Рішення

від 20.12.2023 по справі 342/1101/23

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/1101/23

Провадження № 2/342/508/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Андріюк І.Г.,

з участю секретаря судового засідання Малик Г.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні узалі судуміста Городенкау загальномупозовному провадженніцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся досуду зпозовомдо ОСОБА_2 та просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що ОСОБА_3 був головою колгоспного двору, у приватній власності якого був жилий будинок по АДРЕСА_1 . За вказаним домогосподарством закріплено земельну ділянку для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських споруд площею 0,24 га. Станом на 15.04.1991 (час припинення колгоспних дворів) у АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: голова колгоспного двору ОСОБА_3 та дружина ОСОБА_4 . Отже, право власності на житловий будинок, як на майно колишнього колгоспного двору, належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності по 1/2 частці кожному.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не залишивши заповіту. Спадкоємцями першої черги за законом після його смерті є його сини позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишивши заповіт, відповідно до якого все своє майно заповіла синові позивачу ОСОБА_1 .

Позивач, як спадкоємецьза заповітомпісля смертіматері, звернувся до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на спадковий житловий будинок, проте йому було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв?язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу, який би посвідчував право власності померлої ОСОБА_4 на вищевказаний житловий будинок.

Звітом про оцінку житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визначено ринкову вартість будинку, що становить 103857,00 грн.

Ухвалою суду від 14.09.2023 відкрито провадження у даній справі, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_2 , скориставшись правом, передбаченим ч.1 ст.193 ЦПК України, 18.10.2023 подав досуду зустрічнийпозов до ОСОБА_1 та просить визнати за ним право власності на 1/2 частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .

Зустрічний позов мотивований тим, що житлове господарство по АДРЕСА_1 належало колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_3 . Станом на 15.04.1991 (час припинення колгоспних дворів) у даному господарстві були зареєстровані: голова колгоспногодвору ОСОБА_3 та дружина ОСОБА_4 . Виходячи з вимог ч.1 ст.120, ч.2 ст.123 ЦК УРСР 1963 року, вищезгаданий житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами належав всім членам колишнього колгоспного двору по 1/2 частці кожному. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач за зустрічним позовом, будучи спадкоємцем першої черги за законом, успадкував після смерті ОСОБА_3 належну йому земельну ділянку. Як наслідок, він успадкував також 1/2 частку вищезгаданого житлового будинку, яка належала спадкодавцю.

Ухвалою судувід 19жовтня 2023р.зустрічний позов прийнято доспільного розглядуз первіснимпозовом, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою суду від 09.11.2023 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися.

Позивач-відповідач ОСОБА_1 12.12.2023 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, позов просить задовольнити.

Відповідач-позивач ОСОБА_2 12.12.2023 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені зустрічні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.

Дії учасників справи не суперечать вимогамст.211 ЦПК України, відповідно до якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата його складання.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, вважає необхідним зазначити таке.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 ст.5 Цивільного кодексу України (у редакції 2003 року) визначено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Із копії свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 08 серпня 1989 р., виданого виконкомом Городенківської районної Ради народних депутатів на підставі рішення цього ж виконкому № 141 від 09 серпня 1989 р., вбачається, що в цілому жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , дійсно належить на праві особистої власності колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_3 .

Копія виписки з інвентаризаційних матеріалів ОКП «Коломийське МБТІ» № 6199 від 17.05.2013, видана згідно архівних даних Коломийського МБТІ станом на 31.12.2012, свідчить, що в реєстровій книзі під реєстровим № 19 за ОСОБА_3 , як головою колгоспного двору, зареєстровано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності, виданого Городенківським РВК 08.10.1989 на підставі рішення цього ж виконкому № 141 від 09.08.1989.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди у період видачі вищезгаданого свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок (з 31.01.1966 по 19.01.1996) регулювалась підзаконними нормативними актами, зокрема Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, яка затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 р. і втратила чинність від 19.01.1996 на підставі наказу Держитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 р. № 56.

Зазначена інструкція передбачала державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання ЦК України та Законом України від 1 липня 2004 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом ч.1 ст.120, ст.121, ч.1, ч.2 ст.123 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності; володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору; частка члена колгоспного двору в майні двору визначається, зокрема, при виході його з складу двору без утворення нового двору (виділ); розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року № 20, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Копією витягу з погосподарської книги Тишківської сільської ради за 1991-1995 роки, виданою Тишківським старостинським округом Городенківської міської ради, стверджується, що суспільна група господарства, розташованого по АДРЕСА_1 , - «колгоспники».

Оскільки право власності на майно колишнього колгоспного двору, а саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 набуте до 15 квітня 1991 року, тому спір щодо даного майна вирішується за нормами, що регулювали власність цього двору.

Станом на 15.04.1991 у житловому будинку (колгоспному дворі) по АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: голова сім`ї, голова колгоспного двору ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дружина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджується довідкою № 21-161, виданою 20.06.2023 Тишківським старостинським округом Городенківської міської ради на підставі по господарської книги № 1 за 1991-1995 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до ч.1 ст.120 ЦК України (в редакції 1963 року, яка діяла на час виникнення колгоспних дворів) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу). Частки всіх членів колгоспного двору є рівними (ст.123 цього ж Кодексу).

Згідно ч.1 ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Зі змісту ч.2 ст. 370 ЦК України вбачається, що у разі виділу частки із майна, що є в спільній сумісній власності, частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

З наведеного слідує, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності в рівних частках по 1/2 кожному.

Голова колгоспного двору ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у с. Тишківці Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 13 від 03 серпня 2012 р., що стверджується копією повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 20.06.2023 Городенківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Внаслідок його смерті відкрилася спадщина.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1222 ЦК України). Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Згідно з ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, визначено ч.1 ст.1267 ЦК України.

За ст. ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийняття спадщини це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Ч.1 ст.1270 згаданого кодексу визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, визначено ч.2 ст.1220 ЦК України.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) був зареєстрований та проживав у АДРЕСА_1 ; разом ним була зареєстрована дружина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджується довідкою № 21-193, виданою 29.09.2022 Тишківським старостинським округом Городенківської міської ради на підставі по господарської книги № 1 за 2010-2015 роки, особовий рахунок № НОМЕР_3 .

Те, що ОСОБА_3 , 1932 року народження, та ОСОБА_5 , 1938 р.н., були подружжям свідчить копія свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 , виданого 22 листопада 1952 р. Тишківською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області, запис № 21 від 22 листопада 1957 р. в книзі записів актів громадянського стану про одруження.

Позивач-відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , запис за № 11 від 06 травня 1965 р. в книзі записів актів громадянського стану про народження, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 06 травня 1965 р. Тишківською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області.

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого 28 серпня 1958 р. Тишківською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області, вбачається, що відповідач-позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , також є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,запис за№ 49 від 23 серпня 1958 р. в книзі реєстрації актів громадянського стану про народження.

ОСОБА_3 заповіту не вчиняв, що стверджується копією Інформаційної довідки № 33143041 зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), сформованої 29.01.2013 Городенківською районною державною нотаріальною конторою та копією повідомлення Тишківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області від 18 квітня 2016 р. № 131.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_4 та сини: позивач-відповідач ОСОБА_1 та відповідач-позивач ОСОБА_2 . Інших спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 судом не встановлено.

Із копіїспадкової справи№ 58/2013,наданої судуГороденківською державноюнотаріальною конторою,вбачається,що відповідач-позивач ОСОБА_2 ,як спадкоємецьпершої чергиза законом,прийняв спадщинупісля смертібатька ОСОБА_3 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,оскільки устрок,визначений ч.1ст.1270ЦК України,подав нотаріусузаяву проприйняття спадщиниза законом(29.01.2013). Копією Витягу № 33150992 про реєстрацію в Спадковому реєстрі, виданого 29.01.2013 Городенківською районною державною нотаріальною конторою, підтверджується, що до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи № 54109756 (номер у нотаріуса 58), спадкодавець ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дружина спадкодавця ОСОБА_4 , будучи спадкоємцем першої черги за законом, до спливу шести місяців з часу відкриття спадщини (29.01.2013) подала нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 на користь сина ОСОБА_2 . Відповідно до ч.2 ст.1274 ЦК України спадкоємець за закономмає право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Позивач-відповідач ОСОБА_1 , будучи спадкоємцем першої черги за законом, спадщину після смерті батька ОСОБА_3 не прийняв, оскільки не проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та у строк, визначений ч.1 ст.1270 ЦК України, не подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Враховуючи відмову ОСОБА_4 від прийняття спадщини за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 на користь відповідача-позивача ОСОБА_2 , що не суперечить вимогам ч.2 ст.1274 ЦК України, та неприйняття спадщини позивачем-відповідачем ОСОБА_1 , як спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_3 , право на спадкування на все спадкове майно ОСОБА_3 одержав відповідач-позивач ОСОБА_2 , як спадкоємець першої черги за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст. 1297 згаданого Кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Прийнявши спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , відповідач-позивач ОСОБА_2 12.09.2016 подав нотаріусу заяву про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом на спадкове майно спадкодавця. Йому державним нотаріусом Городенківської районної державної нотаріальної контори Івано-Франківської області 12.09.2016 видано три свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстровані в реєстрі за № 790, № 791 та за № 792, на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в урочищах «Лифняк» та « ОСОБА_6 » на території с. Тишківці Городенківського району Івано-Франківської області, площами: 1,0943 га, кадастровий номер 2621686201:02:001:0005; 0,4420 га, кадастровий номер 2621686201:02:002:0056; 0,1480 га, кадастровий номер 2621686201:02:002:0005, що належали померлому на підставі Державних актів на право власності на земельні ділянки серії: ЯД № 804053, ЯД № 804187 та ЯД № 804136. 19.10.2019 відповідачу-позивачу ОСОБА_2 державним нотаріусом Городенківської районної державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 1276, на спадкове майно, що складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності спілки селян власників «Тишківська» та знаходиться у с. Тишківці Городенківського району Івано-Франківської області розміром 6,692 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що належала померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 227490, виданого Городенківською районною державною адміністрацією 27 грудня 1999 р.

До складуспадщини спадкодавця ОСОБА_3 входить також1/2частка житловогобудинку згосподарськими будівлямита спорудамипо АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - Городенківського) району Івано-Франківської області, що належала йому як члену колишнього колгоспного двору.

Враховуючи вищенаведене, відповідач-позивач ОСОБА_2 , як спадкоємець першої черги за законом, успадкував після смерті батька вищезгадану частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, однак документи на неї не оформив.

Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Ч.1 ст.1235 ЦК України визначено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кількафізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

За заповітом, посвідченим 09.05.2022 старостою Тишківського старостинського округу Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області, зареєстрованим в реєстрі за № 21-16, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька с. Тишківці Коломийського району Івано-Франківської області, житловий будинок з надвірними спорудами та земельною ділянкою в АДРЕСА_1 , та державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: площею 0,1479 га в урочищі «Овочева» кадастровий номер 262168620:102:002:0006, площею 1,1865 га в урочищі «Лифняк» кадастровий номер 262168620:102:001:0006, площею 0,4924 га в урочищі «Овочева» кадастровий номер 262168620:102:002:0057 заповіла своєму синові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , жителю м. Городенка Коломийського району. Заповіт чинний, зареєстрований у спадковому реєстрі за № 69326695 (номер в реєстрі нотаріальних дій 21-16), що стверджується копією Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 70211258, виданої 03.10.2022 приватним нотаріусом Яшаном Р.Р.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , померла ІНФОРМАЦІЯ_10 у віці 84 роки у с. Тишківці Коломийського району Івано-Франківської області, актовий запис № 516 від 10 серпня 2022 р., що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданого 10.08.2022 Городенківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ). Внаслідок її смерті відкрилася спадщина.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) була зареєстрована та проживала одна по АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою № 21-160, виданою 20.06.2023 Тишківським старостинським округом Городенківської міської ради на підставі по господарської книги № 1 за 2016-2023 роки, особовий рахунок № НОМЕР_8 .

Із копіїспадкової справи№ 133/2022,наданої судуприватним нотаріусомКоломийського районногонотаріального округуІвано-Франківськоїобласті Яшаном Р.Р.,вбачається,що позивач-відповідач ОСОБА_1 ,як спадкоємецьза заповітом,прийняв спадщинупісля смертіматері ОСОБА_4 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ,оскільки устрок,визначений ч.1ст.1270ЦК України,подав нотаріусузаяву проприйняття спадщини(03.10.2022). Копією Витягу № 70211243 про реєстрацію в Спадковому реєстрі, виданого 03.10.2022 приватним нотаріусом Яшаном Р.Р., підтверджується, що до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи № 69754507 (номер у нотаріуса 133/2022), спадкодавець ОСОБА_4 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 , дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спадкоємців, які відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України, мають обов`язкову частку в спадщині ОСОБА_4 та прийняли спадщину, - судом не встановлено. Того, хто пережив подружжя, у померлої немає.

Прийнявши спадщину після смерті матері ОСОБА_4 , позивач-відповідач ОСОБА_1 14.06.2023 подав нотаріусу заяву про видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом на спадкове майно спадкодавця. Йому приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Яшаном Р.Р., 14.06.2023 видано три свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстровані в реєстрі за № 1304, № 1305 та за № 1306, на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в урочищах «Лифняк» та « ОСОБА_6 » с. Тишківці Коломийського району Івано-Франківської області, площами: 1,1865 га, кадастровий номер 2621686201:02:001:0065; 0,4924 га, кадастровий номер 2621686200:07:002:00576; 0,1479 га, кадастровий номер 2621686200:07:002:0006, що належали померлій на підставі Державних актів на право власності на земельні ділянки серії: ЯД № 804054, ЯД № 804186 та ЯД № 804135.

До складу спадщини спадкодавця ОСОБА_4 входить також 1/2 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , що належала їй, як члену колишнього колгоспного двору.

Підставою звернення позивача-відповідача ОСОБА_1 до суду стало те, що постановою приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Яшана Р.Р. № 216/02-31 від 30.08.2023 про відмову у вчиненні нотаріальних дій йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 ,після смерті ОСОБА_4 з посиланням на те, що спадкоємець не надав оригіналу правовстановлюючого документу, який би посвідчував право власності померлої на спадковий житловий будинок.

З копії технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , складеного 17.06.2013, вбачається, що житловий будинок побудовано в 1955 р., господарські будівлі та споруди в 1955, 1965 роках.

Ринкова вартість даного житлового будинку з господарськими будівлями станом на 27.06.2023 становить 103 857 грн, що стверджується копією звіту про оцінку житлового будинку № 27062023_01132/С, складеного ФОП ОСОБА_7 .

За вищезгаданим господарством закріплено земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,24 га, що стверджується довідкою № 21-160, виданою 20.06.2023 Тишківським старостинським округом Городенківської міської ради на підставі по господарської книги № 1 за 2016-2023 роки, особовий рахунок № НОМЕР_8 .

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 346091367, сформованої 11.09.2023, вбачається, що відомості про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 відсутні.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Таким чином, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, чи в який передбачений законом спосіб позивач набув права власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту у порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Тобто, за вказаною нормою права вимога про визнання права власності може бути пред`явлена лише власником спірного майна, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Досліджені судом докази підтверджують, що ОСОБА_3 , як голові колгоспного двору, 08.08.1989 був виданий документ, що посвідчував його право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . Однак, даний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами належав йому та його дружині ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності в рівних частках по 1/2 кожному, як членам колишнього колгоспного двору.

Відповідач-позивач ОСОБА_2 , як спадкоємець першої черги за законом, успадкував після смерті батька ОСОБА_3 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , однак документи на дану частку спадкового майна не оформив.

Позивач-відповідач ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, успадкував після смерті матері ОСОБА_4 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та фактично став власником даної частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, однак, через відсутність правовстановлюючого документу, що підтверджує право власності спадкодавця на 1/2 частку вищезгаданого житлового будинку позивач-відповідач немає можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінивши зібрані у справі докази, суд не знаходить підстав для визнання за позивачем-відповідачем ОСОБА_1 права власності на спадковий житловий будинок в цілому та приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за первісним позовом та повного задоволення позовних вимог ОСОБА_2 за зустрічним позовом з підстав та в обсязі, наведеному в мотивувальній частині рішення.

На підставіст.ст.120,123,563ЦК УРСР(1963р.), ст.ст.316,317,325,328,392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1233, 1241, 1258, 1261, 1267-1270, 1274, 1296-1297 ЦК України (2003 р.), керуючись ст. ст. 76, 81, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 провизнання прававласності нажитловий будинокв порядкуспадкуваннязадовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частку житловогобудинку задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Учасники справи:

- позивач-відповідач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 ;

- відповідач-позивач ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 .

Повний текст судового рішення складено 20.12.2023.

Суддя: Андріюк І.Г.