Ухвала

від 20.12.2023 по справі 756/16272/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

20.12.2023 Справа № 756/16272/23

Єдиний унікальний номер судової справи 756/16272/23

Номер провадження 2/756/6055/23

УХВАЛА

про передачу справи за підсудністю

20 грудня 2023 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Шролик І.С. розглянула матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ТТП-2016» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ТТП-2016» звернувся до суду з позовом, в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за комунальні послуги за період з лютого 2022 року по липень 2022 року включно в сумі 13 495, 58 грн; заборгованість за орендну плату за період з березня 2022 року по липень 2022 року включно в розмірі 38325,00 грн; витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 грудня 2023 року справу передано на розгляд судді Шролик І.С.

Суддя, вивчивши матеріали позовної заяви, дійшла висновку, що позовна заява підлягає направленню на розгляд до іншого суду, у зв`язку з наступним.

За правилами виключної підсудності позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою (ч. 1 ст. 30 ЦПК України).

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.

Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, договірної, альтернативної або підсудності пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

У постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 296/1657/17 зроблено висновок, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 зазначила, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Отже, позови що виникають з приводу нерухомого майна - це позови пов`язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому усі позови, у спорах, які є наслідком правовідносин, пов`язаних з обігом нерухомого майна повинні бути пред`явлені до суду за місцем знаходження цього майна.

Зі змісту позовної заяви слідує, що спір виник з приводу стягнення заборгованості за комунальні послуги та заборгованість за договором суборенди об`єкта нерухомості № 02/02-22 від 01 лютого 2022 року, предметом якого є передача в тимчасове платне користування об`єкт нерухомого майна загальною площею 36,50 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , 3 поверх , кімнати НОМЕР_1 що територіально належить до Святошинського району м. Києва.

З урахуванням наведеного, указана позовна заява має розглядатися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.

Оскільки між сторонами виник спір з приводу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , то застосуванню підлягають положення ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

З досліджених у справі матеріалів, суд приходить до висновку, що справа не підлягає розгляду в Оболонському районному суду м. Києва, справу слід направити для розгляду за підсудністю до Святошинського районного суду м. Києва.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 31 ЦПК України, суддя

УХВАЛИЛА:

Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ТТП-2016» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передати на розгляд до Святошинського районного суду м. Києва.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 20 грудня 2023 року.

Суддя Шролик І.С