Ухвала

від 11.12.2023 по справі 2-164/11

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-164/11

Провадження № 4-с/161/74/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2023 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Пахолюка А.М.

при секретарі Грень А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та зобов`язання вчинити дії, заінтересована особа ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд зі скаргою на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та зобов`язання вчинити дії, заінтересована особа ОСОБА_2 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що на виконанні у Першому відділі ВДВС у міті Луцьку перебувало виконавче провадження ВП № 30175850 з примусового виконання виконавчого листа Луцького міськрайонного суду №2-164/2011 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 187158,38 грн. та стягнення судового збору в розмірі 910 грн. з кожного.

Вказує, що в ході здійснення вищезазначеного виконавчого провадження, державним виконавцем було накладено арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Зазначає, що на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21.04.1999 року), виконавче провадження було завершене 20.06.2013 року.

Також зазначає, що згідно ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.07.2022 року, виконавчий лист Луцького міськрайонного суду №2-164/2011 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» визнано таким, що не підлягає виконанню.

Однак, на даний час, арешт майна в межах виконавчого провадження не скасований, а на її запит до відділу ВДВС у місті Луцьку, отримала відповідь про відсутність підстав для зняття арешту з майна, оскільки, завершення виконавчого провадження у зв`язку з відсутністю у боржника майна, не передбачає зняття арешту державним виконавцем.

На підставі наведеного, просить суд, зобов`язати Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати арешт нерухомого майна у виконавчому провадженні №30175850.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 жовтня 2023 року скаргу залишено без руху, надано заявнику строк для усунення недоліків.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі.

До судового засідання представник скаржника подав заяву про розгляд скарги у його відсутності. Вимоги скарги підтримує в повному обсязі.

Представник суб`єкта оскарження також до судового засідання подав заяву в якій просить суд скаргу розглядати у його відсутності.

Заінтересована особа до судового засідання подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, не заперечує проти задоволення скарги.

Таким чином, у відповідності до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, суд вважає за можливе слухати справу за відсутності сторін по наявних матеріалах справи.

Аналізуючи матеріали справи, суд прийшов до висновку, що скарга підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У відповідності до ч.1, п.1 ч.2 ст.18Закону України«Про виконавчепровадження» - виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.47Закону України«Про виконавчепровадження» (вредакції від21.04.1999року)виконавчий документповертається стягувачу,якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21.04.1999 року), у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Судом встановлено, що на виконанні у Першому відділі ВДВС у міті Луцьку перебувало виконавче провадження ВП № 30175850 з примусового виконання виконавчого листа Луцького міськрайонного суду №2-164/2011 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 187158,38 грн. та стягнення судового збору в розмірі 910 грн. з кожного, в межах якого було накладено арешт на майно боржника (а.с. 3, 6).

Із матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження №30175850 завершене 20.06.2013 року, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 6).

Разом з тим, між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_3 було укладено договір №227 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 07.02.2018 року.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.06.2018 року замінено стягувача з ПАТ «Брокбізнесбанк» на ОСОБА_3 у правовідносинах за виконавчими листами № 2-164/2011 від 04.11.2011 року виданими Луцьким міськрайонним судом Волинської області на виконання рішення суду від 15 березня 2011 року.

19.11.2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір №724 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимог, відповідно до якого новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених договором права вимоги кредитора до позичальників, заставодавців, поручителів, в тому числі і за кредитним договором №784/07 від 25.12.2007 року, договором застави від 25.12.2007 року та інших додаткових угод.

22.12.2021 року відповідною ухвалою суду було замінено стягувача.

23.02.2022 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір про відступлення права вимоги з відповідною заміною стягувача, згідно ухвали суду від 08.04.2022 року.

Постановою державного виконавця від 24.06.2022 року було внесено зміни щодо особи стягувача у виконавчому провадженні.

Зважаючи на поєднання особи стягувача та боржника в одній особі, зобов`язання може вважатись припиненим поза межами примусового виконання, а тому, ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.07.2022 року, визнано виконавчий лист №2-164/2011 таким, що не підлягає виконанню (а.с. 4-5).

Із матеріалів справи також вбачається, що на даний час, арешт майна боржника не скасований, запис про обтяження нерухомого майна продовжує існувати.

Частинами 4, 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Однак, з даного приводу слід зазначити наступне.

Закінчення виконавчого провадження так само як і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Слід зауважити, що застосування державними виконавцями наданого їм широкого кола повноважень та законодавчо визначених механізмів, спрямованих на виконання судових рішень, входить до їх обов`язків, визначених ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» щодо вжиття передбачених цим Законом заходів для неупередженого, ефективного, своєчасного і повного вчинення виконавчих дій.

Зокрема, арешт майна боржника, право на застосування якого надано державним виконавцем, є заходом, який забезпечує збереження майна боржника з метою реального виконання рішення, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених Законом (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові №817/928/17 від 27.03.2020 року).

В даному випадку, слід зазначити, що з моменту повернення виконавчого листа (20.06.2013 року), виданого стягувачу протягом тривалого часу повторно не пред`являвся до виконання, що свідчить про відсутність спору між сторонами.

Відтак, суд вважає, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, яке закріплено у статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що державний виконавець в порушення вимог Закону України«Про виконавчепровадження» не вчинив усіх дій, визначених даним Законом.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку про обґрунтованість скарги та про необхідність її задоволення.

На підставі ст.ст. 10-13, 259, 260, 261, 268, 353, 354, 447, 450 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу задовольнити.

Зобов`язати Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з майна належного ОСОБА_1 , що був накладений у виконавчому провадженні №30175850 з примусового виконання виконавчого листа №2-164/2011, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 04 листопада 2011 року про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» 187158,38 грн. боргу та 910 грн. судових витрат з кожного.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасники справи:

Скаржник ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суб`єкт оскарження Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 35041461, адреса місцезнаходження: 43025, м. Луцьк, вул. Винниченка, 27 а.

Заінтересована особа ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст ухвали складено 14 грудня 2023 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Пахолюк А.М.