про призначення перевірки від 02.10.2023 року № 7921-п будь-якого посилання на отриману відповідачем в установленому порядку інформацію про факти, які б свідчили про можливі порушення позивачем законодавства, свідчить проте, що призначення та проведення відповідної фактичної перевірки щодо позивача була здійснена неправомірно. З наказу про проведення фактичної перевірки від 02.10.2023 року № 7921-п неможливо ідентифікувати передбачену Податковим кодексом України підставу для призначення фактичної перевірки позивача та чи дійсно в наявності була така інформація у розпорядженні контролюючого органу на час прийняття вказаного наказу, і чи саме ця інформація слугувала такою підставою. При цьому, відповідачем до матеріалів справи долучено копію доповідної записки заступника начальника управління начальника відділу фактичних перевірок, управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області від 27.09.2023 року №5887/15-32-07-06-11. Зі змісту доповідної записки від 27.09.2023 року №5887/15-32-07-06-11 вбачається, що вона не містить прямих посилань на можливе порушення позивачем норм податкового законодавства, не містить інформації, яка б обґрунтовано свідчила про необхідність проведення фактичної перевірки, а сам наказ про проведення фактичної перевірки не містить жодних підстав для проведення фактичної перевірки позивача, в тому числі не містить і інформації (посилання) на зазначену вище доповідну записку. Матеріали справи не містять доказів неможливості посилання на вказану доповідну записку, як на підставу проведення фактичної перевірки з метою обґрунтування законодавчо встановленої необхідності для контролюючого органу здійснення належного податкового контролю за дотриманням вимог діючого податкового законодавства.

При цьому, визначений відповідачем період діяльності позивача з 04.10.2020 року по дату закінчення фактичної перевірки, що підлягав перевірці, не відповідає інформації, що ніби стала підставою для призначення перевірки (реєстрація податкових накладних №1 від 27.10.2022 року та №1 від 07.02.2023 року).

Перевірка даних за минулий період часу носить характер документальної перевірки.

З системного аналізу статей 75, 80 ПК України вбачається, що змістом (особливістю) фактичної перевірки є перевірка дотримання суб`єктом господарювання вимог закону саме на поточний момент (фактичний момент перевірки), це корелюється із правом податкового органу прийти на перевірку без попередження у будь-яку годину доби, згідно робочого графіка суб`єкта господарювання.

Тобто, перевірка господарської діяльності за минулий період не може вчинятися контролюючим органом в рамках фактичної перевірки, оскаржуваний наказ про призначення фактичної перевірки господарської діяльності позивача за минулий час не відповідає положенням ПК України, згідно аналізу яких фактична перевірки проводиться на поточний момент діяльності.

Оскаржуваний наказ не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії.

Позивач просить позов задовольнити.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

Як встановлено судом, фермерське господарство «Ольвія-СПК» - юридична особа, зареєстрована 05.06.2019 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 15281020000000933.

02.10.2023 Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято наказ № 7921-п «Про проведення фактичної перевірки ФГ «Ольвія-СПК», відповідно до якого на підставі пп. 19-1.1.4, 19-1.1.8, 19-1.1, 19-1, ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.2. п. 80.2 ст. 80, п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року № 2755-VI (зі змінами), у зв`язку з наявною податковою інформацією, отриманою в рамках проведеного аналізу, що свідчить про можливі порушення граничних сум розрахунків готівкою, наказано провести фактичну перевірку ФГ «Ольвія-СПК», код за ЄДРПОУ 43040151, податкова адреса: Одеська область, Балтський район, с. Білине, вул. Першотравнева, буд. 4, адреса господарського об`єкту: Одеська область, Балтський район, с. Білине, вул. Першотравнева, буд. 4 з 04 жовтня 2023 тривалістю 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 04.10.2020 по дату закінчення фактичної перевірки з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Не погоджуючись із цим наказом, позивач звернувся до суду.

При вирішенні цього спору суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, який визначає права контролюючих органів, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Водночас згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Отже, ПК України закріплює таку обов`язкову вимогу щодо змісту наказу про проведення перевірки як необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

Підстави проведення фактичної перевірки регламентовано статтею 80 ПК України, відповідно до пункту 80.2 якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (пп. 80.2.1 п. 80.2 ст. 80);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80);

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (пп. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80);

- неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (пп. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80);

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80).

Відповідно до пункту 80.5 статті 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Так, згідно з положеннями пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Аналізуючи наведені вище приписи ПК України суд робить висновок, що у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки у випадках передбачених пунктом 81.1 статті 81 ПК України.

Разом з тим, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.

Як свідчать матеріали справи, як підставу для проведення фактичної перевірки ФГ «Ольвія-СПК» у наказі ГУ ДПС в Одеській області від 02.10.2023 № 7921-п зазначено пп. 19-1.1.4, 19-1.1.8, 19-1.1, 19-1, ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80, п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Тобто, приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган лише обмежився посиланнями норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. Але при цьому відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього підприємства, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав чітку мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки.

Щодо підстави для прийняття наказу, зазначеної відповідачем у відзиві на позовну заяви, суд зазначає наступне.

У доповідній записці заступника начальника управління начальника відділу фактичних перевірок, управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області від 27.09.2023 №5887/15-32-07-06-11 зазначено, що наявна інформація, яка свідчить про можливі порушення позивачем законодавства, контроль за якими покладено на контролюючі органи, зокрема, у 2022 та 2023 роках, а саме: підприємством зареєстровано на неплатника податку на додану вартість по коду 100000000000 податкові накладні №1 від 27.10.2022 року та №1 від 07.02.2023 року. Вищенаведене може свідчити про здійснення розрахунків готівкою неплатником ПДВ з підприємством, ФОП або фізичною особою протягом одного дня за один або кількома платіжними документами з порушенням меж граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідними Положенням НБУ № 148 від 29.12.2017 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (із змінами і доповненнями).

Зі змісту доповідної записки від 27.09.2023 №5887/15-32-07-06-11 вбачається, що вона не містить прямих посилань на можливе порушення позивачем норм податкового законодавства, не містить інформації, яка б обґрунтовано свідчила про необхідність проведення фактичної перевірки.

Крім того, наказ про проведення фактичної перевірки не містить інформації (посилання) на зазначену доповідну записку.

Також, відповідач не надав письмових і належним чином оформлених доказів, які б підтвердили, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугувала інформація про порушення позивачем вимог законодавства. У наказі про призначення перевірки взагалі не конкретизовано суть порушення.

Водночас, суд зауважує, що інформація ДПС як підстава, яка підпадає під дію підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, повинна містити інформацію про хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.

Верховний Суд у постанові від 5 березня 2019 року по справі № 820/4893/18 зазначив, що інформація, яка надходить до податкових органів, може бути підставою для проведення фактичної перевірки згідно статті 80 ПК України, лише у тому випадку, якщо в такій йдеться посилання на конкретні порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.

У постанові від 18.12.2018 у справі № 820/4895/18 Верховний Суд в подібних правовідносинах вказав, що у наказі про призначення фактичної перевірки, має бути крім посилання на норми, що їх регулюють, посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, інформація, яка слугувала підставою.

Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 18 грудня 2018 року по справі №820/4891/18, від 18 квітня 2022 у справі №440/6887/20.

Оцінка правомірності проведеної перевірки повинна надаватися з урахуванням достатності змісту наказу для висновків про фактичну підставу проведення відповідної перевірки. При цьому суд зазначає, що "підстава" це не нумероване позначення пункту 80.2 статті 80 ПК України, а обставини, які в цьому підпункті розкриваються та мають об`єктивно існувати. Іншими словами під "підставою" у підпункті 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України необхідно розуміти не порядковий номер підпункту пункту статті, а безпосередньо інформацію, відомості та інші обставини (подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 1 липня 2019 року по справі № 140/2181/18, від 10 липня 2019 року по справі № 160/7669/18).

З врахуванням вищевикладеного слідує, що оскаржуваний наказ про проведення фактичної перевірки виданий без дотримання вимог п. 80.2 ст. 80 ПК України, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Враховуючи те, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своєї позиції, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Відповідно до положень статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області на користь позивача сплаченого судового збору у сумі 2684 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов фермерського господарства «Ольвія-СПК» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Одеській від 02.10.2023 року № 7921-п «Про проведення фактичної перевірки ФГ «ОЛЬВІЯ-СПК».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5 код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь фермерського господарства «Ольвія-СПК» (66161, Одеська область, Балтський район, с. Білине, вул. Першотравнева, буд. 4, код ЄДРПОУ 43040151) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний