Ухвала

від 18.12.2023 по справі 592/12231/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №592/12231/23 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/816/532/23 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - застава

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2023 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 серпня 2023 року, якою відносно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді застави, -

ВСТАНОВИЛА:

У кримінальному провадженні № 42022202540000065 від 15.07.2022 року, яке перебуває в провадженні Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 . підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.366, ч.4 ст.191, ч.1 ст.263 КК України.

Слідчий звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з клопотанням, в якому просив застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 213 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 551 457 грн з покладенням на підозрюваного строком на 2 місяці певних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

15 серпня 2023 року ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання слідчого задоволено частково та відносно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680 грн, поклавши до 14 жовтня 2023 року на підозрюваного певні обов`язки.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій оскаржувану ухвалу слідчого судді просив скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_8 .

Апелянт стверджував, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, відповідальність за що передбачено ч. 1 ст. 366 КК України. Проте жодних неправдивих відомостей ОСОБА_6 до документів не вносив. Вказані обставини не підтверджуються наданими доказами поза розумним сумнівом.

Вказував, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, в умовах воєнного стану, проте будь-які дії ОСОБА_6 були законними. Зберігання боєприпасів, пов`язане із захистом держави, не є кримінальним правопорушенням. Відсутні взагалі будь-які кримінально-карані діяння, а повідомлення про підозру не може вважатись обґрунтованим.

На думку апелянта, повідомлення про підозру, разом із доказами на його обґрунтування, не містять достатньої інформації аби точно стверджувати про те, що взагалі вчинювались кримінальні правопорушення.

Зазначав, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що можуть підтвердити обґрунтованість клопотання слідчого.

Зокрема, в клопотанні про застосування запобіжного заходу слідчий посилається на Висновок Сумського НДЕКЦ МВС України за результатами судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-19/119-23/1678-БТ від 03.08.2023, натомість до клопотання фактично надано 6 сторінок експертизи із 30, що позбавляє взагалі можливості посилатись на даний доказ, досліджувати його та брати до уваги під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу в контексті пред`явленої підозри за ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України.

Вказував, що в матеріалах клопотання взагалі відсутні будь-які докази на підтвердження доводів слідчого, як-то ухвала про дозвіл на обшук, протокол обшуку, опис вилучених речей тощо. Слідчим взагалі не доведено факт виявлення та вилучення у підозрюваного бойових припасів без передбаченого законом дозволу. Наголошував, що у клопотанні відсутні будь-які обґрунтування щодо намірів чи реальних дій ОСОБА_6 передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи тривалість кримінального провадження та те, що ОСОБА_6 є військовослужбовцем та проходить військову службу. ОСОБА_6 протягом багатьох років має реєстрацію у м. Лебедин, має постійне місце проживання, місці соціальні зв`язки, і директором товариства, має сім`ю. Зазначав, що щодо покладеної судом заборони спілкування зі ОСОБА_9 то вона є сестрою ОСОБА_6 , а ОСОБА_10 є родичем підозрюваного, з огляду на що заборона у спілкуванні між ними з будь-яких, навіть сімейних питань, неправомірно обмежує природні права ОСОБА_6 на повагу до свого приватного і сімейного життя. Таким чином, апелянт вважав, що доводи слідчого та слідчого судді щодо обґрунтованості підозри та наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України засновані на припущенні і є необґрунтованими.

Про призначення даного кримінального провадження до апеляційного розгляду його учасники підозрюваний та захисник повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які повернулись на адресу суду, однак для участі у судовому засіданні не з`явились. Захисник ОСОБА_7 у поданій заяві просив здійснити розгляд даного провадження за його відсутності та відсутності ОСОБА_6 , додатково вказуючи про те, що апеляційні вимоги підтримують та просять їх задовольнити. Прокурор, також, подав до суду заяву, в якій просив провести апеляційний розгляд без участі сторін. З врахуванням зазначеного, а також тих обставин, що клопотань про проведення апеляційного розгляду за обов`язкової участі ніхто з учасників провадження не заявляв, при тому, що у поданій скарзі не ставиться питання про погіршення становища підозрюваного, наявні підстави для здійснення розгляду даної справи у відсутність ОСОБА_6 , його захисника та прокурора, що узгоджується з положеннями ч. 4 ст. 405 КПК України.

