Ухвала

від 10.11.2023 по справі 757/51458/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/51458/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2023 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора: не з`явився,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2019 року за № 62023100130000182 від 08.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч.4ст.425 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із позбавленням права на відчуження, розпорядження майном, а саме на: земельну ділянку із кадастровим номером 4621885000:03:000:0034, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2123839746218.

В обґрунтуванняклопотання прокурорзазначає,що Третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві за процесуального керівництва Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023100130000182 від 08.02.2023 за підозрою:

ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України;

ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України;

ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України;

ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України.

Досудовим розслідуваннямвстановлено,що наказомкомандувача Національноїгвардії України(поособовому складу)від 08.09.2022№ 149о/с ОСОБА_4 призначено напосаду начальника навчального відділу підготовки фахівців інженерної служби Навчально-бойового центру підготовки до спеціальних дій Міжнародного міжвідомчого багатопрофільного центру підготовки підрозділів (військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України) (далі за текстом Міжнародний центр).

Крім того, 30.06.2021 ОСОБА_4 уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посадах офіцерського складу строком на три роки.

Згідно зі положеннями ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну гвардію України», Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.

Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони.

Статтею 3 Закону України «Про Національну гвардію України» визначено, що діяльність Національної гвардії України ґрунтується на принципах верховенства права, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина, позапартійності, безперервності, законності, відкритості для демократичного цивільного контролю, прозорості, відповідальності, централізованого керівництва та єдиноначальності.

Згідно ст. 4 Закону України «Про Національну гвардію України» Національна гвардія України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Крім того, відповідно до преамбул Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Статуту гарнізонної та вартової служби Збройних Сил України, Стройового статуту Збройних Сил України дія зазначених статутів поширюється, зокрема, на військовослужбовців Національної гвардії України.

Так, ст. 28 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі за текстом Статут), єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця, наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази, а також в забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

Статтями 29, 31 Статуту також передбачено, що за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців. Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.

Відповідно дост.32Статуту засвоїми військовимизваннями начальниками,окрім іншого,є підполковники- для військовослужбовців рядового, молодшого і старшого сержантського і старшинського складу.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-XII від 06.12.1991 та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» №389-VIII від 12.05.2015 воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 1 указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX та Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, Указом від 06 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-IX, Указом від 01 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 02 травня 2023 року № 3057-IX в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, якій неодноразово продовжувався, зокрема, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

У зв`язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» з 24 лютого 2022 року розпочався воєнний стан, який діяв на момент вчинення кримінального правопорушення та діє до теперішнього часу.

Так, проходячи військову службу за контрактом, на посаді начальника навчального відділу підготовки фахівців інженерної служби Навчально-бойового центру підготовки до спеціальних дій Міжнародного центру ОСОБА_4 відповідно до функціональних обов`язків відповідає за: точне та вчасне виконання покладених на нього обов`язків і поставлених завдань; якісну організацію навчального процесу у відділі; якість організації та проведення навчальних заходів з військово-інженерної підготовки; утримання засобів інженерного озброєння, зброї та техніки відділу у справному стані; збереження виданого йому майна; дотримання заходів безпеки під час проведення занять та у повсякденній діяльності; підтримання фізичного розвитку особового складу відділу; морально-психологічний стан особового складу відділу.

Начальник навчального відділу підготовки фахівців інженерної служби Навчально-бойового центру підготовки до спеціальних дій Міжнародного центру ОСОБА_4 зобов`язаний: підтримувати особовий склад відділу, озброєння і спорядження в постійній бойовій готовності; приймати участь у захисті територіальної цілісності, суверенітету та захисту громадян в мирний та воєнний час; постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, мати охайний зовнішній вигляд; проводити з особовим складом відділу заняття з бойової підготовки і керувати навчанням підлеглих, вести облік бойової підготовки відділу; знати вимоги нормативно-правових актів, що регламентують інженерне забезпечення в Національній гвардії України та діяльність Національної гвардії України, керівних документів з бойової та спеціальної підготовки, що стосуються особового складу відділу та правильно ними керуватися; знати та уміло виконувати функціональні обов`язки згідно бойового розрахунку при приведенні військ у вищі ступені бойової готовності, підготовки до виконання службово-бойових завдань; приймати необхідні заходи по координації робіт з іншими відділеннями та відділами Навчального центру; рекомендувати офіцерів, сержантів до присвоєння чергових військових звань та на заміщення вакантних посад на конкурсній основі, виконує інші обов`язки передбачені функціональними обов`язками та Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України.

Так, згідно із приміткою № 1 до статті 425 КК України, під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування, тобто підполковник ОСОБА_4 будучи військовим начальником є військовою службовою особою.

Крім того, відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюється дія Закону, тобто особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки.

Статтею 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

У відповідності до ст. ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції» військовій посадовій особі Національної гвардії України, як суб`єкту на якого поширюється дія цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Відповідно ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Приміткою до статті 364 КК України передбачено, що службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 КК України є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом чи законом, тобто ОСОБА_4 є службовою особою.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Крім того, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 № 200 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам (далі - Інструкція).

Пунктом 2 Розділу І Інструкції визначено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

До складу грошового забезпечення входять : посадовий оклад, оклад за військовим званням , щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Так, абз. 1 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова КМУ від 28.02.2022 № 168) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168, нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Згідно абз. 2 п. 1 Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168, виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 21 Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168, установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів (постанову доповнено даним пунктом згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793).

Відповідно п. 5 Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168, дана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Отже, враховуючи вимоги Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Національної гвардії України виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць (не в залежності від участі у бойових діях та заходах) та збільшена додаткова винагорода в розмірі до 70 000 грн військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби) в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Враховуючи вищезазначене, збільшена додаткова винагорода за одну добу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або які забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби) становить: у серпні 2022 року до 2 258,06 грн/доба (розрахунок: до 70 000,00 грн/31 день), у вересні 2022 року до 2 333,33 грн/доба (розрахунок: до 70 000,00 грн/30 день), у жовтні 2022 року до 2 258,06 грн/доба (розрахунок: до

70 000,00 грн/31 день), у листопаді 2022 року до 2 333,33 грн/доба (розрахунок: до 70 000,00 грн/30 день), у грудні 2022 року до 2 258,06 грн/доба (розрахунок: до 70 000,00 грн/31 день).

Так, наказом командувача Національної гвардії України від 29.03.2022 № 89 «Про окремі питання виплат військовослужбовцям Національної гвардії України» затверджено Інструкцію з виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України (далі за текстом - Інструкція) та Порядок підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (далі за текстом Порядок).

Відповідну до п. 1 Інструкції визначення безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів (далі за текстом бойові дії або заходи), здійснюються відповідно до Порядку, затвердженого наказом командувача Національної гвардії України від 29.03.2022 № 89.

Пунктом 3 Інструкції передбачено, що виплата додаткової винагороди здійснюється військовослужбовцям за місцем проходження військової служби на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров`я та установ, а командирам військових частин на підставі наказів командирів вищого рівня.

Відповідно до пункту 4 Інструкції підставою включення військовослужбовців до наказу про виплату додаткової винагороди є рапорт командира (начальника) підрозділу, що має містити інформацію про військове звання, прізвище ім`я та по-батькові, кількість днів та дати участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця та підстави залучення цих військовослужбовців до бойових дій або заходів із зазначенням реквізитів конкретних документів, що підтверджують участь військовослужбовців у бойових діях або заходах.

Пунктом 1 Порядку визначено, що під терміном «безпосередня участь військовослужбовця Національної гвардії України у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період зазначених заходів» слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії в районах ведення воєнних (бойових) дій, що визначається Головнокомандувачем Збройних Сил України; бойових (спеціальних) завдань, згідно з бойовими розпорядженнями, і всебічного забезпечення військової частини (підрозділів) в районах ведення воєнних (бойових) дій; завдань з веденням оперативної (військової, спеціальної) розвідки в рамках ведення бойових дій або на тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях України; бойових завдань з відбиттям збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у тому числі: поза межами районів ведення бойових дій); виконання завдань із знешкодження (знищення) незаконних воєнних або збройних формувань (груп), диверсійно-розвідувальних сил та інших збройних формувань агресора (у тому числі: поза межами районів ведення бойових дій); виконання завдань підрозділами артилерії з вогневого ураження противника; виконання завдань підрозділами протиповітряної оборони з ураженням повітряних цілей; здійснення польотів у районах ведення воєнних дій; ведення повітряного бою; здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у тому числі поза межами районів ведення бойових дій); виконання групами розмінування завдань з розмінювання або робіт з улаштування, нарощування, утримання інженерних загороджень на визначених об`єктах, рубежах, районах та позиціях.

Згідно п. 2 Порядку, для документального підтвердження безпосередньої участь військовослужбовців Національної гвардії України у бойових діях або заходів використовуються такі документи: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (журнал ведення оперативної обстановки) або донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або книга служби наряду, що відбувалося або постова відомість під час охорони об`єкта (блокпоста, табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо де було здійснено збройний напад або довідка командира військової частини з підтвердженням безпосередньої участі відряджених (прикомандированих) військовослужбовців у бойових діях або заходів; рапорт (донесення) командира підрозділу про участь у бойових діях або заходах під час безпосередньо перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (виконання бойових або спеціальних завдань). До рапорту долучають склад особового складу (у тому числі з доданих або оперативних підпорядкованих (прикомандированих) підрозділів, військовослужбовців), які брали участь у бойових діях або заходах, із зазначенням військового звання, прізвища, ім`я та по-батькові, періодів участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.

Крім цього, можуть використовуватись такі документи: витяг з наказу (бойового розпорядження) командувача Національної гвардії України, штабу оперативного (оперативно-тактичного) угруповання в смузі відповідальності, начальника територіального управління, командира військової частини на виконання завдань з розмінування, у якому зазначається місце, час та поіменно особовий склад, який залучається до складу групи розмінування (знищення); акт (витяг з формуляру загороджень) виконаних робіт з улаштування, нарощування, утримання інженерних загороджень на визначених об`єктах, рубежах, районах та позиціях; інші документи, які можуть підтверджувати безпосередню участь в бойових діях або заходах.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій, здійснюється штабами військових частин.

Про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць щомісячно до 5 числа: командири військових частин, до яких відряджені (прикомандировані) військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин повідомляють у військові частини за місцем проходження їх служби; командири угрупування Національної гвардії України в ОТУ «Північ», ОТУ «Схід» операції Об`єднаних сил у підпорядкуванні яких перебувають військовослужбовці військових частин (підрозділів) Національної гвардії України подають інформацію у військові частини за місцем проходження їх служби.

Так, згідно Наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.09.2022 № 237 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» визначено наступні райони ведення бойових дій з 11.08.2022 по 31.08.2022: АДРЕСА_1 , акваторія Чорного та Азовського морів в межах територіальних вод України.

Згідно Наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.10.2022 № 262 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» визначено наступні райони ведення бойових дій з 01.09.2022 по 30.09.2022: Чернігівська область, Сумська область, Харківська область, Луганська область, Донецька область, Дніпропетровська область, Запорізька область, Херсонська область, Миколаївська область, Одеська область, акваторія Чорного та Азовського морів в межах територіальних вод України.

Згідно Наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.11.2022 № 282 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» визначено наступні райони ведення бойових дій з 01.10.2022 по 31.10.2022: Чернігівська область, Сумська область, Харківська область, Луганська область, Донецька область, Дніпропетровська область, Запорізька область, Херсонська область, Миколаївська область, Одеська область, акваторія Чорного та Азовського морів в межах територіальних вод України.

Згідно Наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.12.2022 № 31 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» визначено наступні райони ведення бойових дій з 01.11.2022 по 30.11.2022: Чернігівська область, Сумська область, Харківська область, Луганська область, Донецька область, Дніпропетровська область, Запорізька область, Херсонська область, Миколаївська область, Одеська область, акваторія Чорного та Азовського морів в межах територіальних вод України.

Згідно Наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.01.2023 № 1 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» визначено наступні райони ведення бойових дій з 01.12.2022 по 31.12.2022: Чернігівська область, Сумська область, Харківська область, Луганська область, Донецька область, Дніпропетровська область, Запорізька область, Херсонська область, Миколаївська область, Одеська область, акваторія Чорного та Азовського морів в межах територіальних вод України.

Отже, в період часу з 11.08.2022 по 28.12.2022 Київська область не являється районом ведення бойових дій.

Так, на виконання бойових розпоряджень командирів (начальників) військового управління, після введення в Україні воєнного стану, особовий склад мобільного підрозділу військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України «Говерла» виконував завдання з охорони та оборони ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: АДРЕСА_2 .

Наказом командира НОМЕР_3 бригади ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24.05.2022 № 271 «Про створення батальйонної групи охорони та оборони МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на підставі бойового розпорядження угруповання сил і ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25.05.2022 № 116/2/1/6236дск з метою недопущення висадки повітряного десанту, проникнення на об`єкт НЗФ, ДРС противника було сформовано зі складу підрозділів бригади зведену батальйонну групу охорони та оборони МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Крім того, для виконання завдань мобільного підрозділу «Говерла» та батальйонної групи охорони та оборони МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 », на підставі бойового розпорядження командувача Національної гвардії України від 02.03.2022 № 27/2/6/1-495дск, група розмінування з числа військовослужбовців Міжнародного центру, склад якої постійно змінювався, в період часу з 02.03.2022 по 28.12.2022 виконувала завдання на території Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», за адресою: АДРЕСА_2 .

Командирами групи розмінування на підставі бойових наказів начальника Міжнародного центру в період часу з 02.03.2022 по 28.12.2022 були військовослужбовці Міжнародного центру ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .

Так, за наслідками виконання завдань групою розмінування Міжнародного центру на території Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», командирами груп на ім`яначальника Міжнародногоцентруподавалисьрапорти про результативиконаннягрупою завдань, які в подальшому враховувалась під час виплати збільшеної додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 № 168.

Проте, підполковник ОСОБА_4 діючи всупереч вище вищеперерахованих вимог законодавства вчинив кримінальне правопорушення у сфері службової діяльності при наступних обставин.

Так,на підставібойового наказуначальника Міжнародногоцентру від28.09.2022№ 56тпідполковник ОСОБА_4 в періодчасу з02.10.2022по 23.11.2022виконував обов`язки командира групи розмінування Міжнародного центру на території Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Гора вул. Бориспіль-7.

В подальшому, в невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем дислокації Міжнародного центру, за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Старе, вул. Загатка, 65, будучи службовоюособою, зловживаючислужбовим становище,діючиумисно,з єдинимумислом,всупереч інтересамслужби,з метоюодержання нимта військовослужбовцямиМіжнародного центрунеправомірної вигодиу виглядідодаткової грошовоївинагороди заучасть убойових діяхта заходах,будучи обізнаним,що Київськаобласть неє райономведення воєнних(бойовихдій),а виконаннявійськовослужбовцями групирозмінування завданьна територіїДержавного підприємства«Міжнародний аеропорт«Бориспіль» непідтверджує їхбезпосередньої участіу бойовихдіях тазаходах,подав наім`я начальникаМіжнародного центрурапорт від03.11.2022щодо виконанняним тавійськовослужбовцями ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 в періодчасу з02.10.2022по 31.10.2022,а військовослужбовцями ОСОБА_5 та ОСОБА_11 01.10.2022, завдань з розмінювання та робіт з улаштування, нарощування, утримання інженерних загороджень на території Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

В подальшому на підставі рапорту ОСОБА_4 від 03.11.2022, він та військовослужбовці ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 та ОСОБА_11 були безпідставно включені до наказу начальника Міжнародного центру від 15.11.2022 № 679 «Про виплату додаткових винагород» за безпосередню участь у бойових діях та заходах за жовтень 2022 року та останнім безпідставно здійснено нарахування та виплату збільшеної додаткової винагороди за участь у бойових діях та заходах, чим нанесено матеріальної шкоди (збитків) Державному бюджету України, на загальну суму 275483,84 грн.

31.07.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Прокурор вказує, що з метою забезпечення можливої конфіскації майна підозрюваного ОСОБА_6 виникла необхідність у накладенні арешту на майно останнього.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

З метою забезпечення арешту майна, яке не має статусу тимчасово вилученого, та з метою забезпечення арешту майна, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання розглядається без повідомлення власника майна.

В судове засідання прокурор не з`явився, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, в якій підтримав вимоги клопотання з викладених у ньому підстав, просив їх задовольнити.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що Третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві за процесуального керівництва Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023100130000182 від 08.02.2023 за підозрою, зокрема, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження, 31.07.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 12.09.2023 № 346118178 ОСОБА_4 на праві власності належить:

-земельна ділянка із кадастровим номером 4621885000:03:000:0034, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2123839746218.

Як визначено у ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України. Санкцією ч. 1 ст. 364 КК України не передбачена конфіскація майна, як вид покарання. Таким чином, правові підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання відсутні.

Згідно ч. 1, 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Беручи до уваги зазначені вище обставини у їх сукупності, слідчий суддя не вбачає законних підстав для задоволення клопотання прокурора про арешт майна.

За таких обставин, клопотання прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2019 року за № 62023100130000182 від 08.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч.4ст.425 КК України, є необґрунтованим та в його задоволенні слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 170, 172, 173, 174, 309, 372, 392, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2019 року за № 62023100130000182 від 08.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч.4ст.425 КК України, - відмовити.

Ухвала про арешт майна може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1