Постанова

від 20.12.2023 по справі 420/8995/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/8995/23

Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В.

Дата і місце ухвалення 24.07.2023р., м.Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверласт" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

25.04.2023 року товариство з обмеженою відповідальністю "Еверласт" звернулось до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.03.2023 року № 3561/15-32-07-07-23 в частині нарахування штрафних санкцій на суму 543 927,91 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 р. задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверласт".

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В поданій апеляційній скарзі апелянт вказував на те, що суд першої інстанції взагалі не дослідив жодні фактичні обставини та докази по справі. Апелянт вказав, що відповідно до акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 10.02.2023 №2011/15-32-07-07-18, контролюючим органом проведено позапланову виїзну перевірку. Вказану перевірку проведено на підставі пп. 191.1.4 п. 191.1 ст.191, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, пп. б) пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та отриманої податкової інформації ДПС (лист від 28.09.2022 № 11625/7 /99- 00-07-05-01-07).

Апелянт посилався на те, що за наслідками проведення перевірки контролюючим органом було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», з урахуванням п. 7 ст. 13 цього Закону та п.21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року № 5, в частині неодержання грошових коштів в іноземній валюті в сумі 3 1800.00 євро за Договором від 15.07.2021 року № КП-47 21, укладеним ТОВ «Eверласт» (Продавець) з нерезидентом ООО «М3 АРИМАКС» (Покупець, республіка білорусь).

Апелянт вважає податкове повідомлення-рішення від 08.03.2023 року № 3561/15-32-07-07-23 в оскаржуваній частині правомірним та обґрунтованим.

У зв`язку з вказаним апелянт просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 року та постанови нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ «Еверласт» у повному обсязі.

Згідно статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне:

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю Еверласт (код ЄДРПОУ 32224487) зареєстроване в якості юридичної особи, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 08.10.2002, Дата запису: 09.11.2004, Номер запису: 15561200000002590. Основний вид діяльності: 29.20 Виробництво кузовів для автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів.

У період з 30.01.2023 року по 03.02.2023 року на підставі направлення від 24.01.2023 року № 644/15-32-07-07-16, виданого Головним управлінням ДПС в Одеській області, головним державним інспектором відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області, Кузнярською Тетяною Анатоліївною, згідно наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 23.01.2023 № 324-п, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю ЕВЕРЛАСТ з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічними угодами від 15.07.2021 № КП- 47/21 (дата операції - 11.08.2021), від 28.06.2019 № Everlast-Sunrise-02 (дата операції 11.08.2021) за період з 28.06.2019 року по дату закінчення документальної позапланової виїзної перевірки, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За наслідками вказаної перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області складено Акт №2011/15-32-07-07-18 від 10.02.2023 р., у висновках якого зазначено про встановлені порушення позивачем вимог:

1) пп. 1, 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII Про валюту валютні операції, з урахуванням п.21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (зі змінами), в частині несвоєчасного одержання грошових коштів в іноземній валюті в сумі 19237,50 дол. США за період з 10.08.2022 по 24.10.2022 року (76 дн.), за Контрактом від 28.06.2019 № EVERLAST-SUNRISE-02, укладеним ТОВ ЕВЕРЛАСТ (Покупець) з нерезидентом-продавцем XIAMEN SUNRISE GROUP CO., LTD (Первісний боржник, Китай), якого замінено на Нового боржника нерезидента LINKOR TRADE FZE (ОАЕ) за Договором переведення боргу від 28.07.2022 № б/н;

2) пп. 1, 2 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII Про валюту і валютні операції, з урахуванням положення п. 7 ст. 13 цього Закону, та п.21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (зі змінами), в частині порушення законодавче встановлених граничних строків розрахунків за Договором від 15.07.2021 № КП-47/21, укладеним ТОВ ЕВЕРЛАСТ (Продавець) з нерезидентом 000 МЗ АРИМАКС (Покупець, республіка білорусь), в сумі 31800,00 євро за період з 11.08.2022 по 09.01.2023 року (152 дн.);

3) прострочену дебіторську заборгованість в сумі 31800,00 євро (еквівалент 1192824,36 грн.) по розрахунках за Договором від 15.07.2021 № КП-47/21, укладеним ТОВ ЕВЕРЛАСТ (Продавець) з нерезидентом ООО МЗ АРИМАКС (Покупець, республіка білорусь).

На підставі складеного Акта перевірки №2011/15-32-07-07-18 від 10.02.2023 р. Головним управлінням ДПС в Одеській області 08.03.2023 р. винесено податкове повідомлення-рішення №3561/15-32-07-07-23 форми С, яким до товариства застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 704323,27 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням в частині застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 543 927,91 грн., товариство оскаржило його до суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на те, що 18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 52-2, яким установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по останній календарний день місяця (включно), крім документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Суд зазначив, що законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними.

Суд також зазначив, що податковий орган в силу прийняття постанови «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 3 лютого 2021 року №89, не був наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної планової перевірки з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов висновку, про дотримання Головним управління ДПС в Одеській області при прийнятті Наказу від 23.01.2023 № 324-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, положень частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже у податкового органу було відсутнє право на проведення документальної позапланової перевірки позивача під час дії мораторію, встановленого п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

З урахуванням вказаних висновків суд першої інстанції не надав правової оцінки суті виявлених під час проведення перевірки порушень та вказав на те, що прийняте за наслідками перевірки оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню в силу встановлення обставин проведення позапланової документальної перевірки позивача з порушенням вимог чинного законодавства.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Дійсно, 18.03.2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року N 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктами 52-1 - 52-5. Зокрема, згідно з пунктом 52-2 установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

В подальшому до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України вносились зміни в частині граничного строку встановленого мораторію на проведення перевірок. 29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесено зміни до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, зокрема, в абзацах першому і дев`ятому слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами "2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".

В свою чергу, 07.03.2022 року був прийнятий Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», яким, у зв`язку з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, були внесені зміни до ПК України, зокрема, підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 69, згідно якого установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Таким чином, з урахуванням дії на території України воєнного стану, пунктом 69 ПК України встановлені певні особливості, які підлягають застосуванню до моменту закінчення дії воєнного стану.

27.05.2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», яким внесено зміни до підпункут 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Так, згідно внесених змін податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім, зокрема, документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

Крім того зазначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Таким чином із дня набрання чинності Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX, тобто із 27.05.2022 року надано право контролюючим органам проводити документальні позапланові перевірки з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, а також застосовувати штрафні (фінансові) санкції за виявлені порушення Податкового кодексу та інших законів, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із змінами, внесеними до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України Законом України № 2719-IX від 03.11.2022 року, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім, зокрема, документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів).

Як вбачається з матеріалів справи, документальна позапланова перевірка ТОВ «Еверласт» згідно наказу від 23.01.2023 року № 324-п була проведена у період з 30.01.2023 року по 03.02.2023 року, тобто на момент прийняття наказу про проведення документальної перевірки та на момент її проведення нормами Податкового кодексу України було надано право контролюючому органу проводити, зокрема, документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження валютної виручки за експортними операціями.

Враховуючи зазначене висновок суду першої інстанції про дію на момент проведення перевірки позивача мораторію на проведення документальних позапланових перевірок є безпідставним та не ґрунтується на нормах чинного на той час Податкового кодексу України.

Документальна позапланова перевірка позивача була проведена Головним управлінням ДПС в Одеській області відповідно до пп.191.1.4 п.191.1 ст. 191, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, пп. б) пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), та отриманої податкової інформації ДПС (лист від 28.09.2022 №11625/7/99- 00-07-05-01-07), що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, на підставі інформації Національного банку України та згідно наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 23.01.2023 № 324-п. Тобто перевірка призначена та проведена у відповідності до вимог ПК України. Зокрема, і п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

З огляду на викладене відповідачем не було допущено порушень вимог Податкового кодексу України при призначенні та проведенні позапланової документальної перевірки ТОВ «Еверласт», а тому висновки суду першої інстанції в цій частині є необґрунтованими.

Що стосується суті виявлених порушень, колегія суддів зазначає наступне:

15 липня 2021 року між ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» та фірмою нерезидентом ООО «МЗ АРИМАКС» (республіка білорусь) був укладений Договір купівлю-продажу №КП-47/21, предметом якого був продаж товару згідно специфікацій за технічними характеристиками згідно Технічного завдання, що є невід`ємною частиною даного Договору (напівпричіп-цистерна для транспортування бітуму).

За умовами договору поставка товару здійснювалась на умовах FCA м. Одеса згідно Інкотермс-2010; відвантаження Товару здійснюється з 05.08.2021 по 13.08.2021 року на підставі підписаного Сторонами Акту прийому-передачі на Товар та оформленої митної декларації. Ціна Договору 31800,00 євро.

Також Договором було передбачено, що оплата за товар здійснюється прямим банківським переказом грошових коштів на банківський рахунок Постачальника за реквізитами, наведеними у р.10 Договору, на підставі виставленого Постачальником інвойсу 31800,00 євро, протягом 20 банківських днів з дати оформлення Погодження типу транспортного засобу згідно ТР ТС 018/2011 Технічного регламенту Митного союзу «про безпеку колісних транспортних засобів».

На виконання умов Договору від 15.07.2021 №КП-47/21, ТОВ «Еверласт» здійснило експорт товару (8716310000-напівпричіп-цистерна) на користь нерезидента ООО «МЗ АРИМАКС» (республіка білорусь) за митною декларацією №UA500500/2021/207605 від 11.08.2021 на суму 31800,00 євро.

Граничний строк розрахунків визначено відповідно до п.1, п.2 ст.13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та п.21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 (зі змінами) та становить 365 днів, тобто по Договору ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» з фірмою ООО «МЗ АРИМАКС» (республіка білорусь) до 10.08.2022 р.

В ході проведення документальної перевірки контролюючим органом було встановлено, що станом на 11.08.2022 року по розрахунках ТОВ «Еверласт» з нерезидентом ООО «МЗ АРИМАКС» (покупець, республіка білорусь) за договором від 15.07.2021 року № КП-47/21 виникла прострочена дебіторська заборгованість в сумі 31800,00 Євро (еквівалент 1192824,36 грн.), яка існує і на дату закінчення документальної позапланової виїзної перевірки 03.02.2023 року.

При цьому контролюючим органом встановлено, що розділом 8 «порядок вирішення спорів» договору від 15.07.2021 року № КП-47/21 передбачено, що у разі неможливості вирішення суперечок за даним договором шляхом перемовин, Сторони звертаються до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.

Також встановлено, що ТОВ «Еверласт» звернулось з позовною заявою від 03.01.2023 року до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України щодо стягнення з ООО «МЗ АРИМАКС» (республіка білорусь) заборгованості в сумі 31800,00 Євро та постановою від 10.01.2023 року Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України прийняв рішення про прийняття до провадження справи № 8/2023 за позовом ТОВ «Еверласт» (Україна) до ООО «МЗ АРИМАКС» (республіка білорусь) щодо стягнення 31800,00 Євро.

Враховуючи звернення ТОВ «Еверласт» до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та прийняття вказаним судом постанови від 10.01.2023 року про прийняття до провадження справи № 8/2023, нарахування пені за договором від 15.07.2021 року № КП-47/21 було здійснено контролюючим органом за період з 11.08.2022 року по 09.01.2023 року (152 дні) та зупинено з 10.01.2023 року.

В акті перевірки контролюючий орган також зазначив, що до перевірки не були надані:

-висновки Міністерства Фінансів України щодо продовження строків за зовнішньоекономічною операцією, здійсненою 11.08.2021 року ТОВ «Еверласт» за Договором від 15.07.2021 № КП-47/21;

-сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Торгово-промисловою палатою та документи, який свідчить про зняття з валютного нагляду АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» експортної операції, здійсненої 11.08.2021 року ТОВ «Еверласт» за Договором від 15.07.2021 № КП-47/21.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне:

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII).

Відповідно до ч. 1-2, 4 ст. 11 Закону № 2473-VIII, валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Частиною 6 цієї статті Закону № 2473-VIII передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Згідно з ч. 9 ст. 11 Закону № 2473-VIII, органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

Відповідно до ч. 10 ст. 11 Закону № 2473-VIII, у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

За положеннями ст. 13. Закону № 2473-VIII, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону №2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Відповідно до п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Частиною 4 статті 13 Закону №2473-VIII передбачено, що за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п`яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про видачу такого висновку.

Порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно.

Крім того частиною 6 статті 13 Закону №2473-VIII встановлено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

За змістом ч. 7 ст. 13 Закону №2473-VIII, у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Згідно ч. 8 ст.13 Закону №2473-VIII, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Як встановлено в ході розгляду даної справи ТОВ «Еверласт» не заперечує факт порушення законодавчо встановлених граничних строків зарахування валютної виручки від нерезидента ООО «МЗ АРИМАКС» (республіка білорусь) в сумі 31800,00 Євро за договором від 15.07.2021 року № КП-47/21, однак вважає, що в даному випадку відсутні підстави для нарахування пені через наявність форс-мажорних обставин.

Заперечуючи правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, позивач вказує на те, що 24.02.2022 року рф здійснила по відношенню до України акт повномасштабної військової агресії, внаслідок чого в Україні було введено воєнний стан.

Позивач вказав, що 28.02.2022 року Торгово-промисловою палатою України на її офіційному сайті було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1, яким повідомлено, що:

-військова агресія російської федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили);

-зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними для суб`єктів, господарської діяльності по зобов`язанням, виконання яких настало згідно з умовами законодавчих актів, і виконання яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин;

-задля спрощення процедури засвідчення форс-мажорних обставин, вказаний лист ТПП слід вважати загальним офіційний листом щодо засвідчення форс-мажорних обставин, і його можна роздрукувати в якості відповідного підтвердження.

На думку позивача, вказані обставини та ситуація, яка склалася в Україні є форс-мажорними обставинами в межах Договору купівлі-продажу №КП-47/21 від 15.07.2021 р., а тому нарахуванням контролюючим органом пені є незаконними.

Крім того позивач посилався на те, що у Покупця виникли обставини, за яких він не мав змоги здійснити оплату по Договору купівлі-продажу №КП-47/21 від 15.07.2021 р., оскільки платежі в Україну банками республіки білорусь не здійснювались через накладення санкцій з боку іноземних держав, про що свідчить лист отриманий від Покупця 11.08.2022 р. Також Покупцем у підтвердження вказаних обставин був наданий лист від банку.

Таким чином позивач вказував на відсутність підстав для нарахування пені за порушення граничних строків валютних розрахунків через наявність форс-мажорних обставин.

Як вже зазначалось вище, положеннями ч. 6 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" визначено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

За умовами укладеного позивачем з нерезидентом договору, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за договором при виникненні обставин непереборної сили, таких як, стихійні лиха, пожежа, повінь, страйк, інші обставини, якщо вони вплинули на виконання сторонами договору. Сторона, для якої виникли умови, за яких неможливе виконання зобов`язань за договором внаслідок обставин непереборної сили, повинна письмово повідомити іншу Сторону про настання таких обставин не пізніше 10 (десяти) днів з моменту їх виникнення. Повідомлення повинно містити дані про настання та характер обставин, а також їх можливих наслідків. Належним доказом існування обставин непереборної сили є довідка Торгово Промислової Палати.

Згідно ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Відповідно до положень ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

За приписами ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Листом від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1, розміщеним на офіційному сайті Торгово промислової палати України, Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Тобто, Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 зазначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

З наданих до суду матеріалів вбачається, що листом від 11.08.2022 року директор ООО «МЗ АРИМАКС» (республіка білорусь) повідомив ТОВ «Еверласт» про неможливість виконання зобов`язання за договором від 15.07.2021 року, а саме, оплати поставленого товару у зв`язку з обмеженням здійснення платежів білоруськими банками в Україну.

Крім того позивачем була надана копія листа ОАО «Банк БелВЭБ» від 24.08.2022 року № 62-35/272, клієнтом якого є контрагент позивача, за наслідками розгляду листа ООО «МЗ АРИМАКС» від 10.08.2022 року, в якому повідомлено, що у відношенні банку БелВЭБ, як дочірньої компанії державної корпорації розвитку «ВЭБ.РФ» введені санкційні обмеження уповноважених органів іноземних держав.

Також повідомлено, що застосування обмежувальних заходів іноземних держав відносно Банку спричинило відмову всіх банків-кореспондентів, за виключенням банків російської федерації, від проведення операцій за дорученням Банку. Вказані заходи у більшості випадків забороняють проведення операцій з використанням іноземної валюти, за виключенням російських рублів, як валюти розрахунків.

Банк повідомив про те, що на даний момент в умовах застосування до Банку блокуючих та секторальних санкцій, реалізації внутрішніх політик іноземних банків-кореспондентів, Банк має можливість проводити розрахунки своїх клієнтів за участю: контрагентів, рахунки яких відкриті в банках республіки білорусь, контрагентів, рахунки яких відкриті в банках російської федерації.

З урахуванням ситуації, яка виникла, Банк повідомив про неможливість проведення платежів, в тому числі, в Євро, контрагентам України.

Введені санкційні обмеження стосовно банку республіки білорусь, клієнтом якого є контрагент позивача - ООО «МЗ АРИМАКС», безпосередньо пов`язані із вторгненням російської федерації в Україну, про що свідчить наявна інформація в мережі інтернет.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що в даному випадку Торгово-промисловою палатою України листом від 28.02.2022 року засвідчено факт настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили): військової агресії російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні.

В свою чергу наданими позивачем доказами підтверджено, що невиконання контрагентом-нерезидентом ООО «МЗ АРИМАКС» своїх зобов`язань з оплати поставленого позивачем за договором від 15.07.2021 року № КП-47/21 товару, є наслідком дії форс-мажорних обставин, наявність яких підтверджена ТПП України.

Однак вказане не було враховано контролюючим органом при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин колегія суддів вважає необґрунтованим нарахування контролюючим органом товариству з обмеженою відповідальністю «Еверласт» пені за порушення строку розрахунків за договором від 15.07.2021 року № КП-47/21, укладеним з ООО «МЗ АРИМАКС» в сумі 543 927,91 грн. згідно ч. 5 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", а тому доходить висновку про наявність підстав для задоволення поданого позову та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.03.2023 року № 3561/15-32-07-07-23 в частині нарахування пені на суму 543 927,91 грн.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, оскільки висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню на підставі ст. 317 КАС України, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що ТОВ «Еверласт» при зверненні до суду першої інстанції було сплачено судовий збір у розмірі 8158,93 грн. згідно платіжної інструкції № 1054 від 18.04.2023 року.

Враховуючи те, що за наслідками розгляду даної адміністративної справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Еверласт» в даному випадку наявні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області понесених позивачем судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у повному обсязі в сумі 8 158,93 грн.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю "Еверласт" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.03.2023 року № 3561/15-32-07-07-23 в частині нарахування пені на суму 543 927,91 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Еверласт" (65013, м. Одеса, вул. Локомотивна, 24В, код ЄДРПОУ 32224487) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166) судовий збір у сумі 8 158 (вісім тисяч сто п`ятдесят вісім) гривень 91 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.А. Шевчук