Постанова

від 20.12.2023 по справі 640/5572/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/5572/22 Суддя (судді) першої інстанції: Костенко Д.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Мельничука В.П., Оксененка О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київшляхбуд» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київшляхбуд» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві та просить:

- визнати протиправними і скасувати рішення відповідача про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку: від 15.08.2021 №146584; від 04.10.2021 №174776; від 15.11.2021 №201531; від 06.12.2021 №216480; від 14.12.2021 №221811; від 29.12.2021 №231096; від 31.01.2022 №19953; від 21.02.2022 №47498;

- зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку ризикових платників податків.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представником ГУ ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій останній просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, в апеляційній скарзі зазначається, що судом першої інстанції не враховано не подання позивачем усіх первинних документів для прийняття позитивного рішення щодо реєстрації податкової накладної.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року справу №640/5572/22 прийнято у провадження колегією суддів у складі: судді-доповідача Кузьмишиної О.М., суддів Мельничука В.П., Оксененка О.М.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві, призначено розгляд в порядку письмового провадження.

Від ТОВ «Київшляхбуд» письмового відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до фактичних обставин справи Комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН Головного управління ДПС у м. Києві відповідно до п. 6 Порядку №1165 прийнято наступні рішення про відповідність позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку:

- від 15.08.2021 №146584;

- від 04.10.2021 №174776;

- від 15.11.2021 №201531;

- від 06.12.2021 №216480;

- від 14.12.2021 №221811;

- від 29.12.2021 №231096;

- від 31.01.2022 №19953;

- від 21.02.2022 №47498.

У рішенні від 15.08.2021 №146584 зазначається, що за результатами проведеного аналізу операцій з придбання та реалізації товарів, робіт, послуг, встановлено, що на 13.08.2021 по ПП "КИЇВШЛЯХБУД" згідно податковою інформацією, що міститься в базах ДПС рахуються залишки товарів, робіт, послуг умовного складу по наступним кодам товарів/послуг 2714, 2517, 7308, 4213 на суму понад 848,2 тис. грн., яких в подальшому в реалізації або використанні не було відображено.

У рішеннях від 04.10.2021 №174776, від 15.11.2021 №201531, від 06.12.2021 №216480, від 14.12.2021 №221811 і від 29.12.2021 №231096, зазначено про те, що використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, відповідачем проведено аналіз діяльності позивача, в процесі якого встановлено, що згідно податковою інформацією, що міститься в базах ДПС рахуються залишки товарів, робіт, послуг умовного складу по наступним кодам товарів/послуг 2714, 2517, 7308, 4213 на суму понад 848,2 тис. грн., яких в подальшому в реалізації або використанні не було відображено. Крім того, ПК (ліміт) сформовано від СГ, що здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ «СКВО», ТОВ «Укртранстміст», ТОВ «Мостобудівельний загін № 112», ТОВ «Енерджи Трейд Одеса», ТОВ «МЕГА-ЛОФТ», ТОВ «ДРАГОС ПРО», ТОВ «ТБС-ХХІ», ТОВ «ЄВРО ЗНАК» («МАДАСТАЛ»).

У рішеннях від 31.01.2022 №19953 і від 21.02.2022 №47498, зазначено про те, що використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, відповідачем проведено аналіз діяльності позивача, в процесі якого встановлено, що ПК (ліміт) сформовано від СГ, що здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ «СКВО», ТОВ «Укртранстміст»,, ТОВ «СТРОЙЕНЗИМПОСТАВКА», ТОВ «ЛОГІСТИК ЛОФТ», ТОВ «Мостобудівельний загін № 112», ТОВ «Енерджи Трейд Одеса», ТОВ «МЕГА-ЛОФТ», ТОВ «ДРАГОС ПРО», ТОВ «ТБС-ХХІ», ТОВ «ЄВРО ЗНАК» («МАДАСТАЛ»), ТОВ «Трансмобайл».

З метою виключення з переліку ризикових платників податків позивач звернувся до відповідача з повідомленнями про невідповідність платника податку критеріям ризиковості, до яких додано копії документів щодо співпраці з підприємствами, які згідно з оскаржуваними рішеннями здійснюють ризикову діяльність (договори з додатками, акти виконаних робіт, акти прийому-передачі, видаткові накладні, платіжні доручення тощо).

Згодом, такі обставини зумовили звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом, за результатами розгляду якого судом першої інстанції ухвалено рішення від 14 грудня 2022 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій, внаслідок чого контролюючий орган не мав правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції та оцінюючи відповідні висновки, викладені у рішенні, колегія суддів враховує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом «а» п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі - ПК України), об`єктом: оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце (постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з приписами п.187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь- яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 ПК України).

Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Відповідно до п.п.14.1.60 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

П.201.1 ст.201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

П.201.16 ст.201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 року №1165 якою затверджений "Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Невід`ємною частиною Порядку 1165 є Додаток №3 «Критерії ризиковості здійснення операцій», де в п.5 зазначено «Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 року, зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 року, зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги».

Також, 12.12.2019 Наказом Міністерства фінансів України №520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 затверджений «порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок - 520).

П.4 Порядку 520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію І відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 цього Порядку встановлено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинені в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

За змістом п. 11 Порядку 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинені в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, в оскаржуваному рішенні від 15.08.2021 №146584 відповідачем не вказано на підставі чого це рішення прийнято, зокрема: відсутня позначка у колонках "у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності" або "з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №".

У рядку "Податкова інформація" цього рішення не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

В решті оскаржуваних рішень проставлена позначка у колонці "з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №", тобто подані позивачем інформація та первинні документи щодо суті господарських операцій із контрагентами ТОВ «СКВО», ТОВ «Укртранстміст»,, ТОВ «СТРОЙЕНЗИМПОСТАВКА», ТОВ «ЛОГІСТИК ЛОФТ», ТОВ «Мостобудівельний загін № 112», ТОВ «Енерджи Трейд Одеса», ТОВ «МЕГА-ЛОФТ», ТОВ «ДРАГОС ПРО», ТОВ «ТБС-ХХІ», ТОВ «ЄВРО ЗНАК» («МАДАСТАЛ»), ТОВ «Трансмобайл» станом на час прийняття цих рішень повинні бути відомими відповідачу.

Отже, зміст оскаржуваних рішень не містить мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Доказів, підтверджуючих існування податкової інформація, яка б свідчила про наявність ознак здійснення позивачем у взаємовідносинах з названими контрагентами ризикових операцій, в т.ч. з посиланнями на конкретні документи первинного бухгалтерського та/або податкового обліку під час розгляду справи до суду не надано.

Апеляційна скарга містить цитування нормативних положень і не містить аргументованих доводів, які б спростовували доводи позивача і надані ним докази. При цьому основним мотивом відмови у задоволенні позову згідно з відзивом є практика Верховного Суду щодо застосування норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, який втратив чинність та не врегульовував спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що господарські операції ТОВ «Київшляхбуд» мають у даному випадку реальний характер. Іншого колегії суддів не доведено.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, судом першої інстанції при розгляді справи правильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а також дотримано норм процесуального права.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року у справі №640/5572/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина

Судді В.П. Мельничук

О.М. Оксененко