Рішення

від 11.12.2023 по справі 404/2546/20

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/2546/20

Номер провадження 2/404/1834/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді Іванової Н.Ю.

при секретарі - Коцюбі Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватне підприємство «Компанія Піко», приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Драна Ірина Валентинівна, про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року до Кіровського районного суду м. Кіровограда звернулась Фізична особа підприємець ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватне підприємство «Компанія Піко», приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Драна Ірина Валентинівна, про звернення стягнення на предмет іпотеки, просила суд в рахунок часткового погашення заборгованості Приватного підприємства «Компанія Піко» за договором поставки №СТ-2438 від 19 грудня 2017 року у загальному розмірі 1 508 257,70 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , а саме: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності, що підтверджується договором дарування, посвідченим приватним нотаріусом Кіровоградського МНО Мамченко А.А. 11 лютого 2013 року за реєстровим № 82, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Кіровоградського МНО Мамченко А.А. 11 лютого 2013 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №417872, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 7916135101, номер запису про право власності 123764, шляхом проведення прилюдних торгів за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В обґрунтування поданого позову зазначено, що 19 грудня 2016 року між ним (постачальником) та Приватним підприємством «Компанія Піко» (покупцем) укладено договір поставки № СТ-2438/11/17 від 19 грудня 2016 р.

Відповідно до п. 1.1 договору поставки, постачальник зобов`язується на умовах, визначених у цьому договорі передати у власність покупцеві товар, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити визначений товар в асортименті, кількості та номенклатурі у відповідності з накладними, які є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору поставки, право власності на товар переходить до покупця в момент його передачі покупцю (представнику покупця).

На виконання умов договору поставки, позивач в період з 19 по 26 грудня 2017 року, поставив покупцю товар, а саме:

- культиватори універсальні 1,6 мм., в кількості 20 шт., загальною вартістю 79 600,00 грн.,

плуги 1L 325К, в кількості 3 шт., загальною вартістю 11 016,00 грн., плуги ПН 325 У, в

кількості 12 шт., загальною вартістю 64 800,00 грн., грунтофрези ФН-100М. в кількості 10 шт., загальною вартістю 69 632,00 грн., грунтофрези 1GXZN-120, в кількості 5шт., загальною вартістю 62 016,00 грн., сівалки 2ВFX-12, в кількості 3 шт., загальною вартістю 67 401,60 грн., граблі «Солнышко», в кількості 20 шт., загальною вартістю 46300 грн., усього на суму 400 765,60 грн. - за видатковою накладною № БТ-8861 від 19 грудня 2017 року.

- мульчувач SCQ-130, в кількості 1 шт., вартістю 22 673,00 грн., грунтофрези ФН-

100МБ/22, в кількості 4шт., загальною вартістю 29 848,00 грн., навантажувач фронтальний

двохщелеповий ПФ400.3-2 (JМ244/JМ244Е/JМТ244), в кількості 1 шт., вартістю 65 723, 00 грн., двигун дизельний ТУ295ІТ. в кількості 1 шт., загальною вартістю 33 091,00 грн., преспідбиральники ПРП-80, в кількості 2 шт., загальною вартістю 171 350,00 грн., преспідбиральник 9УК8050, в кількості 1шт., вартістю 29 900.00грн., усього на загальну суму 352 585,10 грн. - за видатковою накладною № БТ 000000084411 від 20 грудня 2017 р.

- грунтофрези 1GQN-140, в кількості 4шт., загальною вартістю 60 256,00 грн., дискову борону ІВОХ-1.3, в кількості 1 шт., вартістю 9 900,00 грн., культиватор універсальний 1,6 мм., в кількості 1 шт., вартістю 3 480,00 грн., картоплевикопувачі трансподерні «ДТЗ-1ТМ» (без кардана), в кількості 2 шт., загальною вартістю 16 320,00 грн., навантажувач фронтальний двохщелеповий ПФ400-2 (ДТЗ 404.5/404.5С), в кількості 1 шт., вартістю 61 601,00 грн., усього на загальну суму 151 647,00 грн. - за видатковою накладною БТ-86411 від 21 грудня 2017 р.

- плуги 1L320, в кількості 3 шт., загальною вартістю 8820,00 грн., плуг 1L325К, в кількості 1 шт., вартістю 3780,00 грн., подрібнювач гілок ДТЗ ИВ20, в кількості 1 шт., вартістю 36 960,00 грн., преспідбиральник 9УК8050 причепний, в кількості 1шт, вартістю 900,00 грн., гідравлічна система навісного механізму DW120/ DW120В, в кількості 5 коми., загальною вартістю 17 500 грн., навісний механізм DW120/ DW120В в кількості 5 шт., загальною вартістю 65 00 грн., редуктори проміжні з навсним механізмом, в кількості 2 коми., загальною вартістю 7000 грн., сівалка 2ВУF-6, в кількості 1 шт., вартістю 21 000.00 грн., грунтофрези 120 (DW -150RХL) з додатковим редуктором та навісним механізмом, в кількості 2 шт., загальною вартістю 11 200,00 грн., грунтофрези 100 СХ, в кількості 2шт, загальною вартістю 12 040,00 грн., картоплевикопувач трансподерний «ДТЗ-1» (без кардана), в кількості 1 шт., вартістю 7000,00 грн., бур 1W-60, в кількості 2 шт., загальною вартістю 43 120,00 грн., культиватор універсальний 1,6 мм., в кількості 1 шт. вартістю 3 480,00 грн., навантажувач фронтальний двохщелеповий ПФ400.3-2 в кількості 1шт., вартістю 64 120,00 грн., ковш двохщелеповий багатофункціональний 244В, 244С, в кількості 1 шт., вартістю 12 600, 00 грн., ковш для сипучих матеріалів 244В, 244С, в кількості 1 шт., вартістю 9 800, 00 грн., культиватор КУ-3-70, в кількості 1 шт., вартістю 3 990,00 грн., граблі «Солнышко» ГВР-4, в кількості 1 шт., загальною вартістю 2 860,00 грн., усього на загальну суму 301 670,00 грн. - за видатковою накладною № БТ 84881 від 22 грудня 2017 р.

- навантажувач фронтальний двохщелеповий ПФ400.3-2 (JМ244/JМ244Е/JМТ244), в кількості 1 шт., вартістю 64 120, 00 грн., навантажувач фронтальний для сипучих матеріалів ПФ400 (ДТЗ 404.5/404.5С), в кількості 1 шт., вартістю 53 200,00 грн., мульчувачі SCQ-180, в кількості 1 шт., вартістю 36 120,00 грн., дискова борона ІВQХ-1.5, в кількості 1 шт., вартістю 10 600, 00 грн., бур 1W-60, в кількості 1 шт., вартістю 21 560,00 грн., косіли сегментно-пальцеві КСН-1,4, в кількості 2 шт., загальною вартістю 19 040,00 грн., культиватор універсальний «ДТЗ» КУ-2, ОУ, в кількості 1 шт., вартістю 6 790,00 грн., культиватор універсальний 1,6 мм., в кількості 1 шт., загальною вартістю 3 480,00 грн., кормоподрібнювачі ДТЗ КР-23, в кількості 5 шт., загальною вартістю 29 400,00 грн., кормоподрібнювачі ДТЗ КР-20С, в кількості 5шт., загальною вартістю 37 100,00 грн., подрібнювач стеблів 9QZ-0.6, в кількості 1 шт., вартістю 4 880,00 грн., подрібнювач стеблів 9QZ -1, в кількості 1 шт., вартістю 7 300,00 грн., подрібнювач стеблів 9QZ -3. в кількості 1 шт., вартістю 8000,00 грн., усього на загальну суму 301 590,00 грн. - за видатковою накладною БТ-85013 від 26 грудня 2017 р.

Загальна вартість поставленого сільськогосподарського обладнання становить 1 508 257,70 грн., а саме: 400 765,60 грн. (вартість товару за видатковою накладною № БТ-8861 від 19 грудня 2017 р.) + 352 585,10 грн. (вартість товару за видатковою накладною № БТ 000000084411 від 20 грудня 2017 р.) + 151 647,00 грн. - (вартість товару за видатковою накладною БТ-86411 від 21 грудня 2017 р.) 4- 301 670,00 грн. - (вартість за видатковою накладною № БТ 84881 від 22 грудня 2017 р.) + 301 590.00 грн. -(вартість товару за видатковою накладною БТ-85013 від 26 грудня 2017 р.) = 1 508 257,70 грн.

Відповідно до п.2.2. договору поставки, оплата за товар здійснюється покупцем з відстрочкою платежу на 20 (двадцять) банківських днів з моменту поставки товару за накладною.

В порушення умов договору, протягом 20-ти банківських днів, Приватне підприємство «Компанія Піко» не оплачено вартість поставленого товару у повному обсязі, що підтверджується відсутністю будь-яких банківських переказів коштів зазначеним підприємством на банківський рахунок, зазначений у Розділі 8 договору поставки «Місцезнаходження та реквізити сторін» (відповідно до п. 2.3. договору поставки).

Зазначає, що зобов`язання відповідно до умов договору поставки щодо оплати отриманого товару за вищезазначеними видатковими накладними Приватним підприємством «Компанія Піко» не виконані в повному обсязі.

26 грудня 2017 року між позивачем (іпотекодержатель) та фізичною особою

ОСОБА_2 (іпотекодавець та відповідач за цим позовом), яка виступила

майновим поручителем Приватного підприємства «Компанія Піко», як боржника за договором поставки, укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міською нотаріального округу Драною І.В. та зареєстрований в реєстрі за № 4213, згідно пункту 1.1якого іпотекодавець передала в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно, а саме, квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить іпотекодавцю на праві особистої приватної власності.

Ринкова вартість квартири у відповідності до звіту про оцінку майна, виданого суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 09 серпня 2017 року становить 346 817,00 грн.

Згідно н. 1.2 договору іпотеки, іпотекодавець виступає майновим поручителем ПП «Компанія Піко» за договором поставки № СТ-2438/11/17 від 19 грудня 2017 р., укладеним між іпотекодержателем та ПП «Компанія Піко».

Підпунктом 2.1.1 пункту 2. договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель набуває право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами у разі невиконання або неналежною виконання боржником зобов`язань за Договором поставки.

Відповідно до пункту 3.1. договору іпотеки, звернення стягнення здійснюється іпотекодержателем у випадках, визначених п.п. 2.1.1-2.1.2 цього договору іпотеки, або у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов`язання за цим договором або будь-якого зобов`язання за договором поставки.

Відповідно до пунктів 3.2, 3.5. договору іпотеки, звернення стягнення здійснюється на підставі, у тому числі, рішення суду. Звернення стягнення за рішенням суду та виконавчим написом нотаріуса здійснюється відповідно до Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до пункту 3.3. договору іпотеки, у випадках, зазначених в п.п. 2.1.1-2.1.2 цього договору іпотеки іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю повідомлення, оформлене згідно ст. 35 ЗУ «Про іпотеку». У разі невиконання іпотекодавцем вимог, зазначених в повідомленні, про яке йдеться у п. 4.3.1 іпотекодержатель здійснює звернення стягнення.

На виконання п. 3.3 договору іпотеки, ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» в порядку досудового врегулювання спору, 13 листопада 2019 року позивачем, засобами поштового зв`язку, на адреси боржника та його майнового поручителя та іпотекодавця було направлено повідомлення-вимога про виконання зобов`язання щодо виплати заборгованості, з застереженням.

Вимога відповідачу ОСОБА_4 не була вручена з зазначенням причини: «Невдала спроба вручення». Станом на день подачі позову, у зв`язку з ігноруванням іпотекодавцем направленої вимоги, така вимога передана на зберігання до відповідного відділення пошти (повідомлення не повернулось). Вимога, що направлялась ПП «Компанія Піко», була ним отримана 22 листопада 2019 року.

Вказано, що після направлення ним зазначених вимог, станом на день подання даної позовної заяви, ні боржником, ні іпотекодавцем у тридцятиденний строк існуючих порушень зобов`язань за основним договором усунуто не було.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 травня 2020 року матеріали справи передано на розгляд до Ленінського районного суду м. Кіровограда.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12 серпня 2020 року справу передано на розгляд до Кіровського районного суду м. Кіровограда.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 жовтня 2020 року прийнято з Ленінського районного суду м. Кіровограда до розгляду матеріали справи, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

11 березня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача, адвоката Юрах В.М., відповідно до якого вказано, що дійсно 26 грудня 2017 року було укладено договір іпотеки, зареєстрований за №4213, згідно з яким, відповідач, ОСОБА_2 виступила майновим поручителем (іпотекодавцем) ПП «Компанія Піко», як боржника за договором поставки № СТ-2438/11/17 від 19 грудня 2017, укладеного між іпотекодержателем ( ОСОБА_1 ) та ПП «Компанія Піко» у письмовій формі, за умовами якого іпотекодержатель передав у власність ПП «Компанія Піко» товар вартістю 1 508 257,70 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Згідно з договором іпотеки, іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до умов договору поставки № СТ-2438/11/17 від 19 грудня 2017 р., а саме п.1.1 договору, постачальник (ФОП ОСОБА_1 ) зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцеві (ПП «Компанія Піко») товар, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити визначений товар в асортименті, кількості та номенклатурі у відповідності з накладними, які є невід`ємною частиною договору.

П.2.2. договору поставки передбачено, що оплата за товар здійснюється покупцем з відстрочкою платежу на 20 (двадцять) банківських днів з моменту поставки товару за накладною.

На сьогодні ОСОБА_2 володіє інформацією, що її колишнім чоловіком, ОСОБА_5 , який був співвласником ПП «Компанія Піко», відповідно до умов договору було прийнято товар за наданими позивачем накладними, а також сплачено частину суми заборгованості.

Оскільки, на сьогодні ПП «Компанія Піко» є проданою іншій особі, та відповідно ОСОБА_5 не є співвласником підприємства, для підтвердження проведення виплати суми заборгованості за придбаний товар за договором поставки, колишнім власником ПП «Компанія Піко», ОСОБА_5 вважає за необхідне залучити його до участі у справі як свідка та допитати в судовому засіданні.

Предметом даного спору виступають правовідносини з приводу звернення стягнення на предмет іпотеки, яке в свою чергу виникло в результаті заборгованість за невиконання договору поставки № СТ-2438/11/17 від 19 грудня 2017 р., укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Компанія Піко».

Позивач в позовній заяві зазначає, що загальна сума заборгованості за договором поставки становить 1 508 257,00 грн. Однак, ОСОБА_5 , колишній співвласник ПП «Компанія Піко» стверджує, що сума заборгованості є значно меншою, та що ним проводилися виплати по заборгованості. Цю інформацію може підтвердити безпосередньо колишній співвласник ОСОБА_5 .

Враховуючи проведення часткової сплату заборгованості ОСОБА_5 , колишнім співвласником ПП «Компанія Піко», договір поставки на сьогодні є частково виконаним.

Вважає, що звернення стягнення на предмет іпотеки, що є в даному випадку крайнім заходом впливу на боржника, не може бути застосований, оскільки, виплата боргу хоч і затягнулася, але сплачується.

Згідно з п.п.2.3 договору поставки, оплата за товар здійснюється банківським переказом на рахунок постачальника, зазначений у розділі «Місцезнаходження та реквізити сторін» даного договору. Платіжне зобов`язання покупця вважається виконаним перерахування коштів на банківський рахунок постачальника.

Відповідно до Розділу 8 договору поставки, реквізити за якими мали відбуватися виплати за зобов`язанням, зазначено розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в КБ «Приватбанк», однак позивач надає до суду як доказ довідку з банку, в якій зазначено що, на рахунок НОМЕР_2 не надходили кошти від контрагента ПП «Компанія Піко».

Відповідно до п.п.7.4 договору поставки сторони зобов`язані негайно інформувати одна одну в письмовій формі про зміну своїх реквізитів. Як відомо відповідачеві, і це може бути підтверджено» ОСОБА_5 , жодних повідомлень про зміну розрахункових рахунків не отримував.

Позивач в позовній заяві говорить про ігнорування з боку відповідача отримання направленої їй вимоги про сплату заборгованості у сумі 1 508 257,70 грн. Однак вказане не відповідає дійсності. Відповідач жодним чином не ігнорувала отримання будь-яких листів, що надходять за адресою її проживання, або реєстрації. Відповідач не зареєстрована, та не проживає вже тривалий час за адресою: АДРЕСА_1 . На даний час за вказаною адресою проживає її мати. Відповідно і отримувати листи, що надходять на ім`я ОСОБА_2 вона не може. Окрім того, мати відповідача не отримувала жодних повідомлень щодо необхідності одержати на підприємстві поштового зв`язку будь-яких листів. Відповідач також не отримувала жодних повідомлень щодо необхідності отримання листів на пошті, які були їй відправлені.

Враховуючи відсутність підпису відповідача на поштовому відправленні про відмову від отримання листа, докази її ухилення від отримання вимоги про сплату заборгованості відсутні. Таким чином «ухилення іпотекодавця від одержання на підприємстві зв`язку листа, що містив вимогу про виконання грошового зобов`язання», та відповідно надані роздруківки про рух поштових відправлень, на які спирається позивач в позовній заяві, не може бути належним, достовірним та достатнім доказом по справі. Позивач сам вказує, що повідомлення про вручення поштового відправлення він не отримав, оскільки відповідачу й не надходив такий лист, отже доказів щодо ігнорування з її боку вимоги про сплату заборгованості відсутні взагалі.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08 грудня 2021 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні.

В судове засідання від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Відповідач та її представник - адвокат Юрах В.М. в судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином. Адвокат Юрах В.М. надав заяву про проведення судового засідання без його участі за наявними у справі доказами. Проти задоволення позовних вимог заперечив.

Представник третьої особи - ПП «Компанія Піко» в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином.

Третя особа, приватний нотаріус Драна І.В. в судове засідання надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Суд, в межах наданих доказів, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19 грудня 2017 року між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Компанія Піко», в особі засновника ОСОБА_6 укладено договір поставки № СТ-2438/11/17.

Відповідно до п. 1.1 договору поставки, постачальник зобов`язується на умовах, визначених у цьому договорі передати у власність покупцеві товар, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити визначений товар в асортименті, кількості та номенклатурі у відповідності з накладними, які є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору поставки, право власності на товар переходить до покупця в момент його передачі покупцю (представнику покупця).

На виконання умов договору поставки, позивач в період з 19 по 26 грудня 2017 року, поставив покупцю товар, що не заперечується сторонами.

Загальна вартість поставленого сільськогосподарського обладнання становить 1 508 257,70 грн.

26 грудня 2017 року між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка виступила майновим поручителем Приватного підприємства «Компанія Піко», як боржника за договором поставки № СТ-2438/11/17 від 19 грудня 2017 року, укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Драною І.В. та зареєстрований в реєстрі за № 4212, згідно пункту 1.1 якого, іпотекодавець передала в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В порушення умов договору поставки, протягом 20-ти банківських днів, ПП «Компанія Піко» лише частково сплачено вартість поставленого товару, що підтверджується відсутністю будь-яких перерахувань коштів на особовий рахунок ФОП ОСОБА_1 .

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Заставодавцем відповідно до частини 1 статті 583 ЦК може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення конання зобов`язання іншої особи - боржника (пункт 7 частини 1 статті 1 Закону України Про іпотеку»).

Положеннями частини 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Укладаючи договір застави (іпотеки), заставодавець (іпотекодавець) бере на себе всі ризики, пов`язані з невиконанням зобов`язання боржником (у межах вартості предмета застави (іпотеки), у тому числі й ті, що виникають унаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із відповідного державного реєстру.

Відповідно до пункту 3.1. іпотечного договору, іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання іпотекодавцем основного зобов`язання.

Звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено іпотекодержателем на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, або за договором між іпотекодателем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як встановлено судом, позивачем на виконання умов договору іпотеки, в порядку досудового врегулювання даного спору, було направлено вимоги ПП «Компанія Піко» та ОСОБА_2 (іпотекодавцю - майновому поручителю), про усунення порушення зобов`язань за договором поставки, з застереженням, що у разі невиконання узятих на себе зобов`язань за договором поставки в частині виплати заборгованості за поставлений товар, ним будуть здійснені заходи щодо звернення стягнення на предмет іпотеки. Проте, такі вимоги залишилися без задоволення зі сторони ПП «Компанія Піко» та ОСОБА_2 , тому ОСОБА_1 має право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом звернення до суду з відповідним позовом до боржника та іпотекодавця.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29 липня 2022 року по справі № 904/634/22, у задоволенні позовних вимог ПП «Компанія Піко» до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору поставки № СТ-243811/17 від 19 грудня 2017 року, відмовлено.

Враховуючи встановлені по справі обставини, наявність заборгованості за договором поставки № СТ-243811/17 від 19 грудня 2017 року суд вважає, що ФОП ОСОБА_1 має право звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок виконання ПП «Компанія Піко» та ОСОБА_2 своїх зобов`язань.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимог, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як встановлено частиною 1 статті 575 ЦК України, іпотека є окремим видом застави, а саме заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 12 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов`язання, забезпеченого іпотекою, одержати задоволення вимог за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Між тим за наголосом Верховного суду України деякі суди ототожнюють майнового поручителя з поручителем як стороною договору поруки і, як наслідок, застосовують до іпотечних правовідносин за участі майнових поручителів нормативні положення, що регулюють поруку (§ 3 гл. 49 ЦК).

Вирішуючи це питання, суди повинні враховувати, що згідно зі ст. 546 ЦК України, порука та застава визначені як окремі види забезпечення зобов`язань. Поручитель і майновий поручитель є суб`єктами різних за змістом цивільних правовідносин. Поручитель є суб`єктом такого виду забезпечення виконання зобов`язання, як порука, а майновий поручитель є суб`єктом іншого виду забезпечення виконання зобов`язання застави. Правовий статус поручителя й майнового поручителя врегульовано окремо, із суттєвими видовими відмінностями, достатніми для їх розрізнення та для вирішення спорів за їхньої участі шляхом безпосереднього застосування відповідних норм цивільного закону.

Оскільки, договір іпотеки є різновидом договору застави та окремим способом забезпечення зобов`язань, регулювання якого здійснюється статтями 572-593 гл. 49 ЦК і спеціальним законом, то до іпотечних правовідносин за участі майнового поручителя не підлягають застосуванню положення § 3 гл. 49 ЦК (постанова Верховного Суду України від 16 жовтня 2012 р. у справі № 3-43гс12).

При цьому норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ (у редакції Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VІ) не обмежують право іпотекодержателя звернутися з грошовими вимогами до майнового поручителя, якщо основний боржник не сплатив борг.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про іпотеку», майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Тобто відповідальність майнового поручителя як іпотекодавця, який не є одночасно боржником в основному зобов`язанні, обмежується вартістю майна, переданого в іпотеку.

Таким чином, у разі невиконання основним боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання, іпотекодержатель як кредитор, має право вимагати виконання основного зобов`язання як від боржника і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо, а у разі пред`явлення таких вимог до майнового поручителя останній відповідає в межах узятих на себе зобов`язань перед іпотекодержателем.

Згідно п. 9 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК).

Положенням абзацу 2 п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних в кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішені спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року (із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 7 від 07 лютого 2014 року) встановлено, що суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація, коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця.

Згідно із частиною першою статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором іпотеки, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Отже, чинним законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Частиною 1 статті 37 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Пунктом 39 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», судам роз`яснено, що з урахуванням положень ч. 3 ст. 33, ст. 36, ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Аналогічну правову позицію про те, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань за рішенням суду, викладено у постанові Верховного Суду України від 26 грудня 2011 року справа № 3-139гс11 та у постанові від 11 грудня 2013 року справа № 6-124цс13.

Доказів того, що заборгованість по договору поставки погашена в повному обсязі або в іншому розмірі, ніж зазначено позивачем, стороною відповідача суду надано не було. Договір поставки не було визнано недійсним.

Таким чином, дослідивши надані до справи письмові докази, беручи до уваги норми ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку» та інші норми законодавства України, зазначені вище, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 12, 13,141,263-265 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позовну заяву, задовольнити.

В рахунок часткового погашення заборгованості Приватного підприємства «Компанія Піко» за договором поставки №СТ-2438 від 19 грудня 2017 року у загальному розмірі 1 508 257,70 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , а саме: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності, що підтверджується договором дарування, посвідченим приватним нотаріусом Кіровоградського МНО Мамченко А.А. 11 лютого 2013 року за реєстровим №82, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Кіровоградського МНО Мамченко А.А. 11 лютого 2013 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №417872, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 7916135101, номер запису про право власності 123764, шляхом проведення прилюдних торгів за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3468,18 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Фізична особа підприємець ОСОБА_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , ІПН: НОМЕР_4 .

Третя особа: Приватне підприємство «Компанія Піко», місцезнаходження: м. Київ, вул. Полярна, буд.19, код ЄДРПОУ 36421724.

Третя особа: приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Драна Ірина Валентинівна, місцезнаходження: АДРЕСА_4 .

Повний текст судового рішення складено 21.12.2023 року.

Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова

районного суду

м.Кіровограда