Постанова

від 20.12.2023 по справі 160/9129/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 160/9129/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

секретар судового засідання Корсун Ю.В.

за участі представника позивача Жмарьової О.М.

представника відповідача Сербулової К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року (суддя Дєєв М.В., повне судове рішення складено 14 серпня 2023 року) в справі № 160/9129/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шевелл» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шевелл» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі ГУ ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 грудня 2022 року № 00124130705 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1 065 182 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 266 295,50 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року позов задоволено, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22 грудня 2022 року №00124130705 з податку на додану вартість на суму, де зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на суму 1065182,00 та застосована фінансова санкція на суму 266295,50 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неповноти та неправильності дослідження судом першої інстанції доказів і встановлення обставин у справі, неправильного застосування норм матеріального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянт вказує, що підставою зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням є встановлення в ході перевірки відсутності підтвердження використання транспортних засобів, придбання та ввезення на митну території України яких стало підставою для формування від`ємного значення з податку на додану вартість протягом липня та серпня 2022 року, у власній господарській діяльності позивача, зокрема, відсутності дозвільних документів (ліцензій на такі транспортні засоби).

У перевіряємому періоді позивачем не декларувались податкові зобов`язання, пов`язані із використанням транспортних засобів, зокрема, від операцій з надання послуг перевезення.

Оскільки придбані транспортні засоби використовувалися в операціях, що не є господарською діяльністю, дохід від їх використання не задекларований, вважає, що це є порушенням пп. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.

Позивачем занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість внаслідок використання товарів в операціях, що не є господарською діяльністю, на суму податку на додану вартість 1 065 182 грн., що призвело до завищення від`ємного значення податку на додану вартість на цю суму.

Позивачем не здійснено реєстрації податкових накладних за серпень 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) на цю суму податку, що є порушенням п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу.

Позивачем до перевірки не надано платіжних доручень про сплату податку на додану вартість при розмитненні транспортних засобів, не надано документів внутрішньогосподарського призначення, по яким проведено списання у бухгалтерському обліку (рахунок 203), подорожніх листів тощо, у зв`язку з чим неможливо підтвердити списання пального.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача та представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ШЕВЕЛЛ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2022 року від`ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн. та яке вплинуло на формування та декларування бюджетного відшкодування ПДВ по декларації з ПДВ за серпень 2022 року, з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої складено акт перевірки №2379/04-36-07-05/43224273 від 21 листопада 2022 року.

Актом перевірки встановлено, що ТОВ «ШЕВЕЛЛ» у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2022 №9188166862 від 20 вересня 2022 року порушено:

1) п. 44.1 ст. 44, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 198.1, пп. «г» п. 198.5 ст. 198, п. 200.4. «б» ст. 200 Податкового кодексу, внаслідок чого платником податків завищено суму ПДВ, яка заявлена до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за жовтень 2021 року, на 1 065 182 грн., занижено податкові зобов`язання з ПДВ до сплати на загальну суму 1 065 182 грн. та завищено суму від`ємного значення (показника рядка 19) на суму ПДВ 1 065 182,00 грн.;

2) пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Кодексу, внаслідок чого не здійснено реєстрацію податкових накладних за серпень 2022 року в ЄРПН на суму ПДВ 1 065 182 грн. Штрафні санкції передбачені п. 120-1.2 ст.120-1 Кодексу.

На підставі висновків акту №2379/04-36-07-05/43224273 від 21 листопада 2022 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 22 грудня 2022 року №00124130705, яким зменшено бюджетне відшкодування подтаку на додану вартість на суму 1 065 182,00 грн. та застосована фінансова санкція на суму 266 295,50 грн.

