Рішення

від 04.12.2023 по справі 757/32968/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/32968/23-ц

Категорія 75

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2023 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Ільєвої Т.Г.,

при секретарі - Ємець Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕННОКС-СХІД» про визнання трудових відносин припиненими,

В С Т А Н О В И В :

01.08.2023 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , згідно вимог якої позивач просив суд визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕННОКС-СХІД» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 39711049; адреса місцезнаходження: вул. Драгомирова, буд. 6 Б, офіс 126, м. Київ, 01103) з 20 червня 2023 року, у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 з посади Директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕННОКС-СХІД» за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Мотивуючи позовні вимоги ОСОБА_1 вказує, що 25 березня 2015 року його було призначено на посаду Директора Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕННОКС-СХІД».

Проте, після оформлення трудових відносин з підприємством, засновники фактично самоусунулися від фінансування підприємства оборотними коштами, що призвело насамперед до неможливості залучення найманих працівників підприємства до придбання для підприємства основних та оборотних засобів, а також до неможливості виплати заробітної плати директору - позивачу, неможливості затвердження позивачем штатного розкладу підприємства.

Контракт між ОСОБА_1 та ТОВ «ЛЕННОКС-СХІД» не укладався.

На будь-які поштові відправлення позивача на адресу засновників підприємства та їх власникам істотної участі та вигодонабувачам не має жодної відповіді, у тому числі навіть усної.

На даний час учасники ТОВ «ЛЕННОКС-СХІД» не займаються та не опікуються своїм підприємством, ТОВ «ЛЕННОКС-СХІД» найманих працівників не має, а також підприємством не виконуються поставлені економічні завдання.

Як наслідок, позивач втратив матеріальну (економічну) та будь-яку іншу зацікавленість у перебуванні на посаді Директора у ТОВ «ЛЕННОКС-СХІД». Позивач бажає змінити місце роботи та сферу діяльності. Крім того, належного зв`язку із засновниками (учасниками) ТОВ «ЛЕННОКС-СХІД» не має, що є перешкодою у вільному (прямому) звільненні позивача з посади директора за власним бажанням (відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю) та є відповідно причиною звернення до суду.

Ухвалою судді від 30.08.2023 року у справі відкрито провадження для розгляду позову за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги просив задовольнити.

Відповідач про час, дату, місце судового розгляду повідомлявся належним чином за адресою місцезнаходження юридичної особи відповідно до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що відповідає приписам частини десятої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, причини неявки свого представника суду невідомі, відзив та інші заяви з процесуальних питань від відповідача до суду не надходили.

Враховуючи неявку всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, зазначених у рішенні у справі «Вячеслав Корчагін проти Росії» № 12307 - учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Враховуючи неявку належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не з`явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказах, що відповідає положенню ст. 280 ЦК України.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі рішення.

За приписами ч. 3 ст. 208, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 218 ЦПК України, судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду, яке проголошується негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Вказані принципи знайшли своє втілення і в нормах цивільного процесуального законодавства.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судовим розглядом встановлено, що 25 березня 2015 року ОСОБА_1 було призначено на посаду Директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕННОКС-СХІД».

30 травня 2023 року позивачем було направлено офіційні заяви засновникам за їх місцем перебуванням та розташуванням, а саме:

1) ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БУДТРАНС - СЕРВІС» адреса: вул. Лебедєва-Кумача, буд. 7-А, кв. 66, м. Київ, 03058;

2) ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КИЇВ ТОР ГРУП» (місцезнаходження: адреса: проспект Трактобудівельників, буд. 140-Б, кв. 75, м. Харків. Харківська обл., 61121).

Засновник: Власник істотної участі:

3) ОСОБА_2 адреса: АДРЕСА_2 ,

4) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ),

5) ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 також, на адресу місцезнаходження, Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕННОКС-СХІД» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 39711049, місцезнаходження: вул. Драшмирова, буд. 6 Б, офіс 126, м. Київ, 01103).

Всі вищезазначені поштові відправлення у тому числі Заяви про звільнення та ініціювання скликання загальних зборів з даного приводу від 30 травня 2023 року, що були відправлені позивачем на адресу місцезнаходження: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕННОКС-СХІД» залишилися без відповіді.

Також, позивачем 31.05.2023 року було направлено повідомлення до відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому серед іншого було повідомлено, що станом на даний час, на скільки відомо позивачу, підприємство найманих працівників не має, крім Директора, та не виконує свої поставлені економічні завдання.

У зв`язку з цим, позивач подав (надіслав) заяву про звільнення та заяву про ініціювання скликання загальних зборів учасників ТОВ «ЛЕННОКС-СХІД» для протокольного прийняття рішення про звільнення з його з посади Директора ТОВ «ЛЕННОКС-СХІД», як на юридичну адресу товариства так і всім учасникам (засновникам) даного підприємства.

В листі від 14.06.2023 року № 105/01-2693/1, за підписом Заступника Голови Печерської районної в місті Києві Державної адміністрації серед іншого зазначено, що у разі надходження від юридичної особи ТОВ «ЛЕННОКС-СХІД» документів для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, вони будуть розглянуті у встановленому чинним законодавством порядку.

Відповідно до статті 58 Закону України «Про господарські товариства», Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про господарські товариства», дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників, організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов`язкові для учасників товариства.

Тобто, загальні збори учасників здійснюють управління товариством та реалізують право уповноваженого органу товариства усунути особу від виконання обов`язків члена виконавчого органу в будь-який час і з будь-яких підстав.

Трудові спори розглядаються комісіями по трудових спорах, та/або районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору (ст. 221 Кодексу законів про працю України).

Кодекс законів про працю встановлює загальні вимоги до порядку розірвання трудових відносин, не враховуючи специфіку становища керівника господарського товариства. По суті, директор об`єднує в собі і статус найманого працівника (який визначається на підставі норм трудового права) і статус виконавчого органу господарського товариства (який визначається на підставі норм корпоративного права). Ні норми трудового договору, ні положення Статуту не повинні погіршувати становище директора порівняно з тим обсягом гарантій, наданих йому трудовим законодавством. Тобто, директор завжди може скористатися ст. 38 Кодексу законів про працю України й ініціювати розірвання трудового договору за власним бажанням.

За змістом положень ст. 38 Кодексу законів про працю України та ст. 145 Цивільного кодексу України, ст. 58, 60, 62 Закону України «Про господарські товариства» право директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення, створити новий виконавчим орган та внести дані зміни в Єдиний державний реєстр.

Згідно статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням даною норми, Конституційний суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007, та від 29 січня 2008 року № 2- рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Уповноважений на звільнення директора орган ТОВ «ЛЕННОКС-СХІД» проігнорував повідомлення позивача про його звільнення і не розглянув по суті його заяву про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладених на нього Статутом обов`язків по створенню нового виконавчого органу. З огляду на викладене, своєю бездіяльністю, яка виразилася у невжитті заходів для прийняття рішення про звільнення позивача в межах статутної діяльності Товариства, ТОВ «ЛЕННОКС-СХІД» були порушені трудові права ОСОБА_1 , зокрема його право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням, та право на вільне обрання місця роботи на власний розсуд.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позову ОСОБА_1 , а відтак його задоволення.

Так, відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір на користь держави суму судового збору в розмірі 1073,60 грн.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Так, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Керуючись ст. ст. 3, 8, 21, 43, 55, 129 Конституції України, ст. ст. 5-1, 22, 38 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 58, 60, 62 Закону України «Про господарські товариства», ст. 145 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 267, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕННОКС-СХІД» про визнання трудових відносин - задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕННОКС-СХІД» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 39711049; адреса місцезнаходження: вул. Драгомирова, буд. 6 Б, офіс 126, м. Київ, 01103) з 20 червня 2023 року, у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 з посади Директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕННОКС-СХІД» за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕННОКС-СХІД» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 39711049; адреса місцезнаходження: вул. Драгомирова, буд. 6 Б, офіс 126, м. Київ, 01103) на користь держави судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому копія рішення суду не була вручена в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 04 грудня 2023 року.

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА