Ухвала

від 19.12.2023 по справі 380/17893/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 грудня 2023 року

м. Київ

справа №380/17893/22

адміністративне провадження № К/990/41931/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2023 у справі №380/17893/22 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Кароль-транс-постач» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2023 про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, податковий орган посилається на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з обставин, що не залежали від його волі (повернення первинної своєчасно поданої апеляційної скарги у зв`язку з несплатою судового збору внаслідок відсутності фінансування; повторне звернення із апеляційною скаргою відбулося в найкоротші терміни після повернення первинної апеляційної скарги та сплати судового збору), проте це не було взято до уваги апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали; до того ж скаржник у силу процесуальних норм має право на звернення із апеляційною скаргою в межах присічного річного строку з моменту прийняття рішення судом першої інстанції.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційною скаргою судом з`ясовано такі обставини.

Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Приватне підприємство «Кароль-транс-постач» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати ряд рішень комісії Головного управління ДПС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про відмову в реєстрації податкових накладних позивача; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних певні податкові накладні.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 позов задоволено. Повний текст зазначеного судового рішення був складений в той же день.

Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції, податковий орган звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, яку ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023 було залишено без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку із недоданням до неї документу про сплату судового збору.

Ухвалою від 08.05.2023 Восьмий апеляційний адміністративний суд, задовольнивши відповідне клопотання відповідача, продовжив останньому строк на усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з дня отримання цієї скаржником цієї ухвали.

Надалі ухвалою від 08.08.2023 Восьмий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні чергового клопотання про продовження строку на усунення недоліків та повернув скаржнику апеляційну скаргу з причини несплати судового збору.

12.10.2023 контролюючий орган вдруге звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на оскаржуване рішення суду першої інстанції, не подавши при цьому подано заяви про поновлення строку апеляційного оскарження.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03.11.2023 залишив зазначену апеляційну скаргу без руху, запропонувавши заявнику протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали подати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд керувався положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

На виконання вимог ухвали від 03.11.2023 контролюючий орган подав до суду клопотання про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою, яке обґрунтував тим, що апеляційна скарга подана вдруге після сплати судового збору, оскільки попередня така скарга була повернута у зв`язку з відсутністю фінансування на сплату судового збору; крім того, вказав на наявність у нього права на повторне подання апеляційної скарги у межах присічного річного строку з дня ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Розглянувши подане клопотання, Восьмий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними наведені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, відмовив у його задоволенні та у відкритті апеляційного провадження, про що постановив ухвалу від 14.11.2023.

При цьому апеляційний суд зауважив, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Також суд зазначив, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

В даному випадку скаржник не навів поважних підстав пропуску строку апеляційного оскарження.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Таким чином, податковий орган, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Восьмий апеляційний адміністративний суд врахував вищевказані норми процесуального закону та обґрунтовано ухвалою від 14.11.2023 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2023 у справі №380/17893/22 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Кароль-транс-постач» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Гончарова І.Я.Олендер