Рішення від 12.12.2023 по справі 445/1952/23

Справа № 445/1952/23

провадження № 2/445/629/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Сивака В. М.

секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доЗолочівського відділуДВС уЗолочівському районіЛьвівської областіЗМУ МЮ(м.Львів),третя особа,що незаявляє самостійнихвимог напредмет спору- ОСОБА_2 прозняття арештуз нерухомогомайна,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Золочівського відділу ДВС у Золочівському районі Львівської області ЗМУ МЮ (м. Львів) про зняття арешту з нерухомого майна боржника у виконавчому провадженні № 23411502. В обґрунтування позову зазначив, що він є спадкоємцем першої черги після смерті батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 0,2069 га - кадастровий номер 4621885200:58:000:0185. Спадщину після смерті він прийняв, однак отримати свідоцтво про право на спадщину на вказану земельну ділянку не може, у зв`язку з тим, що в межах виконавчого провадження № 23411502 від 30.08.2015 року державним виконавцем ВДВС Золочівського РУЮ було накладено арешт на усе нерухоме майно ОСОБА_3 . Дане виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого листа № 2-774 від 11.10.2005 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на його утримання в розмірі 1/4 частини усіх його доходів, щомісячно, починаючи з 02.09.2005 року до досягнення дитиною повнолітя. У зв`язку з невиконанням даного рішення суду, державним виконавцем в межах даного виконавчого провадження було накладено на боржника ряд обмежень та заборон, зокрема арешт на нерухоме майно. 28.04.2022 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч.1 ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження", у зв`язку із смертю боржника, однак накладений арешт на нерухоме майно боржника державним виконавцем не знято. Вказує, що наявність обтяження на належне ОСОБА_1 нерухоме майно порушує його право на спадкування та вільно володіти, користуватися і розпоряджатися ним.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обгрунтування заперечень, представником відповідача зазначено, що у зв`язку із смертю боржника - ОСОБА_4 у виконавчому провадженні № 23411502, 28.04.2022 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч.1 ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження", в якій зазначено , що заборгованість по сплаті аліментів становить 150764,40 грн. ЗУ "Про виконавче провадження" не передбачено зняття арешту з майна боржника, у зв`язку з його смертю, а підстави, за наявності яких державний виконавець може зняти арешт з майна боржника передбачені ч. 4,5 ст. 59 цього закону.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у її відсутності та просила врахувати заперечення викладені у відзиві на позовну заяву.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, проти задоволення позовної заяви не заперечила.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними звукозаписувальними засобами не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що боржник ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується актовим записом про смерть №00035002819.

Головним державним виконавцем ВДВС Золочівського РУЮ Мартинюком З.І. 23.12.2010 року, на підставі виконавчого листа № 2-774 виданого 11.10.2005 року, відкрито виконавче провадження № 23411502, з примусового виконання рішення Золочівського районного суду Львівської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку, щомісячно, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму на дитину відповідного віку, починваючи 02.09.2005 року до досягнення дитиною повноліття.

Згідно копії постанови від 30.11.2015 року державним виконавцем накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_3 .

Постановою від 28.04.2022, у зв`язку із смертю боржника - ОСОБА_3 , державним виконавцем закінчено виконавче провадження № 23411502, на підставі п. 3 ч.1 ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження". Згідно даної постанови заборгованість по сплаті аліментів становить 150764,40 грн.

Як вбачається із інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №341958265 від 08.08.2023 року, на належну ОСОБА_3 земельну ділянку накладено арешт в межах виконавчого провадження № 23411502 від 30.11.2015 року.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Отже, зняття арешту з майна боржника здійснюється на підставі постанови державного (приватного) виконавця, судового рішення та з підстав передбачених цією статтею.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року (справа № 904/51/19) визначено, що у разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

У виконавчому проваджені позивач не був боржником. Грошові кошти (аліменти) стягувались на його (позивача) утримання до досягнення повноліття.

Позивач є спадкоємцем померлого його батька, тому звернення до суду в порядку позовного провадження є належним способом захисту його прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Згідно з ч. 5 цієї статті державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов`язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

У ст. 319 ЦК України зазначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У ч. 1 ст. 321 ЦК України вказано, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Позивач звернувся до Золочівського відділу ДВС у Золочівському районі Львівської області ЗМУ МЮ (м. Львів) із заявою про зняття арешту з майна померлого батька, проте листом № 13898 від 04.08.2023 року виконавчою службою повідомлено про відсутність правових підстав для задоволення заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Наведене свідчить про те, що позивач має право на звернення до суду з позовом для усунення свого порушеного права, оскільки безпідставне обтяження спадкового майна створює перешкоди в його використанні, зокрема, неможливості розпорядитись ним.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 319, 321, 391 ЦК України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 12, 13, 76-81 178, 259, 263-265, 268, 273,279 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Золочівського відділу ДВС у Золочівському районі Львівської області ЗМУ МЮ (м. Львів), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, накладеного 30.11.2015 року державним виконавцем ВДВС Золочівського РУЮ в межах виконавчого провадження № 23411502, яке належало на праві власності боржнику - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер обтяження 12291705 (спеціальний розділ), опис предмета обтяження: все нерухоме майно.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду

Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 12.12.2023 року.

Суддя В. М. Сивак