Ухвала

від 19.12.2023 по справі 520/9196/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 грудня 2023 р.Справа № 520/9196/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 по справі № 520/9196/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області

про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В с т а н о в и в:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 частково задоволено позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області ГУ ПФУ в Хмельницькій області про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

10.07.2023 ГУ ПФУ в Хмельницькій області подано апеляційну скаргу в межах строку, передбаченого ст. 295 КАС України, на судове рішення.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023 апеляційна скарга повернута скаржнику, у зв`язку з ненаданням доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії поданої до суду апеляційної скарги.

Копію рішення суду доставлено до електронного кабінету ГУ ПФУ в Хмельницькій області 30.10.2023, о 12:23 годині, відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України.

09.11.2023 ГУ ПФУ в Хмельницькій області повторно подано апеляційну скаргу, також не надано доказів надсилання іншим учасникам справи копії апеляційної скарги, а саме позивачу. Одночасно з вимогами апеляційної скарги, скаржник просить поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2023 відмовлено у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження; апеляційна скарга ГУ ПФУ у Хмельницькій області залишена без руху; надано скаржнику десятиденний строк (з дня отримання копії ухвали) для усунення недоліків апеляційної скарги зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та надання доказів надсилання позивачу копії поданої до суду апеляційної скарги.

11.12.2023 відповідачем надано заяву про усунення недоліків. А також просить визнати поважними причини пропуску на апеляційне оскарження.

В обґрунтування вимог поданої заяви скаржник зазначає, що реалізуючи своє право на оскарження судового рішення передбаченого ст. 295 КАС України, 10.07.2023 в межах строку на апеляційне оскарження подано апеляційну скаргу з платіжною інструкцією про сплату судового збору № 2657 через підсистему «Електронний суд». Окрім того, при поданні апеляційної скарги на рішення першої інстанції було надіслано копію апеляційної скарги стороні, а саме: ГУ ПФУ у Харківській області через підсистему «Електронний суд» (докази додаються). Сплачено судовий збір при зверненні із апеляційною скаргою, що свідчить про відсутність зловживань та добросовісне використання свого права на апеляційне оскарження. Зазначає, що надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. Тобто, що ГУ ПФУ у Хмельницькій області діяло швидко та відповідно до ситуації, без невиправдних зволікань. Посилається на рішення ЄСПЛ у справі Mushta v.Ukraine 2010 р. Також посилається на загальновідомий факт введення воєнного стану на території України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлена заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановленний законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що скаржник реалізовував право повторного звернення до апеляційного суду без зайвих зволікань, що свідчить про активні дії, щодо звернення в найкоротші строки після повернення апеляційної скарги.

Однією з основних засад судочинства, визначеною п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

При цьому, КАС України одним із принципів здійснення адміністративного судочинства визначено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду. Даний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25.12.1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11 - рп/2012).

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.12.2012 року № 11 - рп/2012).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 року № 11-рп/2007).

Крім цього, у низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцією якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

У справі «Скорик проти України» Європейський суд з прав людини нагадав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачених статтею 6 Конвенції. Суд також зазначив, що мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.

У справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішеннях по справі «Мірагаль Есколанро та інші проти Іспанці» від 13.01.2000 року та по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи Белле проти Франції, Ільхан проти Туреччини, Пономарьов проти України, Щокін проти України тощо).

Колегія суддів зазначає, що у цьому випадку скаржник не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги.

Таким чином, реалізація проголошеного ч. 8 ст. 169 КАС України права на повторне звернення з апеляційною скаргою вчинена у найкоротший термін, з моменту постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги з підстав, визначених ч. 5 ст. 298 КАС України без затримок та зайвих зволікань.

Враховуючи, що вперше апеляційна скарга подана своєчасно, повторно апеляційну скаргу подано без зволікання часу після постановлення ухвали суду про повернення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скаржник не втратив процесуального інтересу до розгляду цієї справи, а тому є підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 121, 293, 295, ч. 2 ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 по справі № 520/9196/23 - задовольнити.

Поновити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 по справі № 520/9196/23.

Ухвала Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя Мельнікова Л.В.Судді Рєзнікова С.С. Бегунц А.О.