Постанова

від 19.12.2023 по справі 340/2208/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 340/2208/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 року в адміністративній справі №340/2208/23 (суддя у 1 інстанції Брегей Р.І.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Синтез Агро до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Синтез Агро звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби України , в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.01.2023 року №8051784/41317330, прийняте Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 02.12.2022 року датою її подання на реєстрацію 28.12.2022 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.01.2023 року №8051785/41317330, прийняте Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 02.12.2022 року датою її подання на реєстрацію 28.12.2022 року.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 року позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 10 січня 2023 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «СИНТЕЗ АГРО» відмовлено у реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 02 грудня 2022 року №1. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНТЕЗ АГРО» від 02 грудня 2022 року №1. Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 10 січня 2023 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «СИНТЕЗ АГРО» відмовлено у реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 05 грудня 2022 року №2. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНТЕЗ АГРО» від 05 грудня 2022 року №2. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНТЕЗ АГРО» судові витрати в сумі 5368 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неповним дослідженням доказів, що призвело до порушення норм процесуального права. Скаржник вказує, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної прийнято у зв`язку з ризиковістю господарської операції, оскільки документи, які були подані платником податку, містять розбіжності, неточності та неповну інформацію.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Також позивачем було подано клопотання про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу у розмірі 2500,00грн.

Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга непідлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що за 15 серпня 2022 року позивач (довіритель) і ФОП ОСОБА_1 (повірений) уклали договір доручення на здійснення передбачені митним законодавством попередні операції при переміщенні і пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України й укладення договору декларування з особою, що має відповідну ліцензію ДМСУ на право здійснення такої діяльності.

07 листопада 2022 року позивач (клієнт) і ТОВ «ВОЛЬПЕ» (експедитор) уклали договір надання транспортно-експедиційних послуг.

30 листопада 2022 року позивач (покупець) і Ortiflor Group S.R.L., Італія (постачальник) уклали контракт про поставку грядоутворювача Ortiflor TSA-145 в комплекті з гідравлічним катком.

21 грудня 2023 року оформлена митна декларація.

07 грудня 2022 року позивач (покупець) і SAKALAK TARIM MAKINALARI SAN.VE TIC A.S., Туреччина (постачальник) уклали контракт про поставку сівалки овочевої SAKALAK SK PHM-4 в комплекті з додатковими прикочуючими колесами.

04 січня 2023 року позивач (замовник) і ТОВ «АВТОЦЕХ КАРГО» (експедитор) уклали договір про надання транспортних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до змісту акту надання послуг від 20 січня 2023 року експедитор надавав міжнародні транспортно-експедиційні послуги і отримав за це кошти. Тогож дня була оформлена митна декларація.

28 листопада 2022 року позивач (постачальник) і СФГ «ЛАПА І К» (далі Господарство) (покупець) уклали договір купівлі-продажу сівалки овочевої SAKALAK SK PHM-4 в комплекті з додатковими прикочуючими колесами і грядоутворювача Ortiflor TSA-145 в комплекті з гідравлічним катком.

Відповідно до приписів пункту 2.1 загальна сума за договором складає 1325042,70 грн.

Приписами пунктів 4.1 і 4.2 передбачено, що поставка товару здійснюється на склад покупця. Покупець засобами телефонного зв`язку повідомляє постачальника про можливість отримання товару.

Постачальник здійснює поставку товару у строк до 60 календарних днів з моменту отримання оплати у розмірі 100%, але за умовами отримання повідомлення про можливість отримання товару.

Відповідно до приписів пункту 9.1 правочину останній набирає чинності з моменту підписання і діє до виконання сторонами обов`язків.

28 листопада 2022 року Товариство виписало рахунок на оплату у сумі 1325042,70 грн.

02 і 05 грудня 2022 року Господарство сплатило кошти, що підтверджується банківськими виписками по рахунку.

02 грудня 2022 року позивач виписав податкову накладну №1 на суму 501000 грн (з урахуванням ПДВ 83500 грн).

05 грудня 2022 року позивач виписав податкову накладну №2 на суму 824042,70 грн (з урахуванням ПДВ 137340,45 грн).

26 грудня 2022 року Господарством видано довіреність на отримання грядоутворювача Ortiflor TSA-145.

28 грудня 2022 року сторонами складено акт приймання-передачі.

18 січня 2023 року позивачем видано довіреність на отримання сівалки овочевої SAKALAK SK PHM-4 в комплекті з додатковими прикочуючими колесами.

20 січня 2023 року Товариство (замовник) і ФОП ОСОБА_2 (перевізник) уклали договір на перевезення вантажу автомобільним транспортом.

20 січня 2023 року складено товарно-транспортну накладну №102, відповідно до змісту якої замовником є Товариство, а перевізником ФОП ОСОБА_2

21 січня 2023 року сторонами складено акт приймання-передачі. Того ж дня виписано видаткову накладну.

28 грудня 2023 року Служба зупинила реєстрацію податкових накладних.

У квитанціях зазначено, що податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Запропоновано надати пояснення і копії відповідних документів.

Позивач надіслав повідомлення з поясненнями від 04 січня 2023 року разом з первинними документами бухгалтерського і податкового обліку стосовно реальності здійснення господарської операції.

10 січня 2023 року відповідачем прийняло два рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, в яких зазначено, що підставу - ненадання платником податку копій документів.

При цьому не підкреслено, яких конкретно документів не надано.

У графі «додаткова інформація» зазначено наступне: встановлено недостатність трудових ресурсів і відсутність копій документів, що підтверджують право власності на об`єкти оподаткування (офіс, склад, тощо) необхідні для здійснення господарської діяльності.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України(далі -ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Згідно з пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

Під час розгляду справи судом встановлено, що реєстрацію податкової накладної позивача зупинено з тієї підстави, що позивач відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Натомість, надіслані позивачу квитанції містить вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Позивачем на виконання квитанцій про зупинення реєстрації було надано пояснення та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

В даному випадку недотримання вимог контролюючого органу щодо змісту та обґрунтованості квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних обумовило неоднозначне трактування позивачем вимоги податкового органу щодо переліку документів, необхідних для реєстрації податкової накладної, що в свою чергу, обумовило прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, з підстав ненадання тих документів, які контролюючим органом не витребовувались.

Відповідно п.2, п.3, п.4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в єдиному реєстрі податкових накладних №520 від 12.12.2019 року (далі Порядок №520) прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, а саме:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно п.11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в єдиному реєстрі податкових накладних №520 від 12.12.2019 року комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

1) ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

2) та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

3) та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Разом з тим, у пункті 6 Порядку № 1165 вказано, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

З урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку. Отже, контролюючий орган має зажадати від платника податку документів та пояснень на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю його діяльності, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях. Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку і обґрунтовану підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

При цьому встановлено, що Підприємством після зупинення реєстрації податкових накладних зверталось до контролюючого органу з відповідними первинним документами щодо наявності підстав реєстрації податкових накладних.

Отже, позивачем надано письмові пояснення, додані документи, на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, до яких застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України.

Таким чином, в даному випадку суд зазначає, що використання податковим органом загальних висновків призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Проте, спірні рішення контролюючого органу не містять конкретної інформації, які саме документи складені позивачем із порушенням законодавства, або документів, які мав надати позивач на пропозицію контролюючого органу, але не надав, що свідчить про не надання комісією належної оцінки, які ж саме документи платником податку подано не було, і яким чином це унеможливило реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Більш того, з огляду на відсутність конкретизації вимог контролюючого органу щодо надання документів (чіткий їх перелік), рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідають критерію обґрунтованості, а тому є протиправними.

При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 15.02.2023 року у справі № 2240/3117/18.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

Оскільки відповідач у спірних рішеннях зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, він прийняв невмотивовані рішення, оскільки їх зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення… Прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 01.02.2023 року у справі № 2240/2900/18.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність спірних рішень.

Чинним законодавством покладено на Державну податкову службу України обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, податковому органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, «свобода розсуду» податкового органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене є правові підстави для зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні №2 від 02.12.2022 року та податкову накладну №1 від 02.12.2022 року датою їх подання на реєстрацію 28.12.2022 року.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Стосовно поданого клопотання позивача про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі № 810/3806/18, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Так, позивачем уклало договір з адвокатським бюро договір про надання правової допомоги №20230410 від 10.04.2023 року.

До матеріалів справи долучено рахунок фактура та акт приймання передавання правової (правничої) допомоги (послуг).

В даному випадку позивач просить стягнути на його користь понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 2500,00грн.

Вказані витрати пов`язані з підготовкою та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу.

Дослідивши відповідний відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що співмірним в даному випадку буде стягнення на користь позивача витарт на правничу допомогу у розмірі 1000,00грн.

Оскільки за приписами ч.1 статті 310 КАС України апеляційний розгляд здійснено за правилами спрощеного позовного провадження, справа згідно із ч.4 ст.257 КАС України не відноситься до таких, які не можуть бути розглянуті за вказаними правилами, то судове рішення суду апеляційної інстанції згідно із п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 року в адміністративній справі №340/2208/23 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 року в адміністративній справі №340/2208/23 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43995486) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Синтез Агро (код ЄДРПОУ 41317330) витрати на правничу допомогу у розмірі 1000,00грн. (одна тисяча грн. нуль коп.).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржено в касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддяС.В. Білак

суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Чабаненко