Рішення

від 18.12.2023 по справі 640/142/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2023 року місто Київ №640/142/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві доПриватного підприємства "Трансбуд КР"простягнення заборгованості,ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києв (далі - позивач) із позовом до Приватного підприємства "Трансбуд КР" (далі - відповідач), в якому просить суд стягнути з Приватного підприємства "Трансбуд КР" заборгованість на відшкодування витрат та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 19 566,11 грн., за період з серпня 2022 по жовтень 2022 року, на розрахунковий рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві № НОМЕР_1 , відкритий в ТВБВ №10026/0104 - Головного управління по м. Києві та Київській області АТ "Ощадбанк", МФО 322669.

В обґрунтування позову зазначено, що за період з серпня 2022 по жовтень 2022 року відповідачу, відповідно до вимог Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, нараховано до відшкодування суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 на суму 19 566,11 грн. Розрахунки сум відшкодування направлялись відповідачу, ним не оскаржені та є узгодженими. Невиконання відповідачем вимог Закону №1058 зумовило дане звернення до суду за примусовим стягненням.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

На виконання вимог Закону №2825-IX cупровідним листом від 20.01.2023 №03-19/4510/23 матеріали справи №640/142/23 передано до Київського окружного адміністративного суду.

Згідно відмітки про прийняття матеріалів справи, позовна заява надійшла до суду 03.11.2023 (вх.№50641).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Частинами 5 та 6 статті 162 КАС України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд зазначає, що у встановлений судом п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідач правом надати суду відзив на позовну заяву не скористався (згідно довідки про доставку електронного листа, дата отримання ухвали про відкриття провадження 11.11.2023).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», визначив розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, у зв`язку з виплатою та доставкою пенсій колишнім працівникам відповідача за період з серпня 2022 по жовтень 2022 року на загальну суму - 19 566,11 грн.

Позивачем направлено розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій до відповідача листами від 06.10.2022 №2600-0603-8/128413, від 05.09.2022 №2600-0603-8/110161 та від 02.08.2022.

Зазначені повідомлення про розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій направлені відповідачу за адресою реєстрації відповідача.

На підставі зазначених розрахунків, сума боргу відповідача на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з серпня 2022 по жовтень 2022 року становить - 19566,11 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, визначено, зокрема підпунктами «а», «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII.

Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV було передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, встановленого Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (статтями 27 та 28). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій було врегульовано Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997р. №400/97-ВР.

Отже, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до підпунктів «а», «б» - «з» частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за списком №1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов`язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 01 січня 2004 року, не пов`язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20.02.2019р. у справі №809/602/17, від 28.02.2019р. у справі №808/329/17, від 12.03.2019р. у справі №809/602/17 від 25.04.2019р. у справі №816/3653/15.

Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2, передбачена діючим законодавством.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663.

Відповідно до абзаців першого та другого підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції №21-1 платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно пункту 6.1 вказаної Інструкції, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування:

особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до вимог пункту 6.7 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Згідно пункту першого статті першої Закону України від 26 червня 1997 р. № 400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР), платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є: суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу четвертого пункту першого статті другої Закону № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Абзацом другим пункту першого статті четвертої Закону № 400/97-ВР встановлена ставка збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Збір на обов`язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України (стаття 3 Закону №400/97-ВР).

З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які відповідач відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV зобов`язаний відшкодовувати Пенсійному фонду, у розумінні цього Закону, вважаються внесками на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Статтями 14, 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, роботодавці підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV страхувальники зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Судом встановлено, що відповідачу були направлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №2 за період серпень 2022 - жовтень 2022 року на загальну суму - 19566,11 грн. На виконання вимог Інструкції №21-1, зазначені розрахунки направлялись позивачем за адресою реєстрації відповідача, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення, копії яких наявні в матеріалах справи.

Вищезазначені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій позивачем оскаржені не були, а отже є узгодженими.

Наявність у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за період серпень 2022 - жовтень 2022 року на загальну суму - 19566,11 грн. підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, наявних у матеріалах справи та не заперечується відповідачем.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Статтею 64 цього Закону України передбачено право територіальних органів Пенсійного фонду стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Відповідно до пп.1 п.4 Положення «Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014р. №28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015р. за №41/26486, встановлено, що управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення.

Підпунктом 9 пункту 4 зазначеного Положення передбачено, що управління Фонду здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

На підставі вищевикладеного, враховуючи що суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах до Пенсійного фонду України у розмірі 19 566,11 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, а доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості не надано, суд доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Аналогічні правові висновки висловлено Верховним Судом у постанові від 28.05.2020 у справі №826/7913/17.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки доказів понесення позивачем вказаних витрат суду не надано, відсутні підстави для їх розподілу.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Трансбуд КР" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4-А, код ЄДРПОУ 34810807) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій на загальну суму 19566,11 грн. (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот шістдедсят шість гривень одинадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Білоноженко М.А.