Постанова

від 19.12.2023 по справі 280/1984/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 280/1984/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2023 року в адміністративній справі №280/1984/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійна компанія "Метал Трейдінг" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургійна компанія "Метал Трейдінг" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.01.2023 року №8061346/42735646 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.11.2022 року №11, поданої позивачем;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 03.11.2022 року №11, подану позивачем, датою її подання на реєстрацію 29 листопада 2022 року.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.06.2023 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.01.2023 року №8061346/42735646 про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 03.11.2022 року. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургійна компанія "Метал Трейдінг" податкову накладну №11 від 03.11.2022 датою її подання на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. В задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійна компанія "Метал Трейдінг" судовий збір в розмірі 2684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області.

Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2023 року заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково. Ухвалено додаткове рішення по справі №280/1984/23. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійна компанія "Метал Трейдінг" витрати на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області. В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване додаткове рішення та прийняти нове про відмову у задоволені заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що дана справ є незначної складності, розглядалася за відсутності сторін, а тому стягнуті судом витрати на правничу допомогу є неспівмірними.

Так, згідно п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі № 810/3806/18, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Так, позивачем уклало договір з юридичною фірмою про надання правової допомоги від 29.03.2023 року №2903/23-1 та в подальшому було укладено додаткову угоду.

Також в матеріалах справи є акт виконаних робіт про надання правової допомоги, платіжна інструкція.

В колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що в даному випадку, зважаючи на предмет спору, незначну складність адміністративної справи, кількість та об`єм наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн є не співмірними зі складністю адміністративної справи та часом витраченим на надання правничої допомоги, у зв`язку з чим підлягають зменшенню до 2000,00 грн.

Враховуючи викладене підстави для скасування додаткового судового рішення відсутні, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2023 року в адміністративній справі №280/1984/23 - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Головного управління ДПС у Львівській області на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2023 року в адміністративній справі №280/1984/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко

суддяІ.В. Юрко