Рішення

від 20.12.2023 по справі 212/6476/23

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 212/6476/23

провадження № 2/388/487/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2023м. Долинська

Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Кнурова О.А.,

при секретарі судового засідання Поліщук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому (позові) просила:

- стягнути щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача аліменти у розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітної плати (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до їх повноліття, з дня подання заяви до суду.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вони із ОСОБА_2 з 13.05.2006 перебувають у зареєстрованому шлюбі. Мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають з нею та перебуває на її утриманні. ОСОБА_2 не надає у добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання дітей, хоча має таку можливість оскільки отримує пенсію та страхові виплати.

Ухвалою № 212/6476/23 (провадження № 2/212/2555/23) від 03.10.2023 судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Дехти Р.В. справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передано на розгляд Долинського районного суду Кіровоградської області за підсудністю.

Ухвалою від 13.11.2023 зазначений позов прийнято до розгляду Долинським районним судом Кіровоградської області та відкрито провадження у справі за цим позовом з постановленням здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, та призначено судове засідання.

Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Позивач звернулася до суду із заявою, у якій просила розглянути справу за її відсутності. Позовні вимоги просила задовольнити у повному обсязі. Зазначила, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач, який про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином засобами поштового зв`язку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, - у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання до суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За наведених вище обставин та положень цивільного процесуального законодавства, зокрема тих, за якими суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, - суд дійшов висновку про заочний розгляд справи за відсутності учасників, які не з`явились у судове засідання та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у суду матеріалів справи.

Дослідивши докази у справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулася позивач, враховуючи позиції учасників справи, висловлені ними у процесуальних заявах по суті справи, які були подані до суду, виходячи з положень цивільного процесуального законодавства, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, - суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Поряд з цим, відповідно до положень ч. 1 - ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами у розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України, суд, ухвалюючи судове рішення, зобов`язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Так, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, наданих учасниками справи, судом встановлено такі обставини.

ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 13.05.2006, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 та НОМЕР_3 відповідно.

За даними витягів з реєстру територіальної громади Гурівської територіальної громади від 21.08.2023, від 26.08.2023 та довідки про реєстрацію місця проживання № 146 від 22.06.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

За даними акту від 24.08.2023 сусідів, посвідченого ОСББ «КР ВАТУТІНА 59» (ЄДРПОУ 40425562) Зайцева Ю.О., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 проживають за адресою: АДРЕСА_2 .

Зазначені вище, встановлені судом обставини сторонами у справі не заперечувалися.

З огляду на наведені вище правовідносини між сторонами, з приводу яких виник спір, судом відзначається таке.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, причому відповідно до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. 1 ст. 183, ч. 1 ст. 184 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Положеннями ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27.02.1991, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

На підставі зазначеного, враховуючи, що обов`язок утримувати дитину до досягнення дитиною повноліття є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, при цьому, не перебування батьків у фактичних шлюбних відносин та проживання окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини до досягнення дитиною повноліття, крім того, судом під час розгляду справи, з урахуванням умов ч. 1 ст. 182 СК України та наявних у справі доказів, не встановлено наявності обставин, які б свідчили про не можливість відповідача сплачувати аліменти на утримання дітей у розмірі, визначеному позивачем, - суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, що ґрунтуються на вимогах законодавства, яке регулює сімейні відносини, у зв`язку з чим такі вимоги підлягають задоволенню і таке рішення суду у повній мірі відповідає завданню цивільного судочинства, зокрема, щодо справедливого вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту інтересів дітей.

Отже, з відповідача слід стягнути аліменти на користь позивача на утримання їх спільних дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів доходів (заробітку) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення аліментів з дня пред`явлення позивачем позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.

Окремо судом відзначається, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Питання розподілу судових витрат у частині витрат зі сплати судового збору слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, на підставі чого, враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судових збір», та позов задоволено повністю, - суд дійшов висновку, що судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 1073,60 грн. (пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судових збір»), слід стягнути з відповідача у дохід держави.

Керуючись статтями 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини від всіх видів доходу (заробітку) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення аліментів з 28.08.2023 і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду безпосередньо або через Долинський районний суд Кіровоградської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено у силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

-позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,адреса зареєстрованогомісця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

- відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя О.А. Кнуров