Ухвала

від 13.12.2023 по справі 757/54009/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/54009/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , представників власників майна адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 62019100000001170 від 20.08.2019 прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 62019100000001170 від 20.08.2019 прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна.

У судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання, просив його задовольнити з викладених у ньому підстав.

Представники власників майна - адвокати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в судовому засіданні заперечувала щодо клопотання, в його задоволенні просили відмовити.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та матеріали, яким воно обґрунтоване, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень ч. 1 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 240, ч. 3 ст. 209 КК України.

Прокурор в обґрунтування клопотання зазначає наступне.

В ході досудового розслідування встановлено, що неналежне виконання Головою Фонду державного майна України своїх службових обов`язків та системне ігнорування вимог ст. 2, п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Фонд державного майна України» в частині відсутності належного контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна, передачі державного майна в оренду та користування, повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства, призвело до відчуження об`єктів нерухомості, які перебували у віданні Федерації професійних спілок України (ЄДРПОУ 00014479), ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» (ЄДРПОУ 02583780), ПрАТ «Укрпрофтур» (ЄДРПОУ 02605473) та є державною власністю.

Зібрані під час досудового слідства докази вказують на те, що об`єкти нерухомості є об`єктом протиправного посягання службових осіб правоохоронних органів, працівників Федерації професійних спілок України (код ЄДРПОУ 00014479), ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» (код ЄДРПОУ 02583780), ПрАТ «Укрпрофтур» (код ЄДРПОУ 02605473) та інших фізичних та юридичних осіб.

Постановою слідчого від 22.11.2023 року зазначене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

З метою запобігання відчуженню державного майна, яке є об`єктом кримінально протиправних дій, збереження речових доказів у кримінальному провадженні та збереження їх економічної вартості, враховуючи неможливість сторони обвинувачення самостійно здійснити управління вказаним майном, та враховуючи при цьому об`єктивну необхідність виключити прямий або опосередкований вплив та посягання на нього будь-яких осіб, виникла необхідність в накладенні арешту на об`єкти нерухомості та передачу їх до Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, які належать юридичним та фізичним особам.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

За змістом ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

В ході судового розгляду встановлено, питання щодо майна, на яке прокурор просить накласти арешт, було предметом розгляду в судах першої та апеляційної інстанцій, арешт з якого в подальшому скасовано.

Повторно звертаючись до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на зазначене майно, стороною кримінального провадження не надано належного обґрунтування необхідності такого арешту, а доводи викладені в клопотанні не дають підстави встановити наявність ризиків встановлених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Таким чином, стороною кримінального провадження в клопотанні не доведено необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, що свідчить про існування підстав визначених ч. 1 ст. 173 КПК України для відмови у задоволенні клопотання.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання сторони кримінального провадження № 62019100000001170 від 20.08.2019 прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1