Ухвала

від 15.12.2023 по справі 953/12143/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/12143/23

н/п 2/953/5388/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2023 р. м.Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Демченко С. В., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Ласточка» про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

13 грудня 2023 року представник ПАТ «Харківенергозбут» Сніжко Ю. В., яка діє на підставі довіреності № 01-23/124 від 01 червня 2023 року, звернулася до суду з позовною заявою до ТОВ Фірма «Ласточка», в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 3-6366С від 01 січня 2019 року за електричну енергію за лютий 2022 року у розмірі 42845, 29 грн, пеню за період з 12 січня 2022 року по 14 лютого 2022 року у розмірі 17,09 грн, 3 % річних за період з 12 січня 2022 року по 14 лютого 2022 року у розмірі 2, 81 грн та судовий збір у розмірі 2684 грн.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі з огляду на таке.

Згідно з ч. 1, 3 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

У статті 124 Конституції закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка взаконіна вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується закріпленням у Конституції принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні враховувати суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі.

Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, при цьому визначення предмета та підстав позову, обрання способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд встановив, що вказаний позов не підлягає розгляду у суді в порядку цивільного судочинства, оскільки вимоги позивача ПрАТ «Харківенергозбут» мають розглядатись в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України, з огляду на таке.

Відповідно до ст.4ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена ст. 20 ГПК України.

За змістом положень ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 20 ЦПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

За правилами ст.45ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Аналогічного висновку дійшла Верховна Палата Верховного Суду в постанові, прийнятій 25 червня 2019 року по справі № 904/1083/18.

Як убачається зі змісту пред`явленого позову, спір між сторонами виник з приводу невиконання відповідачем ТОВ Фірма «Ласточка» вимог договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 3-6366С від 01 січня 2019 року.

Відтак, сторонами договору є ПрАТ «Харківенергозбут» та ТОВ Фірма «Ласточка», тобто суб`єкти господарювання, між якими існують правовідносини, які притаманні господарській діяльності.

Як убачається зі змісту п. 1.1. Розділу «Загальні положення» договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 3-6366С від 01 січня 2019 року, цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії, як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Згідно із заявою-приєднання до договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 3-6366С від 01 січня 2019 року, ТОВ Фірма «Ласточка» приєднується до договору на умовах комерційної пропозиції з такими персоніфікованими даними споживача: прізвище, ім`я, по батькові/найменування споживача ТОВ Фірма «Ласточка», паспортні дані, ідентифікаційний код (за наявності) ЄДРПОУ код ЄДРПОУ 30137801.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слідує, що ТОВ Фірма «Ласточка», код ЄДРПОУ 30137801, зареєстровано як юридична особа фірма, та здійснює господарську діяльність у тому числі за КВЕД 68.20, 46.18, 96.09, 47.19, 73.12.

Враховуючи державну реєстрацію ТОВ Фірма «Ласточка» як юридичну особу з правом здійснення господарської діяльності за КВЕД 68.20, 46.18, 96.09, 47.19, 73.12, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься відповідний запис, беручи до уваги зміст договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 3-6366С від 01 січня 2019 року, укладеного між суб`єктами господарювання, слідує, що спір виник у зв`язку з господарською діяльністю двох юридичних осіб щодо невиконання зобов`язань за договором.

Зі змісту пред`явленої позовної заяви та умов договору вбачається, що між сторонами виник спір у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності

Відповідно до статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

За частиною першою статті 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

Суд встановив, що спір відповідно до вказаної позовної заяви виник у зв`язку з господарською діяльністю двох юридичних осіб щодо невиконання зобов`язань за договором постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 3-6366С від 01 січня 2019 року, тобто правочинів у господарській діяльності, а відтак справа не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, а є підсудною господарському суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

З огляду на викладене вище, суд доходить висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

Відмовляючи позивачу у відкритті провадження у справі, суд роз`яснює ПрАТ «Харківенергозбут» право на звернення з позовом до господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним позовом України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 186 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Ласточка» про стягнення заборгованості.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст ухвали складений та підписаний 15 грудня 2023 року.

Суддя С.В. Демченко