Постанова

від 13.12.2023 по справі 681/1101/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 681/1101/23

Провадження № 22-ц/4820/2186/23

Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П. (суддя доповідач), П`єнти І.В., Талалай О.І., секретар судового засідання Заворотна А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 681/1101/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 03 жовтня 2023 року (суддя Горгулько Н.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Полонського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державної казначейської служби України, Управління Державної казначейської служби України у Полонському районі Хмельницької області про стягнення моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 зазначав, що на примусовому виконанні Полонського ВДВС у Шепетівському районі ЦМУ МЮ (м. Київ) перебуває зведене виконавче провадження № 57272796, загальна сума стягнення становить 56653,59 грн. Позивач звертав увагу, на те, що під час примусового виконання судових рішень, а саме Апеляційного суду Хмельницької області від 15 квітня 2016 року та Полонського районного суду Хмельницької області від 21 лютого 2018 року, посадові особи Полонського ВДВС у Шепетівському районі ЦМУ МЮ (м. Київ) допустили бездіяльність, що призвела до не виконання боржником судових рішень.

ОСОБА_1 стверджував, що існують чотири судових рішення, якими визнавалася незаконною протиправна бездіяльність посадових осіб Полонського ВДВС у Шепетівському районі ЦМУ МЮ (м. Київ), а отже факт не виконання ними своїх обов`язків носить систематичний характер та не підлягає доказуванню.

Позивач також вважає, що тривале невиконання судових рішень, ухвалених на його користь викликає у нього почуття розпачу, зневіри та призводить до моральних страждань і в цьому випадку право на відшкодування моральної шкоди у зв`язку з надмірно тривалим невиконанням остаточних рішень судів відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ презюмується.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з Державного бюджету України 500000 грн моральної шкоди, заподіяної бездіяльністю посадових осіб Полонського ВДВС у Шепетівському районі ЦМУ МЮ (м. Київ) у зведеному виконавчому провадженні №57272796 шляхом зобов`язання Державної казначейської служби України безспірно списати присуджені кошти зі спеціально визначеного для цього рахунку для відшкодування шкоди, завданої органами державної влади чи їх службовими особами.

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 03 жовтня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої тривалим невиконанням судового рішення, грошові кошти в сумі 3000 грн. В решті вимог позову відмовлено.

Не погоджуючись із цим рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що йому постійно доводиться докладати додаткових зусиль та звертатися до суду за захистом порушених прав з метою вчинення дій Полонським ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (м. Київ). Так, існують судові рішення у справах №№ 681/654/15-ц, 681/177/17, 681/1864/18, 681/990/21, 681/786/22, якими визнавалася незаконна протиправна бездіяльність посадових осіб Полонського відділу ДВС, що свідчить про факт не виконання посадовими особами Полонського відділу ДВС своїх обов`язків систематично та в розумінні ч. 4 ст. 82 ЦПК України ця обставина не підлягає доказуванню.

Позивач вказує, що висновки судів у вищезазначених судових рішеннях щодо протиправної бездіяльності посадових осіб Полонського відділу ДВС при виконанні судових рішень мають преюдиційне значення при вирішенні спору у справі про відшкодування моральної шкоди, завданої тривалим невиконанням судових рішень, ухвалених на його користь. Разом з тим, звертає увагу на те, що Державна казначейська служба України залучена до участі у справі не як заподіювач шкоди, а як орган, який відповідно до законодавства здійснює списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

У відзиві представник Полонського ВДВСу Шепетівськомурайоні Хмельницькоїобласті ЦМУМЮ (м.Київ) просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Відповідач зазначає, що у Полонському ВДВС у Шепетівському районіХмельницької областіЦМУ МЮ(м.Київ) перебуває на виконанні зведене виконавче провадження № 67165703 від 16.04.2019 та вказує про вчинення ряду виконавчих дій у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження». Звертає увагу, що позивач звертаючись до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями посадової особи державної виконавчої служби, не надав до суду належних та допустимих доказів, що підтверджують наявність такої шкоди та причинного зв`язку між цією шкодою та протиправною бездіяльністю державного виконавця. Крім того, ОСОБА_1 не обґрунтована сума моральної шкоди, яку він вимагає стягнути.

ОСОБА_1 у заяві від 06 грудня 2023 року зазначав, що апеляційну скаргу підтримує та просив слухати справу за його відсутності.

Інші учасники до суду не з`явилися, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Положеннями частини 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

І відповідно до положень ч. 5 ст.268ЦПК України датою ухвалення судового рішення, постановленого за відсутністю учасників справи є дата складення повного судового рішення 19 грудня 2023 року.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції виходи з того, що рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 15.04.2016 (справа №681/654/15) стягнуто з ТОВ «Вілія-Н» на користь ОСОБА_1 27153,29 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 500 грн моральної шкоди.

10 травня 2016 року державним виконавцем відділу ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з ТОВ «Вілія-Н» на користь позивача 27653,29 грн боргу та надано боржнику строк до 17.05.2016 для самостійного виконання судового рішення.

20.05.2016 державний виконавець на підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 28.04.2016, якою зупинено виконання рішення апеляційного суду Хмельницької області від 15.04.2016 також в частині стягнення з ТОВ «Вілія-Н» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, виніс постанову про зупинення вищезазначеного виконавчого провадження з примусового виконання.

27.01.2017 виконавче провадження поновлено та вжито державним виконавцем заходи щодо примусового виконання рішення суду, зокрема, накладено арешт на все майно, належне для ТОВ «Вілія-Н».

На час зупинення виконавчого провадження боржнику ТОВ «Вілія-Н» належав комплекс нерухомого майна, розташований в АДРЕСА_1 , право власності на який 26.01.2017 набули ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою Полонського районного суду від 17.07.2019, яку скасовано в частині визнання протиправною бездіяльності у період з 27.04.2016 по 10.05.2016, в решті залишена без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 06.11.2019 року, визнано протиправною бездіяльність посадових осіб Полонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області у період з 17 по 20 травня 2016 року та констатовано, що державним виконавцем попри наявний доступ до Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень в період до зупинення виконавчого провадження (20.05.2016) не було накладено арешт на вище згаданий майновий комплекс, земельну ділянку площею 1,008 га, на якій він знаходиться, а також у цей же період не було звернуто стягнення на кошти боржника, які мались на його банківських рахунках .

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 21.02.2018 (справа №681/177/17) стягнуто з ТОВ «Вілія-Н» на користь ОСОБА_1 23000 грн. середнього заробітку за затримку виконання судового рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 15.04.2016 та 6000 грн. моральної шкоди.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 21.10.2021 скасовано ухвалу Полонського районного суду Хмельницької області від 27 липня 2021 року та ухвалено нове рішення яким скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано бездіяльність головного державного виконавця Полонського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №681/654/15-ц виданого 26.04.2016 року Полонським районним судом Хмельницької області неправомірною. Зобов`язано головного державного виконавця Полонського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) за період з листопада 2018 року усунути порушення права шляхом вчинення виконавчих дій по виконанню рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 15.04.2016 року за виконавчим листом №681/654/15-ц відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 21.12.2021 скасовано ухвалу Полонського районного суду Хмельницької області від 19 жовтня 2021 року та ухвалено нове судове рішення. Визнано протиправною бездіяльність начальника Полонського відділу ДВС у Шепетівському районі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) та державного виконавця, якому доручено виконання рішення Полонського районного суду від 21 лютого 2018 року. Зобов`язано начальника Полонського відділу ДВС у Шепетівському районі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) та державного виконавця Полонського відділу ДВС у Шепетівському районі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) вжити всіх заходів для ефективного виконання рішення суду. А також зобов`язано начальника Полонського відділу ДВС у Шепетівському районі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) та державного виконавця Полонського відділу ДВС у Шепетівському районі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) звернутись до Головного управління статистики у Хмельницькій області про надання копій звітності за весь звітний період ТОВ «Вілія-Н», для встановлення майнового статутного фонду на який можна було б наложити стягнення .

Ухвалою Полонського районного суду Хмельницької області від 15.11.2022 скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Полонського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) та зобов`язання вчинити дії, боржник товариство з обмеженою відповідальністю «Вілія Н» задоволено частково. Визнано бездіяльність начальника Полонського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Яремової А.В. та державного виконавця якому доручено остаточне виконання рішення суду у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №681/654/15-ц виданого 26.04.2016 року Полонським районним судом Хмельницької області неправомірною у зв`язку з надмірно тривалим невиконанням рішення суду. Зобов`язано головного державного виконавця Полонського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) усунути порушення права шляхом вчинення виконавчих дій по виконанню рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 15.04.2016 року за виконавчим листом №681/654/15-ц відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Ця ухвала набрала законної сили 10.05.2023.

Задовольняючи позов частково, районний суд виходив з доведеності тривалого невиконання судових рішень про стягнення на користь позивача коштів і таке невиконання було пов`язане із бездіяльністю посадових осіб Полонського ВДВС у Шепетівському районі ЦМУ МЮ (м. Київ) щодо своєчасного та належного виконання рішення суду. Тому з врахуванням характеру правопорушення, глибини душевних страждань ОСОБА_1 , значного періоду тривалості цих страждань та зважаючи на вимоги розумності і справедливості, суд першої інстанції прийшов до висновку, що підлягає до стягнення на користь позивача 3000 грн моральної шкоди, завданої тривалим невиконанням судових рішень.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом (стаття 1167 ЦК України).

Як свідчить тлумачення статей 23, 1173 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі незаконною бездіяльністю органу державної влади відшкодовується державою і при визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA,№ 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Суд першої інстанції при вирішенні позовних вимог ОСОБА_1 виходив з того, що ухвалами Полонського районного суду від 17 липня 2019 року та 15 листопада 2022 року, постановами Хмельницького апеляційного суду від 06 листопада 2019 року та від 21 жовтня 2021 року неодноразово визнавалась протиправною бездіяльність посадових осіб Полонського ВДВС у Шепетівському районі ЦМУ МЮ (м. Київ) при проведенні виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 681/654/15 від 26.04.2016 про стягнення з ТОВ «Вілія-Н» на користь ОСОБА_1 27653,29 грн. Та зазначеними судовими рішеннями встановлено бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби в частині належного та ефективного виконання судового рішення.

І оцінивши у відповідності до вимог статті 89 ЦПК України надані учасниками справи докази, районний суд прийшов до вірного висновку про не надання відповідачем доказів належного виконання судового рішення у справі №681/177/17.

Врахувавши вищевказані норми матеріального та процесуального права та врахувавши тривалість вимушених змін у житті позивача, глибину душевних страждань, яких зазнав ОСОБА_1 унаслідок неналежного примусового виконання судових рішень про стягнення на його користь грошових коштів та з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд першої інстанції правильно визначив розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 3000 грн.

Такий розмір моральної шкоди відповідає засадам розумності та справедливості з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань позивача, ступеня вини посадових осіб державної виконавчої служби у завданні моральної шкоди.

Зважаючи на те, що законодавством не встановлено чіткого розміру відшкодування моральної шкоди у цій категорії справ, доводи апеляційної скарги в частині збільшення розміру відшкодування моральної шкоди зводяться до переоцінки судом доказів. І, крім того, слід зазначити, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається, тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, тому відсутні підстави, визначені ст. 141 ЦПК України, для перерозподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 384, 389, 390, 449 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 03 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 19 грудня 2023 року.

Судді А.П. Корніюк

І.В. П`єнта

О.І. Талалай