Постанова

від 19.12.2023 по справі 946/7359/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2974/23

Справа № 946/7359/20

Головуючий у першій інстанції Пащенко Т. П.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Громіка Р.Д.,

суддів Дришлюка А.І., Драгомерецького М.М.,

розглянувши у спрощеному порядку без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01 лютого 2022 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рів.А.Холдінг» до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог.

У листопаді 2020 року ТОВ «Рів.А.Холдінг» звернулося до суду першої інстанції з позовом, який був уточнений 25 серпня 2021 року, до ОСОБА_1 , ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 02 липня 2020 року о 08:30 годині по вул. Чкалова кут вул. Кутузова в м. Ізмаїл Одеської області сталася ДТП за участю автомобіля «ВАЗ-21081» державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «Fiat Doblo» державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок чого перелічені транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 липня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вченні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №145/20 від 25 вересня 2020 року вартість відновлювального ремонту зазначеного автомобіля після ДТП визначена у розмірі 150 280,68 грн, яка дорівнює вартості завданого збитку. Перелік пошкоджень автомобіля позивача вказано судовим експертом у протоколі огляду транспортного засобу від 08 вересня 2020 року. Після проведення відновлювального ремонту автомобіля загальна сума завданої позивачу шкоди в результаті ДТП склала 57917,03 грн і включає в себе: суму 46 713,00 грн вартості відновлювального ремонту; суму 6414,03 грн втрати товарної вартості автомобіля позивача, суму 1450 грн доставки автомобіля позивача на спецмайданчик після ДТП, суму 840,00 грн сплати за зберігання автомобіля позивача на спецмайданчику, суму 2500,00 грн вартості проведеної автотоварознавчої експертизи.

Власник автомобіля «ВАЗ-21081» державний номерний знак НОМЕР_1 застрахував цивільно-правову відповідальність у страховій компанії ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» згідно страхового полісу №АО/2529969 від 22 квітня 2020 року. Вказана страхова компанія виплатила позивачу в рахунок відшкодування шкоди суму 29543,95 грн, тобто, відшкодувала лише частину цієї шкоди, що підтверджується платіжним дорученням від 30 жовтня 2020 року. Таким чином, невідшкодована частина складає 28373,08 грн (57 917,03 грн спричиненої шкоди 29 543,95 грн оплати) і має бути стягнута з відповідачів: за рахунок ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» підлягає стягненню сума 16 859,05 грн (46713,00 грн вартості відновлювального ремонту + 1450 грн доставки автомобіля позивача на спецмайданчик + 840 грн сплати за зберігання автомобіля позивача на спецмайданчику 29 543,95 грн виплати в рахунок відшкодування 2600,00 грн франшиза), з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума 11514,03 грн (2600 грн франшиза + 6414,03 грн втрати товарної вартості автомобіля позивача + 2500 грн вартості проведеної автотоварознавчої експертизи).

Короткий зміст та доводи відзиву ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на позовну заяву.

01 липня 2021 року представник ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» звернувся до суду першої інстанції з відзивом на позов, в якому вказав, що не визнає позовні вимоги, оскільки страховик здійснив виплату страхового відшкодування. 30 жовтня 2020 року страхова компанія виплатила позивачу страхове відшкодування у розмірі 25 543,95 грн. Відповідно до ремонтної калькуляції №20-0317947 від 13 липня 2020 року було визначено суму матеріального збитку у розмірі 31 303,95 грн. Франшиза згідно Полісу склала 2600 грн. Отже, розрахунок суми страхового відшкодування 31 303,95 2600 = 28 703,95 грн.

Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. 27 серпня 2020 року між ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та позивачем було досягнуто згоди в частині розміру та способу здійснення страхового відшкодування у розмірі 28 703,95 грн, які були виплачені позивачу.

Крім того, у відповідача відсутній обов`язок приймати до уваги наданий позивачем висновок експерта №94 від 09 липня 2020 року, оскільки Законом визначений вичерпний перелік випадків, коли потерпілий має право самостійно обирати експерта для визначення розміру збитку. У висновку №145/20 від 25 вересня 2020 року експертом визначено коефіцієнт фізичного зносу як нуль. Строк експлуатації транспортного засобу «Fiat Doblo» державний номерний знак НОМЕР_2 становить 7 років у зв`язку з чим мав бути визначений коефіцієнт фізичного зносу та врахований при визначені вартості відновлювального ремонту. Згідно законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку. ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» не має обов`язку та правових підстав вираховувати та виплачувати втрату товарної вартості транспортного засобу, у зв`язку з тим, що страховик здійснив виплату страхового відшкодування у відповідача відсутні будь які зобов`язання перед позивачем, оскільки зобов`язання були виконані у повному обсязі та належним чином.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності стразової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Враховуючи вищевикладене позивач помилково визначив страховика - ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» в статусі відповідача.

Процесуальні дії вчинені судом першої інстанції.

Ухвалами Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03 березня 2021 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову ОСОБА_2 та співвідповідача ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01 лютого 2022 року позов ТОВ «Рів.А.Холдінг» до ОСОБА_1 , ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено. Стягнено з ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ТОВ «Рів.А.Холдінг» у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 16 859,05 грн. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Рів.А.Холдінг», у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 11514,03 грн. Стягнено з ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ТОВ «Рів.А.Холдінг» судовий збір у розмірі 1249,00 грн. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Рів.А.Холдінг» судовий збір у розмірі 853,00 грн.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині задоволених позовних вимог до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та постановити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд першої інстанції не взяв до уваги правові висновки Верховного Суду викладені в постановах від 06 жовтня 2021 року у справі №362/3043/18, від 10 червня 2020 року у справі №333/2096/1, від 04 грудня 2021 року у справі №359/2309/17 та в справі №569/13697/15-ц та не правильно застосував норми матеріального права, а саме положення ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у якій страхових має право здійснювати виплату без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особами, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і не наполягав на проведенні оцінки, експертного пошкодження майна, що і було здійснено у даній справі. Так скаржник вважає, що 27 серпня 2020 року між ним та позивачем було досягнуто згоди в частині розміру та способу здійснення страхового відшкодування, таким чином скаржник вважає, що він у повні мірі та належним способом виконав зобов`язання, взяті ним за договором обов`язкового страхування, а тому позивач не може заявляти до нього позовні вимоги.

Також скаржник вважає, що у нього відсутній обов`язок приймати до уваги наданий позивачем висновок експерта, оскільки законом визначено вичерпний перелік випадків, коли потерпілий має право самостійно обирати експерта для визначення розміру збитку. Крім того, у висновку до розміру відновлювального ремонту врахованого втрати товарної вартості, що не може бути заявлено в частині позовних вимог до скаржника, оскільки страховик при виплаті страхового відшкодування не відшкодовує шкоду пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, оскільки економічна характеристика втрати товарного вигляду дозволяє віднести втрати на його відновлення до реальних збитків.

Скаржник вважає, що позивач помилково визначив його у статусі відповідача, тому позовні вимоги щодо сплати різниці між фактичним розміром шкоди і сумою страхового відшкодування повинен був направити виключно до особи, яка винна у пошкодженні транспортного засобу позивача, тобто до ОСОБА_1 .

Короткий зміст та доводи відзиву ТОВ «Рів.А.Холдінг» на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу вказано на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Так, позивач зазначає, що в ході розгляду ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» матеріалів дорожньо-транспортної пригоди позивач дійсно направляв скаржнику попередню заяву від 27 серпня 2020 року про досягнення згоди в частині розміру і способу здійснення страхового відшкодування. Натомість, позивач вважає, що розмір відшкодування шкоди сторони так і не узгодили, з таких підстав:

- скаржник виплатив позивачу страхове відшкодування лише через два місяці після попередньої заяви від 27 серпня 2020 року, тобто 30 жовтня 2020 року хоча у разі узгодження повинен був виплатити його протягом 15 днів згідно п. 36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»;

- суму страхового відшкодування скаржник виплатив позивачу в іншому розмірі, ніж той, що вказаний в попередній заяві позивача від 27 серпня 2020 року;

- у зв`язку із невиплатою скаржником у визначений чинним законодавства строк страхового відшкодування за фактом отримання попередньої заяви від 27 серпня 2020 року позивача вважав суму відшкодування неузгодженою і змушений був самостійно замовити експертне дослідження пошкодженого автомобіля;

- під час експертного дослідження і демонтажу на СТО окремих деталей експерт додатково встановив пошкодження лівої та правої петлі капоту та охолоджувача наддвірного повітря (інтеркулер). Ці пошкодження скаржник не виявив при складанні акту огляду транспортного засобу (дефектної відомості) від 09 липня 2020 року;

- як вбачається із дефектного акту скаржника від 09 липня 2020 року, його складено на підставі лише зовнішнього огляду, тоді як за змістом цього акту повна калькуляція (кошторис) ремонту підлягає узгодженню перед початком ремонту з метою визначення повної вартості ремонту. Тобто, у самому акті скаржник допускає наявність прихованих пошкоджень, які збільшать об`єм і вартість відновлювальних робіт, а також розмір відшкодування;

- представник позивача не погоджував акт огляду транспортного засобу (дефектної відомості) від 09 липня 2020 року та ремонтні калькуляції скаржника, про що свідчить відсутність їх підписів на вказаних документах.

Порядок розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Вказані особливості встановлюються у ст. 369 ЦПК України, а саме відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України йдеться про те, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ціна позову у вказаній цивільній справі становить менш ніж сто розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а таким чином, апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.

З врахуванням тривалої недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 16, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 19 грудня 2023 року.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції частковому скасуванню в частині стягнення з ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ТОВ «Рів.А.Холдінг» у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 16 859,05 грн та щодо стягнення з ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ТОВ «Рів.А.Холдінг» судового зброру у розмірі 1249,00 грн з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Частина 2 цієї статті визначає, що під збитками розуміється, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода заподіяна майну фізичної особи неправомірними діями відшкодовується в повному обсязі особою, яка її заподіяла.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 02 липня 2020 року о 08:30 годині по вул. Чкалова кут вул. Кутузова в м. Ізмаїл Одеської області, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ-21081» державний номерний знак НОМЕР_1 , в порушення вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху України, рухаючись по другорядній дорозі та під`їжджаючи до нерівноправного перехрестя, не дав дорогу транспортному засобу, який рухався по головній дорозі, автомобілю марки «Fiat» державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, та скоїв з ним зіткнення, внаслідок чого перелічені транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Дані обставини встановлені постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 липня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Відомості про те, що дана постанова суду оскаржувалась сторонами суду першої інстанції надано не було. Постанова набрала законної чинності 04 серпня 2020 року (т.1 а.с.7).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ті обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці її дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ТОВ «Рів.А.Холдінг» є власником автомобіля марки «Fiat Doblo» державний номерний знак НОМЕР_2 (т.1 а.с.6).

Отже судом першої інстанції правильно встановлено, що з вини ОСОБА_1 сталася ДТП, в результаті якої автомобіль «Fiat Doblo» державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ТОВ «Рів.А.Холдінг», отримав механічні пошкодження.

Згідно листа Територіального сервісного центру №5144 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області (філія ГСЦ МВС) від 11 лютого 2021 року №31/15/5144-301 транспортний засіб «ВАЗ 21081», н/з НОМЕР_1 зареєстровано 27 червня 2012 року на ОСОБА_2 , 06 червня 2018 року транспортний засіб «ВАЗ 21081», н/з НОМЕР_1 знято з обліку у зв`язку з вибраковкою (т.1 .с.77).

Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Як вбачається з ст. 317 ЦК України за змістом права власності власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (статтею 1194 ЦК України).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про страхування» серед обов`язків страховика визначено, що при настанні страхового випадку він має здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

За змістом ст.ст. 9, 22 - 31, 35, 36 згаданого закону, настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/2529969 страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000 грн, франшиза 2600 грн (т.1 а.с.36).

Відповідно до висновку №145/20 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ринкова вартість колісного транспортного засобу Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_2 станом до моменту ДТП, яка сталася 02 липня 2020 року, на момент дослідження визначається рівною 222649,50 грн. Вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталася 02 липня 2020 року, станом на дату оцінки (дату огляду) 08 вересня 2020 року визначається рівною 150280,68 грн. Вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на день проведення експертного (технічного) огляду 08 вересня 2020 року на момент дослідження визначається рівною 150280,68 грн (т.1 а.с.11-21).

Згідно рахунку №12 та акту прийому передачі виконаних робіт від 13 жовтня 2010 року, складеного ТОВ «Сигнал-Авто» (виконавець), підписаного позивачем ТОВ «Рів.А.Холдінг» (замовником), виконавець виконав експертний висновок про вартість шкоди, заподіяної ДТП по транспортному засобу Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Вартість робот становить 2500,00 грн (т.1 а.с.38, 39).

Вказана сума сплачена позивачем у повному обсязі, що підтверджується квитанцією від 21 жовтня 2020 року (т.1 а.с.40).

Згідно акту виконаних робіт по доставці на спецмайданчик від 08 липня 2020 року №224 вартість доставки транспортного засобу Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_2 на спецмайданчик становить 1450 грн (т.1 а.с.41). Вказана сума сплачена позивачем у повному обсязі, що підтверджується квитанцією від 08 липня 2020 року (т.1 а.с.42).

Також, позивачем сплачена сума за зберігання транспортного засобу Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_2 на спецмайданчику у розмірі 840 грн, що підтверджується квитанцією від 08 липня 2020 року (т.1 а.с.49).

Згідно рахунку №05/11 від 20 листопада 2020 року та видаткової накладної 05/11 від 03 грудня 2020 року, складених ФОП ОСОБА_4 (постачальник), підписаного позивачем ТОВ «Рів.А.Холдінг» (покупець), постачальник надав запчастини на автомобіль Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на суму 15519,00 грн (т.1 а.с.110, 111). Вказана сума сплачена позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №456 від 02 грудня 2020 року (т.1 а.с.112).

Також, згідно рахунку №02/01 від 13 січня 2021 року та акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №02/01 від 26 лютого 2021 року, складеного ФОП ОСОБА_4 (виконавець), підписаного позивачем ТОВ «Рів.А.Холдінг» (замовником), виконавець виконав роботи (надав послуги) з ремонту автомобіля «Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на суму 29 646,00 грн (т.1 а.с.113, 114). Вказана сума сплачена позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №654 від 26 лютого 2021 року (т.1 а.с.115).

Також, гідно рахунку №01/03 від 01 березня 2021 року та видаткової накладної 01/03 від 09 березня 2021 року, складених ФОП ОСОБА_4 (постачальник), підписаного позивачем ТОВ «Рів.А.Холдінг» (покупець), постачальник надав запчастини на автомобіль Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на суму 1915,00 грн (т.1 а.с.116, 117). Вказана сума сплачена позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №660 від 09 березня 2021 року (т.1 а.с.118).

Відповідно до довідки ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» від 30 жовтня 2020 року франшиза, згідно Полісу, становить 2600,00 грн, розрахунок суми страхового відшкодування - 28703,95 грн, розрахунок суми страхового відшкодування за зберігання транспортного засобу на спецмайданчику 840,00 грн. Додатково повідомлено, що ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» у даному випадку не відшкодовує виплати, пов`язані з наданням послуг евакуатора для перевезення транспортного засобу Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_2 , оскільки ФОП ОСОБА_5 не має права займатися таким видом діяльності, як перевезення автомобілів, перевезення великогабаритних вантажів, перевезення великогабаритних вантажів. Належна сума страхового відшкодування 29 543,95 грн буде перерахована згідно заяви на реквізити АБ «Південний» (т.1 а.с.65).

ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» перерахувало суму страхового відшкодування у розмірі 29543,95 грн ТОВ «Рів.А.Холдінг» згідно платіжного доручення №ЗР111659 від 30 жовтня 2020 року (т.1 а.с.50).

Абзац 2 частини 1 ст. 1192 ЦК України передбачає, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, розмір матеріальної шкоди завданої ТОВ «Рів.А.Холдінг» в результаті дорожньо-транспортної пригоди становить 57917,03 грн (яка включає в себе: 46 713,00 грн вартості відновлювального ремонту; 6414,03 грн втрати товарної вартості автомобіля позивача, 1450 грн доставки автомобіля позивача на спецмайданчик після ДТП, 840,00 грн сплати за зберігання автомобіля позивача на спецмайданчику, 2500,00 грн вартості проведеної автотоварознавчої експертизи), із яких страхова компанія відшкодувала позивачу 29 543,95 грн. Невідшкодована частина складає 28 373,08 грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп», то відповідно до ст.ст. 22, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ТОВ «Рів.А.Холдінг» має право на відшкодування шкоди, завданої його майну, у розмірі 16 859,05 грн ((46 713,00 грн. вартості відновлювального ремонту + 1450 грн доставки автомобіля позивача на спецмайданчик + 840 грн сплати за зберігання автомобіля позивача на спецмайданчику 29 543,95 грн виплати в рахунок відшкодування 2600,00 грн франшиза), а решту шкоди у розмірі 11 514, 03 грн (2600 грн франшиза + 6414,03 грн втрати товарної вартості автомобіля позивача + 2500 грн вартості проведеної автотоварознавчої експертизи) має відшкодувати ОСОБА_1 відповідно до ст. 1194 ЦК України.

Частиною 1 ст.12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом (ч. 1 ст. 13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ст.129 Конституції України, ст.ст. 12, 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» підлягає стягненню на користь ТОВ «Рів.А.Холдінг» 16 859,05 грн і з ОСОБА_1 11 514,03 грн матеріальної шкоди.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи відповідача, що оскільки страховик здійснив виплату страхового відшкодування у зв`язку з домовленістю сторін щодо суми страхової виплати, у відповідача відсутні будь-які зобов`язання перед позивачем, оскільки зобов`язання були виконані у повному обсязі, так як дані обставини не звільняють відповідача від відшкодування суми матеріальної шкоди в повному обсязі.

Також суд першої інстанції не приймав до уваги доводи відповідача щодо висновку експерта №145/20 від 25 вересня 2020 року, оскільки розмір відшкодування матеріального збитку було розраховано виходячи з вартості відновлювального ремонту підтвердженого платіжними документами позивачем, а не виходячи із висновку експерта.

Матеріали справи містять документальне підтвердження понесених позивачем при зверненні до суду судових витрат (судового збору) в розмірі 2102,00 (т.1 а.с.1).

За правилами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Проте, колегія суддів не може погодитися із висновками суду першої інстанції, щодо стягнення з ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ТОВ «Рів.А.Холдінг» у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 16 859,05 грн та судового збору у сумі 1249,00 грн, оскільки вони не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Так, п. 36.1 та п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

За правилами абз. 1 п. 36.4. ст. 36 вказаного Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Колегією суддів встановлено, та позивачем у відзиві на апеляційну скаргу підтверджено, що власник пошкодженого автомобіля позивача, звернувшись до страховика про виплату страхового відшкодування та, в подальшому, власноручно підписавши заяву щодо досягнення згоди в частині розміру та способу здійснення страхового відшкодування , підтвердив, що між ним і страховиком досягнуто згоду про розмір страхового відшкодування, що відповідає його волевиявленню (т.1 а.с.158), тобто, фактично погодився із розміром та способом здійснення страхового відшкодування, який був визначений на той час Страховиком, і не наполягав на проведенні додаткової оцінки чи експертизи пошкодженого автомобіля та до подання даної позовної заяви отримав страхове відшкодування у розмірі 29543,95 грн.

Отже, колегія суддів вважає, що в діях відповідача, а саме ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» відсутні ознаки порушення вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в зв`язку із чим позивачу, як власнику пошкодженого автомобіля, в частині позовних вимог до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» слід відмовити із наведених вище підстав.

Стягуючи зі страховика на користь позивача різницю між страховою виплатою та розміром шкоди, який доводив позивач, суд першої інстанції викладеного вище не врахував та дійшов необґрунтованого висновку про покладення на страховика обов`язку такої виплати з огляду на наявність заяви про страхове відшкодування із погодженим із власником (потерпілою особою) розміром страхового відшкодування.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі№569/13697/15-ц, від 04 липня 2019 року у справі №569/13697/15-ц, від 17 листопада 2021 року у справі №523/19127/15-ц.

Крім того, посилання суду першої інстанції на висновок експертного дослідження не спростовує необхідність застосування наведених вище норм права і не вказує на те, що позивач відмовився від своєї заяви, яка в силу ч. 1 ст. 202 ЦК України є правочином, тобто дією особи, спрямованої на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

Ураховуючи наведене, правильно встановивши фактичні обставини справи, суд не звернув уваги на те, що страхова компанія під час вирішення питання про виплату страхового відшкодування у першу чергу керується Законом № 1961-IV. Звертаючись із заявою до страховика про виплату страхового відшкодування, позивач визначив розмір такого відшкодування, вказавши його у заяві, тобто погодився на відшкодування страховою компанією збитків саме у заявленому розмірі. Таким чином, суд неправильно застосувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов помилкового висновку про задоволення позову, пред`явленого до страхової компанії.

Таким чином, при погодженні й виплаті власнику пошкодженого в ДТП транспортного засобу заподіяної шкоди, вдруге здійснення виплат (доплат) Законом не передбачено.

Подібний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі №333/2096/17.

Дослідження решти доводів апеляційної скарги, а саме, що висновок експерта щодо вартості матеріального збитку, який наданий позивачем на підтвердження позовних вимог, суперечить ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та є процесуально недоцільним, оскільки колегія суддів дійшла висновку про відсутність у позивача права на отримання зазначеного вище страхового відшкодування.

Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не довів обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки районного суду не відповідають обставинам справи, у зв`язку з чим є підстави для часткового скасування рішення суду в частині стягнення з ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ТОВ «Рів.А.Холдінг» у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 16 859,05 грн та стягнення з ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ТОВ «Рів.А.Холдінг» судового збору у розмірі 1249,00 грн з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».

Розподіл судових витрат.

Згідно із ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення чи ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що за подання апеляційної скарги скаржником сплачено судовий збір у розмірі 3153,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3Р010432 від 07 лютого 2022 року (т1 а.с.232).

Враховуючи задоволення апеляційної скарги та відмову в задоволенні частини позовних вимог, з ТОВ «Рів.А.Холдінг» на користь ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3153,00 грн.

Порядок оскарження постанови суду апеляційної інстанції.

У зв`язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. п. а) - г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» задовольнити частково.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01 лютого 2022 року скасувати в частині задоволених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Рів.А.Холдінг» до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» щодо стягнення у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 16 859,05 грн та щодо стягнення судового збору у розмірі 1249,00 грн.

Постановити в цій частині нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Рів.А.Холдінг» до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про стягнення у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 16 859,05 грн відмовити.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рів.А.Холдінг» (адреса місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44, код ЄДРПОУ 24175269) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (адреса місцезнаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Локомотивна, 3, код ЄДРПОУ 25829351) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3153,00 грн (три тисячі сто п`ятдесят три гривнi 00 копійок).

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 19 грудня 2023 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: А.І. Дришлюк

М.М. Драгомерецький