ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/4764/20 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Безименної Н.В., Сорочка Є.О.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтком-Бетон» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-
В С Т А Н О В И Л А :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтком-Бетон» звернулося з позовом до суду, в якому просить:
- зобов`язати Державну податкову службу України виключити із електронного кабінету інформацію про наявну у Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТКОМ-БЕТОН» недоїмку з орендної плати з юридичних осіб у сумі 117 646,91 грн та пені у розмірі 16 275,63 грн перед Головним управлінням ДПС у Київській області;
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області від 05.02.2020 № 5979 та від 23.04.2020 № 11626 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТКОМ-БЕТОН» пункту 8 критеріям ризиковості;
- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬТКОМ-БЕТОН» з переліку ризикових платників податків.
Позовні вимоги обґрунтовано ти, що наявність в електронному кабінеті товариства недоїмки з орендної плати в сумі 117 646,91 грн та пені в сумі 16 275,63 грн є помилковим, оскільки з приводу стягнення вказаної суми Київським окружним адміністративним судом прийнято рішення від 02.10.2018 у справі № 810/2920/18, яким позов податкового органу задоволено частково, та стягнуто з Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬТКОМ-БЕТОН» податковий борг в сумі 44 945,46 грн, а у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Позивачем виконано вказане судове рішення, проте податковий орган не виключив відповідну суму недоїмки. Також позивач наголошує на відсутності правових підстав для визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТКОМ-БЕТОН» таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, оскільки відповідачем не зазначено конкретні підстави, покладені в основу прийняття оскаржуваних рішень. При цьому позивачем надано контролюючому органу документи, оформлені по господарським відносинам із контрагентами.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що позивачем не надано жодного доказу на виявлення чи спростування податкової інформації, що стала підставою для прийняття оскаржуваних рішень про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТКОМ-БЕТОН» таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, а тому така інформація є належним і допустимим доказом у силу приписів КАС України та Закону України «Про інформацію». Також відповідач зазначив, що згідно із службовим листом управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Київській області від 13.08.2020 № 1625/10-36-10-00-15 станом на 18.03.2020 у Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТКОМ-БЕТОН» по Головному управлінню ДПС у Київській області обліковується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 133 922,54 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Головне управління ДПС у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Апеляційну скаргу обґрунтовано правомірністю прийнятого відповідачем рішення. Зазначено, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх обставин у справі. Наголошує, що судом першої інстанції протиправно не було роз`єднано заявлені позивачем вимоги. Крім того, контролюючим органом здійснюється моніторинг реальності здійснення господарських операцій, в результаті якого було виявлено ризик порушення норм податкового законодавства з боку позивача. Зазначає, що встановлені факти свідчать про невідповідність даних та відсутність реального джерела (походження) товару (послуг), таким чином й неможливий рух по ланцюгу всіх платників податків. Звертає увагу, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 у справі № 810/2920/18 не перебачено виключення з електронного кабінету інформації про наявну недоїмку з орендної плати з юридичних осіб.
Також, не погоджуючись з судовим рішенням, Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Апеляційну скаргу обґрунтовано правомірністю прийнятого відповідачем рішення. Зазначено, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх обставин у справі. Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам, що викладені в апеляційній скарзі Головного управління ДПС у Київській області.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «АЛЬТКОМ-БЕТОН», яке зареєстроване в якості юридичної особи 04.05.2005, номер запису 13541020000000468, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Видами діяльності підприємства ТОВ «АЛЬТКОМ-БЕТОН» за КВЕД є: виготовлення виробів із бетону для будівництва (23.61); виробництво бетонних розчинів, готових для використання (23.63); виробництво інших виробів із бетону гіпсу та цементу (23.69); інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у. (43.99); надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н. в. і. у. (77.39); неспеціалізована оптова торгівля (46.90); вантажний автомобільний транспорт (49.41); складське господарство (52.10); транспортне оброблення вантажів (52.24); інша допоміжна діяльність у сфері транспорту 52.29); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20) (основний); діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (71.12); будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20).
Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від 05.02.2020 № 5979 ТОВ «АЛЬТКОМ-БЕТОН» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку по пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
З урахуванням отриманих від платника податку письмових пояснень від 10.04.2020 № 19 та копій відповідних документів (кількість додатків 20), рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від 23.04.2020 № 11626 ТОВ «АЛЬТКОМ-БЕТОН» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку із зазначенням підстави: пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, Податкова інформація: Залишити по пункту 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.
Не погодившись із рішеннями податкового органу від 05.02.2020 № 5979 та від 23.04.2020 №11626 позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, їх відповідності вимогам частини другої ст. 2 КАС України, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання протиправними та скасування рішень. Також, оскаржувані рішення не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи. Крім того, відповідачами не надано доказів на підтвердження у позивача податкового боргу, у зв`язку із наявністю якого, здійснювалось зарахування контролюючим органом сплачених платником коштів на погашенням податкового боргу.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
На виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України 01 лютого 2020 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (надалі - Порядок № 1165), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, вказаним Порядком № 1165 визначається процедура винесення комісією ДПС рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 6 Порядку), Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку), Критерії ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку).
У відповідності до пункту 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку, комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Додаток 1 до Порядку № 1165 містить перелік Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Отже, колегія суддів зазначає, що нормами Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачено чіткий перелік умов, за яких Комісія ДПС може віднести підприємство до категорії ризикових.
Суд першої інстанції вірно вказав, що виходячи з аналізу оскаржуваних рішень та наданих до матеріалів справи документів, будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняті оскаржувані рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, суду надано не було, як і не надано доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку обставин господарських операцій із вказаними контрагентами не наведено у зв`язку із чим застосовано коди, які впливають на відповідності підприємства п.8 Критеріїв ризиковості платника податків та на підставі чого здійснено їх застосування.
З аналізу оскаржуваних рішень вбачається, що контролюючим органом в рядку оскаржуваного рішення «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника позивача, в яких були зафіксовані такі операції, не наведено конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, що узгоджується із позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 по справі №340/1098/20.
Так, загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Однак відповідач не надав жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскаржуваних рішень та був покладений в основу їх прийняття.
Податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.
Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.
Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 по справі №160/93/19, від 04.06.2020 по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 по справі №813/1301/15.
Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.
Контролюючий орган стверджує, про те, що за результатами аналізу податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬТКОМ-БЕТОН» оформлювало нереальні господарські операції з контрагентами, а саме: Товариством з обмеженою відповідальністю «Картсан», Товариством з обмеженою відповідальністю «Овленд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Арга сістем», які в свою чергу не мали основних засобів, податковий кредит формували по іншим видам товару, що свідчить про ймовірність ризикових операцій.
Однак, вказані доводи підлягають відхиленню, оскільки в оскаржуваних рішеннях відповідна інформація відображена не була, а відповідач окрім доповідних записок не надав жодних доказів на підтвердження будь-якого порушення безпосередньо позивачем законодавства України.
Крім того, рішенню Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 05.02.2020 №5979, не передували дії позивача щодо реєстрації у реєстрі податкової накладної чи розрахунку про коригування.
Оскаржувані в межах даної справи рішення взагалі не містять суті та характеру податкової інформації, що стала підставою для прийняття таких.
Відповідачем не надано до суду документального підтвердження обставин, що товариство та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій. Жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, не подано.
При цьому, позивач є діючим підприємством, платником податків, зауважень від контролюючого органу щодо своєчасності подання податкової звітності та сплати податків не має.
Крім того, будь-які посилання податкового органу на аналіз та оцінку здійснення та реальності господарських операцій позивача з контрагентом(-ами) є безпідставними, оскільки у даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, на підставі яких складено спірну податкову накладну, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України, а тому не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача п.8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, тому наявні підстави для висновку щодо протиправністі рішень Головного управління ДПС у Київській області від 05.02.2020 № 5979 та від 23.04.2020 № 11626 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, що свідчить про наявність підстав для їх скасуванню.
Наслідком прийняття відповідачем спірних рішень та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування та такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.
Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття такого рішення є також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.
При цьому право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначається з норми пункту 6 Порядку №1165, за яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Щодо зобов`язання Головного управління ДПС в м. Києві виключити ТОВ «Альтком-Бетон» з переліку ризикових платників податків, колегія суддів наступне.
Положеннями п.6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Враховуючи вказану норму, оскільки рішення про визначення ТОВ «Альтком-Бетон» таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягають скасуванню, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України виключити із електронного кабінету інформацію про наявну у Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТКОМ-БЕТОН» недоїмку з орендної плати з юридичних осіб у сумі 117 646,91 грн та пені у розмірі 16 275,63 грн, колегія суддів зазначає наступне.
Позивач листом від 16.07.2019 звертався до відповідача із проханням виключити із електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТКОМ-БЕТОН» інформацію про наявну недоїмку з орендної плати з юридичних осіб у сумі 117 646,91 грн та пені у розмірі 16 275,63 грн, оскільки рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 у справі № 810/2920/18 частково задоволено позов Головного управління ДПС у Київській області та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТКОМ-БЕТОН» в дохід Державного бюджету України податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 44 945,46 грн.
Зі змісту вказаного судового рішення вбачається, що сума заборгованості у розміні 44 945,46 грн виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 19.09.2016 № 0003531200.
Позивач надав податковому органу копію платіжного доручення від 22.10.2018 № 150 про сплату 44 945,46 грн згідно із рішенням суду 02.10.2018 у справі № 810/2920/18.
Головне управління ДПС у Київській області листом від 01.08.2019 № 02/10-10-36-17-00-14 повідомило, що станом на 01.08.2019 за кодом платежу 18010600 - орендна плата з юридичних осіб продовжує обліковуватися податковий борг у сумі 133 922,54 грн, з яких основний платіж 117 646,91 грн та залишок несплаченої пені у розмірі 16 276,63 грн. Податковий борг виник за результатом несплати самостійно задекларованих товариством податкових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб та порушення строків сплати, визначених пунктом 287.3 статті 287 ПК України.
Відповідач посилається на службовий лист управління по роботі з податковим боргом накладних Головного управління ДПС у Київській області від 13.08.2020 № 1625/10-36-10-00-15, у якому зазначено, за даними інтегрованих карток платника інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС, станом на 18.03.2020 у Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТКОМ-БЕТОН» по Головному управлінню ДПС у Київській області обліковується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 133 922,54 грн: у 2014 нараховано 119 313,50 грн, сплачено 26 785,86 грн, станом на 01.01.2015 сума податкового боргу - 89 222,45 грн; у 2015 нараховано 175 548,90 грн, сплачено 62 043,12 грн, станом на 01.01.2016 сума податкового боргу - 202 728,23 грн; у 2016 нараховано 196 230,44 грн, сплачено 234 242,90 грн, станом на 01.01.2017 сума податкового боргу - 164 715,77 грн; у 2017 нараховано 325,45 грн, сплачено 12 797,62 грн, станом на 01.01.2018 сума податкового боргу - 152 243,57 грн; у 2018 нараховано 40 549,10 грн, сплачено 58 870,13 грн, станом на 01.01.2019 сума податкового боргу - 133 922,54 грн; у 2019 нараховано 0,0 грн, сплачено 0,0 грн, станом на 01.01.2020 сума податкового боргу - 133 922,54 грн; у 2020 (станом на 13.08.2020) нараховано 0,0 грн, сплачено 0,0 грн.
Також у листі зазначено, що з урахуванням вимог пункту 87.9 статті 87 ПК України у Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТКОМ-БЕТОН» станом на 13.08.2020 наявний податковий борг у сумі 133922,54 грн, який виник згідно із податковими повідомленнями-рішеннями форми «Ш» від 19.09.2016 № 0003531200 у сумі 44 945,46 грн, від 01.08.2018 №0034315101 у сумі 13 924,67 грн, від 07.12.2018 № 0109935105 у сумі 11 464,77 грн, самостійно задекларованих грошових зобов`язань у податковій декларації від 22.02.2016 № 9021993489 у сумі 47 312,01 грн, а також пені нарахованої відповідно до статті 129 ПК України.
Разом із тим, Головне управління ДПС у Київській області не наводить обґрунтувань правомірності відображення у електронному кабінеті платника податкового боргу сумі 133 922,54 грн, а лише вказує на наявність вказаного вище службового листа, не надаючи при цьому жодного доказу на підтвердження наявності вказаного боргу.
Відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
ПК України імперативно встановлено обов`язок контролюючого органу здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, а платнику податків встановлено заборону спрямовувати кошти на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу.
Проте відповідачами не надано доказів на підтвердження у позивача податкового боргу, у зв`язку із наявністю якого, здійснювалось зарахування контролюючим органом сплачених платником коштів на погашенням податкового боргу.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога про виключення із електронного кабінету інформації про наявну у Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТКОМ-БЕТОН» недоїмку з орендної плати з юридичних осіб у сумі 117 646,91 грн та пені у розмірі 16 275,63 грн підлягає задоволенню.
Щодо доводів апелянта, що контролюючим органом здійснюється моніторинг реальності здійснення господарських операцій, в результаті якого було виявлено ризик порушення норм податкового законодавства з боку позивача, колегія суддів вказує, що дана обставина не підтверджується належними доказами. При цьому, обставини про невідповідність даних та відсутність реального джерела (походження) товару (послуг), рух активів по ланцюгу всіх платників податків має бути встановлено під час проведення відповідної податкової перевірки.
З приводу доводів апелянта, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 у справі № 810/2920/18 не перебачено виключення з електронного кабінету інформації про наявну недоїмку з орендної плати з юридичних осіб, колегія суддів зазначає, що саме по собі скасування (часткове) податкового боргу передбачає безальтернативне його списання та виключення електронного кабінету.
Крім того, колегія суддів не вбачає підстав та необхідності для вчинення такої процесуальної дії, як роз`єднання заявлених позивачем позовних вимог.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційні скарги Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 19.12.2023.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
Н.В. Безименна
Є.О. Сорочко
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2023 |
Оприлюднено | 22.12.2023 |
Номер документу | 115799792 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кучма Андрій Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Федотов Ігор В'ячеславович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Федотов Ігор В'ячеславович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Федотов Ігор В'ячеславович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні