Рішення

від 21.12.2023 по справі 242/1378/23

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 242/1378/23

Провадження № 2/242/606/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Носаль А. В., розглянувши цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Солона, 112 м.Селидове» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача.

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно рішення Селидівської міської ради від 25.05.2016 р. № 7/8-315 будинок АДРЕСА_1 передано на баланс ОСББ «Солона, 112 м.Селидове». Протоколом загальних зборів засновників ОСББ № 2 від 11.05.2016 р. розмір внесків на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна затверджено у розмірі 2 грн./кв.м загальної площі приміщення. У період з 01.06.2016 р. по 31.08.2023 р. боржник ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 , систематично не вносив внески на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 11623,20 грн., яку просив стягнути з відповідача, а також судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Заяви та клопотання сторін.

08.11.2023 року від неналежного відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

08.11.2023 року від неналежного відповідача надійшла заява про долучення доказів.

10.11.2023 року від позивача надійшла заява про заміну неналежного відповідача та уточнена позовна заява.

24.11.2023 року від позивача надійшла заява про прискорення перерозподілу справи.

Інших заяв та клопотань по справі не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 06.10.2023 року відкрито провадження у справі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2023 року, справу № 242/1378/23 передано на розгляд судді Селидівського міського суду Донецької області Черкову В.Г., згідно розпорядження № 28 від 04.12.2023 року.

Ухвалою від 05.12.2023 року справу прийнято до свого провадження, замінено відповідача на належного.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справі «Delcourt v. Belgium» Суд зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».

У справі «Bellet v. France» Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Статтею 6 Конвенції також гарантується право на розгляд справи судом у "розумні строки". Слід відмітити, що у своїй практиці Суд підходив до цієї проблеми дуже індивідуально. Разом із тим, були встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів. Ці питання аналізувались судом у справі «Странніков проти України», де Суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі „розумності строку".

З урахуванням зазначеного особа, яка не була присутньою під час розгляду справи, має право на адекватну, скорочену процедуру скасування рішення, а тому суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Фактичніобставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що згідно рішення Селидівської міської ради від 25.05.2016 р. № 7/8-315 будинок за адресою: АДРЕСА_1 передано на баланс ОСББ «Солона, 112 м.Селидове».

Протоколом загальних зборів засновників ОСББ № 2 від 11.05.2016 р. розмір внесків на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна затверджено у розмірі 2 грн./кв.м загальної площі приміщення.

Згідно до договору купівлі-продажу квартири від 10.02.2000 р. ОСОБА_1 придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_3 з трьох кімнат загальною площею 66,8 кв.м, жилою 37,5 кв.м.

У період з 01.06.2016 р. по 31.08.2023 р. боржник ОСОБА_1 , систематично не вносив внески на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 11623,20 грн., що підтверджується наданим розрахунком.

Заперечень та доказів щодо спростування вимог позивача відповідачем не надано. Оскільки відповідач добровільно не оплатив заборгованість, вона підлягає стягненню в примусовому порядку у загальному розмірі 11623,20 грн.

Також, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати у розмірі 2684,00 грн.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правилами ст. 12 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно доч.5ст.81ЦПК України,докази подаютьсясторонами таіншими учасникамисправи.Згідно зч.6ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Із матеріалів справи судом встановлено, що ОСББ «Солона, 112 м.Селидове» було створено з метою забезпечення належного утримання будинку та прибудинкової території та діє у відповідності з Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статутом від 2016 р.

Згідно п.2.1 Статуту ОСББ «Солона, 112 м.Селидове» метою створення об`єднання є забезпечення захисту прав співвласників та дотримання ними обов`язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Згідно п.11.1 Статуту за його порушення та порушення законних рішень статутних органів співвласники несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

За змістом ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 385 ЦК України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Відповідно до ч. 2 ст.382 ЦК Україниусі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно з ст.1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29листопада 2001 року №2866-III(далі - Закон №2866) об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно ст. ст.4,12 Закону № 2866, об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цимЗакономта статутом об`єднання.

Статтею 1 Закону №417передбачено, що управління багатоквартирним будинком полягає у вчиненні співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Відповідно дост. 10 Закону № 2866, вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об`єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ч. 6ст. 13 Закону № 2866).

Згідно положень п. 11 ст. 10 Закону №417 рішення зборів співвласників є обов`язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України № 417 співвласники зобов`язані виконувати рішення загальних зборів.

Відповідно до ст. 15 Закону № 417 співвласник зобов`язаний забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону № 2866, для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання.

Згідно частині 2статті 8 Закону № 2866, кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно достатті 15 Закону №2866співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності ( ч.1ст. 20 Закону № 2866).

Згідно з частинами 5, 8 ст. 22 Закон у № 2866 у разі, якщо правління об`єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором із постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об`єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об`єднання комунальних послуг. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об`єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості з плати за відповідними рахунками у примусовому порядку.

Як передбачено частинами 2, 3 ст. 23Закону № 2866, власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов`язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Закон № 417, який набрав чинність 01.07.2015 року, визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Відповідно до ч. 2ст. 4 Закону № 417власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (ч. 2ст. 7 Закону № 417).

Згідно з ч.1 ст.9 вказаного Закону № 417, управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно до ч. 2ст. 12 Закону № 417, витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Варто зазначити, що ОСББ не надає співвласникам жодних послуг, зокрема, житлово-комунальних в тому сенсі, що ОСББ не є і не може бути виконавцем послуг у відносинах із співвласниками.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у листі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 26.04.2011 №7/15-4687, надавання послуг має на увазі отримання прибутку від господарської діяльності, а ОСББ відповідно до ч. 4 Закону № 2866 створюється як непідприємницьке товариство, має статус неприбуткової організації та не має на меті отримання прибутку. ОСББ лише збирає та акумулює кошти співвласників, оплачує спільні витрати (в тому числі на утримання будинку та прибудинкової території), які ОСББ здійснює відповідно до статуту й затвердженого кошторису.

Отже, визначенізакономмета і предмет діяльності ОСББ не передбачають провадження об`єднанням господарської діяльності, а тому ОСББ не є суб`єктом господарювання і не може бути виробником або виконавцем житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (№1875- IV від 24.06.2004, чинний на момент створення ОСББ).

Водночас за ч. 2ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189, не є предметом регулювання цьогоЗаконувідносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно достатті 22 Закону № 2866.

Тому співвласники сплачують в ОСББ не за послуги, а внески на відшкодування витрат на управління будинком.

ОСББ як юридична особа не потребує житлово-комунальних послуг, їх потребують співвласники Будинку. У зв`язку з цимстаттею 22 Закону №2866визначено особливості укладення ОСББ договорів про надання житлово-комунальних послуг: об`єднання за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг.

Варто зауважити, що наведені нормиЗакону №2866є спеціальними відносно нормист. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 №1875-IV, яка регулює укладання договорів у багатоквартирному будинку, оскільки положеннястатті 22 Закону №2866визначають порядок оплати комунальних послуг та укладення відповідних договорів у багатоквартирних будинках, де створено ОСББ, а не в багатоквартирних будинках загалом.

Обов`язок утримання майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. Витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їх часток співвласника незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 916/2197/13 (№ 3-28гс15), від 11.11.2015 у справі № 914/189/14 (№ 3-945гс15), від 27.01.2016 у справі № 904/8242/14 (№ 3-1028 гс15) та постановах Верховного Суду від 14.12.2017 у справі №910/582/17, від 22.05.2018 у справі №910/12065/17.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного, ремонтного та інших фондів, встановлюється загальними зборами Об`єднання відповідно до законодавства та Статуту.

Відповідно до правового висновку, до якого дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 21.01.2020 року у справі 910/1395/19, законодавством на відповідача, як на члена ОСББ та на особу, у повному господарському віданні якої перебуває належне державі на праві власності майно, покладено обов`язок виконувати чинні та не скасовані рішення статутних органів ОСББ, якими зокрема є загальні збори учасників та правління ОСББ.

Положеннями ст.611 ЦК Українипередбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином, ОСББ «Солона, 112 м.Селидове», яке створено із метою управління і забезпечення експлуатації нерухомого майна, фактично здійснювало управління вказаним житловим будинком та несло витрати по його утриманню, а відповідач, який є власником нерухомості у цьому будинку, не відмовлявся від вказаних послуг, отримував їх, проте не оплачував їх вартість, а тому наявні підстави для стягнення заявленої позивачем заборгованості.

У відповідності зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Виходячи з вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати.

На підставі вищевикладеного і керуючись ст. ст.2,11,12,13,76-81,259,263-265,268,280- 281,284 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Солона, 112 м.Селидове», код ЄДРПОУ 40471357, юридична адреса: Донецька область, м.Селидове, вул.Солона, буд. 112, до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Солона, 112 м.Селидове» заборгованість зі сплати внесків на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна у загальному розмірі 11623 (одинадцять тисяч шістсот двадцять три) грн. 20 коп. та судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повне рішення складено та підписано 21.12.2023 р.

Суддя