Рішення

від 07.12.2023 по справі 351/578/23

СНЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 351/578/23

Номер провадження №2/351/328/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Посохова І.С.,

за участю секретаря судового засідання Боднарук О.І.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Снятина впорядку загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області, третя особа Державний нотаріус Першої Снятинської державної нотаріальної контори Коломийського району Івано-Франківської області Білоконь Катерина Семенівна про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Снятинського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області, третя особа Державний нотаріус Першої Снятинської державної нотаріальної контори Коломийського району Івано-Франківської області Білоконь Катерина Семенівна про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

В обґрунтуваннязаявлених вимогпозивач посилаєтьсяна те,що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Останній є батьком позивача. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, спадкоємцем за законом на все майно є мати позивача ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 остання померла. Після її смерті спадкоємцем за заповітом став позивач, який звернувся до державного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Однак державним нотаріусом Першої Снятинської державної нотаріальної контори Івано-Франківської області Білоконь К.С. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,13 га, що розташовані на території Стецівської сільської ради, оскільки Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ІФ № 014337 від 10 грудня 2001 року виданий на ім`я померлого після його смерті.

У своїй позовній заяві позивач просив суд визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме: земельну ділянку кадастровий номер 2625285101:03:001:5471, площею 0,0789 га, земельну ділянку кадастровий номер 2625285100:05:002:1829, площею 0,8682 га, земельну ділянку кадастровий номер 2625285100:05:001:3830, площею 0,1857 га,які розташованіна територіїСнятинської міськоїради Коломийськогорайону Івано-Франківськоїобласті,за межаминаселеного пунктус.Стецева,які належалина підставіДержавного актуна правоприватної власностіна землюІІІ-ІФ№ 014337, виданого 10 грудня 2001 року тазареєстрованого вКнизі записівдержавних актівза №406, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Стецева Снятинського району Івано-Франківської області.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області Кушик В. у судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, просив ухвалити рішення на розсуд суду.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про народження, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний актовий запис № 59. Матір`ю дитини записана ОСОБА_5 , а батьком ОСОБА_6 .

Згідно ізкопією свідоцтвапро одруження,виданого 17травня 1962 року Стецівською сільською радою депутатів трудящих Снятинського району Станіславської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 17травня 1962 року зареєструвалишлюб,про щоскладено відповіднийактовий запис.Прізвище чоловікапісля реєстраціїшлюбу ОСОБА_7 ,прізвище дружини ОСОБА_7 .

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 28 липня 1969 року Стецівською сільською радою Снятинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що зроблено відповідний актовий запис № 74. Матір`ю дитини записана ОСОБА_3 , а батьком ОСОБА_2 .

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 26 серпня 1972 року Стецівською сільською радою Снятинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що зроблено відповідний актовий запис № 26. Матір`ю дитини записана ОСОБА_3 , а батьком ОСОБА_2 .

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 01 січня 2000 року в с. Стецева Снятинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 2.

Відповідно до копії заповіту від 12.05.2010, посвідченого секретарем Стецівської сільської ради, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті заповіла належний на праві власності житловий будинок, господарські будівлі та все належне майно, що розташоване в АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 ; земельний пай для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 .

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 06 червня 2013 року виконкомом Стецівської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 82.

Згідно з заявою до Першої Снятинської державної нотаріальної контори від 22.07.2013, № 499, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , звернулася до державного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 . Крім неї спадкоємцем по заповіту є ОСОБА_1 .

Згідно з заявою до Першої Снятинської державної нотаріальної контори від 30.07.2013, № 512, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , звернувся до державного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 . Крім нього спадкоємцем по заповіту є ОСОБА_8 .

Згідно з копією довідки № 01-19/454, виданої виконавчим комітетом Стецівської сільської ради на право власності на господарський двір, яка видається в зв`язку з оформленням спадщини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , належить житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 , земельні паї.

На день смерті ОСОБА_3 в господарстві була зареєстрована дочка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . На даний час в житловому будинку зареєстрована ОСОБА_8 одна. Заповіт від імені ОСОБА_3 посвідчувався в Стецівській сільській раді 12 травня 2010 за № 104.

