Постанова

від 18.12.2023 по справі 580/1074/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/1074/23 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Михайлівської сільської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації та Державної екологічної інспекції Центрального округу до Михайлівської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2023 року позивач, Керівник Смілянської окружної прокуратури, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж комплексної пам`ятки природи «Урочище «Маяк» та «Вороного», закріплення їх в натурі (на місцевості) та встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка;

- зобов`язати відповідача відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт з винесення меж комплексної пам`ятки природи «Урочище «Маяк» та «Вороного», закріплення їх в натурі (на місцевості) та встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року адміністративний позов задоволено:

Визнано протиправною бездіяльність Михайлівської сільської ради щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж комплексної пам`ятки природи «Урочище «Маяк» та «Вороного», закріплення їх в натурі (на місцевості) та встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка.

Зобов`язано Михайлівську сільську раду відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт з винесення меж комплексної пам`ятки природи «Урочище «Маяк» та «Вороного», закріплення їх в натурі (на місцевості) та встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що оскільки на момент складання охоронного зобов`язання жодних копій картографічних оглядових матеріалів меж території, що передається під охорону не було додано, як і не додано картографічних матеріалів, які підтверджують точне місцезнаходження об`єкта природно-заповідного фонду, визначити межі останнього неможливо.

Апелянт вказує, що саме розпорядниками земель державної власності тривалий час не вирішувалось питання щодо організації і встановлення меж територій природно-заповітного фонду «Урочище «Маяк» та «Вороного», а також зазначає про необгрунтованість звернення прокуратури з цим позовом, оскільки прокурор не повідомив Черкаську обласну військову адміністрацію та Державну екологічну інспекцію Центрального округу про намір представництва інтересів держави в їх особі в суді.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Михайлівської сільської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом Керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації та Державної екологічної інспекції Центрального округу до Михайлівської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

19 жовтня 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Смілянської окружної прокуратури, в якому позивач повністю підтримує правову позицію суду першої інстанції, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі, рішення суду залишити без змін.

Позивач вказує, що оскільки Управлінням екології та природних ресурсів Черкської ОДА з метою забезпечення режиму охорони та збереження території комплексної пам`ятки природи місцевого значення передано Михайлівській сільській раді, про що складено охоронне зобов`язання від 25.01.2022 № 310, сільська рада зобов`язана забезпечити режим охорони та збереження зазначеної пам`ятки природи. Відсутність встановлених меж в натурі комплексної пам`ятки природи «Урочище «Маяк» та «Вороного» фактично унеможливить збереження її водно-болотної, чагарникової та балко-степової флори та фауни, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу.

Також позивач вказує, що наразі відповідач вже розпочав проведення робіт щодо встановлення меж території природно-заповідного фонду комплексної пам`ятки природи «Урочище «Маяк» та «Вороного» та закріплення їх в натурі, та рішенням сесії від 11.08.2023 року № 31-11/VIII затвердила відповідний проект землеустрою, що свідчить про визнання позову прокурора.

02 листопада 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшли заперечення відповідача на відзив, в яких апелянт підтримує доводи, викладені ним в апеляційній скарзі, та вказує, що з рішенням суду не погоджується, однак, був змушений приступити до його виконання для недопущення блокування рахунків.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, заперечень, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 08.12.2020 №50-ОТГ відповідачу передані у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1220,6145 га, які розташовані за межами сіл Жаботин, Лубенці, Райгород, Михайлівка та Ребедайлівка (Кам`янського району) Черкаського району Черкаської області згідно з актом приймання-передачі.

Відповідно до акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 08.12.2020 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області передає із державної власності, а відповідач приймає у комунальну власність земельні ділянки згідно з додатком. Вказано, що цей акт та зазначений вище наказ є підставою для державної реєстрації права комунальної власності, на вказані у додатку земельні ділянки відповідачем.

Згідно з додатком до акта від 08.12.2020 та наказу від 08.12.2020 № 50-ОТГ до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які плануються для передачі у комунальну власність органам місцевого увійшли такі земельні ділянки з кадастровими номерами:

для ведення фермерського господарства: 7121882000:04:000:1271, 7121882000:04:000:1458, 7121882000:04:000:1417;

для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: 7121882000:04:000:1400, 7121882000:04:000:1406, 7121882000:04:000:1409, 7121882000:04:000:1483, 7121883000:04:000:2107, 7121883000:04:000:0715, 7121883000:04:000:0716, 7121883000:04:000:0717, 7121883000:04:000:0723, 7121883000:04:000:0724, 7121883000:04:000:1455, 7121883000:04:000:1454, 7121883000:04:000:1456, 7121883000:01:001:0125, 7121883000:01:001:0126, 7121885600:02:000:0618;

землі резервного фонду: 7121882000:04:000:1789, 7121884000:02:000:1656;

землі запасу: 7121885600:02:000:0689, 7121884000:02:000:1463, 7121884000:02:000:1461, 7121884000:02:000:1534.

Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної військової адміністрації з метою забезпечення режиму, охорони та збереження території комплексної пам`ятки природи місцевого значення передала відповідачу під охорону комплексну пам`ятку природи «Урочище «Маяк» та «Вороного», площею 22,8 га, про що складено охоронне зобов`язання від 25.01.2022 № 310. У ньому вказано, що відповідач зобов`язаний забезпечити режим охорони та збереження зазначеної пам`ятки природи.

За охоронним зобов`язанням від 25.01.2022 № 310 Михайлівській територіальній громаді передається під охорону та дотримання встановленого режиму територія комплексної пам`ятки природи місцевого значення «Урочище «Маяк» та «Вороного» загальною площею 22,8 га в адмінмежах с. Лубенці на території Михайлівської територіальної громади Черкаського району.

Положення про комплексну пам`ятку природи «Урочище «Маяк» та «Вороного» затверджене наказом Управління екології та природних ресурсів в Черкаській області від 25.01.2022 № 310 (далі - Положення). Згідно з п.1.1. Положення комплексна пам`ятка природи місцевого значення «Урочище «Маяк» та «Вороного» оголошена об`єктом природно-заповідного фонду відповідно до рішення Черкаської обласної ради від 26.12.2008 № 23-13/V «Про території та об`єкти природно-заповідного фонду області» загальною площею 22,8 га. Відповідно до п.1.3. Положення пам`ятка природи розташована в адміністративних межах Лубенської сільської ради та знаходиться у віданні відповідача. Аркуш погодження до Положення підписаний 28.09.2021 головою Михайлівської сільської ради (відповідача) Плужником Г.Я.

23.08.2022 Смілянська окружна прокуратура направила лист № 52/1-3224вих-22 до Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної військової адміністрації, в якому просила надати інформацію щодо вказаної вище пам`ятки природи.

Листом від 06.09.2022 № 02/10-04-17//5354 Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної військової адміністрації серед іншого повідомила, що станом на 06.09.2022 проекти землеустрою щодо організації та встановлення меж територій комплексної пам`ятки природи місцевого значення «Урочище «Маяк» та «Вороного» до неї не надходили, висновки про погодження не видавалися.

28.09.2022 Смілянська окружна прокуратура направила лист № 52/1-4132вих-22 до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, в якому просила надати інформацію щодо вказаної вище пам`ятки природи.

Згідно з інформацією Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 03.10.2022 № 10-23-0.21-3224/2-22 землевпорядна документація щодо встановлення меж на вказаний вище об`єкт природно-заповідного фонду на зберігання до Держеокадастру не надходила. У Державний земельний кадастр відомості про зазначений об`єкт на підставі документації із землеустрою не вносились. За даними Державного земельного кадастру кадастрові номера земельним ділянкам вказаних об`єктів не присвоювались.

Смілянська окружна прокуратура листом від 20.12.2022 № 52/1-5725вих-22 повідомила Державну екологічну інспекцію Центрального округу про порушення вимог природоохоронного законодавства в частині не встановлення меж комплексної пам`ятки природи «Урочище «Маяк» та «Вороного» в натурі (на місцевості) та з метою встановлення підстав для вжиття прокуратурою заходів представницького характеру витребовувалась інформація про вжиті інспекцією заходи, у тому числі в судовому порядку, щодо усунення виявленого порушення та про причини їх не вжиття.

Згідно з інформацією Державної екологічної інспекції Центрального округу від 17.01.2023 № 03.5-11/207 заходи державного нагляду (контролю) відносно вказаного об`єкта природно-заповідного фонду не здійснювалися.

З метою встановлення підстав для вжиття заходів представницького характеру на адресу Черкаської обласної військової адміністрації прокуратурою направлено лист від 10.01.2023 № 52/-184вих-23.

У відповідь Черкаська обласна військова адміністрація листом від 25.01.2023 № 01/01-33/346/01/01-33/2068 повідомила про вжиті адміністрацією координаційні заходи та вказав що вирішення даного питання належить до компетенції Державної екологічної інспекції Центрального округу.

Листом від 03.02.2023 № 52/1-685ВИХ-23 Смілянська окружна прокуратура повідомила Черкаську обласну військову адміністрацію та Державну екологічну інспекцію Центрального округу про намір представництва інтересів держави в їх особі в суді.

Вважаючи бездіяльність щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж комплексної пам`ятки природи та закріплення їх в натурі протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що оскільки комплексну пам`ятку природи місцевого значення «Урочище «Маяк» та «Вороного» створено в адміністративних межах Лубенської сільської ради та знаходиться у віданні відповідача, він відповідає за виконання повноважень на відповідній території. Тому заходи землеустрою щодо вказаної пам`ятки природи є обов`язком відповідача та перебуває в межах його відповідальності.

У заявлених спірних правовідносинах межі комплексної пам`ятки природи місцевого значення «Урочище «Маяк» та «Вороного» площею 22,8га у законодавчому порядку не встановлені в натурі. Зважаючи, що з дати її створення - 26.12.2008 та з дати передачі під охорону відповідачу - 25.01.2022 і до дати звернення позивача до суду зі вказаним вище позовом сплинув достатньо тривалий проміжок часу, наявність спірної бездіяльності підтверджена. Відсутність доказів поважності причин такої бездіяльності підтверджує її протиправність.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Спірні питання регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі ЗК України), Законом України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.1992 № 2456-XII (далі Закон №2456), Законом України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV (далі Закон №858).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд враховує, що відповідно до ст.1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст.43 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно зі ст.45 ЗК України землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Зокрема, приписами статті 7 Закону №2456 визначено, що землі природно-заповідного фонду це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Статтею 53 Закону №2456 встановлено, що рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Так, матеріалами справи підтверджується, що комплексна пам`ятка природи місцевого значення «Урочище «Маяк» та «Вороного» оголошена об`єктом природно-заповідного фонду відповідно до рішення Черкаської обласної ради від 26.12.2008 № 23-13/V «Про території та об`єкти природно-заповідного фонду області» загальною площею 22,8 га, з видачею охоронного зобов`язання та затверджене Положення про нього. Водночас проект землеустрою для визначення меж комплексної пам`ятки природи місцевого значення в натурі не виготовлено.

За охоронним зобов`язанням від 25.01.2022 № 310 Михайлівській територіальній громаді передається під охорону та дотримання встановленого режиму територія комплексної пам`ятки природи місцевого значення «Урочище «Маяк» та «Вороного» загальною площею 22,8 га в адмінмежах с. Лубенці на території Михайлівської територіальної громади Черкаського району.

Статтею 60 Закону № 2456, охорона природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, а також ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, а також регіональних ландшафтних парків, управління якими здійснюється спеціальними адміністраціями, покладається на служби їх охорони, які входять до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України. Положення про службу державної охорони природно-заповідного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природо-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

Законом, що визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування є Закон України «Про землеустрій».

Відповідно до ст.1 вказаного Закону №858 проект землеустрою сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

Приписами частини 2 статті 25 Закону №858 визначено види документації із землеустрою, зокрема і проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Відповідно до ст.47 Закону №858 проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду розробляються для біосферних заповідників, природних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, парків - пам`яток садово-паркового мистецтва та зоологічних парків на землях та земельних ділянках, що включаються до складу цих територій без вилучення у землевласників та землекористувачів.

Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Статтею 19 Закону №858 визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: а) організація і здійснення землеустрою; б) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Згідно зі ст.26 Закону №858, замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Відповідно до Наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376 «Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за №391/17686 (далі Інструкція), визначено механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками.

Згідно з п.2.1. Інструкції встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Підпунктом 2.3. розділу ІІ Інструкції визначено, що комплекс робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: підготовчі роботи, топографо-геодезичні, картографічні роботи та роботи із землеустрою, камеральні роботи, складання і оформлення матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Статтею 12 ЗК України визначено повноваження сільських, селищних, міських рад, до яких належить розпоряджання землями територіальних громад.

Відповідно до п.34 та п. 37 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин; прийняття рішень про організацію територій і обєктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні.

Правовий аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у даному спорі саме на відповідача покладається обов`язок забезпечення та організації проведення робіт з винесення меж комплексної пам`ятки природи «Урочище «Маяк» та «Вороного», закріплення їх в натурі (на місцевості) та встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразку.

Апеляційний суд враховує, що Положення про комплексну пам`ятку природи «Урочище «Маяк» та «Вороного» затверджене наказом Управління екології та природних ресурсів в Черкаській області від 25.01.2022 № 310 (далі - Положення). Згідно з п.1.1. Положення комплексна пам`ятка природи місцевого значення «Урочище «Маяк» та «Вороного» оголошена об`єктом природно-заповідного фонду відповідно до рішення Черкаської обласної ради від 26.12.2008 № 23-13/V «Про території та об`єкти природно-заповідного фонду області» загальною площею 22,8 га. Відповідно до п.1.3. Положення пам`ятка природи розташована в адміністративних межах Лубенської сільської ради та знаходиться у віданні відповідача. Аркуш погодження до Положення підписаний 28.09.2021 головою Михайлівської сільської ради (відповідача) Плужником Г.Я.

Як встановлено вище судом, відповідачем межі земель комплексної пам`ятки природи місцевого значення «Урочище «Маяк» та «Вороного» не встановлено і не закріплено на місцевості, як і не прийнято відповідних рішень з даного приводу.

Відсутність вчинення таких заходів свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, що, зважаючи на правовий статус території природно-заповідного фонду, порушує встановлений порядок його охорони та використання.

Щодо доводів відповідача про необхідність фінансування з державного бюджету, то останні є необгрунтованими, позаяк відсутність коштів у бюджеті територіальної громади для вказаних цілей не може бути причиною та підставою для недотримання Михайлівською сільською радою вимог земельного та природоохоронного законодавства.

Таким чином невжиття Михайлівською сільською радою протягом розумного строку заходів щодо внесення меж території комплексної пам`ятки природи місцевого значення «Урочище «Маяк» та «Вороного» та не закріплення його межі в натурі (на місцевості) свідчить про те, що відповідач в межах наданих йому повноважень та визначених обов`язків своєю поведінкою допустив бездіяльність, яка виходячи із обставин справи є протиправною.

Щодо представництва прокурором в межах спірних правовідносин, суд зазначає, що відповідно до статті 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Захист прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави згідно зі ст. 1 Закону України № 1697-VII від 14.10.2014 «Про прокуратуру» відносяться до мети здійснення функцій прокуратури України.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, звертатися до суду з позовом (п. 1 ч. 6 ст. 23 вказаного Закону).

Згідно частини 3 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (частина 4 вказаної статті).

