Постанова

від 20.12.2023 по справі 420/16640/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/16640/23Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Дата і місце ухвалення 26.09.2023р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційні скарги Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023р., додаткове рішення від 03 жовтня 2023р. по справі №420/16640/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Титан-Ри» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Титан-Ри» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної-розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України:

- №8986178/24530317 від 13.06.2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальності Титан-Ри №68 від 10.02.2023 року по постачанню товарів на адресу ПП «Легіон Альянс»;

- №8986179/24530317 від 13.06.2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальності Титан-Ри №85 від 24.02.2023 року по постачанню товарів на адресу ТОВ «Епіцентр К»;

- №8986181/24530317 від 13.06.2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальності Титан-Ри №115 від 07.03.2023 року по постачанню товарів на адресу ПП «Легіон Альянс»;

- №8986182/24530317 від 13.06.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальності Титан-Ри№118 від 09.03.2023 року по постачанню товарів на адресу ПП «Легіон Альянс»;

- №8986235/24530317 від 13.06.2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальності Титан-Ри№186 від 13.04.2023 року по постачанню товарів на адресу ПП «Таврія Плюс»;

- №8986236/24530317 від 13.06.2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальності Титан-Ри№183 від 13.04.2023 року по постачанню товарів на адресу ПП «Таврія Плюс»;

- №9095244/24530317 від 26.06.2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальності Титан-Ри№127 від 10.03.2023 року по постачанню товарів на адресу ТОВ «Епвцентр К»;

- №9095245/24530317 від 29.06.2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальності Титан-Ри№180 від 07.04.2023 року по постачанню товарів на адресу ТОВ «Епіцентр К»;

- №9095246/24530317 від 29.06.2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальності Титан-Ри №191 від 21.04.2023 року по постачанню товарів на адресу ТОВ «Епіцентр К»;

- №9071568/24530317 від 27.06.2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальності Титан-Ри№213 від 27.04.2023 року по постачанню товарів на адресу ФОП ОСОБА_1 ;

- №9071569/24530317 від 27.06.2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальності Титан-Ри №204 від 26.04.2023 року по постачанню товарів на адресу ПП «Таврія Плюс»;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні складені Товариством з обмеженою відповідальності Титан-Ри №68 від 10.02.2023 року, №85 від 24.02.2023 року, №115 від 07.03.2023 року, №118 від 09.03.2023 року, №183 від 13.04.2023 року, №186 від 13.04.2023 року, №127 від 10.03.2023 року, №180 від 07.04.2023 року, №191 від 21.04.2023 року, №204 від 26.04.2023 року, №213 від 27.04.2023 року днем їх надходження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023р. позов задоволено.

Додатковим рішенням від 03 жовтня 2023р. з Головного управління ДПС в Одеській області стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальності Титан-Ри судові витрати у розмірі 5000,00 грн.

Не погоджуючись з такими судовими рішеннями, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційні скарги, в яких посилалось на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

В поданих апеляційних скаргах апелянт зазначив, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, саме тому ГУ ДПС в Одеській області вважає, що посилання на не визначення податковим органом у квитанціях №1 документів, які слід надати на розгляд комісії суперечить визначеним вимогам чинного законодавства щодо встановленого переліку обов`язкової інформації у квитанції №1.

Апелянт вважає, що чинне законодавство встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. Так, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган вказує на наявну податкову інформацію щодо позивача та надає право на спростування вказаної інформації. Вказане право відображається у формі пояснення платника податку та копіях документів, які підтверджують відомості, зазначені у поясненні.

Таким чином, як вважає апелянт, обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Крім цього, апелянт зазначив, що ТОВ Титан-Ри не в повній мірі надані пояснення та/або додаткові документи у зв`язку із прийняттям рішень про зупинення реєстрації податкових накладних в силу п. 201.16 ст. 201 ПК України. Водночас, частина наданих документів є сумнівними та ймовірно складені з порушенням чинного законодавства, оскільки не містять обов`язкових реквізитів.

Також, на думку апелянта визначена судом до стягнення сума витрат на правову допомогу неспівмірна із складністю справи, а також часом витраченим представником позивача для її вирішення.

З огляду на викладене апелянт просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти по справі нове судове рішення, яким відмовити ТОВ Титан-Ри у задоволенні позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначив, що суд першої інстанції вірно встановив усі обставини справи та надав їм належну правову оцінку, у зв`язку з чим просив залишити судові рішення без змін.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ Титан-Ри зареєстроване в якості юридичної особи 19.09.1996 р., та є платником податку на додану вартість.

В процесі здійснення господарської діяльності Товариством складено та направлено для реєстрації в ЄРПН податкові накладні №68 від 10.02.2023 року, №85 від 24.02.2023 року, №115 від 07.03.2023 року, №118 від 09.03.2023 року, №183 від 13.04.2023 року, №186 від 13.04.2023 року, №127 від 10.03.2023 року, №180 від 07.04.2023 року, №191 від 21.04.2023 року, №204 від 26.04.2023 року, №213 від 27.04.2023 року.

Згідно отриманих квитанцій №1, перелічені вище податкові накладні прийняті але їх реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2309 дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом встановлено, що ТОВ Титан-Ри направляло до Головного управління ДПС в Одеській області письмові пояснення, а також документи, що підтверджують проведення господарських операцій.

Проте, Комісією прийняті рішення про відмову в реєстрації зазначених вище податкових накладних, у зв`язку наданням платником податку копій документів складених із порушенням законодавства.

Не погоджуючись із законністю таких рішень, позивач звернувся до суду першої інстанції з відповідним позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган, зупиняючи реєстрацію податкової накладної, має не лише запропонувати платнику надати документи, а й чітко окреслити їх перелік, оскільки п.5 Порядку №520 наведено не вичерпний (може включати) перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі. В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі як не надання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована. Водночас, за висновками суду, позивачем були надані на підтвердження здійснення господарської операції пояснення та документи, які у повній мірі підтверджують реальність вищевказаної господарської операції, за наслідками яких складено та направлено для реєстрації податкову накладну.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Аналогічні за своїм змістом положення визначено п.201.10 ст.201 ПК України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою КМУ від 11.12.2019р. №1165 (далі - Порядок №1165).

Згідно п.3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до п.4, п.5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Згідно п.7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 11 Порядку №1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

У постановах від 03.06.2021р. по справі №822/2095/18, від 24.06.2021р. по справі №140/2034/19 Верховний Суд вказав, що первинним об`єктом судового дослідження у справі, предметом якої є визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є обставини, за яких відповідач вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкової накладної та приймав рішення про відмову у її реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

З огляду на зазначене, враховуючи правові висновки Верховного Суду, в межах предмету розгляду даної адміністративної справи, суд апеляційної інстанції надає оцінку як правомірності дій податкового органу по зупиненню реєстрації податкової накладної та наявності підстав для витребування від позивача пояснень та копій документів, так і законності та обґрунтованості прийнятого Комісією рішення про відмову в її реєстрації.

Як вже зазначалося, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних №68 від 10.02.2023 року, №85 від 24.02.2023 року, №115 від 07.03.2023 року, №118 від 09.03.2023 року, №183 від 13.04.2023 року, №186 від 13.04.2023 року, №127 від 10.03.2023 року, №180 від 07.04.2023 року, №191 від 21.04.2023 року, №204 від 26.04.2023 року, №213 від 27.04.2023 року стало те, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

На момент формування квитанцій, якими зупинено реєстрацію податкових накладних, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.

Пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

У направлених позивачу квитанціях підставою зупинення реєстрації ПН вказано, що обсяг постачання товару/послуги 2309 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Разом з цим, в порушення п. 11 Порядку №1165, у квитанціях відсутній обґрунтований розрахунок за п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а також вони містять вимогу про надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідних рішень.

У постановах від 03.11.2021р. у справі №360/2460/20, від 29.06.2022р. у справі №380/5383/21, від 27.07.2022р. у справі №520/15348/2020, від 16.09.2022р. у справі №380/7736/21, від 25.11.2022р. №320/3484/21 Верховний Суд зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Колегія суддів вважає, що зупинення реєстрації податкових накладних без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про їх реєстрацію в ЄРПН, не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019р. №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

При цьому, у відповідності до п.6 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подавались до контролюючого органу пояснення щодо операцій, які здійснено на підставі податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, до яких долучено копії наявних документів.

В оскаржуваних рішеннях Головне управління ДПС в Одеській області зазначило про надання ТОВ «Титан-Ри» документів, складених з порушенням законодавства без конкретизації, в чому саме такі порушення полягають.

Рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкових накладних №68 від 10.02.2023 року, №85 від 24.02.2023 року, №115 від 07.03.2023 року, №118 від 09.03.2023 року, №183 від 13.04.2023 року, №186 від 13.04.2023 року, №127 від 10.03.2023 року, №180 від 07.04.2023 року, №191 від 21.04.2023 року, №204 від 26.04.2023 року, №213 від 27.04.2023 року в ЄРПН є протиправними та підлягають скасуванню.

Також, колегія суддів вважає обґрунтованим задоволення судом першої інстанції вимог позову про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні. Висновки суду в цій частині узгоджуються з положеннями пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. №1246, та є гарантією, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Аналогічну правову позицію щодо способу відновлення порушеного права платника податків висловлено Верховним Судом у постановах від 12.04.2023р. по справі №500/1836/22, від 27.04.2023р. по справі №460/8040/20, від 20.04.2023р. у справі №380/4746/22.

Що витрат на правову допомогу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Оскаржуваним додатковим рішенням суду першої інстанції було стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь ТОВ «Титан-Ри» витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

У поданій апеляційній скарзі апелянт посилався на те, що в даному випадку відсутні підстави для стягнення витрат на правничу допомогу у визначеному судом розмірі, оскільки останній не є співмірним із складності справи та виконаній адвокатом роботі.

В свою чергу, згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У постанові Верховного Суду від 02.06.2022р. по справі №160/6899/20 викладено правову позицію, згідно якої визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У постанові Верховного Суду від 04.06.2021р. по справі №380/887/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача до суду надано: договір про надання правничої допомоги №20/03/23/АО від 20.03.2023 року, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги №20/03/23/АО від 20.03.2023 року, акт виконаних робіт від 26.09.2023р.

Дослідивши надані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку, що співмірною та розумною у даному випадку є компенсація вартості наданих адвокатом послуг з представництва інтересів у суді першої інстанції у розмірі 5000,00 грн..

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на те, що стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 20000 грн. не відповідають складності даної адміністративної справи.

При цьому, колегія суддів вважає, що за наслідком розгляду адміністративної справи, суд не зобов`язаний стягувати на користь позивача усі задокументовані ним судові витрати, а має керуватись принципом розумності та співмірності при визначенні суми таких витрат.

Між тим, враховуючи рівень складності даної справи, а також обсяг наданих адвокатом послуг, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, співмірності витрат на правову (правничу) допомогу зі складністю справи, ціни позову та значення справи для сторони, в даному випадку наявні підстави для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, надану під час розгляду справи в суді першої інстанції, у розмірі 5000,00 грн.

На підставі викладеного у сукупності колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні питання про розподіл судових витрат правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позову ТОВ «Титан-Ри», а тому підстав для задоволення апеляційних скарг відповідача та скасування рішень суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023р. та додаткове рішення від 03 жовтня 2023р. по справі №420/16640/23 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач А.В. БойкоСудді О.А. Шевчук А.Г. Федусик