Рішення

від 19.12.2023 по справі 644/6399/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 644/6399/23

Провадження № 2/638/5668/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І.В.,

за участю секретаря Поддубкіної А.В.,

розглянувши увідкритомусудовомузасіданні взалісудум.Харковацивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Державного підприємства МО «110 Харківський автомобільний авторемонтний завод», Державного підприємства «Харківський завод спеціальних машин», Акціонерне товариства «Українська оборонна промисловість» про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

28.08.2023 позивач звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з зазначеним позовом. В обґрунтування якого вказує, що у 2007 році у ДП МО «110 Харківський автомобільний авторемонтний завод» придбав автомобіль марки ЗІЛ 131, державний транзитний номер НОМЕР_1 , згідно довідки рахунка №411037 від 15.02.2007у грудні 2010 року після створення ДП «Укроборонпром» ДП МО «110 Харківський автомобільний авторемонтний завод» увійшов до його складу. Транспортний засіб придбав відповідно до довідки рахунку з додатками та відповідно до прибуткового касового ордеру. Зазначені документи були підставою для реєстрації купленого автомобіля. Однак внаслідок життєвих обставин своєчасно не звернувся до місцевого МРЕВ та не зареєстрував транспортний засіб, що отримати державні номери та нове свідоцтво про реєстрацію. У 2023 році позивач видав довіреність на вказаний автомобіль ОСОБА_2 , який бажає купити транспортний засіб. Територіальним сервісним центром МВС було відмовлено у держаній реєстрації, оскільки потрібно надати договір купівлі- продажу майна, а не довідку рахунок. У зв`язку з чим позивач просить визнати право власності на автомобіль ЗІЛ-131, державний транзитний номерний знак НОМЕР_1 , 1989 року виготовлення, шасі № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , придбаний позивачем ОСОБА_1 на підставі довідки рахунку №411037 від 15.02.2007. Судові витрати залишити за позивачем.

30.08.2023 ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова зазначену справу передано до Дзержинського районного суду м. Харкова за підсудністю.

23.10.2023 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова відкрито спрощене провадження у справі, призначено судове засідання.

13.11.2023 від АТ «Українська оборонна промисловість» надійшла заява про заміну сторони, замість ДП «Укроборонпром» залучити його правонаступника АТ «Українська оборонна промисловість».

14.11.2023 представником АТ «Українська оборонна промисловість» подано відзив, у якому зазначено, що позовної заяви долучено довідку рахунок від 15.02.2007 №411037, згідно якої позивач придбав автомобіль ЗІЛ-131 1989 року випуску та квитки до прибуткового касового ордеру. Вказані обставини передували утворенню ДК «Укроборонпром» та передачі ДП «110 Харківський автомобільний завод» до сфери управління концерну. Службовою запискою від 10.11.2023 №В-2.2/160 підтверджується, що за результатами аналізу відомостей про майно, внесене до Єдиного реєстру об`єктів державної власності ДП «Харківський завод спеціальних машин», за допомогою автоматизованої системи «Юридичні особи», автомобіль ЗІЛ-131 відсутній. Таким чином, АТ «УОП», як правонаступник ДК «Укроборонпром», не виступало стороною правочину, за яким відбулось придбання спірного майна, а також не приймало відповідне майно. АТ «УОП» не має власного інтересу у межах спірних правовідносин, не є суб`єктом, який не визнає право власності позивача, або ж чинить перешкоди. У зв`язку з чим представник відповідача просила відмовити в частині вимог до АТ «УОП».

22.11.2023 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова замінено у справі відповідача Державний концерн «Укроборонпром» на його правонаступника АТ «Українська оборонна промисловість».

Від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кудіна О.М. надійшла зава про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позов підтримали та просили задовольнити.

Представник ДП МО «110 Харківський автомобільний авторемонтний завод», яке перейменовано у ДП «Харківський завод спеціальних машин» Веремейчук О.С. звернувся з заявою про розгляд справи за відсутності відповідача. проти позову не заперечували. ДП «ХЗСМ» право власності ОСОБА_1 на автомобіль марки ЗІЛ-131, державний транзитний номер НОМЕР_1 не оспорює. Копії документів надати не мають можливості, у зв`язку зі знищенням документів, згідно акту б\н від 05.04.2012.

Представник АТ «УОП» Гецко Н.М. звернулась з заявою про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи розпоряжаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципівзмагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Судом встановлено,що 15.02.2007 ОСОБА_1 придбав транспортнийзасіб ЗІЛ-131,державний транзитний номерний знак НОМЕР_1 , 1989 року виготовлення, шасі № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 у ДП «110 Харківський автомобільний авторемонтний завод», на підставі довідки рахунка серія ЄГП №411037.

Окрім того, ОСОБА_1 , як покупцю транспортного засобуЗІЛ-131,державний транзитний номерний знак НОМЕР_1 , 1989 року виготовлення, шасі № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , було видано ДП «110 Харківський автомобільний авторемонтний завод» приймально- здавальний акт №150 від 15.02.2007, акт технічного стану автомобіля від 15.02.2017, вибуткову накладну №РНк-000165 від 15.02.2007, довідку №130 про проходження автомобіля від 15.02.2007, акт технічного стану від 30.12.2004, наряд №1-р від 20.01.2005.

20.02.2012 наказом генерального директора «Про зміну найменування ДП «110 Харківський автомобільний ремонтний завод» та затвердження статуту вказаного підприємства в новій редакції» №64 змінено найменування ДП «110 Харківський автомобільний ремонтний завод» на ДП «Харківський завод спеціальних машин».

Як вказує позивач, на момент придбання автомобіля, тобто станом на 15.02.2007, вказані документи були підставою для реєстрації транспортного засобу. Проте, ОСОБА_1 , внаслідок життєвих обставин, не встиг своєчасно зареєструвати транспортний засіб, щоб отримати свідоцтво про реєстрацію.

З відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС Головного сервісного центру МВС в Сумській області від 04.08.2023 №31/18-5943-1243 вбачається, що для першої державної реєстрації автомобіля ЗІЛ-131 шасі НОМЕР_2 необхідно власнику особисто (або довіреній особі) звернутись до будь-якого територіального сервісного центру МВС на території України, з документом, який посвідчує особу для подання заяви щодо реєстрації транспортного засобу; надати документ, що підтверджує правомірність придбаного транспортного засобу, визначений пунктом 8 Порядку (відповідний договір купівлі- продажу, рішення суду про визнання права власності тощо); надати чинний на дату реєстрації документ про відповідність конструкції транспортного засобу установленим вимогам безпеки дорожнього руху; надати квитанцію про сплату послуг за державну реєстрацію відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

В цій же відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС Головного сервісного центру МВС в Сумській області зазначено, що 18.11.2015 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №941 «про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань реєстрації транспортних засобів», яка безпосередньо стосується скасування використання довідки рахунка при купівлі- продажу, оформлені транспортних засобів. У зв`язку з чим з 18.11.2015 довідка рахунок не є документом- підставою для здійснення операцій з транспортним засобом та не підтверджує право власності.

Відповідно доПостанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів, усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів»чинній на даний час державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяви власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку: договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках;- укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі - продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; - нотаріально посвідчені договори купівлі - продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;- договори купівлі - продажу транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб`єкти господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб`єктів уповноваженою особою; - договір комісії між власником транспортного засобу та суб`єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та договір купівлі- продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб`єкт господарювання, які підписані від імені суб`єкта господарювання уповноваженою особою, - у разі продажу транспортних засобів суб`єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу; - свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусом або консульською установою, чи їх дублікати;- рішення про закріплення транспортних засобів на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняті власниками транспортних засобів чи особами, уповноваженими управляти таким майном; - рішення власників майна, уповноважених ними органів про передачу транспортних засобів з державної у комунальну власність чи з комунальної власності в державну;- копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин;- довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль чи мотоколяску; - акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданим підприємством - виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача;- митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або в електронна митна декларація, або видане органом доходів і зборів посвідчення про реєстрацію в уповноважених органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;- договір фінансового лізингу; - акт про проведені електронні торги або постанова та акт про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем.

Отже, на час придбання автомобіля ЗІЛ-131, довідка - рахунок надана ДП «110 Харківський автомобільний ремонтний завод» значилась у переліку документів, які підтверджують право власності та є підтвердженням правомірності набуття позивачем права власності на моторолер.

На даний час, у зв`язку зі змінами в законодавстві, позивач ОСОБА_1 не має можливості зареєструвати право власності на транспортний засіб, що порушує право розпорядження належним йому рухомим майном.

Рішення суду про визнання права власності на транспортний засіб, як зазначено у п.8 Порядку, є документом, що підтверджує правомірність придбання транспортного засобу, а отже підставою для здійснення державної реєстрації.

Відповідно дост. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 1ст.316 ЦК Українивизначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1ст. 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1ст. 321 ЦК Українивизначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно дост. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

ст. 392 ЦК Українипередбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На момент придбання ОСОБА_1 автомобіля довідка-рахунок вважалася документом, що підтверджує правомірність придбання транспортних засобів. Станом на 2023 надана позивачу для реєстрації транспортного засобу довідка-рахунок серії ЄГП №411037 вже не була документом, що підтверджує правомірність придбання транспортного засобу. Беручи до уваги, що довідка-рахунок підтверджувала укладення договору купівлі-продажу автомобіля ЗІЛ-131 між ДП «110 Харківський автомобільний ремонтний завод» та ОСОБА_1 , останній є власником цього транспортного засобу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 зазначила, що вирішуючи спір про визнання права власності на підставістатті 392 ЦК України, слід враховувати, що за змістом вказаної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його. Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно. Позивачем у такому позові може бути суб?єкт, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку із наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб чи необхідністю одержати правовстановлюючі документи.

Статтею 1 Першого протоколуЄвропейської конвенції з прав людинипередбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронг і Льонирот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Щокін проти України» від 14.10.2010, «Сєрков проти України» від 07.07.2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.2009, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Слід зазначити що, пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федоренко проти України" від 30 червня 2006 року суд акцентував увагу на Рішення Європейського суду з прав людини від 24 червня 2003 року у справі "Stretch v. United Kingdom" ("Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії"), виходячи зі змісту пунктів 32-35 якого звертаючись із заявою до уповноважених органів та, виконуючі визначені чинним законодавством умови, та, дотримуючись відповідного порядку, позивач мав право очікувати про набуття майнового права в значенні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції.

У вказаному рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила. Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчиненні з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та відповідно відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Приймаючи до уваги викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому, позовні вимоги до АТ «Українська оборонна промисловість» , не підлягають задоволенню, оскільки передача транспортного засобу ЗІЛ -131 ОСОБА_1 передувала утворенню ДК «Укроборонпром» та передачі ДП «110 Харківський автомобільний завод» до сфери управління Концерну.

Позивач не наполягав на стягненні судових витрат на його користь у разі задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 11, 12, 13, 19, 81, 133, 141, 158, 175, 263, 264, 265,435 ЦПК України, ст. ст. 316, 319, 321, 328, 392 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства МО «110 Харківський автомобільний авторемонтний завод», Державного підприємства «Харківський завод спеціальних машин», Акціонерне товариства «Українська оборонна промисловість» про визнання права власностізадовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки ЗІЛ-131, державний транзитний номерний знак НОМЕР_4 , 1989 року виготовлення, шасі № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , придбаний 15.02.2007 на підставі довідки-рахунку серії ЄГП №411037, виданої Державне підприємство «110 Харківський автомобільний авторемонтний завод».

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований АДРЕСА_1

Відповідач ДП «110 Харківський автомобільний авторемонтний завод», який перейменовано у ДП «Харківський завод спеціальних машин», ЄДРПОУ 0790401, вул. Дербентська, 109, м. Харків.

Відповідач АТ «Українська оборонна промисловість», ЄДРПОУ 37854297, вул. Дегтярівська, 36, м. Київ, 04119.

СУДДЯ - І.В. Семіряд