Ухвала

від 15.12.2023 по справі 331/8046/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 331/8046/23

Провадження № 2/331/2868/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2023 року м. Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Світлицька В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Осипенківської територіальної громади, третя особа Десята київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовом до Осипенківської територіальної громади, третя особа Десята київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно із п. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно доп.24постанови ПленумуВСУ 30.05.2008N7 «Про судову практику у справах про спадкування», суди відкривають провадження в справі про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК) (435-15), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

У постанові Верховного Суду від 30 квітня 2020 року у справі № 352/382/18 зазначено, що позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Аналогічні висновки викладені зокрема у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року по справі № 140/871/16-ц (провадження № 61-38046св18), від 15 січня 2020 року по справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідачем по справі визначено Осипенківську територіальну громаду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначила, що після смерті її чоловіка вона є спадкоємцем, заповіту на майно немає.

При цьому, позивачем не зазначено про наявність або відсутність осіб, які мають право на спадщину, інших спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_2 , які б прийняли спадщину або відмовилися від неї. Доказів, які б підтверджували або спростовували ці обставини позивач не зазначила та не надала.

Також, позивачем не надано витяг зі Спадкового реєстру про наявність або відсутність заповітів.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Позовна заява не містить посилання на докази щодо адреси місця реєстрації спадкодавця ОСОБА_2 на момент його смерті та щодо кола осіб, які були зареєстровані та проживали з ним.

Відсутність таких відомостей позбавляє суд можливості визначити суб`єктний склад учасників спірних правовідносин, зокрема визначити належного відповідача/відповідачів.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175-177 ЦПК України або не сплачені судові витрати, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Осипенківської територіальної громади, третя особа Десята київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - залишити без руху.

Повідомити позивачу про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали, та роз`яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків, позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Світлицька