Згідно з копією інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № інформаційної довідки: 34606218, дата видачі 22.07.2013, 10:02, інформаційна довідка видана у зв`язку з відкриттям спадкової справи після смерті ОСОБА_3 .

Згідно з копією інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № інформаційної довідки: 34606248, дата видачі 22.07.2013, 10:03, у спадковому реєстрі заповіт: 49552849 чинний. Інформація про заповідача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Згідно з копією витягу про реєстрацію у спадковому реєстрі № витягу: 34606281, дата видачі 22.07.2013, зареєстрована спадкова справа: 54766653, відомості про спадкодавця: ОСОБА_3 .

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 14 липня 2014 року виконкомом Стецівської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_11 , актовий запис № 27.

Згідно з заявою до Першої Снятинської державної нотаріальної контори від липня 2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , звернувся до державного нотаріуса з заявою видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 .

Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.07.2022, спадкоємцем майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 є її син ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах згідно з планом площею 0,1126 га, кадастровий номер 2625285100:02:001:4235, місце розташування якої: Івано-Франківська область, Коломийський район, Снятинська міська рада ОТГ, за межами населеного пункту с. Стецева, яка зареєстрована за померлою на підставі Держаного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ІФ № 014341, виданого Стецівською сільською радою Снятинсього району Івано-Франківської області 10 грудня 2001 року на підставі рішення сесії цієї ж ради від 03 квітня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 410.

Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.07.2022, спадкоємцем майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 є її син ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах згідно з планом площею 0,1849 га, кадастровий номер 2625285100:03:001:2284, місце розташування якої: Івано-Франківська область, Коломийський район, Снятинська міська рада ОТГ, за межами населеного пункту с. Стецева, яка зареєстрована за померлою на підставі Держаного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ІФ № 014341, виданого Стецівською сільською радою Снятинсього району Івано-Франківської області 10 грудня 2001 року на підставі рішення сесії цієї ж ради від 03 квітня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 410.

Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.07.2022, спадкоємцем майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 є її син ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах згідно з планом площею 0,8192 га, кадастровий номер 2625285100:04:001:0284, місце розташування якої: Івано-Франківська область, Коломийський район, Снятинська міська рада ОТГ, за межами населеного пункту с. Стецева, яка зареєстрована за померлою на підставі Держаного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ІФ № 014341, виданого Стецівською сільською радою Снятинсього району Івано-Франківської області 10 грудня 2001 року на підставі рішення сесії цієї ж ради від 03 квітня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 410.

Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.10.2001, спадкоємцем майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 є його дружина ОСОБА_3 . Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з земельної частки (паю) у землі, яка перебуває у колективній власності «Галичина», місцезнаходженням с. Стецева Снятинського району Івано-Франківської області, розміром 58,6 в умовних гектарах без визначення цієї частки в натурі, належного померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ІФ № 0088926, виданого Снятинською районною державною адміністрацією 08 серпня 2001 року.

Згідно з копією довідки № 281/02-14 від 09 лютого 2022 року, виданої державним нотаріусом Першої Снятинської державної нотаріальної контори Білоконь К.С., після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і проживав в с. Стецева Коломийського району Івано-Франківської області, спадкоємцем за законом на все майно була дружина померлого ОСОБА_3 , жителька с. Стецева Коломийського району Івано-Франківської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадкова справа № 258/2000.

Згідно з копією довідки № 280/02-14 від 11 лютого 2022 року, виданої державним нотаріусом Першої Снятинської державної нотаріальної контори Білоконь К.С., після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 і проживала в с. Стецева Коломийського району Івано-Франківської області, спадкоємцем за заповітом на все майна є син померлої ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_2 . Спадкова справа № 257/2013.

Відповідно до копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 282/02-31 від 11 лютого 2022 року, державним нотаріусом Першої Снятинської державної нотаріальної контори Білоконь К.С. відмовлено у здійсненні нотаріальної дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , жителю АДРЕСА_2 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,13 га, що розташовані на території Стецівської сільської ради Івано-Франківської області, після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила спадкових прав, оскільки державний акт на земельну ділянку був виданий на ім`я померлого після його смерті.

З копії Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ІФ № 014337, виданого 10.02.2001, вбачається, що ОСОБА_2 належать на праві приватної власності земельні ділянки,а саме:земельна ділянка№ НОМЕР_6 площею 0,868га,земельна ділянка№ НОМЕР_7 площею 0,185га,земельна ділянка№ НОМЕР_8 площею 0,078га,загальною площею1,13га, що розташовані на території Стецівської сільської ради. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 406.

Відповідно до копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер витягу НВ-2612752422021, дата формування 23.12.2021 земельна ділянка кадастровий номер 2625285101:03:001:5471, площею 0,0789 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 .

Відповідно до копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер витягу НВ-2612789942021, дата формування 31.12.2021 земельна ділянка кадастровий номер 2625285100:05:002:1829, площею 0,8682 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 .

Відповідно до копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер витягу НВ-2612752462021, дата формування 23.12.2021 земельна ділянка кадастровий номер 2625285100:05:001:3830, площею 0,1857 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 .

Згідно з відповіддю з архівного відділу № 2 Коломийської районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 04.09.2023 № 585/08-40 списки громадян, які мають право на отримання земельної частки (паю) в кількості 1850 чоловік в архівний відділ на зберігання не надходили.

Відповідно до копії рішення Стецівської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області від 03 квітня 2001 року, затверджено наслідки розгляду претензій та вивірені списки громадян, які мають право на отримання земельної частки (паю) в кількості 1850 чоловік. Затверджено площу землі, що підлягає розподілу на земельні частки (паї). Затверджено порядок розподілу земельних паїв між громадянами групово-породинно. Затверджено розподіл земель товарного виробництва, трьома масивами: ріллі - 1850 ділянок, кормових угідь - 1850 ділянок, баг. Насаджень 1484 ділянки. Затверджено схему поділу земель на земельні частки (паї). Задоволено заяви громадян про погодження щодо передачі земельних часток (паїв) в натурі.

Згідно з довідкою № 1117, виданою 01.11.2023 Старостинським округом № 8 Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області, батькові ОСОБА_2 , 1939 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_13 , належав державний акт на земельну частку (пай) за порядковим номером 406 згідно зі списком акту прийому-передачі земельних ділянок громадянам в натурі здійснено на підставі рішення сесії сільської ради від 03 квітня 2001 року: ділянка № 1829 - рілля площею 0,868 га, урочище «Ксьонський клин», ділянка № НОМЕР_7 - сінокіс площею 0,186 га, урочище «Вертеп», ділянка № НОМЕР_8 - багаторічні насадження площею 0,079 га, урочище «Погиблиці».

Отже,з дослідженихв судовомузасіданні фактичнихобставин справисудом встановлено,що спірміж сторонамивиник зприводу захиступозивачем свогоправа власностів порядкуспадкування зазаконом наземельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,які належалина правівласності йогобатьку намомент смерті,а правовстановлюючийдокумент наних буввиданий післяйого смерті.Вказані правовідносинирегулюються нормамиКонституції України,Цивільного кодексуУкраїни та Цивільного кодексу Української РСР.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі (п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»). Тому спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за одержанням свідоцтва в будь-який час після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Неодержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину не позбавляє його права на спадкування.

Відповідно до п. 23Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Водночас, згідно з наведеною Постановою при розгляді справ даної категорії слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи, наявність в матеріалах спадкової справи повідомлення нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

За змістом Прикінцевих та перехідних положеньЦК України 2004 рокувідносини спадкування регулюються нормами цьогоКодексу, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01 січня 2004 року) або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються нормиЦК Української РСР 1963 року(далі - ЦК УРСР).

Отже, спірні правовідносини регулюютьсяЦК УРСР 1963 року, який був чинним на день смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тлумаченнярозділу 7 «Спадкове право» ЦК УРСР(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) свідчить, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно дост. 524 ЦК УРСРспадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згіднозі ст. 534 ЦК УРСРкожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або його частину одній або кільком особам, а також державіабо окремим організаціям. Частина майна, що залишилася незаповіданою, розподіляється між спадкоємцями за законом в порядку черговості (ст. 537 ЦК УРСР).

Згіднозі ст. 548 ЦК УРСРдля придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту її відкриття.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСРвизнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління і володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців із дня відкриття спадщини.

Аналогічні норми передбачені і уЦивільному кодексі України.

Так,статтею 1216 ЦК Українипередбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно дост.1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки.

За змістом наведених норм до спадкоємців переходять лише ті права та обов`язки (спадщина) спадкодавця, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

З наведенихматеріалів справисудом встановлено,що позивач ОСОБА_1 є єдинимспадкоємцем земельнихділянок зазаповітом післясмерті йогоматері ОСОБА_3 ,яка булаєдиним спадкоємцемза закономпісля смертісвого чоловіка ОСОБА_2 ,яка прийняласпадщину,але неоформила своїхспадкових прав,зокрема наспірні земельніділянки.Спадщину позивачприйняв відповіднодо вимогзакону таотримав унотаріуса свідоцтвапро правона спадщинуза заповітомна іншемайно (земельніділянки,право власностіна якібуло зареєстрованоза йогоматір`ю увстановленому закономпорядку).Однак черезте,що державнийакт наспірні земельніділянки виданийна ім`япомерлого ОСОБА_2 після йогосмерті,та якіне змігоформити насебе йогоспадкоємець мати позивача ОСОБА_3 ,то позивачунотаріусом буловідмовлено увидачі свідоцтвапро правона спадщинуза заповітомна ціземельні ділянки, а тому позивач не оформив у встановленому законом порядку своїх спадкових прав та позбавлений можливості захистити своє право власності у позасудовому порядку.

Проте, суд вважає, що право позивача, у зв`язку з тим, що останній вчинив усі передбачені законом дії для прийняття спадщини, підлягає захисту, а тому позивач має право на звернення до суду з позовом про визнання за ним права власності на майно в порядку спадкування.

З наданих суду документів вбачається, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії IІІ-ІФ № 014337 померлому ОСОБА_2 належали на праві приватної власності земельні ділянки, а саме: земельна ділянка№ НОМЕР_6 площею 0,868га,земельна ділянка№ НОМЕР_7 площею 0,185га,земельна ділянка№ НОМЕР_8 площею 0,078га,загальною площею1,13га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Стецівської сільської ради. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 406. Однак за життя ОСОБА_2 не отримав Державного акту на право приватної власності на землю, а зазначений правовстановлюючий документ був виданий вже після його смерті.

Отже, предметом спору в цій справі є земельні ділянки, відомості про які внесені до Державного земельного кадастру, розміром 0,0789 га, 0,8682 га та 0,1857 га, розташовані на території Стецівської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області, які відповідно до державного акту належали батьку позивача ОСОБА_2 та які бажає успадкувати позивач.

Підстави та процедура набуття права власності на земельну ділянку на час відкриття спадщини регулювалисяЗемельним кодексом України 1990 року.

Відповідно до положеньст.17ЗК України1990року (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) передача земельних ділянок у приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки.

Згідно з частинами 3 і 4ст. 17 цього Кодексугромадяни, заінтересовані у передачі їм у власність земельних ділянок із земель запасу, подають заяву про це до відповідної ради за місцем розташування земельної ділянки, яка розглядає заяву і у разі згоди передати земельну ділянку у власність громадянину замовляє землевпорядній організації розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки погоджується з сільською (селищною) Радою народних депутатів, з районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами, органом архітектури і подається до районної (міської) Ради народних депутатів для прийняття рішення про передачу громадянину земельної ділянки у власність.

Відповідно до ч. 7ст. 17 цього КодексуРади народних депутатів розглядають у місячний строк зазначені заяви і матеріали та приймають відповідні рішення.

Відповідно дост. 22 цього Кодексуправо власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після встановлення меж ділянки в натурі та одержання документа, що посвідчує право власності чи право користування.

Відповідно дост. 23 цього Кодексуправо власності чи право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються сільськими, селищними, міськими, районними радами.

З огляду на викладене, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності відповідних юридичних фактів у їх сукупності, зокрема, ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Отримання земельних ділянок у власність на пай в колективних сільськогосподарських підприємствах має свої особливості.

Паювання сільськогосподарських земель започаткованоУказом Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», згідно з яким паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена КСП без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Процедура паювання згідно з цимУказомпередбачала низку послідовних етапів, зокрема: виготовлення Державного акта на право колективної власності на землю та складання списку членів колективного сільськогосподарського підприємства, які мають право на земельну частку (пай); грошову оцінку угідь, що знаходяться у колективній власності згідно з методикою КМ України; визначення вартості та розміру земельної частки (паю) кожного члена, який визначається в умовних кадастрових одиницях комісією КСП, затвердження районною державною адміністрацією визначених комісією КСП розміру земельної частки (паю); видача громадянам районною державною адміністрацією сертифікату на право на земельну частку (пай) та його реєстрація.

І лише після виконання сукупності наведених умов та отримання сертифіката на право на земельну частку (пай) та його реєстрації громадянин має право на виділення йому на пай земельної ділянки в натурі з дотримання положеньЗемельного кодексу України.

Згідно з пунктом 2 Указу, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, у тому числіпенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства,кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

За змістом статей22, 23 Земельного кодексу України(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов:перебування в членах КСП на час паювання; включеннядо списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Член кооперативного сільськогосподарського підприємства, включений досписку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормамиЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Відповіднодо пунктів 23, 24постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» № 7 від 16.04.2004 року(із змінами та доповненнями, внесеними згідно зпостановою Пленуму Верховного Суду України від 19.03.2010 року № 2), згідно зі статтею25 ЗК України, при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену на місцевості. Член КСП, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває право на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту.

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.08.2008 року судам роз`яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчуєтаке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай) або помилково не був включений(безпідставно виключений)до списку, доданого до державного актапро колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносинЗемельного кодексу України,Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».

Тобто право на земельну частку (пай), на який особа мала право за життя, але не встигла оформити, виникає лише у тому разі, коли померла особа була включена до державного акту на право колективної власності на землю.

Під час вирішення спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносинЗемельного кодексу України1990 року, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»та відповідні нормиЦК України.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець померлої ОСОБА_3 , має право на спадкування за заповітом спадкового майна, яке залишилось після смерті останньої, оскільки позивач прийняв спадщину та не відмовлявся від її прийняття. ОСОБА_3 була єдиним спадкоємцем за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, зокрема на спірні земельні ділянки. Таким чином, спадщина у вигляді спірних земельних ділянок належить померлій ОСОБА_3 з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , за умови наявності у спадкодавця права власності на них.

Відповідно до наведених вище вимог закону, право власності спадкодавця ОСОБА_2 на земельні ділянки для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва можебути підтвердженоабо Державним актом на право колективної власності на землю з доданим до нього списком громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, до якого був включений за життя ОСОБА_2 , або сертифікатом на земельну ділянку, який має бути виданий також за його життя та є основним документом,що посвідчуєтаке право.

Проте, зазначені вище документи позивачем суду не надані, що позбавляє суд можливості встановити, чи набув за свого життя ОСОБА_2 права власності на спірні земельні ділянки, а відповідно, чи входять вони до складу спадщини та чи можуть бути успадковані позивачем.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами того факту, що ОСОБА_2 за життя набув права власності на спірні земельні ділянки, а тому, на думку суду, зазначені земельні ділянки не могли бути успадковані після нього його дружиною ОСОБА_3 , а відповідно й не можуть бути успадковані позивачем після своєї матері.

За таких обставин суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд ураховує, що у задоволенні позову відмовлено і відповідачем не заявлено клопотань про відшкодування будь-яких судових витрат, а отже у цій справі відсутні судові витрати, які підлягають розподілу.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенніпозову ОСОБА_1 до Снятинськоїміської радиКоломийського районуІвано-Франківськоїобласті,третя особа Державнийнотаріус ПершоїСнятинської державноїнотаріальної конториКоломийського районуІвано-Франківськоїобласті БілоконьКатерина Семенівнапро визнанняправа власностіна майнов порядкуспадкування відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_9 ;

-відповідач: Снятинська міська рада Коломийського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: 78301, Івано-Франківська область, Коломийський район, м. Снятин, пл. Незалежності, буд. 1, код ЄДРПОУ 04054240;

- третя особа: Державний нотаріус Першої Снятинської державної нотаріальної контори Коломийського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: 78301, Івано-Франківська область, Коломийський район, м. Снятин, вул. Шевченка, буд. 70.

Повне рішення складено 18 грудня 2023 року.

Суддя Іван ПОСОХОВ