Ухвала

від 18.12.2023 по справі 908/1956/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 908/1956/22

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 07.11.2023

у справі №908/1956/22

за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «Селмит»

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвантс"

В С Т А Н О В И В:

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області з доданими до неї матеріалами на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 07.11.2023 у справі №908/1956/22, в якій просить суд скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Розглянувши касаційну скаргу Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.02.2023 у справі № 908/1956/22 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області. Затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута. Ліквідовано Банкрута Товариство з обмеженою відповідальністю «Едвантс». Провадження у справі закрито.

Не погодившись з прийнятою ухвалою Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.02.2023 було залишено без руху. Скаржнику надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору в розмірі 2 684,00 грн та надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів учасникам справи про банкрутство листом з описом вкладення.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2023 відмовлено Головному управлінню ДПС у Запорізькій області у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги; повідомлено Головне управління ДПС у Запорізькій області про можливість усунення недоліків апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.02.2023, зазначених в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2023, тривалістю 5 днів з дня вручення ухвали.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.06.2023 відмовлено Головному управлінню ДПС у Запорізькій області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.02.2023 у справі №908/1956/22 повернуто без розгляду у зв`язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги.

14.09.2023 Головне управління ДПС у Запорізькій області повторно звернулося з до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.02.2023, в якій просило поновити пропущений строк на подання апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі є необгрунтованими, які пов`язані з обставинами суб`єктивного характеру, а не об`єктивними обставинами, у зв`язку з чим визнані судом неповажними.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.10.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.02.2023 у справі № 908/1956/22 було залишено без руху. Апелянту надано строк 10 днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків, а саме зазначити інші причини пропуску строку на апеляційне оскарження та надати належні докази на їх підтвердження.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.11.2023 відмовлено Головному управлінню ДПС у Запорізькій області у поновлені пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.02.2023 по справі №908/1956/22. Відмовлено Головному управлінню ДПС у Запорізькій області у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.02.2023 по справі № 908/1956/22 на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними.

Відмовляючи у поновлені пропущеного строку на подання апеляційної скарги та як наслідок у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Так, судом апеляційної інстанції було зазначено, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого строку (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022р. у справі №990/115/22). Суд апеляційної інстанції також зазначив, що існування обставини повернення апеляційної скарги, яка не позбавляє скаржника на повторне звернення до суду апеляційної інстанції, не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обв`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш, за відсутності поважних причин.

Крім того, відмовляючи у поновлені пропущеного строку на подання апеляційної скарги, суд дійшов правильного висновку, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення пов`язані з обставинами суб`єктивного характеру, а не об`єктивними обставинами та є такими, що не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин неподання належним чином оформленої апеляційної скарги у встановлений законом строк. При цьому, судом прийнято до уваги значний проміжок часу між здійсненням платежу 22.06.2023 щодо зарахування судового збору до державного бюджету та поданням апеляційної скарги вдруге 14.09.2023.

Частиною 1 ст. 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Зі змісту наведеної правової норми убачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

З огляду на те, що заявником апеляційної скарги Головним управлінням ДПС у Запорізькій області не виконано вимог ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 10.10.2023 правильне застосування Центральним апеляційним господарським судом норм Господарського процесуального кодексу України при прийняті ухвали від 07.11.2023 у справі №908/1956/22, є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.

Твердження Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області, викладені у касаційній скарзі, не є безумовною підставою для скасування судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм процесуального права, оскільки їх застосування чітко передбачено процесуальним законом.

Відповідно до частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Отже закон надає Верховному Суду право використовувати процесуальні фільтри, закріплені в частині другій статті 293 ГПК України, що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.

Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 07.11.2023 у справі №908/1956/22, з підстав передбачених ч. 2 ст. 293 ГПК України, оскільки правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 233, 234, 235, 293, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 07.11.2023 у справі №908/1956/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Картере В.І.