Ухвала

від 19.12.2023 по справі 640/26998/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 грудня 2023 року

Київ

справа №640/26998/20

адміністративне провадження №К/990/41691/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі № 640/26998/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФБУД-ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

11.12.2023 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2022.

З касаційної скарги вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023 у задоволенні клопотання ГУ ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, апеляційну скаргу у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших обґрунтованих причин для такого поновлення. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що вперше апеляційну скаргу у цій справі було подано в строки, визначені процесуальним законодавством. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2022 відмовлено скаржнику у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з несплатою судового збору. У зв`язку із не усуненням виявленого недоліку апеляційний суд ухвалою від 06.09.2022 апеляційну скаргу повернув, відмовивши у задоволенні клопотань про відстрочення сплати судового збору та продовження строк для усунення недоліків. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2022 у задоволенні клопотань ГУ ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження та відстрочення сплати судового збору відмовлено, вдруге подану апеляційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору та заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження. У зв`язку із не усуненням виявлених недоліків апеляційний суд ухвалою від 29.11.2022 апеляційну скаргу повернув. Втретє апеляційну скаргу ГУ ДПС подало 23.01.2023, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження.

Під час повторного звернення ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке було вмотивоване тим, що первинна апеляційна скарга була подана у строк, однак апеляційну скаргу було повернуто скаржнику у зв`язку із неусуненням недоліків апеляційної скарги, зокрема, щодо сплати судового збору.

Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшов висновку, що зазначені ГУ ДПС обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд зазначив, що відсутність коштів на сплату судового збору не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Також суд звернув увагу на те, що своєчасне звернення до суду з вперше поданою апеляційною скаргою не означає, що після її повернення повторне звернення можливе у будь-який довільний строк, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому посилався на ті ж підстави, а саме, що первісну апеляційну скаргу подано в межах строку, однак, через відсутність бюджетних асигнувань на оплату судового збору, апеляційна скарга була повернута. Звертав увагу на обставину введення на території України воєнного стану, яка є поважною причиною пропуску строку, у зв`язку з чим були підстави для його поновлення.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що зазначені ГУ ДПС підстави для поновлення строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки вони не пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, подання апеляційної скарги. Крім того, втретє апеляційну скаргу було подано майже через рік з моменту постановлення оскаржуваного рішення та через місяць після отримання ухвали про повернення вдруге поданої апеляційної скарги, що не можна вважати розумним строком на подання апеляційної скарги. Також суд зазначив, що посилаючись на загальну ситуацію в країні через обставини, які зумовлені введенням воєнного стану в країні, скаржник не обґрунтовує причин неможливості подання апеляційної скарги у даній справі у строк, встановлений статтею 295 КАС України.

У зв`язку з цим, відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки вперше апеляційну скаргу було подано в строки, визначені процесуальним законодавством. Зазначає, що повторно апеляційну скаргу подано до спливу одного року на апеляційне оскарження. Також скаржник посилається на витяги з рішень Європейського суду з прав людини та наводить практику Верховного Суду щодо поновлення строку на оскарження апеляційне оскарження.

Проте колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

В даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало те, що наведені скаржником причини пропуску строку є неповажними, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

За встановленими у цій справі обставинами, третє звернення з апеляційною скаргою відбулося через місяць з дня повернення вдруге поданої апеляційної скарги, що не може бути визнано розумним та оптимальним строком для реалізації права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою. Загальний строк, що минув з дня ухвалення рішення суду першої інстанції і до моменту подання апеляційної скарги, яка відповідала вимогам КАС України, минув майже рік, що значно виходить за межі встановленого строку на апеляційне оскарження. Причин, які позбавляли ГУ ДПС можливості звернутися з апеляційною скаргою повторно у більш стислі строки скаржник не зазначає, натомість посилається на відсутність коштів.

Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки зазначені скаржником причини пропуску строку визнані неповажними і на пропозицію суду ГУ ДПС не зазначило інших поважних причин пропуску строку. Відсутнє посилання на наявність таких і в касаційній скарзі.

Посилання скаржника на постанови Верховного Суду, у яких суд дійшов висновку про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження у випадку, якщо повторне звернення з апеляційною скаргою у найкоротший строк після повернення попередньо поданої апеляційної скарги та з усуненням виявленого недоліку, який став підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки не стосується обставин, які мали місце у цій справі (повторне звернення відбулося через місяць після повернення попередньої апеляційної скарги).

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі № 640/26998/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФБУД-ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон В.В. Хохуляк В.П. Юрченко