Аналіз положень ч.ч. 3, 4 ст. 53 КАС України у взаємозв`язку із змістом ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

У постанові від 26.05.2020 №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурор, подаючи позов до суду, повинен обгрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Обгрунтовуючи позовну заяву, керівник Смілянської окружної прокуратури зазначає, що на Михайлівську сільську раду покладено обов`язок із вчинення дій щодо замовлення проекту землеустрою, організації і встановлення меж території об`єкту природно-заповідного фонду - комплексної пам`ятки природи «Урочище «Маяк» та «Вороного», а також здійснення контролю за його виготовленням. Водночас через бездіяльність відповідача щодо виконання вимог чинного законодавства, охоронних зобов`язань та положення про об`єкт природно-заповідного фонду на даний час межі комплексної пам`ятки природи «Урочище «Маяк» та «Вороного» не визначені, територія об`єкту до даних Державного земельного кадастру не внесена. Внаслідок наведеного існує небезпека використання землі на території заказника не за цільовим призначенням, тому наявні підстави для зобов`язання відповідача вжити відповідних заходів по винесенню меж заказника, закріпити його межі в натурі (на місцевості). Відсутність встановлених меж в натурі фактично унеможливлює збереження його природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу.

Надаючи правову оцінку щодо наявності інтересів держави при зверненні заступника прокурора Черкаської окружної прокуратури з позовом до суду суд зазначає, що правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів врегульовує Закон України «Про природно-заповідний фонд України» № 2456-XII від 16.06.1992.

Вказаним Законом передбачено, що природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об`єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. У зв`язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.

Отже порушення особливого режиму охорони території природно-заповідного фонду комплексної пам`ятки природи «Урочище «Маяк» та «Вороного» є порушенням інтересів держави, тому прокурор наділений повноваженнями звернутись до суду з позовом про їх захист.

При цьому, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про те, що прокурор не повідомив Черкаську обласну військову адміністрацію та Державну екологічну інспекцію Центрального округу про намір представництва інтересів держави в їх особі в суді, оскільки останні спростовуються матеріалами справи.

Так, Смілянська окружна прокуратура листом від 20.12.2022 № 52/1-5725вих-22 повідомила Державну екологічну інспекцію Центрального округу про порушення вимог природоохоронного законодавства в частині не встановлення меж комплексної пам`ятки природи «Урочище «Маяк» та «Вороного» в натурі (на місцевості) та з метою встановлення підстав для вжиття прокуратурою заходів представницького характеру витребовувалась інформація про вжиті інспекцією заходи, у тому числі в судовому порядку, щодо усунення виявленого порушення та про причини їх не вжиття.

Згідно з інформацією Державної екологічної інспекції Центрального округу від 17.01.2023 № 03.5-11/207 заходи державного нагляду (контролю) відносно вказаного об`єкта природно-заповідного фонду не здійснювалися.

Також з метою встановлення підстав для вжиття заходів представницького характеру на адресу Черкаської обласної військової адміністрації прокуратурою направлено лист від 10.01.2023 № 52/-184вих-23.

У відповідь Черкаська обласна військова адміністрація листом від 25.01.2023 № 01/01-33/346/01/01-33/2068 повідомила про вжиті адміністрацією координаційні заходи та вказав що вирішення даного питання належить до компетенції Державної екологічної інспекції Центрального округу.

Листом від 03.02.2023 № 52/1-685ВИХ-23 Смілянська окружна прокуратура повідомила Черкаську обласну військову адміністрацію та Державну екологічну інспекцію Центрального округу про намір представництва інтересів держави в їх особі в суді, що спростовує відповідні доводи апелянта.

Зважаючи на бездіяльність Державної екологічної інспекції Центрального округу та Черкаської обласної військової адміністрації щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж комплексної пам`ятки природи «Урочище «Маяк» та «Вороного», закріплення їх в натурі (на місцевості) та встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразку суд дійшов висновку про наявність у Керівника Смілянської окружної прокуратури права на звернення до суду із заявленим позовом.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації та Державної екологічної інспекції Центрального округу до Михайлівської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, заперечень, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Михайлівської сільської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна