Виноградівський районний суд Закарпатської області
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15.12.2023 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Роман К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вилоцької селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виноградівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно за заповітом та встановлення факту родинних відносин,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача Вилоцької селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виноградівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно за заповітом та встановлення факту родинних відносин.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до Свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 7 грудня 1966 року позивач ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 в Угорщині помер батько позивача, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 06.07.2022, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану мерії міста Шойобабонь. Після смерті батька позивача відкрилася спадщина на нерухоме майно, набуте ним за життя, а саме:
1) житловий будинок з надвірною будівлею загальною площею 88,9 кв. м, в тому числі житловою площею 43,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ;
2) земельна ділянка з кадастровим номером 2121282500:03:002:0109 площею 0,1800 га з цільовим призначенням «02.01. Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
3) земельна ділянка з кадастровим номером 2121282500:03:001:0065 площею 0,2200 га з цільовим призначенням «01.03. Для ведення особистого селянського господарства», яка розташована на території Матіїївської сільської ради Берегівського району Закарпатської області.
Як вбачається із Заповіту, посвідченого 9 січня 2014 року ОСОБА_4 , селищним головою Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області, батько позивача заповів позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усе належне йому на день смерті майно, де б воно не знаходилось і з чого воно б не складалось.
Позивач звернувся до державного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Боричок К.В. із заявою про прийняття спадщини за заповітом яка відкрилася після смерті батька. Однак йому було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності спадкодавця на належне йому майно. У документах, що залишилися після смерті спадкодавця, оригіналів відповідних правовстановлюючих документів віднайдено не було. Разом з тим, право власності на зазначене нерухоме майно спадкодавець при житті оформив, що підтверджується Довідкою КП «Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації» № 414 від 27.06.2023, Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5900039572023 від 25.01.2023 та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ- 3201301522022 від 15.11.2022. Крім позивача інших спадкоємців немає. У зв`язку з наведеним, позивач змушений звертатись до суду з даним позовом про визнання права власності на спадкове майно, а також про встановлення факту родинних відносин, оскільки виявлено розбіжності у написанні імені батька позивача в різних документах, а саме:
1) у Свідоцтві про народження позивача НОМЕР_1 від 7 грудня 1966 року його батько записаний як ОСОБА_2 ;
2) у паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 , що виданий Виноградівським РВ УМВС України в Закарпатській області 9 вересня 1998 року він записаний як ОСОБА_5 ;
3) у Заповіті, посвідченому 9 січня 2014 року ОСОБА_4 , селищним головою Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області, мій батько записаний як ОСОБА_6 ;
4) у Свідоцтві про смерть серії НОМЕР_2 від 06.07.2022, що видане Відділом реєстрації актів цивільного стану мерії міста Шойобабонь ім`я батька позивача вказане у двох варіантах: ОСОБА_7 (прізвище та ім`я після реєстрації народження) та ОСОБА_5 (прізвище та ім`я після реєстрації шлюбу).
Таким чином, у даній справі необхідно також встановити юридичний факт перебування у родинних відносинах ОСОБА_5 та ОСОБА_1 як рідних батька та сина.
Позивач будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи в засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача будучи належним чином своєчасно повідомленим про день, час та місце розгляду справи, в підготовче засідання не з`явився, однак подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи у його відсутність та визнання вимог позивача і повному обсязі.
Третя особа в підготовче засідання також не з`явилася, заяв, клопотань від неї до суду не надходило.
Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядкуст. 223 ЦПК Українинеобов`язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін та визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 7 грудня 1966 року позивач ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 в Угорщині помер батько позивача, який згідно Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 06.07.2022, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану мерії міста Шойобабонь записаний як ОСОБА_5 .
За життя батько позивача залишив заповіт, посвідчений 9 січня 2014 року ОСОБА_4 , селищним головою Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області, за яким спадкодавець заповів позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усе належне йому на день смерті майно, де б воно не знаходилось і з чого воно б не складалось.
Таким чином позивач єдиний спадкоємець за заповітом.
Спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту немає.
На момент смерті спадкодавця заповіт не змінено і не скасовано, що стверджується відповідною відміткою на тексті заповіту.
Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина, на нерухоме майно, набуте ним за життя, а саме на :
- житловий будинок з надвірною будівлею загальною площею 88,9 кв. м, в тому числі житловою площею 43,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельна ділянка з кадастровим номером 2121282500:03:002:0109 площею 0,1800 га з цільовим призначенням «02.01. Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельна ділянка з кадастровим номером 2121282500:03:001:0065 площею 0,2200 га з цільовим призначенням «01.03. Для ведення особистого селянського господарства», яка розташована на території Матіїївської сільської ради Берегівського району Закарпатської області.
Право власності на зазначене нерухоме майно спадкодавець при житті оформив, що підтверджується Довідкою КП «Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації» № 414 від 27.06.2023, Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5900039572023 від 25.01.2023 та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ- 3201301522022 від 15.11.2022.
Суд констатує, що у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України позивач, як спадкоємець за заповітом спадщину прийняв.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз`яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.
За прийняттям спадщини позивач звернувся до державного нотаріуса Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В., однак листом Виноградівської державної нотаріальної контори № 218/01-16 від 06.06.2023 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки не представлено правовстановлюючий документ щодо належності спадкового майна спадкодавцеві.
Разом з цим оригінали правовстановлюючих документів втрачено.
Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. У той же час через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно позивачка позбавлена можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку.
Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У відповідності до ч. 1 ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Технічну інвентаризацію спадкового будинку проведено.
Відповідно до відомостей технічного паспорту та довідки КП «Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації» № 414 від 27.06.202, житловий будинок з надвірною будівлею загальною площею 88,9 кв. м. в тому числі житловою площею 43,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 будівництвом завершений. Рік будівництва будинку 1974.
Згідно архівних даних КП «Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації» станом на 01.01.2013 житловий будинок зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, яке видане Винградівською РДА 10.03.1993.
Відповідно до частини 9 та 10статті 79-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Відповідно достатті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч. 1ст. 1225 ЦК Україниправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою ( ст.382ч.2, ст.392 ЦК України).
Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.
За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачем та на підставі наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що позивачем, як спадкоємцем за заповітом на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, тому позовні вимоги підлягають до задоволення .
Також мають місце неточності у написанні імені спадкодавця у різних документах, а саме:
1) у Свідоцтві про народження позивача НОМЕР_1 від 7 грудня 1966 року його батько записаний як ОСОБА_2 ;
2) у паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 , що виданий Виноградівським РВ УМВС України в Закарпатській області 9 вересня 1998 року він записаний як ОСОБА_5 ;
3) у Заповіті, посвідченому 9 січня 2014 року ОСОБА_4 , селищним головою Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області, мій батько записаний як ОСОБА_6 ;
4) у Свідоцтві про смерть серії НОМЕР_2 від 06.07.2022, що видане Відділом реєстрації актів цивільного стану мерії міста Шойобабонь ім`я батька позивача вказане у двох варіантах: ОСОБА_7 (прізвище та ім`я після реєстрації народження) та ОСОБА_5 (прізвище та ім`я після реєстрації шлюбу).
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, родинних відносин між фізичними особами.
У пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 судам роз`яснено, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 273 ЦПК України (пункт 1 частини першої статті 315 діючого ЦПК України) суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, якщо цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, ствердження такого факту необхідне заявникові для одержання зокрема свідоцтва про право на спадщину.
Встановлення факту родинних відносин має для позивача юридичне значення, оскільки від цього залежить реалізація ним права на спадкування після смерті його батька.
У зв`язку з наведеним вимоги позивача підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.10,12,13,18,81,200,206,223,259,263-265, 315 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити повністю.
Встановити юридичний факт, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , який записаний у Заповіті, посвідченому 9 січня 2014 року ОСОБА_4 , селищним головою Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області, як ОСОБА_6 та у Свідоцтві про народження НОМЕР_1 від 7 грудня 1966 року записаний як ОСОБА_2 , є рідним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , право власності в порядку спадкування за заповітом на наступне майно:
1) житловий будинок з надвірною будівлею загальною площею 88,9 кв. м, в тому числі житловою площею 43,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ;
2) земельну ділянку з кадастровим номером 2121282500:03:002:0109 площею 0,1800 га з цільовим призначенням «02.01. Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд присадибна ділянка)», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
3) земельну ділянку з кадастровим номером 2121282500:03:001:0065 площею 0,2200 га з цільовим призначенням «01.03. Для ведення особистого селянського господарства», яка розташована на території Матіївської сільської ради Берегівського району Закарпатської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
ГоловуючийТ. Ю. Левко
Суд | Виноградівський районний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 15.12.2023 |
Оприлюднено | 21.12.2023 |
Номер документу | 115768800 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Цивільне
Виноградівський районний суд Закарпатської області
Левко Т. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні