Рішення

від 15.05.2023 по справі 760/18853/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/18853/20

Провадження № 2/761/278/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15 травня 2023 року Шеченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Юзькова О.Л.

секретаря судового засідання Марінченко О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Голд» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Траєкторія» про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У вересня 2020 року позивач звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва із заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Траєкторія» про стягнення грошових коштів. В обґрунтування позову зазначено, що 12 січня 2012 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №13-07-И/25. Заява мотивована тим, що 04 квітня 2019 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «ФК «Арагон» був укладений договір відступлення права вимоги №21, відповідно до якого ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відступив право вимоги до ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №13-07-И/25 від 05.11.2007 року. 10 вересня 2019 року між ТОВ «ФК «Арагон» та ТОВ «ФК «Сіті Голд» був укладений договір поруки №10/07п, відповідно до якого, поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань, що виникли за кредитним договором №13-07-И/25 від 05.11.2007 року, укладеним між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») та ОСОБА_1 . Відповідно до п. 2.1 договору поруки №10/07п поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором частково. Відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою суми у розмірі 482 000 грн. 00 коп. Згідно з п. 2.2 договору поруки №10/07п у випадку невиконання позичальником своїх зобов`язань, передбачених кредитним договором, поручитель несе відповідальність перед кредитором як солідарний боржник. В будь-якому випадку розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати розміру забезпечення зобов`язань, визначеного у п.2.1 цього договору. Пунктом 4.3 договору поруки поручитель протягом 15-ти банківських днів, наступних за днем отримання від кредитора, передбаченого у п.4.1 даного договору, повідомлення, зобов`язується перерахувати на поточний рахунок кредитора суму, визначену останнім у розрахунку заборгованості позивальника, але не більше суми встановленої п. 2.1 цього договору. Вказує, що отримавши вимогу ТОВ «ФК «Арагон» вих. №15/11-2 від 15 листопада 2019 року з метою уникнення порушення договору поруки №10/07п позивач, як поручитель, частково погасив заборгованість відповідача за кредитним договором №13-07-И/25 від 05 листопада 2007 року у розмірі 482 000, грн. 00 коп. В забезпечення виконання зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором №13-07-И/25 від 05 листопада 2007 року було укладено також договір поруки №13-07-П1/25 від 05 листопада 2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Банк Фінанси та Кредит», договір поруки №13-07-П2/25 від 05 листопада 2007 року укладений між ОСОБА_3 та ВАТ «Банк Фінанси та Кредит», договір поруки №04/06-п6 від 04 червня 2020 року укладений між ТОВ «Траєкторія» та ТОВ «ФК «Арагон». Вважає, що право вимоги до ОСОБА_1 частково перейшло до ТОВ «ФК «Сіті голд», однак ОСОБА_1 після отримання вимоги про повернення вказаної заборгованості у розмірі 482 000 грн. 00 коп, остання не оплатила заборгованість перед позивачем, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04 вересня 2020 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Голд» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Траєкторія» про стягнення грошових коштів передано на розгляд за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

11 квітня 2022 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва відповідно до ст.ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, як свідчать матеріали справи просить розглядати справу за його вдсутності. Не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідачі, будучи належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі, у встановленому законом порядку відзив на позов не подали, в судове засідання не з`явились, клопотань про відкладення судового засідання не надходило.

За таких обставин, зважаючи на положення ст. ст. ст. 223,280 ЦПК України, за відсутності заперечень сторони позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних доказів, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Дослідивши наявні в справі докази, та надавши їм відповідну оцінку суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що 05 листопада 2007 року був укладений кредитний договір №13-07-И/25 між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 .

В забезпечення виконання зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором №13-07-И/25 від 05 листопада 2007 року було укладено також договір поруки №13-07-П1/25 від 05 листопада 2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Банк Фінанси та Кредит», договір поруки №13-07-П2/25 від 05 листопада 2007 року укладений між ОСОБА_3 та ВАТ «Банк Фінанси та Кредит», договір поруки №04/06-п6 від 04 червня 2020 року укладений між ТОВ «Траєкторія» та ТОВ «ФК «Арагон». (копії наявні в матеріалах справи).

04 квітня 2019 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «ФК «Арагон» був укладений договір відступлення права вимоги №21, відповідно до якого ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відступив право вимоги до ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №13-07-И/25 від 05.11.2007 року (копія наявна в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно із нормами ст. 514 ЦК України - до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Підтвердженням відступлення права вимоги є Акт приймання та передачі до Договору №21 про відступлення прав вимоги від 04 квітня 2019 укладений між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «ФК «Арагон» (копія наявна в матеріалах справи),

10 вересня 2019 року між ТОВ «ФК «Арагон» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Голд» був укладений договір поруки №10/07п, відповідно до якого, поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань, що виникли за кредитним договором №13-07-И/25 від 05.11.2007 року, укладеним між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») та ОСОБА_1 (копія наявна в матеріалах справи).

Позивач зазначає, що отримавши вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Арагон" від 15 листопада 2019 року №15/11-2 з метою уникнення порушення договору поруки №10/07п позивач, як поручитель, частково погасив заборгованість ОСОБА_1 відповідно до кредитного договору №13-07-И/25від 5 листопада 2007 року у розмірі 482 000 грн. 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №188, №191 від 22 листопада 2019 року (копії наявні в матеріалах справи).

Відповідно до п. 2.1 договору поруки №10/07п поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором частково. Відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою суми у розмірі 482 000 грн. 00 коп.

Згідно із п. 2.2 договору поруки №10/07п у випадку невиконання позичальником своїх зобов`язань, передбачених кредитним договором, поручитель несе відповідальність перед кредитором як солідарний боржник. В будь-якому випадку розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати розміру забезпечення зобов`язань, визначеного у п.2.1 цього договору.

Відповідно до п. 4.3 договору поруки поручитель протягом 15-ти банківських днів, наступних за днем отримання від кредитора, передбаченого у п.4.1 даного договору, повідомлення, зобов`язується перерахувати на поточний рахунок кредитора суму, визначену останнім у розрахунку заборгованості позивальника, але не більше суми встановленої п. 2.1 цього договору.

Відповідно до п. 4.6. Договору поруки № 10/07п у випадку виконання Поручителем своїх зобов`язань, передбачених п.п. 2.1., 4.3. даного Договору, до Поручителя, згідно положень ст. ст. 514, 556 Цивільного кодексу України, переходять права Кредитора, які виникли за Кредитним договором, у тому числі й ті, що забезпечують його виконання.

Так, оскільки ТОВ «ФК «Сіті Голд» сплатив за договором поруки 482 000 грн. 00 коп. за зобов`язаннями, то до останнього частково перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №13-07-И/25 від 05 листпада 2007 року, а саме право вимоги у розмірі 482 000 грн. 00 коп.

З метою досудового врегулювання спірних правовідносин, позивач направив на адресу ОСОБА_1 вимогу вих. 06/08-5 від 06.08.2020 року, в якій вимагав сплатити заборгованість у розмірі 482 000 грн. 00 коп. (копія наявна в матеріалах справи).

Однак, ОСОБА_1 проігнорував дану Вимогу та станом на 01 вересня 2020 року не сплатила позивачу суму розмірі 482 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в строк, встановлений договором, відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В силу ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За кредитним договором, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 свого обов`язку по поверненню коштів за користування кредитом, укладеним відповідно до кредитного договору №13-07-И/25 від 05 листопада 2007 року не виконано, а поручитель за договором поруки Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Голд» сплатило грошові кошти в розмірі 482 000 грн. 00 коп. в рахунок часткового погашення кредиту, отриманого ОСОБА_1 .

Так, положеннями ст. 553 ЦК України За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що в разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 556 ЦК України - до кожного з кількох поручителів, які виконали зобов`язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов`язку, що виконана ним.

Тобто порука є додатковим (акцесорним) способом забезпечення виконання зобов`язань, а тому такі правочини щодо встановлення забезпечення матимуть юридичне значення тільки тоді, коли мають юридичну силу основні зобов`язання.

Відповідно до п. 5.1. договорів поруки №13-07-П1/25, 13-07-П2/25 від 05 листопада 2007 року порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов`язання за кредитним договором не заявив вимоги до поручителя.

Пунктом 4.1. договору поруки №13-07-П1/25, 13-07-П2/25 від 05 листопада 2007 року визначено, що у випадку невиконання позичальником в установлений кредитним договором строк зобов`язань, передбачених кредитним договором, кредитор зобов`язаний направити поручителю письмове повідомлення, яким довести до відома поручителя факт недотримання позичальником вимог кредитного договору.

Будь-яких доказів на підтвердження направлення вимог поручителям стороною позивача суду не надано.

Крім того, з договору поруки №04/06-п6 від 04 червня 2019 року встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Голд» поручилося перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арагон» за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором №13-07-И/25 від 05 листопада 2007 року, проте зазначений договір не стосується зобов`язань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Траєкторія», тому вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Голд» до цих відповідачів не підлягають задоволенню, оскільки вони не є солідарними боржниками із ОСОБА_1 по укладеному договору поруки.

Також, із матеріалів справи вбачається, що Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Голд» не зверталось до поручителів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Траєкторія» із письмовими повідомленнями, якими повинно було довести до відома поручителів факт недотримання позичальником вимог кредитного договору, а, отже, відсутні підстави для солідарного стягнення коштів за договором із поручителів за кредитним договором.

Таким чином, вимоги позивача до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Траєкторія» задоволенню не підлягають.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено ч. 2 ст. 77 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Таким чином, доказуванням є процесуальна і розумова діяльність суб`єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів; докази і доказування виступають процесуальними засобами пізнання в цивільному судочинстві.

Процес доказування (на достовірність знань про предмет) відбувається у межах передбачених процесуальних форм і структурно складається з декількох елементів або стадій, які взаємопов`язані й взаємообумовлені. Виділяються такі елементи: твердження про факти; визначення заінтересованих осіб щодо доказів; подання доказів; витребування доказів судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі; дослідження доказів; оцінка доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову у частині вимог до відповідача ОСОБА_1 .

Розподіляючи судові витрати суд керуєтьс положеннями ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 1 512, 514, 526, 553,554,556,1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-82, 89, 95, 141, 174, 258-259, 263-265, 352-355, 15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Голд» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Траєкторія» про стягнення грошових коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Голд» грошові кошти у розмірі 482 000 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Голд» (ЄДРПОУ:41112255, адреса: 04119, м. Київ. вул. Зоологічна, 4А, офіс 139) понесені судові витрати у розмірі 7 230 грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовувідмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст.ст. 353-357 ЦПК України до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України , у цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя