Рішення

від 13.12.2023 по справі 183/9332/22

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/9332/22

№ 2/183/1706/23

13 грудня 2023 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання - Павлюк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадженняу у приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області, про визначення місця проживання дітей,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила визначити місце проживання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір`ю, за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що з 26.12.2005 перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням суду 04.08.2011. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На сьогоднішній день діти з позивачкою не проживають, остання проживає зі своєю матір`ю ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка, як мати, активно приймає участь у житті та вихованні дітей, нею створені найкращі умови для їх проживання за вищевказаною адресою, що підтверджується відповідним актом обстеження умов проживання, діти забезпечені всім необхідним. Зазначає, що не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, офіційно працевлаштована, спроможна фінансово забезпечити своїх дітей. В свою чергу, не чинитиме жодних перешкод для спілкування дітей з відповідачем і готова сприяти тому, щоб діти через окреме проживання батьків не були позбавленні піклування батька. Вважає, що діти повинні проживати з нею, оскільки їм постійно потрібна матір поряд, і проживання дітей з матір`ю буде відповідати інтересам дітей, тому просить задовольнити її позов.

Ухвалою судді від 14 березня 2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання.

21.04.2023 до суду від Служби справах дітей Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області надійшов висновок щодо розв`язання спору.

Ухвалою суду від 15.06.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, засобами поштового зв`язку надіслала до суду клопотання у якому просила провести розгляд справи за її відсутності за наявними матеріалами справи, позов підтримала та наполягала на його задоволенні (а.с.60).

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно, причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Савинської селищної ради у судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника, не заперечував проти позовної заяви (а.с.74).

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 26 грудня 2005 року, який рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 04 серпня 2011 року у справі №2001/2-841/11 розірвано (а.с.24-25).

Сторони являються батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с. 13,14).

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачка проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , та має такий склад сім`ї: мати - ОСОБА_5 , бабуся - ОСОБА_6 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Савинської селищної ради №802а від 08.12.2022 (а.с.22). В акті обстеження від 07.12.2023, складеного відповідною комісією Савинської селищної ради також вказано, що ОСОБА_1 фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , у своєї матері ОСОБА_5 (а.с.16), якій і належить зазначене домоволодіння, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.19) та копією Витягу про реєстрацію права власності (а.с.20).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 28.11.2022, затвердженого начальником Служби у справах дітей Савинської селищної ради, за адресою: смт.Савинці, вул.Заводська, буд.18, умови для проживання добрі, в оселі чисто та охайно, наявні всі меблі та побутова техніка, посуд та речі домашнього вжитку; для виховання та розвитку дітей матір`ю створені належні умови, є окремі кімнати, ліжка та столи для навчання (а.с.17).

Згідно з наданих позивачкою ОСОБА_1 довідок, вона працевлаштована та має регулярний дохід (а.с.24), не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога (а.с.23).

Службою у справах дітей Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області 14.04.2023 складено висновок щодо розв`язання спору. З висновку вбачається, що йому передувало з`ясування відомостей про обох батьків, обстежено місце проживання як матері, так і батька, характеристики дітей, а також проведені бесіди з дітьми. У висновку серед іншого зазначено, що ОСОБА_7 навчається в 8-А класі, ОСОБА_8 навчається в 4-А класі та відповідно до характеристик є старанними, дисциплінованими, працелюбними, уважними учнями; батьки приділяють належну увагу вихованню дітей. Будинок, де проживає мати дітей, належить її матері - ОСОБА_5 , у якому для виховання та розвитку дітей матір`ю створено такі умови: окремі кімнати для дітей, спальні місця, шафи для одягу, є місце для навчання та відпочинку; в будинку створені належні умови проживання дітей. На даний час, діти зареєстровані та проживають з батьком у належному йому будинку, в якому для виховання і розвитку створені такі умови: у дітей наявні окремі кімнати, ліжка, місця для навчання; в будинку створені задовільні умови проживання для дітей; вони забезпечені одягом та взуттям, згідно віку та сезону; в наявності продукти харчування в достатній кількості. Під час бесіди з працівниками Служби 11.04.2023, діти демонструють емоційний контакт та довірливі стосунки з батьком, посміхаються, відкрито говорять про свої бажання, не виявляють ознак страху, тривожності чи пригніченості. Загрози життю та здоров`ю дітей не виявлено. ОСОБА_4 та ОСОБА_7 виявили бажання проживати разом зі своїм батьком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та не проти спілкування зі своєю матір`ю - ОСОБА_1 , якщо вона не буде психологічно тиснути на дітей. За таких обставин, з урахуванням законних інтересів дітей, орган опіки та піклування дійшов висновку про доцільність визначення місця проживання дітей разом з батьком ОСОБА_2 (а.с.41-42).

Висновок органу опіки та піклування є достатньо обґрунтованим і мотивованим, підстави не погоджуватися з ним у суду відсутні.

Як встановлено у ст.171 СК України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

З огляду на віддаленість розташування суду та місця проживання дітей, неявкою у судові засідання відповідача, з яким проживають діти, суд позбавлений можливості безпосередньо з`ясувати їх думку щодо місця проживання. У зв`язку із зазначеним, суд бере до уваги думку дітей, яку вони висловили під час спілкування з представником органу опіки та піклування, а саме - залишитися проживати з батьком.

Вирішуючи спір між сторонами, суд керується наступними нормами права.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Аналогічні положення викладені в ст.5 СК України.

Вирішуючи спір між сторонами у частині визначення місця проживання дітей, суд керується наступними нормами права.

Згідно зі ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до статі 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, а місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини; якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Статтею 161 Сімейного кодексу України визначено, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до ч.1 ст.18, ч.1 ст.27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які наділяли б будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Конвенції про права дитини дитина наділяється правом на те, щоб її найкращі інтереси оцінювалися і бралися до уваги як першочергове міркування при прийнятті відносно неї будь-яких дій або рішень як у державній, так і у приватній сфері. Найкраще забезпечення інтересів дитини - це право, принцип і правила процедури, які засновані на оцінці усіх елементів, що відображають інтереси дитини у конкретних обставинах. При оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини з метою прийняття рішення про застосування тієї чи іншої конкретної міри належить діяти в наступному порядку: 1) з урахуванням конкретних обставин справи слід визначити, в чому полягають відповідні елементи оцінки найкращих інтересів, наповнити їх конкретним змістом і визначити значимість кожного з них у співвідношенні з іншими; 2) з цією метою необхідно слідувати правилам, що забезпечують юридичні гарантії та належну реалізацію цього права.

При оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини підлягають врахуванню наступні базові елементи: (а) погляди дитини, (б) індивідуальність дитини, (в) збереження сімейного оточення і підтримання відносин, (г) піклування, захист і безпека дитини, (ґ) вразливе положення, (д) право дитини на здоров`я, (е) право дитини на освіту (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі № 654/4307/19).

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

При вирішенні питання про забезпечення дотримання якнайкращих інтересів дітей, суд виходить з таких мотивів.

Судом встановлено, що між існує спір щодо місця проживання дітей, оскільки діти проживають з батьком, а мати звернулася до суду з відповідним позовом.

У даній справі органом опіки та піклування надано обґрунтований письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання обох батьків та з`ясування думки дітей, які виявили бажання проживати разом зі своїм батьком.

Суд бере до уваги, що обоє дітей досягли десятирічного віку, тривалий час за власним бажанням проживають з батьком, а тому суд приходить до висновку, що визначення місця їх проживання з матір`ю не відповідатиме принципу забезпечення якнайкращих інтересів дітей, оскільки суперечить бажанню дітей. Крім того, зміна постійного місця проживання може спричинити негативний вплив на дітей, що також не відповідає їх інтересам.

З урахуванням викладеного, та враховуючи, що батьки малолітніх дітей проживають окремо, на даний час фактично діти проживають разом з батьком, суд вважає що позовні вимоги про визначення місця проживання дітей з матір`ю не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, судові витрати слід віднести за рахунок позивача.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 274, 280-283 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

третя особа - Служба у справах дітей Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області, код ЄДРПОУ 43919346, місцезнаходження: Харківська область, Ізюмський район, смт.Савинці, вул.Талалая Леоніда, буд.1/5.

Повне судове рішення складено і підписано 13 грудня 2023 року .

Суддя Оладенко О.С.