Постанова

від 19.12.2023 по справі 200/2634/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року справа №200/2634/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року (повне судове рішення складено 30 серпня 2023 року) у справі № 200/2634/23 (суддя в І інстанції Стойка В.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства «Метінвест Покровськвугілля» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу Державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській, Харківській областях про визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «МЕТІНВЕСТ ПОКРОВСЬКВУГІЛЛЯ» звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 028741 від 23 травня 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 10 листопада 2022 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті було складено Акт № 341095 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Так, вказаною перевіркою було встановлено, що автомобільний перевізник ПРАТ «МЕТІНВЕСТ ПОКРОВСЬКВУГІЛЛЯ» перевищив навантаження на здвоєну вісь склало 99,19 %. На переконання позивача, застосування до нього адміністративно-господарської санкції є протиправним, адже зазначені санкції застосовуються до автомобільних перевізників. Втім, первинними документами, які були надіслані на адресу відповідача, підтверджено, що позивачем не надавались послуги з перевезення вантажів та він не був перевізником вантажу 10.11.2022. Перевезення вантажу здійснювалось фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , який на підставі договору № 3624УС від 16.02.2022 надавав для Приватного акціонерного товариства «МЕТІНВЕСТ ПОКРОВСЬКВУГІЛЛЯ» транспортні послуги з перевезення. Крім того, позивач наголошує, що відповідачем порушено строки застосування адміністративно-господарського штрафу, адже автомобільний транспорт виявлено 10.11.2022, а розгляд справи проведено та винесено спірну постанову 23.05.2023, тобто значно більше, ніж через два місяці після виявлення правопорушення.

З огляду на наведене, позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 028741 від 23 травня 2023 року, прийняту Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 028741 від 23 травня 2023 року, прийняту Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті відносно Приватного акціонерного товариства «МЕТІНВЕСТ ПОКРОВСЬКВУГІЛЛЯ».

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» обумовлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж інші документи, передбачені законодавством.

Зазначає, що водієм під час рейдової перевірки було надано товарно-транспортну накладну № 014455 від 10.11.2022, на підставі якої встановлено автомобільного перевізника ПрАТ «Метівест Покровськвугілля» (01236070).

Вказана товарно-транспортна накладна № 014455 від 10.11.2022 відповідала усім вимогам законодавства. Крім того, водієм не було надано документів (повідомлено) інспекторам Укратрансбезпеки про іншу відмінну від позивача, особу, яка була автомобільним перевізником.

Позивачем не надається до матеріалів справи доказів виконання договірних зобов`язань за договором № 3624УС про надання послуг (рахунки, акт приймання-передавання послуг, платіжні інструкції, відображення в податковій звітності тощо) від 16.02.2022, що як мінімум свідчить про сумнівність такого договору.

Апелянт наголошує, що висновок місцевого суду про відсутність у відповідача достатніх повноважень для перевірки наданого договору про надання послуг на факт його реальності зроблений без урахування усіх доказів у справі, оскільки позивачем належним чином не підтверджено здійснення такої господарської операції, що свідчить про відсутність такого факту та, як наслідок, неможливість встановлення іншої від позивача, особи, яка була автомобільним перевізником.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просив залишити без задоволення апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.08.2023 по справі № 200/2634/23 залишити без змін.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 10 листопада 2022 року на підставі графіку проведення перевірок (перевірок на дорозі) Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Укртрансбезпеки у період з 07.11.2022 до 13.11.2022, направлення від 04.11.2022 № 014490, посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено перевірку транспортного засобу SHACMAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , водієм якого був ОСОБА_2 . За результатами вказаної перевірки 10.11.2022 було складено Акт № 341095 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Так, у вказаному акті зазначено, що транспортний засіб SHACMAN, державний номерний знак НОМЕР_1 належить ОСОБА_3 . Втім, згідно з товаро-транспортною накладною № 014455 від 10.11.2022 автомобільний перевізник Приватне акціонерне товариство «МЕТІНВЕСТ ПОКРОВСЬКВУГІЛЛЯ».

Так, Актом № 341095 встановлено, що автомобільний перевізник ПРАТ «МЕТІНВЕСТ ПОКРОВСЬКВУГІЛЛЯ» порушив ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевізник не забезпечив виконання вимог цього закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення вантажів, чим порушив вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевищення навантаження на здвоєну вісь склало 99, 19 %. Абзацом 17 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено відповідальність за перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні подільного вантажу».

Листом від 08 травня 2023 року № 32356/38/24-23 Відділ державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській, та Харківський областях Державної служби України з безпеки на транспорті повідомив позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, про що складено акт № 341095 від 10 листопада 2022 року, яке відбудеться 23 травня 2023 року.

В свою чергу, листом позивач повідомив Відділ державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській, та Харківський областях Державної служби України з безпеки на транспорті, що Приватне акціонерне товариство «МЕТІНВЕСТ ПОКРОВСЬКВУГІЛЛЯ» не є особою, яка порушила законодавство про автомобільний транспорт, оскільки не надавало послуг з перевезення вантажів та не було перевізником вантажу 10.11.2022 в вантажних транспортних засобах SHACMAN, державний номерний знак НОМЕР_2 та SHACMAN, державний номерний знак НОМЕР_1 . Вказані транспортні засоби належать ФОП ОСОБА_1 . Відповідно до договору № 3624УС від 16.02.2022 власник транспортного засобу ОСОБА_1 надавав позивачу послуги з перевезення. Інформація в товаро-транспортній накладній № 014455 від 10.11.2022 є помилковою, адже запис був здійснений вантажовідправником. Крім того, у вказаному листі позивач звернув увагу на пропуск строків для застосування санкцій відносно нього.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення вказаний лист з додатками був отриманий адресатом 22 травня 2023 року.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, про що складено акт № 341095 від 10 листопада 2022 року, відповідачем було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 028741 від 23 травня 2023 року, відповідно до якої на Приватне акціонерне товариство «МЕТІНВЕСТ ПОКРОВСЬКВУГІЛЛЯ» накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 51 000, 00 грн. Як зазначено у вказаній постанові, підставою накладення на позивача штрафу є порушення пункту 22.5 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, відповідальність за яке передбачена абз.17 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Вважаючи постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 028741 від 23 травня 2023 року протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини десятої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, у сфері міжнародних автомобільних перевезень здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю.

За текстом статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до статті 33 Закону № 2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

За текстом частини першої статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Відповідно до частини першої статті 47 Закону № 2344-III до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов`язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об`єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.

До комплексу допоміжних операцій, пов`язаних із внутрішніми перевезеннями вантажів автомобільним транспортом, належать: завантаження та розвантаження автомобільних транспортних засобів; перевантаження вантажів на інший вид транспорту чи транспортний засіб; сортування, пакування, обмірювання та маркування вантажу; накопичення, формування або дроблення партій вантажу; зберігання вантажу; транспортно-експедиційні послуги.

Правила перевезень вантажів транспортними засобами затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків (частина четверта статті 48 Закону № 2344-III).

За частиною другою статті 49 Закону № 2344-III водій транспортного засобу зобов`язаний: мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

За текстом частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

За пунктом 25 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567) справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно з пунктами 3.1-3.5. пункту 3 Правил перевезення вантажів договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі (надалі - Перевізники), та вантажовідправниками або вантажоодержувачами (надалі - Замовники). Примірний договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міському та міжміському сполученні (надалі - Договір) наведений в додатку 1.

За підпунктами 11.1, 11.3, 11.5 пункту 11 Правил перевезення вантажів основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

Спірним у цій справі є питання правомірності стягнення саме з позивача адміністративно-господарських санкцій та визначення позивача перевізником.

Так, суд зазначає, що абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III визначено, що суб`єктом відповідальності за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - є автомобільний перевізник.

В розумінні вимог статті 1 Закону № 2344-III - автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Відповідно до статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен, серед іншого, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

За правилами статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Одночасно, слід звернути увагу, що перелік необхідних документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не є вичерпним, оскільки статтею 48 цього Закону визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

На підставі абзацу 17 частини першої статті 60 Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналізуючи наведені вище положення законодавства у зіставленні з обставинами цієї справи, суд виходить передусім з того, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм покладається виключно на автомобільних перевізників, а не на власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.

Як встановлено судами, 16 лютого 2022 року між Приватним акціонерним товариством «МЕТІНВЕСТ ПОКРОВСЬКВУГІЛЛЯ» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № 3624УС про надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Перевезення вантажу 10 листопада 2022 року здійснювалось на підставі заявки № 876 від 09.11.2022.

Згідно з листом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , 10 листопада 2022 року послуги щодо перевезення вантажу надавались, зокрема, ОСОБА_2 , який працює у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за трудовим договором.

Крім того, в акті зазначено, що транспортний засіб SHACMAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , водієм якого був ОСОБА_2 , належить ОСОБА_1 .

Виходячи з системного аналізу нормативно-правових актів, а також доказів, наданих позивачем на підтвердження власних доводів, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що саме фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є автомобільним перевізником в розумінні Закону № 2344, а не позивач, як помилково вважає представник Державної служби України з безпеки на транспорті.

Посилання відповідача на відсутність доказів виконання договірних зобов`язань за договором № 3624УС про надання послуг (рахунки, акт приймання-передавання послуг, платіжні інструкції, відображення в податковій звітності тощо) від 16.02.2022, що свідчить про сумнівність такого договору, є помилковим, адже по-перше, Державна служба України з безпеки на транспорті не є тим органом, який наділений повноваженнями перевіряти реальність господарської операції.

Щодо того факту, що у товаро-транспортній накладній № 014455 від 10.11.2022 автомобільний перевізником зазначено Приватне акціонерне товариство «МЕТІНВЕСТ ПОКРОВСЬКВУГІЛЛЯ», слід зауважити, що в цьому випадку дійсно допущено помилку, що підтверджує позивач. Втім, представник Приватного акціонерного товариства «МЕТІНВЕСТ ПОКРОВСЬКВУГІЛЛЯ» скористався своїм правом та надав пояснення до розгляду відповідачем справи та винесення спірної постанови.

Крім того, відповідальність за оформлення товарно-транспортної накладної, зокрема зазначення обов`язкових реквізитів, в тому числі щодо перевізника, несе саме вантажовідправник, а тому позивач не може нести відповідальності за її неналежне оформлення.

Також необхідно звернути увагу, що матеріалами справи підтверджено, що лист від 17 травня 2023 року № 08/08-109 з додатками, а саме копією договору № 3624УС від 16.02.2022, був отриманий представником Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях 22 травня 2023 року, а тому вказані докази мали бути взяти до уваги про розгляді справи.

Так, у постанові від 22.02.2023 по справі № 240/22448/20 Верховний Суд зазначив, що під час габаритно-вагового контролю можуть виникати ситуації, коли обсяг (перелік) наданих документів недостатній для встановлення всіх обставин, які мають значення для настання відповідальності. Але й адміністративно-господарський штраф відповідно до статті 60 Закону № 2344-III накладається не на місці габаритно-вагового контролю. Для цього призначається розгляд справи, під час якого посадова особа територіального органу Укртрансбезпеки має з`ясувати, зокрема, особу порушника.

З огляду на вказане, місцевий суд дійшов правильного висновку, що відповідачем не в повній мірі досліджено обставини справи та винесено постанову щодо неналежного суб`єкта.

Щодо порушення відповідачем строків розгляду справи.

Так, зі змісту статті 250 Господарського кодексу України висновується, що законодавець встановив граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій до суб`єктів господарювання за порушення зазначеними суб`єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Фактично у наведеній статті містяться два строкові обмеження.

Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після закінчення одного року з дня вчинення порушення суб`єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Другий обмежувальний строк, встановлений у вказаній статті, полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування. Таким чином, другий обмежувальний строк у застосуванні адміністративно-господарських санкцій полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення.

Аналіз приписів наведеної статті дає підстави для висновку, що при виявленні факту вчинення суб`єктом господарювання правопорушення під час здійснення господарської діяльності, суб`єкт владних повноважень, ухвалюючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених частиною першою статті 250 ГК України. Закінчення будь-якого із встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.

У справі, що розглядається, акт проведення перевірки складено 10 листопада 2022 року, а спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнято 23 травня 2022 року.

Наведене свідчить, що територіальний орган Укртрансбезпеки, фактично порушивши строк розгляду справи, передбаченого пунктом 25 Порядку № 1567, застосував до позивача адміністративно-господарські санкції поза строком, який встановлений статтею 250 ГК України.

Варто зауважити, що вказані строки мають принципово різне значення, адже пункт 25 Порядку № 1567 стосується щодо строку розгляду суб`єктом владних повноважень справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а стаття 250 ГК України визначає строк притягнення до відповідальності за таке порушення, який вираховується з дня його виявлення.

Зі встановлених судами обставин слідує, що відповідач застосував адміністративно-господарський штраф поза межами шестимісячного строку, передбаченого статтею 250 ГК України (строк сплинув 10 травня 2023 року).

Також варто зазначити, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан, який продовжений подальшими Указами Президента України.

Втім, слід зазначити, що відповідачем порушено як двомісячний строк, який встановлено для розгляду справи, так і шестимісячний строк, який встановлено для притягнення особи до відповідальності.

Зважаючи на вищевказане, спірна постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 028741 від 23 травня 2023 року, прийнята Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті, є протиправною та підлягає скасуванню, адже прийнята щодо неналежного суб`єкта та понад строк, який встановлений законодавством.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов Приватного акціонерного товариства «МЕТІНВЕСТ ПОКРОВСЬКВУГІЛЛЯ» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 028741 від 23 травня 2023 року підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2023 року у справі № 200/2634/23 залишити без змін.

Повне судове рішення 19 грудня 2023 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддівІ. В. Сіваченко

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук