Постанова

від 19.12.2023 по справі 480/6452/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 р.Справа № 480/6452/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Юрченко Д.С.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Лісової Ю.Г.

представників третьої особи Гофельд Г.С., Склярова С.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 (суддя: С.М. Глазько, м. Суми) по справі № 480/6452/23

за позовом ОСОБА_1

до Недригайлівського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції третя особа ОСОБА_2

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Недригайлівського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі по тексту відповідач, Недригайлівський ВДВС у Роменському районі Сумської області Східного МУМЮ), третя особа - ОСОБА_2 (далі по тексту ОСОБА_2 ), у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Недригайлівського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 19.06.2023 ВП №70206831 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в сумі 1700,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що оскаржувана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки позивач жодним чином не перешкоджає та не перешкоджала ОСОБА_2 у спілкуванні з донькою.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 по справі № 480/6452/23 позовні вимоги ОСОБА_1 до Недригайлівського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Недригайлівського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 19.06.2023 ВП №70206831 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в сумі 1700,00 грн..

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Недригайлівського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Незалежності, 8, смт. Недригайлів, Роменський район, Сумська область, 42100, код ЄДРПОУ 40266317) суму судового збору в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.).

ОСОБА_2 не погодився з вказаним судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 по справі № 480/6452/23 та ухвалити нове рішення, яким залишити чинною постанову державного виконавця Недригайлівського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу від 19.06.2023 у сумі 1700,00 грн..

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що актом державного виконавця від 16.06.2023 було встановлено, що ОСОБА_1 поставила умову ОСОБА_2 , при якій він може провести час із донькою в межах смт. Недригайлів Сумської області, а якщо він хоче поїхати в інший населений пункт, то ОСОБА_1 повинна бути присутня під час спілкування (вказану умову ОСОБА_1 висловила в присутності доньки ОСОБА_3 ). Стверджує, що своїми діями позивач фактично здійснила вплив на думку доньки, яка в подальшому відмовилася проводити час із батьком. Тобто, боржник здійснила вплив на волевиявлення дитини та фактично примушувала доньку ОСОБА_3 до вчинення певних дій, які виразилися у відмові спілкування з батьком, що явно не відповідає якнайкращим інтересам дитини, оскільки дитина має право на спілкування як з матір`ю, так і з батьком. Відтак, вважає, що державним виконавцем правомірно винесено постанову про накладення штрафу на боржника, оскільки обов`язком ОСОБА_1 як боржника за виконавчим провадженням є забезпечення можливості спілкування протягом певного, визначеного судом, проміжку часу, без участі позивача.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, позивача, представника відповідача, третю особу та його представників, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що, за заявою ОСОБА_2 , 02.11.2022 старшим державним виконавцем Недригайлівського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 70206831 з примусового виконання виконавчого листа № 582/1149/20, виданого 26.10.2022 Недригайлівським районним судом Сумської області, щодо затвердження мирової угоди між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 8 укладеної мирової угоди, ОСОБА_2 приймає участь у спілкуванні та вихованні його доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без обмежень з боку її матері ОСОБА_1 та інших осіб, при цьому ОСОБА_1 надає рекомендації ОСОБА_2 з питань харчування та гігієни спільної доньки - ОСОБА_4 .

09.06.2023 у межах виконавчого провадження № 70206831 державним виконавцем було винесено постанову про визначення часу та (або) місця побачення стягувача з дитиною, в якій державним виконавцем визначено час побачення (зустрічі) батька - ОСОБА_2 , кожного дня, тобто, понеділок, вівторок, середа, четвер, п`ятниця, субота, неділя кожного тижня з 09:30 год.. Місцем побачення визначено: АДРЕСА_3 . Окрім того, у вказаній постанові державним виконавцем визначено, що після побачення місце та спосіб спілкування зі своєю донькою ОСОБА_5 визначає на власний розсуд в межах території України без присутності матері, в тому числі за місцем його проживання (а.с.14).

16.06.2023 у межах виконавчого провадження № 70206831 державним виконавцем у присутності стягувача ( ОСОБА_2 ) та боржника ( ОСОБА_1 ) був складений акт, у якому було зафіксовано, що державний виконавець разом з стягувачем здійснили виїзд до місця мешкання боржника - ОСОБА_6 , з метою виконання рішення суду, а саме побачення та спілкування батька з донькою. О 15 год. 09 хв. ОСОБА_6 разом з донькою ОСОБА_3 вийшла із домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , під час спілкування із державним виконавцем встановлено, що ОСОБА_6 пояснила, що не заперечує проти спілкування ОСОБА_2 з донькою в межах смт. Недригайлов, якщо ОСОБА_2 хоче проводити час із донькою за межами смт. Недригайлів, то вона хоче бути присутньою біля доньки через власні хвилювання, а також небажання, з її слів, доньки виїжджати на дальні відстані без присутності ОСОБА_6 ОСОБА_7 заперечував проти присутності ОСОБА_6 під час його спілкування з донькою, оскільки це не передбачено рішенням суду і він бажає час проводити удвох з донькою. ОСОБА_7 виявив бажання провести час із донькою удвох у межах Роменського району, а саме в місті Ромни та вказав, що поверне доньку о 19:00 год.. ОСОБА_8 відмовилась проводити час із батьком. Також у вказаному акті зазначено, що ОСОБА_1 відмовилась від його підписання.

19.06.2023 у межах виконавчого провадження № 70206831 державним виконавцем прийнято оскаржувану постанову про накладення штрафу, у якій останнім викладено зміст вищевказаного акту та, з посиланням на ч.3 ст.64-1, ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», за невиконання без поважних причин боржником рішення суду на ОСОБА_1 було накладено штраф на користь держави у розмірі 1700 грн..

Не погодившись з винесеною постановою про накладення штрафу, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваної постанови та зазначив, що спілкування батька ( ОСОБА_2 ) з донькою у спосіб, вибраний ОСОБА_2 , не відбулося не у зв`язку з позицією позивача, а в першу чергу небажанням дитини на здійснення вказаної поїздки до м. Ромни.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі по тексту - Закон № 1404-VIII).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі по тексту - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У силу вимог ч. 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", за рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

При цьому, особливості виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною визначено приписами ст. 64-1 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою, виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. 5 розділу ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі по тексту - Інструкція № 512/5), якщо рішенням про встановлення побачення з дитиною не визначено час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, державний виконавець викликає сторони виконавчого провадження з метою визначення часу та (або) місця такого побачення шляхом надіслання викликів одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.

Державний виконавець визначає час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, враховуючи позицію сторін виконавчого провадження та інтереси дитини, шляхом винесення постанови про визначення часу та (або) місця побачення стягувача з дитиною.

Згідно з п.п. 8, 9 розділу ІХ Інструкції № 512/5, державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником рішення про встановлення побачення з дитиною у час та місці побачення стягувача з дитиною, визначені рішенням або державним виконавцем. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною третьою статті 64-1 Закону.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що якщо рішенням суду не визначено час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, такий час та (або) місце побачення визначається державним виконавцем шляхом винесення відповідної постанови. При цьому, постанову про накладення на боржника штрафу державний виконавець виносить у разі невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною у час та місці побачення стягувача з дитиною, визначені рішенням або державним виконавцем.

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №640/9234/19, від 17.08.2020 у справі №160/4615/19.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 09.06.2023 у межах виконавчого провадження №70206831 державним виконавцем було винесено постанову про визначення часу та (або) місця побачення стягувача з дитиною, в якій державним виконавцем визначено час побачення (зустрічі) батька - ОСОБА_2 з донькою.

Як встановлено під час судового розгляду справи та підтверджується актом державного виконавця від 16.06.2023, позивач забезпечила явку як себе, так і доньки на місце побачення, а саме: АДРЕСА_3 .

У момент вказаної зустрічі позивач не чинила перешкод третій особі у спілкуванні з донькою та не заперечувала проти проведення часу батька з донькою наодинці на території смт. Недригайлів, що підтверджується поясненнями представника відповідача.

Разом з тим, оскільки вказаною постановою, окрім місця побачення, було визначено ще місце та спосіб спілкування ( ОСОБА_2 визначає на власний розсуд в межах території України без присутності матері, в тому числі за місцем його проживання), у момент зустрічі 16.06.2023 ОСОБА_2 запропонував доньці поїхати до м. Ромни (районий центр, у якому перебуває місце мешкання позивача та дитини) для проведення разом часу (без участі матері) та повернутися додому до 19:00 год.. Однак, ОСОБА_1 висловила ОСОБА_2 своє заперечення щодо вказаної поїздки без її участі.

З вищевикладеного вбачається, що ОСОБА_1 не виконує умови постанови державного виконавця, прийнятої у межах виконавчого провадження №70206831 з примусового виконання виконавчого листа № 582/1149/20, виданого 26.10.2022 Недригайлівським районним судом Сумської області, оскільки заперечує проти визначеного у постанові того, що після побачення місце та спосіб спілкування зі своєю донькою ОСОБА_5 визначає на власний розсуд в межах території України без присутності матері, в тому числі за місцем його проживання.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що постанова старшого державного виконавця Недригайлівського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 19.06.2023 ВП №70206831 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в сумі 1700,00 грн. є правомірною та не підлягає скасуванню, а, відтак, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 по справі № 480/6452/23 скасувати.

Прийняти постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.П. ЖигилійСудді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова О.А. Спаскін