Рішення

від 04.12.2023 по справі 510/1713/23

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1713/23

Провадження № 510/1170/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.12.2023 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Бошкова І.Д.

за участю: секретаря Березенко С.П.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Відповідач просила розглянути справу у її відсутності, не заперечувала проти задоволення позовних вимог, про що надала письмову заяву.

Позивачі на задоволенні позовних вимогах наполягали, просили розглянути справу без їх участі, про що надали відповідну заяву.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Ухвалою суду від 16.11.2023 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовчий розгляд на 04.12.2023 року о 09:15 годині, про що було повідомлено сторін у справі.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачі та чоловік відповідача ОСОБА_4 . За життя йому належало: житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 , про що свідчить виписка із погосподарської книги виконавчого комітету Ренійської міської ради від 13.07.2023р., присадибна земельна ділянка площею 0,2500 га, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, земельна ділянка площею 0,1395 га, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 469345, земельна ділянка площею 2,16 га, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 008292.

Навипадок смерті ОСОБА_4 не розпорядивсяналежним йомумайном,заповіт незалишив.Єдиними спадкоємцямипершої чергиза закономбули їїдіти позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та дружина - відповідач ОСОБА_3 . У відповідний 6-місячний строк після смерті спадкодавця ОСОБА_4 позивачі звернулись до нотаріальної контори із завами про прийняття спадщини. За зверненням сторін нотаріусом було заведено спадкову справу № 385/2022. Відповідач у встановлений законом строк звернулась із заявою про відмову від спадщини, тобто на спадщину не претендує не заперечує щоб позивачі оформили її на своє ім`я. Пізніше, при зверненні позивачів до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їм в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, про що нотаріусом було винесено вмотивовану постанову про відмову.

Таким чином, позивачі прийняли спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлого батька та вважають, що має всі законні підстави для визнання за ними права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на неї не претендують.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки їх доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч.1ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч.1ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивачі у справі є спадкоємцями першої черги за законом. Вони у передбачений законом строк подали нотаріусу заяву про прийняття спадщини, отже вважається такими що її прийняли. Інші спадкоємці відповідач (дружина спадкодавця) на спадщину не претендує, про що надав суду відповідну заяву. Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачі прийняли спадщину в порядку ч.1ст.1269 ЦК України, оскільки їх воля, як спадкоємця за законом, була виражена у діях щодо подачі відповідної заяви до нотаріуса.

Таким чином, позивачі прийняли спадщину в порядку ч.1ст.1269 ЦК України, однак, вони не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, у зв`язку із чим в даний час позивачі вимушені звернутися до суду із позовом.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивачі є суб`єктами набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.1ст.1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити їх вимоги щодо визнання за ними права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст.12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 провизнання прававласності наспадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 чем в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на:

житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку площею 0,2500 га. кадастровий номер 5124183600:02:002:0095, розташована по АДРЕСА_1 , призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

земельну ділянку площею 0,1395 га. кадастровий номер 5124183600:02:002:0225, розташована по АДРЕСА_1 , призначена для особистого селянського господарства;

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 2,16 га. (площею 1,19 га, 0,45 га. та 0,52 га. кадастрові номери 5124183600:01:001:0029, 5124183600:01:001:0148, 5124183600:01:005:0201), розташована на території Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Д. Бошков