А тому, заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали даного провадження та обговоривши апеляційні доводи та вимоги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

За змістом ст. ст. 131, 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема запобіжні заходи.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. ч 1, 2, 4, абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Колегія суддів вважає, що частково задовольняючи клопотання слідчого та застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави, слідчим суддею вищезазначені вимоги закону дотримано в повному обсязі.

Так, з матеріалів даного провадження вбачається, що Сумському РУП ГУНП у Сумській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42022202540000065 від 15 липня 2022 року, в якому ОСОБА_6 11 серпня 2023 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 263 КК України.

Звертаючись до слідчого судді в рамках даного кримінального провадження з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді застави у розмірі 213 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 551 457 грн та покладення на підозрюваного ОСОБА_6 певних обов`язків, слідчий вмотивовував його обґрунтованістю пред`явленої останньому підозри та наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не можуть бути забезпечені іншими більш м`якими запобіжними заходами.

Слідчим суддею і колегією суддів встановлено, що додані до клопотання матеріали, які обґрунтовують дане клопотання, у сукупності містять дані, які дають підстави об`єктивному спостерігачу вважати, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальні правопорушення, які йому інкримінують органи досудового розслідування.

Кримінально-процесуальний кодекс України не містить визначення терміну "обґрунтована підозра" і визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.1 ст. 9 КПК України).

Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88", "Erdagozv. Turkey п. 51", "Cebotari v. Moldova п. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".

Враховуючи, що суд на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на приведені у клопотанні органу досудового розслідування докази, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав вважати, що підозра у причетності ОСОБА_6 до інкримінованих кримінальних правопорушень є обґрунтованою.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що слідчим суддею було встановлено існування ризиків, передбачених п.п. 1-3 ч.1 ст.177 КПК України, в той же час обґрунтування ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України на думку слідчого судді не знайшов свого підтвердження.

Разом з тим, слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі враховуючи: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, зокрема відсутність будь-яких даних про протиправність закупівлі вікон у обраного постачальника; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, який пояснив, що має задовільний стан здоров`я; наявність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його проживання, зокрема проживання її разом з дружиною та дитиною; наявність у підозрюваного офіційного місця роботи, та проходження ним військової служби; відсутність компрометуючих матеріалів щодо підозрюваного за місцем проживання; наявність офіційного джерела доходів, та його пояснення щодо неможливості сплатити заставу в запропонованому прокурором розмірі; відсутність судимостей; відсутність порушень раніше обраного запобіжного заходу; відсутність ризику повторення протиправної поведінки, дійшов правильного висновку про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам.

З такими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів та ставити під сумнів правильність таких висновків підстав не вбачає.

При цьому, колегія суддів погоджується і з розміром визначеної слідчим суддею застави - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680 грн., та вважає, що вказаний розмір застави буде достатнім для забезпечення виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків та для запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Що стосується доводів захисника про те, що у клопотанні відсутні будь-які обґрунтування щодо намірів чи реальних дій ОСОБА_6 передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи тривалість кримінального провадження та те, що ОСОБА_6 є військовослужбовцем та проходить військову службу, колегія суддів зазначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Слідчий суддя, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи, при цьому КПК не вимагає доказів того, що вона обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів можливості їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Разом з тим, при вирішенні питання про обрання чи продовження запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, а не факту конкретного їх вчинення

Щодо доводів захисника про те, що заборона у спілкуванні між ним зі ОСОБА_9 , яка є сестрою ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , який є родичем підозрюваного, з будь-яких, навіть сімейних питань, неправомірно обмежує природні права ОСОБА_6 на повагу до свого приватного і сімейного життя, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що даний обов`язок є виправданим, виходячи з матеріалів кримінального провадження.

Таким чином, доводами апеляційної скарги не спростовано правильність висновків слідчого судді щодо наявності підстав для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави, і обставин, за яких клопотання слідчого не підлягало б задоволенню, під час апеляційного перегляду даного кримінального провадження, не встановлено.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею було постановлено законне та обґрунтоване рішення, підстав для його скасування під час апеляційного розгляду не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувану ухвалу слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 серпня 2023 року, якою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.366, ч.4 ст.191, ч.1 ст.263 КК України, обрано запобіжний захід у виді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680 грн, з покладенням на нього виконання окремих обов`язків, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на цю ухвалу, без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4