Рішення

від 04.10.2023 по справі 759/14432/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/14432/23

пр. № 2/759/4345/23

04 жовтня 2023 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Журибеда О.М.

за участю секретаря - Істоміній О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справуза позовною заявою Житлово-будівельний кооператив «Індикатор-8» до ОСОБА_1 про стягнення комунальної заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У сепрні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 13444, 75 грн. з яких 9077, 70 грн. заборгованість за житлово-комунальні послуги, 724, 99 грн. - 3% річних, 3642, 07 грн. - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору та 2684, 00 грн. - поштові витрати претензійної роботи 151, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач належним чином виконав перед відповідачем, який є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , своє зобов`язання щодо забезпечення останнього усім комплексом житлово-комунальних послуг, проте відповідач будучи споживачем вказаних послуг неналежним чином здійснює їх оплату. У зв`язку з чим представник позивача вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07.08.2023 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

26.09.2023 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини зазначені у відзиві.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що Житлово-будівельний кооператив "Індикатор-8" є балансоутримувачем і управителем житлового будинку АДРЕСА_2 та виконує функції виконавця, що надає послуги мешканцям даного будинку, в тому числі забезпечує комунальними послугами, в тому числі і квартиру АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_1 , що також не заперечується і відповідачем.

Згідно п. 1.1.1. Статуту ЖБК "Індикатор-8" був створений на підставі Рішення виконкому Ради народних депутатів м. Києва від 10.01.1983 р. № 25 та зареєстрований 14.01.1983р. за № 304 з метою забезпечення житлом членів кооперативу та членів їх родин шляхом будівництва одного двосекційного дев`ятиповерхового житлового будинку, обсягом на 232 квартири. ЖБК "Індикатор-8" перереєстрований 26.06.2008 року Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією, про що зроблено запис про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР №1 0721 2000 0000 2303.

Згідно п. 6.2.8. Статуту ЖБК "Індикатор-8" член ЖБК зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і обов`язкові платежі.

Згідно ордеру №044656 серії Ж від 20.07.1984 року, наймачем квартири АДРЕСА_3 була ОСОБА_2 (а.с. 19).

Згодом квартира була відчужена ОСОБА_3 .

Згідно договору купівлі-продажу №543 від 27.02.2002 року, вказану квартиру придбала ОСОБА_4 (а.с. 20).

З 2 квітня 2002 року в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_4 та її чоловік ОСОБА_5 (а.с. 28).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , померла. Сподкаємцем першої черги є ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про спадшину, зареєстроване 20.03.2007 року № НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 (а..с 31).

За договором дарування квартира була відчужена на користь ОСОБА_6 (а.с. 24).

ОСОБА_6 померла., спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_6 , є її чоловіе ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із ст. 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1231 ЦК до спадкоємця переходить обов`язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем.

При цьому вказані обов`язки не відносяться до таких, що не входять до складу спадщини за ст. 1219 ЦК.

Таким чином, набувши права власності на кв. АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 набув також й обов`язок спадкодавця з виплати боргів за утримання такого житла, що утворились за життя такого спадкодавця за вказаною адресою.

Відповідно до положення ст.ст. 319, 322 Цивільного кодексу України, власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 10 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями» власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках (до них належать і власники квартир у кооперативних будинках та викуплених квартир) є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних квартирах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі. Послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій зобов`язані сплачувати як квартиронаймачі, так і власники викуплених та приватизованих квартир.

Частиною 1 ст. 16 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Системний аналіз положень ст. ст. 2, 9, 10, 189, 190 ЖК Української PCP дає підстави для висновку про те, що правовідносини, пов`язані з несвоєчасною оплатою житлово-комунальних послуг, за своєю правовою природою не є житловими.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК Українияк спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі №6-59цс13.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

На адресу відповідача було направлено претензію з пропозицією добровільно сплатити заборгованість.

Судом встановлено, що станом на червень 2023 р. заборгованість відповідача по сплаті за фактично отримані житлово-комунальні послуги становить 9077, 70 грн., штрафні санкції з розрахунку 3% суми боргу у розмірі 724, 99 грн. та інфляційних втрат у розмірі 3642, 07 грн.

Таким чином, стороною позивача доведено обставини, на які він посилається у позовній заяві, а стороною відповідача вони не спростовані.

Не може суд прийняти до уваги позицію сторони відповідача стосовно не визнання позовних вимог, оскільки вона спростовується вищенаведеним і нічим об`єктивно не підтверджується.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача є обґрунтованими, доведеними, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 13, 19, 20, 21, 24, 26, 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Житлово-будівельний кооператив «Індикатор-8» до ОСОБА_1 про стягнення комунальної заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_5 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор-8» (ЄДРПОУ 24580539) заборгованість за отримані послуги у розмірі 9077, 70 коп., 3% річних у розмірі 724, 99 грн., інфляційні втрати у розмірі 3642, 07 грн, поштові витрати претензійної роботи у розмірі 151,00 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684, 00 грн., а всього 16279 (шістнадцять тисяч двісті сімдесят дев`ять) грн. 76 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.М. Журибеда