Рішення

від 14.12.2023 по справі 444/4101/23

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/4101/23

Провадження № 2/444/1158/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Зеліско Р. Й.

секретар судового засідання Мамедова Г. І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Добросинсько-Магерівської селищної ради Львівського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Добросинсько-Магерівської селищної ради Львівського району Львівської області про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом 3 (трьох) місяців із дня набрання рішенням суду законної сили.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що після смерті його батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина на право власності на земельну ділянку площею 0,528 гектарів, розташовану на території с. Підлісся Підліссянської сільської ради, яку було передано для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, ведення особистого підсобного господарства, та на земельну ділянку площею 0,8387 гектарів, розташовану на території Підліссянської сільської ради Жовківського району, яку було передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Лише у жовтні 2023 року він дізнався, що його батьком, ОСОБА_2 , ще 22.08.2013 року на випадок смерті було зроблено заповітне розпорядження: все його майно, яке йому належить і на що він по закону матиме право заповів ОСОБА_1 , тобто йому.

Звернувшись до нотаріуса у листопаді 2023 року йому було повідомлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не реєструвалася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися, водночас ним пропущено строк для прийняття спадщини після смерті батька, ОСОБА_2 , так як він не звернувся в шестимісячний строк після його смерті із заявою про прийняття спадщини, а також не був зареєстрований та постійно не проживав разом із батьком на час його смерті, як наслідок роз`яснено, що для оформлення спадщини йому необхідно звернутися до суду для продовження терміну прийняття спадщини.

Вважає, що в нього є поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки він не знав про наявність заповіту від імені батька ОСОБА_2 , складеного ним в його користь.

Також звертає увагу, що ще з 01.01.2006 року довічно йому призначено пенсію внаслідок інвалідності 2 групи, він постійно лікується, пересуваюся на милицях, а тому його тривала хвороба була також перешкодою для звернення до нотаріуса щодо питання спадкування після смерті батька.

А тому, просить захистити його права як спадкомця за заповітом та задовольнити позовні вимоги, визначити додатковий строк для прийняття спадщини.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 10.11.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак позивачем подано на адресу суду письмову заяву, у якій просить справу розглядати у його відсутності.

Зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Представник відповідача, Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак з Добросинсько-Магерівської сільської ради на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, зазначили, що при вирішенні справи покладаються на думку суду.

Тобто суд констатує, що від відповідача фактично не надійшло заперечень проти позову.

А тому, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника відповідача, які не з`явилися в підготовче судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності, висловлені позиції у справі.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Ч. 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Так як відповідач фактично не заперечує проти позовних вимог, покладається при вирішенні справи на думку суду, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Біла Крем`янка, Жовківського району Львівської області, що підтверджується викладеним у паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , який виданий Галицьким РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області 19.07.2002 року.

З свідоцтва про його, ОСОБА_1 , народження серії НОМЕР_2 , яке видане 12.04.1955 року Біло-Крем`янською сільською радою Магерівського району Львівської області, вбачається, що його батьком є ОСОБА_2 , матір`ю- ОСОБА_3 .

Суд враховує, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 є тотожними іменами, при цьому, незважаючи на те, що батьком позивача в свідоцтві про народження зазначено ОСОБА_2 , його по батькові в цьому ж свідоцтві зазначено ОСОБА_6 .

З державного акта на право приватної власності на землю серії II-ЛВ № 084775, який виданий Підліссянською сільською радою та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 70, вбачається, що ОСОБА_2 на підставі рішення Підліссянської сільської ради № 25 від 30.03.1996 року було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,528 гектарів в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території с. Підлісся Підліссянської сільської ради. Землю передано для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, ведення особистого підсобного господарства.

З державного акта на право приватної власності на землю серії IV-ЛВ № 094824, який виданий Підліссянською сільською радою та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 320, вбачається, що ОСОБА_2 на підставі рішення 9 сесії 3-го демократичного скликання Підліссянської сільської ради № 5 від 10.03.2000 року було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,8387 гектарів в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Підліссянської сільської ради Жовківського району. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 27.08.2013 року було складено відповідний актовий запис № 15, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , яке видане Підліссянською сільською радою Жовківського району Львівської області 27.08.2013 року.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

А тому суд враховує, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі і на право власності на земельні ділянки, які йому належали на підставі зазначених вище державних актів на право приватної власності на землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Як вбачається із позовної заяви, позивач зазначає, що у жовтні 2023 року він дізнався, що його батьком ще 22.08.2013 року на випадок смерті було зроблено заповітне розпорядження: все його майно, яке йому належить і на що він по закону матиме право заповів ОСОБА_1 , тобто позивачу.

Це підтверджується копією заповіту, який посвідчено ОСОБА_7 , секретарем виконкому Підліссянської сільської ради Жовківського району Львівської області та зареєстровано в реєстрі за № 57.

Доказів про те, що позивачу було відомо про наявність заповіту від імені батька, ОСОБА_2 , в його користь, судом не встановлено.

Суд враховує, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не реєструвалася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Суд бере до уваги, що позивачем пропущено строк для прийняття спадщини після смерті батька, ОСОБА_2 , так як він не звернувся в шестимісячний строк після його смерті із заявою про прийняття спадщини, а також не був зареєстрований та постійно не проживав разом із батьком на час його смерті.

З відповіді приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Любов Вікторівни за вих. № 62/01-16 від 02.11.2023 року на заяву ОСОБА_1 від 02.11.2023 року, вбачається, що нотаріусом повідомлено заявнику, що для оформлення спадщини йому необхідно звернутися до суду для продовження терміну прийняття спадщини.

З довідки № 1079, яка видана виконавчим комітетом Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області 31.10.2023 року, вбачається, що ОСОБА_2 до дня смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований і проживав в будинку АДРЕСА_1 .

З паспорта громадянина України ОСОБА_1 вбачається, що з 05 листопада 1986 року і по сьогоднішній день він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Ч. 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Суд враховує, що позивач єдиний спадкоємець за заповітом після смерті батька, ОСОБА_2 .

Ч. 1 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, яким є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, що передбачено ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46цього Кодексу).

Зважаючи на те, що позивач не був зареєстрований та постійно не проживав разом з батьком, ОСОБА_2 , на день його смерті, йому в шестимісячний строк після відкриття спадщини, тобто після смерті ОСОБА_2 необхідно було звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом, однак він цього не зробив.

Ч. 1 ст. 1272 ЦК України встановлено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Тобто, судом встановлено, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах: від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15, яка є незмінною.

Відповідно до постанови Верховного Суду України № 565/1145/17 від 26 червня 2019 року, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у судовій справі № 315/765/14-ц викладено висновок, що необізнаність про існування заповіту не тотожна таким обставинам, як відсутність інформації про смерть спадкодавця або спадкову масу. У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. З цих міркувань було скасовано ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та ухвалу апеляційного суду про залишення без задоволення позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, який було обґрунтовано необізнаністю позивача про існування заповіту, складеного на його користь, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд аналогічно розглядає необізнаність особи про складення заповіту на її користь як поважну причину для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, керуючись передусім свободою заповіту як фундаментальним принципом спадкового парова (постанова Верховного Суду від 2 вересня 2020 року, судова справа № 288/1856/18, провадження № 61-3987св20; постанова Верховного Суду від 13 березня 2019 року, судова справа № 656/219/18, провадження № 61-48669св18;постанова Верховного Суду від 20 лютого 2019 року, судова справа № 694/1179/17, провадження № 61-40757св18).

Суд приходить до висновку, що необізнаність позивача ОСОБА_1 про наявність заповіту від імені його батька, ОСОБА_2 , в його користь, є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Також суд враховує, що ще з 01.01.2006 року довічно позивачу призначено пенсію внаслідок інвалідності 2 групи, він постійно лікується, пересувається на милицях, а тому його тривалу хворобу також суд вважає перешкодою для звернення до нотаріуса щодо питання спадкування після смерті батька, тобто поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Факт захворювання та лікування позивача, зокрема в стаціонарі, підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 973, яка видана 26.01.2021 року хірургічним відділенням № 2 КНП Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня» та випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 1760, яка видана 04.02.2021 року хірургічним відділенням № 2 КНП Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня».

Встановлені судом в комплексі обставини пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 є поважними, а тому суд приходить до висновку, що право позивача підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок позовні вимоги підлягають задоволенню, позивачу необхідно визначити додатковий строк для прийняття спадщини протягом 3 (трьох) місяців із дня набрання рішенням суду законної сили.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись статтею 23, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 1272 ЦК України, ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом 3 (трьох) місяців із дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 14 грудня 2023 року.

Суддя: Зеліско Р. Й.