Державною податковою службою України прийнято рішення №7124/6/99-00-06-01-01-06 від 22 березня 2023 року про результати розгляду скарги платника податку, яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Встановивши, що джерелом формування податкового кредиту (від`ємного значення ПДВ у декларації) позивача було ввезення вантажних транспортних засобів на територію України, вантажні транспортні засоби придбані позивачем за власні кошти, тобто є його майном, і зареєстровані належним чином на території України, про ці транспортні засоби наявні відомості у ліцензії, а податковий кредит, відображений в декларації, розрахований позивачем на підставі первинних документів, які засвідчують придбання та ввезення на територію України транспортних засобів для перевезення вантажів, при цьому перевезення вантажів автомобільним транспортом є основним видом діяльності товариства, первинні документи відображають зміст господарських операцій, суд першої інстанції дійшов висновку на безпідставність висновків контролюючого органу про заниження позивачем податку на додану вартість.

Суд першої інстанції відхилив доводи відповідача про недоведеність використання придбаних транспортних засобів у власній господарській діяльності позивача, зазначивши про те, що придбані транспортні засоби відносяться до основних засобів, які можуть почати використовуватися у господарській діяльності в майбутньому, як й відхилив доводи про недоведеність сплати позивачем податку на додану вартість при ввезенні транспортних засобів на митну територію України, вказавши про підтвердження факту сплати при митному оформленні податку на додану вартість у сумі 1 065 181,37 грн.

Приведене слугувало підставою для висновку суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення.

Суд визнає приведений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ГУ ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Шевелл» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. та яке вплинуло на формування та декларування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, по декларації з податку на додану вартість за серпень 2022 року, з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої складено акт №2379/04-36-07-05/43224273 від 21 листопада 2022 року, яким встановлено, що ТОВ «Шевелл» у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2022 порушено:

1) п. 44.1 ст. 44, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 198.1, пп. «г» п. 198.5 ст. 198, пп. «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму податку на додану вартість, яка заявлена до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, відображеного у рядку 20.2.1 декларації за жовтень 2021 року, на 1 065 182 грн., занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість до сплати на загальну суму 1 065 182 грн. та завищено суму від`ємного значення (показника рядка 19) на суму податку на додану вартість 1 065 182,00 грн.;

2) пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого не здійснено реєстрацію податкових накладних за серпень 2022 року в ЄРПН на суму податку на додану вартість 1 065 182 грн., штрафні санкції передбачені п. 120-1.2 ст.120-1 Кодексу.

На підставі акту №2379/04-36-07-05/43224273 від 21 листопада 2022 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 грудня 2022 року №00124130705, яким зменшено бюджетне відшкодування подтаку на додану вартість на суму 1 065 182,00 грн. та застосована фінансова санкція на суму 266 295,50 грн.

За результатами розгляду скарги платника рішенням ДПС України №7124/6/99-00-06-01-01-06 від 22 березня 2023 року податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Підставою зменшення розміру бюджетного відшкодування є висновок контролюючого органу про відсутність доказів використання транспортних засобів у власній господарській діяльності, внаслідок придбання яких позивачем сформовано від`ємне значення податку на додану вартість.

Судом встановлено, що ТОВ «Шевелл» ввезено на митну територію України наступні транспортні засоби:

- тягач сідельний, що був у користуванні, призначений для буксирування напівпричепів, 1 шт, марки МАN, тип, модель18.440, номер кузова/ НОМЕР_1 , номер двигуна не визначений, тип двигуна - дизельний, ЄВРО 6, робочий;

- напівпричіп для перевезення вантажів, тентовий, трьохвісний, що був у використанні, 1 шт, марки, тип*S3T, модель, номер кузова/шасі НОМЕР_2 , календарний рік виготовлення 2016, виробник: Schmiz Cargobull AG;

- тягач сідельний, що був у користуванні, призначений для буксирування напівпричепів, 1 шт, марка МАN, тип, модель18.460, номер кузова/ НОМЕР_3 , номер двигуна не визначений, тип двигуна - дизельний, ЄВРО 6, робочий;

- напівпричіп для перевезення вантажів, тентовий, трьохвісний, що був у використанні, 1 шт, марка, тип/модель, номер кузова/шасі, календарний рік виготовлення 2014, виробник: «Fahrzeugwerk Bernard Krone GmbH»;

- тягач сідельний, що був у користуванні, призначений для буксирування напівпричепів, 1 шт, марки KRONE, тип/модель, номер кузоваR4X20005436754, номер двигуна не визначений, тип двигуна - дизельний, ЄВРО 6.

Ввезення зазначених транспортних засобів на митну територію України підтверджено митними деклараціями, оформленими у режимі «Імпорт».

Факт оплати позивачем податку на додану вартість при здійсненні митного оформлення ввезених транспортних засобів в загальному розмірі 1 065 181,37 грн. підтверджено платіжними дорученнями.

У податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2022 року (від 20 вересня 2022 року №9188166862) ТОВ «Шевелл» задекларовано від`ємне значення податку на додану вартість у сумі 1 089 440 грн., а також суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку - 1 065 182 грн.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначається статтею 200 Податкового кодексу України (далі ПК України).

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За змістом пункту 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Приписами пункту 200.10 статті 200 ПК України встановлено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 ПК України.

Як встановлено пунктом 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

За положеннями пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В цьому випадку суми податку на додану вартість, які сплачені позивачем до бюджету у зв`язку з придбанням транспортних засобів, підтверджені митними деклараціями, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Позивачем виконано вимоги податкового законодавства щодо подання заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Дослідженням податкової звітності позивача встановлено, що позивачем правильно визначено від`ємне значення з податку на додану вартість у податковій декларації з податку на додану вартість та розрахована сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку.

Фактично підставою відмови у наданні бюджетного відшкодування став висновок контролюючого органу про відсутність факту використання придбаних транспортних засобів у власній господарської діяльності позивача.

Основним видом діяльності ТОВ «Шевелл» є перевезення вантажів автомобільним транспортом.

ТОВ «Шевелл» має ліцензію на здійснення господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів вантажними автомобілями.

Судом встановлено, що ввезені на митну територію України транспортні засоби зареєстровані в Україні, відомості про ці транспортні засоби внесено до ліцензії, про що наявна інформація в Електронному кабінеті перевізника, в якому містяться відомості про такі транспортні засоби ТОВ «Шевелл», що використовуються відповідно до ліцензії: Реєстраційний номер: - AE8252MA (сідловий тягач МАN); - AE8251MA (сідловий тягач МАN); - AE3242OB (сідловий тягач МАN); - AE9542ME (сідловий тягач МАN); - AE7329OE (сідловий тягач МАN); - AI7460OB (сідловий тягач МАN); - AE5911TE; - AE1940TB; - AE6833TO (сідловий тягач МАN); - AE2810TO (сідловий тягач МАN); AE6048PP (сідловий тягач SCANIA).

Тобто, як вірно вказав суд першої інстанції, до зазначеного переліку входять транспортні засоби, придбані позивачем та ввезені в режимі імпорту у липні 2022 року.

Пунктом 27 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1001, (далі Ліцензійні умови) встановлено, що до використання під час провадження господарської діяльності допускаються транспортні засоби, які:

1) зареєстровані відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388;

2) є власністю ліцензіата та мають свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу або надані ліцензіату в оренду, кредит, лізинг і мають свідоцтво про реєстрацію та тимчасовий реєстраційний талон, якщо передбачено їх оформлення;

3) пройшли обов`язковий технічний контроль та щодо яких складено протокол перевірки технічного стану транспортного засобу згідно з Порядком проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 р. № 137, і технічний стан яких відповідає вимогам експлуатаційної безпечності;

4) внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців як засоби провадження господарської діяльності ліцензіата, що відповідають цим Ліцензійним умовам.

Згідно з абзацом другим пункту 33 Ліцензійних умов за наявності у підприємства ліцензії на перевезення вантажів у міжнародному сполученні отримувати нові ліцензії на придбані транспортні засоби не потрібно.

Враховуючи наявність у позивача діючої ліцензії, позивач не мав отримувати нові ліцензії на придбані транспортні засоби, а відомості про такі транспортні засоби внесено до електронного кабінету як такі, що використовуються перевізником у господарській діяльності на підставі раніше отриманої ліцензії.

Внесення відомостей про причепи до ліцензії законодавством не вимагається.

Приведені обставини спростовують доводи апелянта на відсутність дозвільних документів на використання цих транспортних засобів.

Стосовно доводів контролюючого органу про невикористання позивачем придбаних транспортних засобів в оподатковуваних операціях в межах власної господарської діяльності суд зазначає таке.

За твердженнями позивача підприємством здійснювався ремонт та технічне обслуговування придбаних транспортних засобів, оскільки ці транспортні засоби були користуванні та потребували обслуговування.

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 року за № 92288/4509 (далі Національне положення (стандарт) 7).

Транспортні засоби відносяться до групи 5.1.5 «Транспортні засоби» згідно з Національним положенням (стандартом) 7.

За визначенням Національного положення (стандарту) 7 основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Строк корисного використання (експлуатації) очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Об`єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена (пункт 6 Національного положення (стандарту) 7).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV) активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому, економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.

Тобто придбання основних засобів довготривалого використання необов`язково негайно має наслідком економічну вигоду.

Законодавство не містить приписів щодо часу, протягом якого після придбання активів (основних засобів) платник податків зобов`язаний чи має очікувати отримати економічний ефект від їхнього використання у господарській діяльності.

Основні засоби з тривалим строком використання можуть давати дохід на певному етапі діяльності підприємства в залежності також від придатності цих засобів до використання (приведення в робочий стан, модернізація, технічне обслуговування тощо). Зазначене в повній мірі стосується транспортних засобів, що вже були у вжитку.

Доводи апелянта про відсутність факту декларування позивачем податкових зобов`язань, пов`язаних із використанням транспортних засобів, зокрема, від операцій з надання послуг перевезення, спростовані приведеними висновками про можливість використання позивачем придбаних транспортних засобів в подальшому як основних засобів довгострокового використання.

Крім того, послуги з автомобільних міжнародних перевезень вантажів, які є основним видом діяльності позивача, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість відповідно до підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПК України.

Також за доводами контролюючого органу оскільки придбані транспортні засоби використовувалися в операціях, що не є господарською діяльністю, дохід від їх використання не задекларований, це є порушенням пп. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу (абзац г).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Суд зауважує, що відповідачем не обґрунтовано, в яких саме операціях, що не є господарською діяльністю, позивач використовував придбані транспортні засоби, а оскільки вище судом зроблено висновок про правомірність формування податкового кредиту та від`ємного значення за результатами придбання транспортних засобів як основних засобів, то й висновок про використання транспортних засобів у операціях, що не є господарською діяльністю, є безпідставним.

Відтак, у позивача не виникло обов`язку з нарахування податкових зобов`язань на суму податку на додану вартість 1 065 182 грн. та, відповідно, й для реєстрації податкових накладних на цю суму податку на додану вартість.

Доводи апелянта про не надання позивачем до перевірки платіжних доручень про сплату податку на додану вартість при розмитненні транспортних засобів, суд визнає необґрунтованими, адже факт сплати позивачем податку на додану вартість підтверджено оформленими в митному режимі «ІМ 40» вантажними митними деклараціями.

Підсумовуючи викладене, суд доходить до висновку про те, що висновок контролюючого органу про відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість внаслідок невикористання платником податку в господарській діяльності придбаних у липні 2022 року транспортних засобів до вересня 2022 року (час проведення перевірки) є безпідставним.

Враховуючи правомірність формування позивачем податкового кредиту, розміру від`ємного значення, дотримання позивачем процедури, визначеної податковим законодавством, щодо отримання бюджетного відшкодування, а також необґрунтованості висновку контролюючого органу про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування через невикористання придбаних транспортних засобів у господарській діяльності, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення від 22 грудня 2022 року № 00124130705 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1 065 182 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 266 295,50 грн.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року в справі № 160/9129/23 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року в справі № 160/9129/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шевелл» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення 20 грудня 2023 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 грудня 2023 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко