Ухвала

від 12.12.2023 по справі 758/12297/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/7352/2023 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер: № 758/12297/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2023 року, -

за участю:

представників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 19.10.2023 року задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_10 про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження № 12023100070001636 від 03.08.2023 року, яке було вилучено 21.09.2023 року під час проведення обшуку нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , літ. «Б» та належить ТОВ «СВАРОГ КАПІТАЛ» (код ЄРДПОУ 37820210), а саме на: 156 системних блоків комп`ютерів; 171 комп`ютерних моніторів; 62 мобільних телефони; 58 ноутбуків; 11 SSD-накопичувачів; 81 сім-карти; 2 банківські карти «Monobank» із номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ; Флеш-накопичувач чорного кольору із написом «Вся инфа»; Micro SD 32 GB Kingmax; 7 блокнотів із чорновими записами; 68 аркушів А4 із друкованим текстом; 8 папок із документами; мобільний телефон Iphone 8 ІМЕІ НОМЕР_3 із номером телефону НОМЕР_4 ; конверт із написом « ОСОБА_11 » із 2125 грн. усередині, а саме: 10 купюр номіналом 200 грн., 2 купюри номіналом 50 грн., 1 купюра номіналом 20 грн., 1 купюра номіналом 5 грн.; конверт із написом «Матвиенко Никита» із 2960 грн. усередині, а саме: 5 купюр номіналом 500 грн., 2 купюри номіналом 200 грн., 1 купюра номіналом 50 грн., 1 монета номіналом 10 грн.; конверт із написом «Потеряшки ;С» із 4556 грн. усередині, а саме: 1 купюра номіналом 1000 грн., 6 купюр номіналом 500 грн., 2 купюри номіналом 200 грн., 1 купюра номіналом 100 грн., 1 купюра номіналом 50 грн., 6 купюр номіналом 1 грн., 3 гривні монетами, із забороною розпоряджатися та користуватися вказаним майном.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу в інтересах ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 , в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 19.10.2023 року, скасувати її та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що слідчим суддею при постановлені оскаржуваної ухвали було незаконно та необґрунтовано, без об`єктивного дослідження обставин справи накладено арешт на майно, що перебуває у власності фізичних осіб-підприємців ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Вказує, що за результатами проведення обшуку за адресами де ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 винаймали приміщення для здійснення законної господарської діяльності, безпідставно було вилучено майно, у тому числі, значну кількість електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем та їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, як необхідні останнім для ведення господарської діяльності.

Окрім того, апелянт зазначає, що вилучене майно, не відповідає вимогам статті 98 КПК України, оскільки не було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегло на собі його слідів, не містять інших відомостей, не може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, не було предметами, що були об`єктом кримінально протиправних дій, не набуто протиправним шляхом та не отримано юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Також зауважує, що прокурор звернувся до суду із клопотанням про арешт майна вже поза строками, визначеними ч. 5 ст. 171 КПК України.

Представник звертає увагу суду, що всупереч вимог чинного законодавства України, ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 , не викликалися та не були присутніми при розгляді клопотання про арешт майна, а як наслідок, арешт накладено без повного, об`єктивного дослідження усіх обставин справи, тобто необґрунтовано, окрім того, жодного повідомлення про прийняті процесуальні рішення ні від суду, ні від сторони обвинувачення ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 не отримували.

Щодо поновлення строків на апеляційне оскарження представник зазначає, що всупереч вимогам ч. 3 ст. 64-2 КПК України, судом першої інстанції не здійснювався виклик ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 для участі в судовому засіданні та про прийнятті процесуальні рішення не повідомлялось. Станом на день подачі апеляційної скарги, оскаржувана ухвала не опублікована в ЄРСР. Про наявність оскаржуваної ухвали, ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 дізнались з ухвали Подільського районного суду м. Києва зі справи № 758/13079/23 від 08.11.2023 року, копію якої, представник отримав лише 14.11.2023 року.

В судове засідання у справі прокурор не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Разом з тим, з метою недопущення затягування судового розгляду, колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників власників майна, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що представником ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_8 не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 19.10.2023 року, виходячи з положень абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а його апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне..

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, що Подільським УП ГУ НП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100070001636 від 03.08.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Органом досудового розслідування зазначено, що 03.08.2023 року о 15:23, надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , Народний депутат Верховної ради України ОСОБА_12 посвідчення №420 разом з народним депутатом ОСОБА_13 членом тимчасової слідчої комісії щодо незаконної діяльності колл-центру повідомили про ймовірне вчинення злочину, інформація щодо якого надійшла на електронну адресу приймальні з приводу того, що ботоферма скоює злочин щодо збору інформації про військових та дії ППО в Урядовому кварталі та м. Києва та можливо за вище вказаною адресою також є наркотичні речовини та зброя. Заявник: ОСОБА_12 .

Досудове розслідування кримінального провадження розпочато на підставі заяви Народного депутата України ОСОБА_12 , про те, що невстановлені особи, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , організували діяльність «ботоферми» куди перераховують грошові кошти отримані від громадян України шляхом обману (шахрайство) та які перераховують на користь держави агресора.

В поясненні від 03.08.2023 року Народний депутат України ОСОБА_12 повідомив, що він є головою тимчасової слідчої комісії.

Також ОСОБА_12 повідомив, що в ході діяльності тимчасової слідчої комісії, була отримана інформація від невідомої особи, про діяльність незаконного колл-центру, який спеціалізується на отриманні коштів злочинним шляхом з громадян України та Європейського Союзу, а саме здійснюючи незаконні операції з використанням електронно-обчислювальної техніки, який розміщено за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того встановлено, що 21.09.2023 о 13:08, надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що народний депутат ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомив що в бізнес центрі знаходиться шахрайській колл-центр. Просить СОГ , очікує на місці. Народний депутат України ОСОБА_15 повідомив, що він є секретарем тимчасової слідчої комісії з питань розслідування фактів шахрайства та іншої незаконної діяльності у сфері фінансових послуг та ринків фінансових послуг, які здійснюються з використанням інформаційних, електронних комунікацій та мереж.

Водночас слідством зазначено, що відповідно до інформаційної довідки з ЄДР речових прав на нерухоме майно нежитлове приміщення площею 2493,2 кв.м., за адресою: м. Київ, Хорива, буд. 55 літ (Б) належить на праві приватної власності ТОВ «СВАРОГ КАПІТАЛ» код ЄРДПОУ 37820210.

Так, 21.09.2023 року за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 55-Б відповідно до ухвали Подільського районного суду міста Києва від 21.09.2023 року у справі №758/11227/23 було проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено:

- 156 системних блоків комп`ютерів;

- 171 комп`ютерних моніторів;

- 62 мобільних телефони;

- 58 ноутбуків;

- 11 SSD-накопичувачів;

- 81 сім-карти;

- 2 банківські карти «Monobank» із номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ;

- Флеш-накопичувач чорного кольору із написом «Вся инфа»;

- Micro SD 32 GB Kingmax;

- 7 блокнотів із чорновими записами;

- 68 аркушів а4 із друкованим текстом;

- 8 папок із документами;

- Мобільний телефон Iphone 8 ІМЕІ НОМЕР_3 із номером телефону НОМЕР_4 ;

- Конверт із написом « ОСОБА_11 » із 2125 грн. усередині, а саме: 10 купюр номіналом 200 грн., 2 купюри номіналом 50 грн., 1 купюра номіналом 20 грн., 1 купюра номіналом 5 грн.;

- Конверт із написом «Матвиенко Никита» із 2960 грн. усередині, а саме: 5 купюр номіналом 500 грн., 2 купюри номіналом 200 грн., 1 купюра номіналом 50 грн., 1 монета номіналом 10 грн.;

- Конверт із написом «Потеряшки ;С» із 4556 грн. усередині, а саме: 1 купюра номіналом 1000 грн., 6 купюр номіналом 500 грн., 2 купюри номіналом 200 грн., 1 купюра номіналом 100 грн., 1 купюра номіналом 50 грн., 6 купюр номіналом 1 грн., 3 гривні монетами.

Слідчим Подільського УП ГУ НП в м. Києві 22.09.2023 року винесено постанову про визнання вищевказаних вилучених документів та речей речовим доказом.

17.10.2023 року прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_10 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження № 12023100070001636 від 03.08.2023 року, яке було вилучено 21.09.2023 року під час проведення обшуку нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: місто Київ, вул. Хорива, 55, літ. «Б» та належить ТОВ «СВАРОГ КАПІТАЛ» (код ЄРДПОУ 37820210), а саме на: 156 системних блоків комп`ютерів; 171 комп`ютерних моніторів; 62 мобільних телефони; 58 ноутбуків; 11 SSD-накопичувачів; 81 сім-карти; 2 банківські карти «Monobank» із номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ; Флеш-накопичувач чорного кольору із написом «Вся инфа»; Micro SD 32 GB Kingmax; 7 блокнотів із чорновими записами; 68 аркушів А4 із друкованим текстом; 8 папок із документами; мобільний телефон Iphone 8 ІМЕІ НОМЕР_3 із номером телефону НОМЕР_4 ; конверт із написом «Готаренко Катерина» із 2125 грн. усередині, а саме: 10 купюр номіналом 200 грн., 2 купюри номіналом 50 грн., 1 купюра номіналом 20 грн., 1 купюра номіналом 5 грн.; конверт із написом «Матвиенко Никита» із 2960 грн. усередині, а саме: 5 купюр номіналом 500 грн., 2 купюри номіналом 200 грн., 1 купюра номіналом 50 грн., 1 монета номіналом 10 грн.; конверт із написом «Потеряшки ;С» із 4556 грн. усередині, а саме: 1 купюра номіналом 1000 грн., 6 купюр номіналом 500 грн., 2 купюри номіналом 200 грн., 1 купюра номіналом 100 грн., 1 купюра номіналом 50 грн., 6 купюр номіналом 1 грн., 3 гривні монетами.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду Київської області від 19.10.2023 року клопотання прокурора задоволено.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).

Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52).

Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на вищевказане майно, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт, зокрема з`ясувати правову підставу для арешту, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Колегія суддів вбачає, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на вищевказані речі та документи, перевірялись судом першої інстанції, досліджено матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна і приходить до висновку, що вказаних доводів цілком достатньо для підтвердження наявності підстав накладення арешту на майно.

Прокурор повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження висновку про відповідність майна ознакам речових доказів.

Як вбачається зі змісту клопотання, прокурор зазначив обставини вчинення кримінального правопорушення та надав достатню на його думку кількість доказів, що підтверджують необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, всупереч доводам представника.

Вищевказане майно в рамках досудового розслідування може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Вказана позиція сторони обвинувачення логічно узгоджується з фактичними обставинами кримінального провадження та попередньою кваліфікацією вчиненого кримінально-протиправного діяння.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як свідчать матеріали, надані до суду апеляційної інстанції, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, в рамках даного кримінального провадження, відповідає критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки стороною обвинувачення доведено його відповідність ознакам ст. 98 КПК України. Вказане в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного посилання представника на те, що стороною обвинувачення не було доведено необхідність накладення арешту, є безпідставним, оскільки слідчим надано достатні на даній стадії кримінального провадження докази вважати, що майно на яке накладено арешт відповідає критеріям, зазначеним в ст. 170 КПК України. Вказане свідчить про правомірність висновку слідчого судді про необхідність накладення такого виду обтяження як арешт майна.

Слід зазначити, що у даному провадженні арешт майна накладено з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, що по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

А тому доводи автора апеляційної скарги про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно, не є переконливими.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

При цьому, колегія суддів звертає увагу представника, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 19.10.2023 року, якою задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_10 про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження № 12023100070001636 від 03.08.2023 року, яке було вилучено 21.09.2023 року під час проведення обшуку нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: місто Київ, вул. Хорива, 55, літ. «Б» та належить ТОВ «СВАРОГ КАПІТАЛ» (код ЄРДПОУ 37820210), а саме на: 156 системних блоків комп`ютерів; 171 комп`ютерних моніторів; 62 мобільних телефони; 58 ноутбуків; 11 SSD-накопичувачів; 81 сім-карти; 2 банківські карти «Monobank» із номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ; Флеш-накопичувач чорного кольору із написом «Вся инфа»; Micro SD 32 GB Kingmax; 7 блокнотів із чорновими записами; 68 аркушів А4 із друкованим текстом; 8 папок із документами; мобільний телефон Iphone 8 ІМЕІ НОМЕР_3 із номером телефону НОМЕР_4 ; конверт із написом « ОСОБА_11 » із 2125 грн. усередині, а саме: 10 купюр номіналом 200 грн., 2 купюри номіналом 50 грн., 1 купюра номіналом 20 грн., 1 купюра номіналом 5 грн.; конверт із написом «Матвиенко Никита» із 2960 грн. усередині, а саме: 5 купюр номіналом 500 грн., 2 купюри номіналом 200 грн., 1 купюра номіналом 50 грн., 1 монета номіналом 10 грн.; конверт із написом «Потеряшки ;С» із 4556 грн. усередині, а саме: 1 купюра номіналом 1000 грн., 6 купюр номіналом 500 грн., 2 купюри номіналом 200 грн., 1 купюра номіналом 100 грн., 1 купюра номіналом 50 грн., 6 купюр номіналом 1 грн., 3 гривні монетами, із забороною розпоряджатися та користуватися вказаним майном, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4