Ухвала

від 19.12.2023 по справі 760/22920/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання - ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого суді Солом`янського районного суду м. Києва від 08 листопада 2023 року, -

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 72023110300000005 від 13.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, а саме: книгу обліку розрахункових операцій № 3000829211 за період з 25.04.2023 по 27.09.2023; блокнот із чорновими записами щодо обліку залишків пального з 22.10.2021 по 27.09.2023; копію ліцензії на роздрібну торгівлю пальним; видаткову накладну № РН-0000409 від 06.09.2023; Х-звіт за 28.09.2023; три види пального, бензини А-95, бензин А-92 та ДП, відібрані в окремі ємності по одному літру кожного, які скеровано для проведення судової експертизи нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів, а також залишки пального, а саме: ДП - 8856,4; А-92 - 2689,46;

А-95 - 5293,91 та зобов`язано детективів Територіального управління Бюро економічної безпеки у Київській області на розгляді яких перебувають матеріали кримінального провадження № 72023110300000005 від 13.07.2023 повернути ПП «Вирій» (код ЄДРПОУ - 19424369) вилучене майно, а саме: книгу обліку розрахункових операцій № 3000829211 за період з 25.04.2023 по 27.09.2023; блокнот із чорновими записами щодо обліку залишків пального з 22.10.2021 по 27.09.2023; копію ліцензії на роздрібну торгівлю пальним; видаткову накладну № РН-0000409 від 06.09.2023; Х-звіт за 28.09.2023; три види пального, бензини А-95, бензин А-92 та ДП, відібрані в окремі ємності по одному літру кожного, які скеровано для проведення судової експертизи нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів, а також залишки пального, а саме: ДП - 8856,4; А-92 - 2689,46;

А-95 - 5293,91, які скеровано для проведення судової експертизи нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів.

Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 08 листопада 2023 року, постановити нову ухвалу, якою клопотання задовольнити,а накласти арешт на вказане в клопотанні майно.

Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та постановлена з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, а висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а тому ухвала підлягає скасуванню.

Так, судовий розгляд клопотання було проведено без повідомлення та участі прокурора, що є грубим порушенням вимог ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, прокурор вказує, що як обґрунтування відмови у накладенні арешту на майно слідчий суддя зазначив наступне: "не зважаючи, що з початку відкриття кримінального провадження по теперішній час, пройшло більше чотирьох місяців, і до моменту розгляду клопотання органом досудового розслідування не отримано висновку експертизи щодо якості палива, яке було вилучено під час обшуку" - відповідне твердження є хибним та не відповідає дійсності, оскільки дата початку досудового розслідування та дата вилучення майна є різними, а експертиза нафтопродуктів призначена 29.09.2023, одразу після проведення обшуку та вилучення зразків пального щодо якого є підозра його виготовлення кустарним способом.

Окрім цього, на думку автора апеляційної скарги, висновки слідчого судді щодо порушення під час обшуку порядку відібрання зразків пального, що в подальшому може поставити під сумнів висновки експертизи, також не відповідають дійсності та є надуманими, оскільки, як зазначено в протоколі обшуку та постанові про призначення експертизи, зразки пального відібрано в скляні ємності, що виключає можливість потрапляння до них будь-яких домішок.

Також, прокурор стверджує, що станом на день подання апеляційної скарги отримано висновки експертизи, вилученого під час обшуку пального, відповідно до яких вилучене пальне - бензин А-95, бензин А-92 та ДП, які належать до підакцизної групи товарів, - не відповідають вимогам ДСТУ та виготовлені кустарним способом, таким чином, відмова у накладенні арешту фактично дозволила розповсюдження на внутрішньому ринку України незаконно виготовленого пального.

Враховуючи, що судовий розгляд був здійснений без участі прокурора, а копію ухвали було отримано лише 15.11.2023, то строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, як такий, що пропущено з поважних причин.

В судове засідання представник власника майна та прокурор не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомили.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апелянтом не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 08 листопада 2023 року з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України та його апеляційна скарга також підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та наданих матеріалів справи, детективами територіального управління БЕБ у Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 72023110300000005, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

В ході здійснення досудового розслідуванням встановлено, що на території Київської області посадові особи ПП «Вирій» здійснюють роздрібну торгівлю недоброякісним паливом (бензин, дизель), через власну мережу АЗС, які відносяться до підакцизної групи товарів та становлять загрозу для життя і здоров`я людей.

Окрім того установлено, що відповідно до заяви ОСОБА_6 , останній пересуваючись на власному автомобілі по території Фастівського району, вирішив скористатися послугами АЗС, що розташована по вул. Заводській, 11А у с. Кожанка та заправити автомобіль ДП.

В подальшому, після заправки вище вказаним пальним у заявника вийшов з ладу паливний насос високого тиску, після чого ним було проведено дефектування та встановлено, що виведення з ладу паливного насоса, спричинило неякісне пальне.

Згодом ОСОБА_6 за власною ініціативою 08.04.2023 та 27.04.2023 придбав на АЗС ПП «Вирій», що розташовується за адресами: вул. Шептицького, 10, м. Фастів та вул. Великоснітинська, 77, м. Фастів, п`ять літрів бензину А-95 та п`ять літрів ДП. Вказане пальне ним надано на дослідження до ТОВ «Випробувальний центр паливно-мастильних матеріалів», згідно висновку якого встановлено, що зразок палива дизельного не відповідає вимогам ДСТУ 7687:2015, а зразок бензину А-95 не відповідає вимогам ДСТУ 7687:2015.

Окрім того установлено, що під час досудового розслідування ОСОБА_6 добровільно надано органу досудового розслідування ємності з пальним придбаним ним 21.09.2023 на АЗС ПП «Вирій» за адресами: вул. Заводська, 11 А, смт. Кожанка, Фастівський район. Київської області, та с. Мала Снітинка, кільцева а/д, м. Фастів, Фастівський район, 68 км. + 800 м., буд 1, Київська обл. та с. Мала Снітинка, кільцева автодорога, м. Фастів, Фастівський район, 63 км. + 300 м., буд. 2 Київська область, які скеровано до ТОВ «ГЛОБУС-ПЕТРОЛЕУМ», для проведення дослідження матеріалів, речовин та виробів.

Також встановлено, що за результатами дослідження органом досудового розслідування отримано протокол випробування, відповідно до якого встановлено, що надані на дослідження проби палива не відповідають вимогам Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив.

Так, 28.09.2023 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_7 від 30.08.2023, на земельній ділянці з кадастровим номером: 3211200000:08:006:0018, що перебуває в оренді ПП «Вирій» та на якій знаходиться одна із належних вказаному підприємству АЗС, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, які мають доказове значення у даному кримінальному провадженні проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено: книгу обліку розрахункових операцій № 3000829211 за період з 25.04.2023 по 27.09.2023; блокнот із чорновими записами щодо обліку залишків пального з 22.10.2021 по 27.09.2023; копію ліцензії на роздрібну торгівлю пальним; видаткову накладну № РН-0000409 від 06.09.2023; Х-звіт за 28.09.2023; три види пального, бензини А-95, бензин А-92 та ДП, відібрані по у окремі ємності по одній літрі кожного, які скеровано для проведення судової експертизи нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів, а також залишки пального, а саме: ДП - 8856,4; А - 92 - 2689,46; А-95 - 5293,91.

03.10.2023 прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме: книгу обліку розрахункових операцій № 3000829211 за період з 25.04.2023 по 27.09.2023; блокнот із чорновими записами щодо обліку залишків пального з 22.10.2021 по 27.09.2023; копію ліцензії на роздрібну торгівлю пальним; видаткову накладну № РН-0000409 від 06.09.2023; Х-звіт за 28.09.2023; три види пального, бензини А-95, бензин А-92 та ДП, відібрані в окремі ємності по одному літру кожного, які скеровано для проведення судової експертизи нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів, а також залишки пального, а саме: ДП - 8856,4; А-92 - 2689,46; А-95 - 5293,91, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 08 листопада 2023 року у задоволенні клопотання сторони обвинувачення відмовлено у зв`язку із невідповідність зазначеного майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею не дотримані.

Так, статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як вбачається з наданих матеріалів справи, вказане у клопотанні прокурора майно -книга обліку розрахункових операцій № 3000829211 за період з 25.04.2023 по 27.09.2023; блокнот із чорновими записами щодо обліку залишків пального з 22.10.2021 по 27.09.2023; копію ліцензії на роздрібну торгівлю пальним; видаткову накладну № РН-0000409 від 06.09.2023; Х-звіт за 28.09.2023; три види пального, бензини А-95, бензин А-92 та ДП, відібрані в окремі ємності по одному літру кожного, які скеровано для проведення судової експертизи нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів, а також залишки пального, а саме: ДП - 8856,4; А-92 - 2689,46;А-95 - 5293,91, постановою заступника керівника відділу детективів із захисту економіки у сфері обігу підакцизних товарів Підрозділу детективів (на правах Управління) Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_8 від 28.09.2023 визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги і наявність в матеріалах провадження постанови заступника керівника відділу детективів із захисту економіки у сфері обігу підакцизних товарів Підрозділу детективів (на правах Управління) Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_8 від 29.09.2023 про призначення у даному кримінальному проваджені судової експертизи нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів, у зв`язку з чим висновок слідчого судді про невідповідність вилученого в ході проведення обшуку майна критеріям, викладеним у ст. 98 КПК України, є передчасним.

При цьому, згідно положень ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні; арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, колегія суддів дійшла об`єктивного висновку про наявність правової підстави для задоволення вказаного вище клопотання сторони обвинувачення та накладення арешту на зазначене в ньому майно.

У кожному конкретному кримінальному провадженні суд застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно суд має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб суд був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати суду впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна колегією суддів не встановлено.

При цьому, згідно із ч. ч. 10, 11 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.

Окрім того, Європейський суд з прав людини своїми рішеннями неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A № 52). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A № 98).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Враховуючи всі обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку, накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, забезпечить справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують - арешт та метою, яку прагнуть досягти - збереження речових доказів, оскільки існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування може призвести до незворотних наслідків.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність, неповноту, необ`єктивність і формальність судового розгляду, апеляційна скаргапрокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню, як незаконна та необґрунтована, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення вказаного клопотання сторони обвинувачення, накладення арешту на зазначене в ньому майно, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може зумовити труднощі та перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні № 72023110300000005 від 13.07.2023, спричинити втрату інформації, яка має доказове значення в ході здійснення досудового розслідування.

Керуючись ст.ст. 170 - 173, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 08 листопада 2023 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 72023110300000005 від 13.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, а саме: книгу обліку розрахункових операцій № 3000829211 за період з 25.04.2023 по 27.09.2023; блокнот із чорновими записами щодо обліку залишків пального з 22.10.2021 по 27.09.2023; копію ліцензії на роздрібну торгівлю пальним; видаткову накладну № РН-0000409 від 06.09.2023; Х-звіт за 28.09.2023; три види пального, бензини А-95, бензин А-92 та ДП, відібрані в окремі ємності по одному літру кожного, які скеровано для проведення судової експертизи нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів, а також залишки пального, а саме: ДП - 8856,4; А-92 - 2689,46;А-95 - 5293,91 та зобов`язано детективів Територіального управління Бюро економічної безпеки у Київській області на розгляді яких перебувають матеріали кримінального провадження № 72023110300000005 від 13.07.2023 повернути ПП «Вирій» (код ЄДРПОУ - 19424369) вилучене майно, а саме: книгу обліку розрахункових операцій № 3000829211 за період з 25.04.2023 по 27.09.2023; блокнот із чорновими записами щодо обліку залишків пального з 22.10.2021 по 27.09.2023; копію ліцензії на роздрібну торгівлю пальним; видаткову накладну № РН-0000409 від 06.09.2023; Х-звіт за 28.09.2023; три види пального, бензини А-95, бензин А-92 та ДП, відібрані в окремі ємності по одному літру кожного, які скеровано для проведення судової експертизи нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів, а також залишки пального, а саме: ДП - 8856,4; А-92 - 2689,46;А-95 - 5293,91, які скеровано для проведення судової експертизи нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт, із забороною користування, відчуження та розпорядження, на майно, вилучене, в ході обшуку проведеного 28.09.2023 на земельній ділянці з кадастровим номером 3211200000:08:006:0018, що перебуває в оренді ПП «Вирій» та на якій знаходиться одна із належних вказаному підприємству АЗС за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. А.Шептицького, власником якої є Фастівська міська рада, а саме: книгу обліку розрахункових операцій № 3000829211 за період з 25.04.2023 по 27.09.2023; блокнот із чорновими записами щодо обліку залишків пального з 22.10.2021 по 27.09.2023; копію ліцензії на роздрібну торгівлю пальним; видаткову накладну № РН-0000409 від 06.09.2023; Х-звіт за 28.09.2023; три види пального, бензини А-95, бензин А-92 та ДП, відібрані в окремі ємності по одному літру кожного, які скеровано для проведення судової експертизи нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів, а також залишки пального, а саме: ДП - 8856,4; А-92 - 2689,46;А-95 - 5293,91.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/7442/2023 Категорія ст. 170 КПК України

Унікальний № 760/22920/23

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_9

Доповідач: ОСОБА_1